з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн | Кореспондуючі рахунки | ||
Дебет | Кредит | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
Документ. Акт прийняття-передачі об'єкта фінансової оренди: а) за первісною вартістю (з урахуванням зносу), як зобов'язання з фінансової оренди | 186 294,0 | 152«Придбання (виготовлення) основних засобів» | 531«Довгострокові зобов'язання з фінансової оренди» | ||
б) введення в експлуатацію об'єкта оренди (за аналітичними рахунками орендованих необоротних активів) | 186 294,0 | 104«Машини та обладнання»; 11«Інші необоротні матеріа льні активи»; 12 «Нематеріальні активи». | 152«Придбання (виготовлення) основних засобів» | ||
Частина довгострокових зобов'язань з фінансової оренди переведена до складу поточного зобов'язання, як орендний платіж (наприклад, за перший рік). Аналогічна операція щорічно до погашення заборгованості | 98 809,2 | 531«Довгострокові зобов'язання з фінансової оренди» | 611«Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті» | ||
Орендний платіж за перший рік фінансової оренди (без ПДВ) | 82 341,0 611«Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті» | 311«Поточні рахунки в національній валюті» | |||
Податкові зобов'язання з ПДВ | 16 468,2 | 611«Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті» | 6413«Розрахунки за податками» |
\> | Перерахування податкових зобов'язань зПДВ | 16 468,2 | 6413«Розрахунки за податками» | 311«Поточні рахунки в національній валюті» |
При внесенні орендної плати на початку звіті | того періоду | |||
а) нараховані зобов'язання за відсотками | 11 178,0 | 952«Інші фінансові витрати» | 684«Розрахунки за нарахованими відсотками» | |
б) сплата відсотків 11 178,0 684«Розрахунки за нарахова- 311«Поточні рахунки в на- ними відсотками» ціональній валюті» | ||||
При внесенні орендної плати наприкінці звіт | того періоду | |||
а) нарахування зобов'язання за відсотками | 37 659,0 | 952«Інші фінансові витрати» | 684«Розрахунки за нарахованими відсотками» | |
б) орендний платіж (сума, що залишилася на субрахунку 531 «Довгострокові зобов'язання» | 87 484,8 | 531 «Довгострокові зобов'язання з фінансової оренди» | 311«Поточні рахунки в національній валюті» | |
в) сплата відсотків Нарахування амортизації (зносу) об'єкта фінансової оренди щомісяця (аналітичні рахунки орендованих необоротних активів | 37 659,0 6000,0 | 684«Розрахунки за нарахованими відсотками» 23 «Виробництво»; 91»Загальновиробничі витрати»; 92»Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94«Інші витрати операційної діяльності» | 311«Поточні рахунки в національній валюті» 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» |
Закінчення табл. 14.11
з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн | Кореспондуючі рахунки | ||
Дебет | Кредит | ||||
/ | 2 | і | 4 | ||
Витрати на підтримання орендного активу у робочому стані (списуються на витрати звітного періоду) виконані: | |||||
а) власними силами підприємства-орендаря | 10 000,0 | 23 «Виробництво»; 91»3агальновиробничі витрати»; 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності» | 20 «Виробничі запаси»; 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»; 65 «Розрахунки за страхуванням» та ін. | ||
б) підрядним способом (на підставі Акта приймання-здачі виконаних робіт) без ПДВ | 10 000,0 | 23 «Виробництво»; 91 «Загальновиробничі витра ти»; 92 «Адміністративні ви трати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності» | 631«Розрахунки з вітчизняними постачальниками» | ||
На суму податкового кредиту з ПДВ — — _ | 2000,0 | 641«Розрахунки за податка- 1 631«Розрахунки з вітчизня- ми» 1 ними постачальниками» | |||
Витрати на поліпшення об'єкта фінансової оренди (добу що призводять до збільшення майбутніх економічних виго | іова, модернізація, дообладнання, реконструкція, модифікація), д, включаються до вартості об'єкта фінансової оренди: / |
а) у разі виконання робіт власними силами підприемства-орендаря | 10 000,0 | 15 «Капітальні інвестиції» | 66 «Розрахунки за виплата- І ми працівникам»; 1 65 «Розрахунки за страхуванням»; 20 «Виробничі запаси»; | |
10 000,0 | 15 «Капітальні інвестиції» | 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та ін. 631«Розрахунки з вітчизня- | ||
(виконані роботи прийняті за Актом), без пдв | ними постачальниками» | |||
— на суму податкового кредиту з ПДВ в) введення в експлуатацію об'єкта фінансової оренди (збільшено балансову вартість основних засобів, нематеріальних активів) | 2000,0 10 000,0 | 641«Розрахунки за податками» 10 «Основні засоби»; 11«Інші необоротні матеріа льні активи»; | 631«Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 15 «Капітальні інвестиції» | |
12 «Нематеріальні активи» | ||||
Після закі За умови переходу п Списання сум нарахованого зносу (аморти- | чення терміну зава власно 51 000,0 | фінансової оренди сті від орендодавця до орендаря 13«Знос (амортизація) необо- | 13«Знос (амортизація) не- | |
Відображення вартості орендованого активу на Балансі підприємства-орендаря | 120 000,0 | рахунки зносу орендованих необоротних активів) 10 «Основні засоби»; 11«Інші необоротні матеріа льні активи»; | точні рахунки зносу власних необоротних активів) 10 «Основні засоби»; 11«Інші необоротні матері альні активи»; |
Аналітичний облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (крім інструментів, приладів та інвентарю, малоцінних необоротних матеріальних активів, інвентарної тари, інших необоротних матеріальних активів), нематеріальних активів та зносу цих необоротних активів ведеться по кожному об'єкту окремо з розподілом на власні та одержані на умовах фінансової оренди, виробничі та невиробничі об'єкти необоротних активів у картках обліку відповідних необоротних активів.
Записи у Журналі-ордері 13 с.г. ведуть на підставі первинних та зведених облікових документів (Акти приймання-передачі) внутрішнього переміщенні (основних засобів, Акта списання, розрахунку амортизації та ін.).
Реєстром аналітичного обліку активів, отриманих у оперативну оренду, є копія інвентарної картки, яку орендодавець додає до Акта приймання-передачі орендованих об'єктів. При поверненні об'єкта оренди орендодавцю, орендар списує об'єкт з позабалансового рахунка і вилучає з картотеки відповідну інвентарну картку (витяг) і зберігає її разом з Актом приймання передачі.
Облік заборгованості розрахунків за орендними операціями здійснюється у Журнал-ордері 8 с.г. та Відомостях аналітичного обліку.
14.5. Особливості податкового обліку орендних операцій
Найбільша питома вага витрат суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаних з орендою, припадає на орендну плату. Водночас орендар несе додаткові витрати, якщо це обумовлено з орендодавцем у договорі.
Згідно з п. 1 ст. 286 ГКУ орендна плата — фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї діяльності. При цьому розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Щодо відображення орендної плати в податковому обліку орендаря, то тут слід керуватися пп. 7.9.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині, що стосується оподаткування операцій оперативної оренди (лізингу). Відповідно до цього підпункту орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У зв'язку з цим перед орендарем можуть постати такі запитання:
• що вважається підтвердними документами, які дають право на включення нарахованої орендної плати до складу валових витрат (рахунки-фактури, акти про надання послуг, платіжні документи, умови договору)?
• як у первинних документах краще оформити інші платежі (комунальні послуги, обслуговування об'єкта оренди, компенсований орендодавцю податок на землю тощо)— окремим рядком, або включити ці платежі до складу орендної плати?
• що вважається датою збільшення валових витрат — , іата отримання орендарем від орендодавця рахунків, в яких встановл ;на остаточна сума орендного та інших супутніх платежів, або дата оплати оренди (наприклад, якщо орендні платежі здійснені на кілька місяців наперед)?
Основним документом є договір оренди.У ньому зазначаються всі умови: розмір і дата перерахування орендної плати, порядок утримання приміщення, що орендується, порядок компенсації орендодавцю інших витрат, які виникають у процесі користування приміщеннями. Договір оренди є підставою для оформлення орендодавцем первинних документів, в яких узгоджується кількість (обсяг) і вартість наданих (спожитих) послуг.
Як правило протягом звітного місяця (якщо інше не обумовлено в договорі) або відразу після його закінчення орендодавець виставляє орендарю рахунки (рахунки-фактури), в яких зазначається остаточна сума орендної плати та супутніх платежів, що підлягає сплаті. Ця сума може відрізнятися від обумовленої в договорі, якщо орендар до цього моменту затримав або сплатив наперед належні платежі. Якщо орендар здійснив передоплату до отримання рахунків, то платіжне доручення з відміткою про дату фактичного перерахування коштів вважатиметься первинним документом для відображення такої операції лише в бухгалтерському обліку.
Факт надання послуги оренди буде підтверджуватися актом приймання-передачі об'єкта оренди (причому згідно з пп. 8.5.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» пп. 3.2.2 ст. З Закону України «Про ПДВ» операція з передання майна в оренду не впливає на податковий облік орендодавця (і, відповідно, орендаря) та не є об'єктом оподаткування ПДВ). На нашу думку, додатково оформляти акти про надання послуг немає потреби.
Водночас трапляються випадки, коли орендар вимушено не користується орендованим майном і, відповідно, не сплачує ані орендної плати, ані інших платежів (п. 6 ст. 762 ЦКУ). Проте в цьому випадку документальне оформлення «не користування» швидше важливо для орендодавця, щоб мати право не збільшувати валові доходи на суму гіпотетичне нарахованих орендних платежів.
Пункт 3 ст. 762 ЦКУ допускає, що в договорі може бути встановлено можливість або обов'язковість (за погодженням сторін) коригування розміру орендної плати на індекс інфляції (індексація). При
22 і™
цьому позитивна різниця між прошдексованою та первісне розрахованою орендною платою також є частиною орендної плати, отже, вона має включатися до валових витрат орендаря на загальних підставах.
В більшості випадків сторони в договорі оренди зазначають, що для спрощення ведення обліку всі додаткові витрати, які орендар компенсує орендодавцю, не виділяються в рахунку окремим рядком, а включаються до суми орендної плати (з нарахуванням ПДВ на загальну суму). Цілком природно, що розмір такої орендної плати досить часто може переглядатися сторонами договору оренди. При цьому перед орендарем може постати потреба доведення того, що зазначений розмір орендної плати не вище за звичайну ціну (у разі якщо орендодавець є пов'язаною з орендарем особою, або не є платником податку на прибуток, або сплачує податок за іншими ставками (п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Якщо ж у рахунку всі платежі виділяються в окремих рядках, то необхідно мати на увазі, що під час проведення документальної перевірки контролюючий орган може вимагати обґрунтування сум тих чи інших платежів.
Якщо сплаті орендних платежів передує оформлення рахунку-фактури (нарахування їх в обліку орендодавця), то датою збільшення валових витрат орендаря буде дата оформлення рахунку (як того і вимагає пп. 7.9.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Якщо ж оплата проводиться авансом, причому дата перерахування коштів з рахунку орендаря і дата нарахування лізингового платежу припадають на різні податкові періоди, то, незалежно від розміру авансу, з 01.01.2003 року правило першої події на операції з оперативної оренди не поширюється.
Одночасно у орендаря право на податковий кредит виникає на всю суму авансу з моменту його сплати (пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»), при цьому орендодавець має виписати податкову накладну на всю отриману суму. Якщо ж орендар авансує орендні платежі, але в меншому розмірі, ніж повинно бути за підсумками звітного періоду, то на дату перерахування коштів з поточного рахунку він може відобразити лише податковий кредит з ПДВ, сплаченого в сумі авансу. У міру виникнення будь-якої з подій (оплата або нарахування орендної плати) орендодавець повинен виписувати орендарю податкову накладну з ПДВ на кожну таку часткову суму.
Згідно з пп. 1.18.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансовим лізингом (орендою) вважається
господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно зі ст. 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
При цьому в законодавстві України є декілька умов, дотримуючи хоча б одну з яких з метою оподаткування така операція визнається фінансовим лізингом:
1) об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
2) сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;
3) якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою ніж 90 % від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму відсотків, розрахованих виходячи з облікової ставки НБУ, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;
4) майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічних і якісних характеристик.
При цьому в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» є суттєве уточнення про визнання лізингової операції фінансовим лізингом: незалежно від того, відноситься лізингова операція до фінансового лізингу відповідно до норм пп. 1.18.2 цього Закону чи ні, сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію, як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.Ця норма є підтвердженням в чинного господарського права, згідно з яким фінансовий лізинг за своїми відмінними рисами, (істотними умовами) можна трактувати звичайною довгостроковою орендою (оперативним лізингом).
В той же час, якщо підприємство визначило лізингову операцію з метою оподаткування як фінансовий лізинг, слід детальніше ознайомитися з правилами її оподаткування.
22* 339
ТЕМА 15
ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
15.1. Економічний зміст процесу реалізації.
15.2. Визнання та класифікація доходів.
15.3. Первинний облік операцій з реалізації продукції (робіт, послуг).
15.4. Аналітичний і синтетичний облік реалізації продукції (робіт, послуг).
15.5. Облік операцій зі зберігання та реалізації зерна на сертифікованих зерноскладах.
15.7. Облік витрат на збут
Використані джерела:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінан
сів України від 29.11.1999 року № 290.
2. «Про податок на додану вартість»: Закон України від 3.04. 1997 року № 168/97-ВР.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фі
нансів України від 31.12. 1999 року № 318.
4. Методичні рекомендації з фінансового та бухга
лтерського забезпечення операцій з зерном: викорис
тання складських документів, державні заставні заку
півлі та біржові торги / За ред. Лузана Ю. Я., Роз-
гона А. В., Жука В. М.
15.1. Економічний зміст процесу реалізації
Процес реалізації є завершальною стадією кругообігу оборотних засобів підприємства. Саме на цій стадії підприємству компенсуються кошти, затрачені раніше на виробництво і збут, а при рентабельному господарюванні отримується ще і прибуток. Таким чином, створюються умови для наступного виробничого процесу.
Згідно із Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», одним із основних принципів складання фінансової звітності є принцип нарахування та відповідності дохо-
дів та витрат. Згідно з ним для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Для дотримання цього принципу та з метою відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу, процес реалізації відображає одержання доходів від реалізації з однієї сторони та понесені витрати для отримання цих доходів. Так, підприємство отримує доход: вартість реалізованої продукції в цінах реалізації, а з іншої — несе витрати — передає покупцю продукцію, товари, роботи, послуги, на виробництво яких раніше були витрачені ресурси, тобто, собівартість реалізованих товарів, продукції, робіт та послуг. Співставлення цих величин дає можливість визначити фінансовий результат — прибуток чи збиток від операцій з реалізації продукції.
В операціях з реалізації виникають фінансові відносини по розрахунках з бюджетом по непрямих податках, зокрема по податку на додану вартість. Цей податок за встановленою ставкою включається до ціни реалізації. В отриманій сумі доходу (виручки) є сума податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету.
Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» цей податок виникає саме в операціях з продажу і відповідно до цього Закону: продаж товарів— це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної передачі товарів. Не належать до продажу операції з передачі товарів в межах договорів комісії, поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.
Це означає, що податкове зобов'язання з ПДВ виникає і при реалізації, і при безоплатній передачі ТМЦ, тобто в тих випадках, коли право власності змінюється. А значить в обліку слід відображати на рахунку 64 «Розрахунки за податками та платежами»податкові зобов'язання та одночасно зменшення доходу від реалізації.
Для реалізації продукції підприємство несе витрати з організації та здійснення торговельно-збутової діяльності. Це такі ви-
трати, як зарплата з нарахуваннями працівників відділу збуту, утримання транспортних засобів, що Перед бухгалтерським обліком процесу реалізації стоять завдання:
1. Правильне і своєчасне оформлення первинних документів з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
2. Правильне визначення та відображення в обліку витрат, пов'язаних з реалізацією товарів, продукції, робіт, послуг.
3. Контроль за правильним використанням реалізаційних цін та визнанням доходів.
4. Контроль за станом розрахунків з покупцями та замовниками, з тим щоб забезпечити своєчасне погашення дебіторської заборгованості.
5. Правильне визначення фінансових результатів від реалізації.
15.2. Визнання та класифікація доходів
Підприємства отримують доходи з різних джерел, але основна частина його надходить від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг, що є основною діяльністю підприємства.
Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»,дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів.
2. Сума надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними угодами на користь комітента, принципала тощо.
3. Сума авансів чи попередньої оплати за замовлену продукцію (товари, роботи, послуги).
4. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.
5. Надходження, що надходять іншим особам.
6. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Доход не визнається від обміну продукцією, товарами, запа
сами, що є подібними і мають однакову справедливу вартість.
Доход від реалізації продукції (товарів та інших активів) відображається (визнається) в обліку і звітності при обов'язковому виконанні таких умов:
1 — покупцеві передані всі ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на такі матеріальні цінності;
2 — підприємство не здійснює надалі контролю та управління за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
3 — сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;
4 — є впевненість, що в результаті цих операцій відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати, пов'язані з цією операцією можуть бути достовірно визначені.
Дохід, пов'язаний з наданням послуг визнається виходячи із ступеня завершеності операції із надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:
— можливості достовірної оцінки доходу;
— імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
— можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
— можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.
Положення 15 «Дохід»класифікує доходи за видами діяльності:
1. Доходи від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг);
2. Інші операційні доходи (доходи від реалізації виробничих запасів, іноземної валюти, доход від надання послуг об'єктів соціальної сфери);
3. Фінансові доходи (проценти за фінансовою орендою, доходи від участі в капіталі);
4. Інші доходи (доходи від реалізації необоротних активів та фінансових інвестицій, крім еквівалентів грошових коштів);
5. Надзвичайні доходи;
Як правило, на підприємствах основна частина доходів отримується від реалізації продукції робіт та послуг, тобто від основної діяльності.
У відповідності з цією класифікацією доходи відображаються У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності — «Звіті про фінансові результати».
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
15.3. Первинний облік операцій з реалізації продукції (робіт, послуг)
Сільськогосподарські підприємства реалізують вироблену продукцію та послуги за різними напрямками: продаж продукції переробним та заготівельним підприємствам; через товарну біржу різним організаціям; на ринку та через власну торгівельну мережу; за готівку працівникам підприємства; видача в рахунок оплати праці та іншої заборгованості (орендна плата за земельні і майнові паї); видача продукції, як натуроплата, а також інші напрямки. Останнім часом створені сертифіковані зерносклади по зберіганню зерна, які приймають зернову продукцію від сільськогосподарських підприємств на зберігання. Таке зерно можна реалізувати за договором цьому ж зерноскладу чи іншій організації.
Крім реалізації продукції підприємства надають послуги та виконують роботи різним організаціям та особам (в тому числі і працівникам підприємства): автопослуги, послуги тракторів та сільськогосподарських машин для обробки земельних ділянок та обирання урожаю; переробка давальницької сировини; ремонтні кослуги та інше.
В залежності від напрямків реалізації використовуються різні первинні документи.
Так, при реалізації зерна заготівельним та переробним підприємствам оформляються товарно-транспортні накладні ф. № 1 с-г (зерно).На кожну партію зерна, що відправляється виписують товарно-транспортну накладну в 4 примірниках. При залученні найманого транспорту складають 5 примірників ТТН. При завантаженні автомашини зерном водій розписується у всіх примірниках про прийняття зерна для перевезення і перший примірник залишається в господарстві у матеріально-відповідальної особи, яка передає зерно водію. Три інших передаються водію і є супровідними документами. На заготівельній організації зерно зважується та приймається за масою та якістю, дані зважування та якісні показники проставляються в усіх примірниках ТТН. При цьому другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, а третій передається водієві та повертається в господарство, четвертий залишається у водія і додається до Подорожнього листа вантажного автомобіля. П'ятий примірник використовується транспортною організацією для пред'явлення плати за надані послуги.
Заготівельна організація на підставі складеного Реєстру товарно-транспортних накладнихвиписує Приймальну квитанцію
(ПК-10)на кожну культуру, що прийнята на протязі дня. В ній зазначається номери всіх складених реєстрів накладних, фізичну і залікову масу зерна, суму до виплати з урахуванням якості зерна. Якщо підприємство реалізує заготівельній організації одиничні партії зерна, то реєстр накладних не складають, а на кожну партію зерна виписують Приймальну квитанцію форми ПК-9.
У випадку реалізації сортового зерна додатково виписуються такі документи:
— для суперелітного і елітного насіння всіх культур і самоза-пилених ліній кукурудзи — Атестат на насіння (ф. 216);
— для сортового насіння і насіння гібридних популяцій першої і наступної репродукції, що відповідає вимогам посівного стандарту — Свідоцтво на насіння (ф. 215);
— для сортового насіння і насіння гібридних популяцій першої і наступної репродукції, що не відповідає вимогам посівного стандарту — Сортове свідоцтво (ф. № 213);
— для насіння першого покоління подвійних, сортолінійних і міжсортових гібридів кукурудзи з ділянок гібридизації і насіння першого і наступного поколінь простих гібридів — Свідоцтво на гібридне насіння кукурудзи (ф. № 219)або Посвідчення на гібридне насіння (ф. № 214);
— для насіння простих, подвійних, потрійних міжлінійних, сортових і міжсортових гібридів кукурудзи, насіння сортів і гібридів популяцій, що відпускаються на насіннєві заводи — Посвідчення на насіння кукурудзи, яке направляють на заводи з обробки насіння (ф. 218).
При продажу товарного зерна сильних і твердих сортів пшениці, пивоварних сортів ячменю і найбільш цінних сортів пшениці, ячменю та інших зернових культур, товарного насіння високооліиних сортів соняшнику виписують Сортове свідоцтво (ф. № 213).
Реалізація овочів, картоплі, плодів, ягід, баштанних культур за всіма напрямками оформляється Товарно-транспортними накладними ф. 1 с.г. (овочі).Вона має ті ж реквізити, що і ТТН ф. 1 сг (зерно).
Реалізація цукрових буряків на цукрові заводи оформляється Товарно-транспортними накладними ф. № 2м-св (буряки),Що виписуються в 4 примірниках на кожну партію. Завантажені в автомобілі цукрові буряки зважуються на вагах у господарстві та їх дані проставляються в усіх примірниках ТТН. Перший примірник залишається в господарстві, другий передається на приймальний пункт цукрового заводу, третій та четвертий — транспортній організації, що перевозила буряки. Якщо перевозиться влас-
ним транспортом, то кількість примірників буде три. При прийманні буряків на цукровому заводі їх зважують, визначають забрудненість і ці дані проставляють в ТТН. На підставі даних ТТН в бухгалтерії цукрових заводів складають Приймальну квитанцію (ф. ПК-8).В ній зазначають фізичну та залікову масу, вартість прийнятих буряків за договірними цінами.
Реалізація молока переробним підприємствам оформляється Товарно-транспортними накладними за формою lc-г (молоко, сировина),які складаються в 3 примірниках на кожну партію відправленого молока. В них проставляється кількість молока у фізичній вазі, в переведенні на базисну жирність, вміст жиру, білку, ступінь чистоти, питома вага, сорт молока, маса (нетто, тара, брутто). Перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник — на переробному підприємстві, а третій — у водія та додається до Подорожнього листа вантажного автомобіля. Переробні підприємства два рази на місяць надають здавальникам молока Приймальні квитанції ГОС-3. Вних зазначається фізична та залікова маса прийнятого молока, його вартість за договірними цінами, та окремими рядком вказується сума дотації.
На кожну партію тварин (ВРХ, свині, коні, птиця, кролі, звірі), яких відправляють для продажу переробним та іншим підприємствам оформляється Товарно-транспортна накладна (ф. 1 с.-г. тварини)та ветеринарні свідоцтва, а для племінних тварин — племінні свідоцтва. З 1 січня 2004 року продаж племінних тварин на внутрішньому ринку та експорт будь-якої великої рогатої худоби здійснюється за наявності прикріплених на тваринах бирок, паспорта ВРХ та ветеринарної картки до нього. Для іншої великої рогатої худоби ідентифікація стала обов'язковою з 1 липня 2005 року.
Товарно-транспортні накладні на ВРХ, коней заповнюють на основі зважування кожної голови з зазначенням інвентарного номера тварини, статі, віку, живої маси і вгодованості. На свиней, овець, кіз і кролів дані записують по групах тварин з однаковою вгодованістю. Птицю відображають за видами і віковими групами.
Товарно-транспортну накладну складають у 4 примірниках. Перший примірник накладної з розпискою водія залишається на фермі, інші три вручаються водію. З них другий примірник передається вантажоодержувачу, а третій і четвертий з відміткою про приймання тварин м'ясокомбінатом здають в бухгалтерію сільськогосподарського підприємства. Один з них додається до подорожнього листа вантажного автомобіля, а другий — бухгалтеру, який веде облік поголів'я тварин.
При відправці тварин залізницею ведуть Дорожній журнал худоби, що відправлена залізницею (ф.№ 99а).
На переробних підприємствах тварин приймають в присутності представника господарства. При прийманні тварин встановлюють масу, вгодованість та роблять знижку з фактично прийнятої живої маси на вміст шлунково-кишкового тракту (3 %), на забрудненість (до 1 %) та інші.
Переробні підприємства (м'ясокомбінати) на прийнятих тварин оформляють Приймальну квитанцію (ф. № ПК-1).В них записується прийняття тварин за видами, групами і категоріями вгодованості. Також зазначається маса і вартість закуплених тварин за договірними цінами та окремим рядком вказується сума дотацій. Перерахування грошових коштів сільськогосподарським підприємствам проводиться платіжним дорученням з поточних рахунків переробних підприємств.
При реалізації через товарну біржу між покупцем і продавцем укладається договір купівлі-продажу, для попередньої оплати виписується рахунок-фактура і податкова накладна на вимогу покупця, а при безпосередньому відвантаженні продукції оформляється Товарно-транспортна накладна ф. № 1 с-г.в необхідній кількості (3-4 екз).
При реалізації продукції на ринку оформляється Накладна внутрішньогосподарського призначення (ф. 87)про передачу продукції відповідальній особі — реалізатору. При перевезенні продукції на ринок автотранспортом оформляється подорожній лист і товарно-транспортна накладна згідно з вимогами Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (Наказ Міністра транспорту України від 14.10.1997 року № 363). До накладної додаються такі документи як ветеринарні і санітарні довідки, сертифікати, свідоцтва. Продавці на ринку сплачують ринковий збір, плату за різні послуги, прокат інвентарю, санітарного одягу та інше. При цьому їм видається квитанція про оплату. Виїзна роздрібна торгівля з транспортних засобів є окремою формою діяльності — торговельна діяльність. Для виїзної торгівлі з машин дозволяється вести розрахунки із споживачами з використанням Товарно-касової книги (ТКК).В цій книзі ведеться облік наявності та руху продукції у підзвіті реалізатора в продажних цінах та наявність і рух готівки. Реалізатор записує до ТКК надходження продукції по накладних, а рух готівки— за Даними квитанцій. Отриману виручку реалізатор щодня здає в касу чи на поточний рахунок підприємства. Систематично (за вказівкою головного бухгалтера) відповідальна особа складає і
подає в бухгалтерію «Звіт про продаж сільськогосподарської
продукції» ф. 125.Він складається з двох розділів. В першому відображається залишок продукції у підзвіті, отримана для продажу продукція та фактично реалізована. У другому розділі відображається рух готівки. До Звіту додаються документи: накладні, квитанції про оплату зборів та про внесення готівки в касу чи в банк. Звіт затверджується керівником.
При реалізації продукції працівникам за готівку оформляється Накладна внутрішньогосподарського призначення (ф. 87),кошти оплачуються в касу і працівнику видається квитанція про оплату (відривна частина прибуткового касового ордера). На підставі цих документів працівник отримує оплачену продукцію в складі підприємства.
При реалізації в рахунок оплати праці, видачі натуро<
Дата: 2016-09-30, просмотров: 270.