КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ ФІНАНСОВОЇ ОРЕНДИ У ОРЕНДАРЯ
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 


 

 

  з/п Зміст господарської операції Сума, грн Кореспондуючі рахунки
  Дебет Кредит
  1 2 3 4 5
  Документ. Акт прийняття-передачі об'єкта фінансової оренди: а) за первісною вартістю (з урахуванням зносу), як зобов'язання з фінансової оренди 186 294,0 152«Придбання (виготовлен­ня) основних засобів» 531«Довгострокові зо­бов'язання з фінансової оре­нди»
  б) введення в експлуатацію об'єкта оренди (за аналітичними рахунками орендованих необоротних активів) 186 294,0 104«Машини та обладнання»; 11«Інші необоротні матеріа­ льні активи»; 12 «Нематеріальні активи». 152«Придбання (виготов­лення) основних засобів»
  Частина довгострокових зобов'язань з фі­нансової оренди переведена до складу по­точного зобов'язання, як орендний платіж (наприклад, за перший рік). Аналогічна операція щорічно до погашен­ня заборгованості 98 809,2 531«Довгострокові зобов'я­зання з фінансової оренди» 611«Поточна заборгованість за довгостроковими зо­бов'язаннями в національній валюті»
Орендний платіж за перший рік фінансової оренди (без ПДВ) 82 341,0 611«Поточна заборгованість за довгостроковими зо­бов'язаннями в національній валюті» 311«Поточні рахунки в на­ціональній валюті»
Податкові зобов'язання з ПДВ 16 468,2 611«Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'я­заннями в національній ва­люті» 6413«Розрахунки за подат­ками»

 

\> Перерахування податкових зобов'язань зПДВ 16 468,2 6413«Розрахунки за податка­ми» 311«Поточні рахунки в на­ціональній валюті»
При внесенні орендної плати на початку звіті того періоду    
  а) нараховані зобов'язання за відсотками 11 178,0 952«Інші фінансові витрати» 684«Розрахунки за нарахо­ваними відсотками»
  б) сплата відсотків 11 178,0 684«Розрахунки за нарахова- 311«Поточні рахунки в на- ними відсотками» ціональній валюті»
При внесенні орендної плати наприкінці звіт того періоду    
  а) нарахування зобов'язання за відсотками 37 659,0 952«Інші фінансові витрати» 684«Розрахунки за нарахо­ваними відсотками»
  б) орендний платіж (сума, що залишилася на субрахунку 531 «Довгострокові зо­бов'язання» 87 484,8 531 «Довгострокові зо­бов'язання з фінансової орен­ди» 311«Поточні рахунки в на­ціональній валюті»
в) сплата відсотків Нарахування амортизації (зносу) об'єкта фі­нансової оренди щомісяця (аналітичні ра­хунки орендованих необоротних активів 37 659,0 6000,0 684«Розрахунки за нарахова­ними відсотками» 23 «Виробництво»; 91»Загальновиробничі витра­ти»; 92»Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94«Інші витрати операційної діяльності» 311«Поточні рахунки в на­ціональній валюті» 13 «Знос (амортизація) не­оборотних активів»

Закінчення табл. 14.11

 

 

  з/п Зміст господарської операції Сума, грн Кореспондуючі рахунки
  Дебет Кредит
  / 2 і 4
  Витрати на підтримання орендного активу у робочому стані (списуються на витрати звітного періоду) виконані:
    а) власними силами підприємства-орендаря 10 000,0 23 «Виробництво»; 91»3агальновиробничі витра­ти»; 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності» 20 «Виробничі запаси»; 22 «Малоцінні та швидко­зношувані предмети»; 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»; 65 «Розрахунки за страху­ванням» та ін.
  б) підрядним способом (на підставі Акта приймання-здачі виконаних робіт) без ПДВ 10 000,0 23 «Виробництво»; 91 «Загальновиробничі витра­ ти»; 92 «Адміністративні ви­ трати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності» 631«Розрахунки з вітчизня­ними постачальниками»
    На суму податкового кредиту з ПДВ — — _ 2000,0 641«Розрахунки за податка- 1 631«Розрахунки з вітчизня- ми» 1 ними постачальниками»
  Витрати на поліпшення об'єкта фінансової оренди (добу що призводять до збільшення майбутніх економічних виго іова, модернізація, дообладнання, реконструкція, модифікація), д, включаються до вартості об'єкта фінансової оренди: /

 

  а) у разі виконання робіт власними силами підприемства-орендаря 10 000,0 15 «Капітальні інвестиції» 66 «Розрахунки за виплата- І ми працівникам»; 1 65 «Розрахунки за страху­ванням»; 20 «Виробничі запаси»;
    10 000,0 15 «Капітальні інвестиції» 22 «Малоцінні та швидко­зношувані предмети» та ін. 631«Розрахунки з вітчизня-
  (виконані роботи прийняті за Актом), без пдв     ними постачальниками»
  — на суму податкового кредиту з ПДВ в) введення в експлуатацію об'єкта фінан­сової оренди (збільшено балансову вартість основних засобів, нематеріальних активів) 2000,0 10 000,0 641«Розрахунки за податка­ми» 10 «Основні засоби»; 11«Інші необоротні матеріа­ льні активи»; 631«Розрахунки з вітчизня­ними постачальниками» 15 «Капітальні інвестиції»
12 «Нематеріальні активи»
Після закі За умови переходу п Списання сум нарахованого зносу (аморти- чення терміну зава власно 51 000,0 фінансової оренди сті від орендодавця до орендаря 13«Знос (амортизація) необо- 13«Знос (амортизація) не-
Відображення вартості орендованого акти­ву на Балансі підприємства-орендаря 120 000,0 рахунки зносу орендованих необоротних активів) 10 «Основні засоби»; 11«Інші необоротні матеріа­ льні активи»; точні рахунки зносу власних необоротних активів) 10 «Основні засоби»; 11«Інші необоротні матері­ альні активи»;

Аналітичний облік основних засобів, інших необоротних ма­теріальних активів (крім інструментів, приладів та інвентарю, малоцінних необоротних матеріальних активів, інвентарної тари, інших необоротних матеріальних активів), нематеріальних акти­вів та зносу цих необоротних активів ведеться по кожному об'єкту окремо з розподілом на власні та одержані на умовах фі­нансової оренди, виробничі та невиробничі об'єкти необоротних активів у картках обліку відповідних необоротних активів.

Записи у Журналі-ордері 13 с.г. ведуть на підставі первинних та зведених облікових документів (Акти приймання-передачі) внутрішнього переміщенні (основних засобів, Акта списання, роз­рахунку амортизації та ін.).

Реєстром аналітичного обліку активів, отриманих у оператив­ну оренду, є копія інвентарної картки, яку орендодавець додає до Акта приймання-передачі орендованих об'єктів. При поверненні об'єкта оренди орендодавцю, орендар списує об'єкт з позабалан­сового рахунка і вилучає з картотеки відповідну інвентарну карт­ку (витяг) і зберігає її разом з Актом приймання передачі.

Облік заборгованості розрахунків за орендними операціями здійс­нюється у Журнал-ордері 8 с.г. та Відомостях аналітичного обліку.

14.5. Особливості податкового обліку орендних операцій

Найбільша питома вага витрат суб'єктів підприємницької дія­льності, пов'язаних з орендою, припадає на орендну плату. Вод­ночас орендар несе додаткові витрати, якщо це обумовлено з орендодавцем у договорі.

Згідно з п. 1 ст. 286 ГКУ орендна плата — фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї діяльності. При цьому розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Щодо відображення орендної плати в подат­ковому обліку орендаря, то тут слід керуватися пп. 7.9.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині, що стосується оподаткування операцій оперативної оренди (лізингу). Відповідно до цього підпункту орендар збільшує суму валових ви­трат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками пода­ткового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У зв'язку з цим перед орендарем можуть постати такі запитання:

• що вважається підтвердними документами, які дають право на включення нарахованої орендної плати до складу валових ви­трат (рахунки-фактури, акти про надання послуг, платіжні доку­менти, умови договору)?


• як у первинних документах краще оформити інші платежі (ко­мунальні послуги, обслуговування об'єкта оренди, компенсований орендодавцю податок на землю тощо)— окремим рядком, або включити ці платежі до складу орендної плати?

• що вважається датою збільшення валових витрат — , іата отримання орендарем від орендодавця рахунків, в яких встановл ;на остаточна сума орендного та інших супутніх платежів, або дата оплати оренди (наприклад, якщо орендні платежі здійснені на кіль­ка місяців наперед)?

Основним документом є договір оренди.У ньому зазначаються всі умови: розмір і дата перерахування орендної плати, порядок утримання приміщення, що орендується, порядок компенсації оре­ндодавцю інших витрат, які виникають у процесі користування приміщеннями. Договір оренди є підставою для оформлення орен­додавцем первинних документів, в яких узгоджується кількість (об­сяг) і вартість наданих (спожитих) послуг.

Як правило протягом звітного місяця (якщо інше не обумовлено в договорі) або відразу після його закінчення орендодавець вистав­ляє орендарю рахунки (рахунки-фактури), в яких зазначається оста­точна сума орендної плати та супутніх платежів, що підлягає сплаті. Ця сума може відрізнятися від обумовленої в договорі, якщо орен­дар до цього моменту затримав або сплатив наперед належні плате­жі. Якщо орендар здійснив передоплату до отримання рахунків, то платіжне доручення з відміткою про дату фактичного перерахуван­ня коштів вважатиметься первинним документом для відображення такої операції лише в бухгалтерському обліку.

Факт надання послуги оренди буде підтверджуватися актом приймання-передачі об'єкта оренди (причому згідно з пп. 8.5.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» пп. 3.2.2 ст. З Закону України «Про ПДВ» операція з передання майна в оренду не впливає на податковий облік орендодавця (і, відповідно, орендаря) та не є об'єктом оподаткування ПДВ). На нашу думку, додатково оформляти акти про надання послуг немає потреби.

Водночас трапляються випадки, коли орендар вимушено не ко­ристується орендованим майном і, відповідно, не сплачує ані орен­дної плати, ані інших платежів (п. 6 ст. 762 ЦКУ). Проте в цьому випадку документальне оформлення «не користування» швидше важливо для орендодавця, щоб мати право не збільшувати валові доходи на суму гіпотетичне нарахованих орендних платежів.

Пункт 3 ст. 762 ЦКУ допускає, що в договорі може бути встано­влено можливість або обов'язковість (за погодженням сторін) кори­гування розміру орендної плати на індекс інфляції (індексація). При


22 і



цьому позитивна різниця між прошдексованою та первісне розрахо­ваною орендною платою також є частиною орендної плати, отже, вона має включатися до валових витрат орендаря на загальних під­ставах.

В більшості випадків сторони в договорі оренди зазначають, що для спрощення ведення обліку всі додаткові витрати, які орендар компенсує орендодавцю, не виділяються в рахунку окремим ряд­ком, а включаються до суми орендної плати (з нарахуванням ПДВ на загальну суму). Цілком природно, що розмір такої орендної пла­ти досить часто може переглядатися сторонами договору оренди. При цьому перед орендарем може постати потреба доведення того, що зазначений розмір орендної плати не вище за звичайну ціну (у разі якщо орендодавець є пов'язаною з орендарем особою, або не є платником податку на прибуток, або сплачує податок за іншими ставками (п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Якщо ж у рахунку всі платежі виділяються в окремих рядках, то необхідно мати на увазі, що під час проведення документальної пе­ревірки контролюючий орган може вимагати обґрунтування сум тих чи інших платежів.

Якщо сплаті орендних платежів передує оформлення рахунку-фактури (нарахування їх в обліку орендодавця), то датою збільшен­ня валових витрат орендаря буде дата оформлення рахунку (як того і вимагає пп. 7.9.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибу­тку підприємств»). Якщо ж оплата проводиться авансом, причому дата перерахування коштів з рахунку орендаря і дата нарахування лізингового платежу припадають на різні податкові періоди, то, не­залежно від розміру авансу, з 01.01.2003 року правило першої події на операції з оперативної оренди не поширюється.

Одночасно у орендаря право на податковий кредит виникає на всю суму авансу з моменту його сплати (пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»), при цьому орендодавець має виписати подат­кову накладну на всю отриману суму. Якщо ж орендар авансує оре­ндні платежі, але в меншому розмірі, ніж повинно бути за підсум­ками звітного періоду, то на дату перерахування коштів з поточного рахунку він може відобразити лише податковий кредит з ПДВ, сплаченого в сумі авансу. У міру виникнення будь-якої з подій (оплата або нарахування орендної плати) орендодавець повинен ви­писувати орендарю податкову накладну з ПДВ на кожну таку част­кову суму.

Згідно з пп. 1.18.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансовим лізингом (орендою) вважається


господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передба­чає передання орендарю майна, що підпадає під визначення основ­ного фонду згідно зі ст. 8 цього Закону, придбаного або виготовле­ного орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

При цьому в законодавстві України є декілька умов, дотримую­чи хоча б одну з яких з метою оподаткування така операція визна­ється фінансовим лізингом:

1) об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизу­ється не менше 75 % його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент йо­го закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

2) сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

3) якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі осно­вних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортиза­ції його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою ніж 90 % від звичайної ціни на та­кий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового дого­вору, збільшеної на суму відсотків, розрахованих виходячи з облі­кової ставки НБУ, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;

4) майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізинго­отримувача, виходячи з його технологічних і якісних характеристик.

При цьому в Законі України «Про оподаткування прибутку під­приємств» є суттєве уточнення про визнання лізингової операції фі­нансовим лізингом: незалежно від того, відноситься лізингова операція до фінансового лізингу відповідно до норм пп. 1.18.2 цього Закону чи ні, сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію, як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.Ця норма є підтвердженням в чинного гос­подарського права, згідно з яким фінансовий лізинг за своїми від­мінними рисами, (істотними умовами) можна трактувати звичай­ною довгостроковою орендою (оперативним лізингом).

В той же час, якщо підприємство визначило лізингову операцію з метою оподаткування як фінансовий лізинг, слід детальніше озна­йомитися з правилами її оподаткування.

22* 339


ТЕМА 15


ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)

15.1. Економічний зміст процесу реалізації.

15.2. Визнання та класифікація доходів.

15.3. Первинний облік операцій з реалізації продукції (робіт, послуг).

15.4. Аналітичний і синтетичний облік реалізації про­дукції (робіт, послуг).

15.5. Облік операцій зі зберігання та реалізації зерна на сертифікованих зерноскладах.

15.7. Облік витрат на збут


Використані джерела:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінан­
сів України від 29.11.1999 року № 290.

2. «Про податок на додану вартість»: Закон Украї­ни від 3.04. 1997 року № 168/97-ВР.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фі­
нансів України від 31.12. 1999 року № 318.

4. Методичні рекомендації з фінансового та бухга­
лтерського забезпечення операцій з зерном: викорис­
тання складських документів, державні заставні заку­
півлі та біржові торги / За ред. Лузана Ю. Я., Роз-
гона А. В., Жука В. М.

15.1. Економічний зміст процесу реалізації

Процес реалізації є завершальною стадією кругообігу оборот­них засобів підприємства. Саме на цій стадії підприємству ком­пенсуються кошти, затрачені раніше на виробництво і збут, а при рентабельному господарюванні отримується ще і прибуток. Та­ким чином, створюються умови для наступного виробничого процесу.

Згідно із Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», одним із основних принципів складання фі­нансової звітності є принцип нарахування та відповідності дохо-


дів та витрат. Згідно з ним для визначення фінансового результа­ту звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку в момент їх ви­никнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Для дотримання цього принципу та з метою відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу, процес реалізації ві­дображає одержання доходів від реалізації з однієї сторони та понесені витрати для отримання цих доходів. Так, підприємство отримує доход: вартість реалізованої продукції в цінах реалізації, а з іншої — несе витрати — передає покупцю продукцію, товари, роботи, послуги, на виробництво яких раніше були витрачені ре­сурси, тобто, собівартість реалізованих товарів, продукції, робіт та послуг. Співставлення цих величин дає можливість визначити фінансовий результат — прибуток чи збиток від операцій з реалі­зації продукції.

В операціях з реалізації виникають фінансові відносини по розрахунках з бюджетом по непрямих податках, зокрема по по­датку на додану вартість. Цей податок за встановленою ставкою включається до ціни реалізації. В отриманій сумі доходу (вируч­ки) є сума податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету.

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» цей податок виникає саме в операціях з продажу і відповідно до цього Закону: продаж товарів— це будь-які операції, що здійс­нюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають пере­дачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної передачі то­варів. Не належать до продажу операції з передачі товарів в ме­жах договорів комісії, поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власно­сті на такі товари іншій особі.

Це означає, що податкове зобов'язання з ПДВ виникає і при реа­лізації, і при безоплатній передачі ТМЦ, тобто в тих випадках, коли право власності змінюється. А значить в обліку слід відображати на рахунку 64 «Розрахунки за податками та платежами»податкові зобов'язання та одночасно зменшення доходу від реалізації.

Для реалізації продукції підприємство несе витрати з органі­зації та здійснення торговельно-збутової діяльності. Це такі ви-


трати, як зарплата з нарахуваннями працівників відділу збуту, утримання транспортних засобів, що Перед бухгалтерським облі­ком процесу реалізації стоять завдання:

1. Правильне і своєчасне оформлення первинних документів з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2. Правильне визначення та відображення в обліку витрат, пов'язаних з реалізацією товарів, продукції, робіт, послуг.

3. Контроль за правильним використанням реалізаційних цін та визнанням доходів.

4. Контроль за станом розрахунків з покупцями та замовника­ми, з тим щоб забезпечити своєчасне погашення дебіторської за­боргованості.

5. Правильне визначення фінансових результатів від реалі­зації.

15.2. Визнання та класифікація доходів

Підприємства отримують доходи з різних джерел, але основна частина його надходить від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг, що є основною діяльністю підприємства.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського облі­ку 15 «Дохід»,дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капі­талу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасни­ків підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути досто­вірно визначена.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюдже­ту і позабюджетних фондів.

2. Сума надходжень за договорами комісії, агентськими та ін­шими аналогічними угодами на користь комітента, принципала тощо.

3. Сума авансів чи попередньої оплати за замовлену продук­цію (товари, роботи, послуги).

4. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

5. Надходження, що надходять іншим особам.

6. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Доход не визнається від обміну продукцією, товарами, запа­
сами, що є подібними і мають однакову справедливу вартість.


Доход від реалізації продукції (товарів та інших активів) відо­бражається (визнається) в обліку і звітності при обов'язковому виконанні таких умов:

1 — покупцеві передані всі ризики і вигоди, пов'язані з пра­вом власності на такі матеріальні цінності;

2 — підприємство не здійснює надалі контролю та управління за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

3 — сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

4 — є впевненість, що в результаті цих операцій відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати, пов'язані з цією опе­рацією можуть бути достовірно визначені.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг визнається виходячи із ступеня завершеності операції із надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

— можливості достовірної оцінки доходу;

— імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;

— можливості достовірної оцінки ступеня завершеності на­дання послуг на дату балансу;

— можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для на­дання послуг та необхідних для їх завершення.

Положення 15 «Дохід»класифікує доходи за видами діяльності:

1. Доходи від реалізації готової продукції (товарів, робіт, по­слуг);

2. Інші операційні доходи (доходи від реалізації виробничих запасів, іноземної валюти, доход від надання послуг об'єктів со­ціальної сфери);

3. Фінансові доходи (проценти за фінансовою орендою, дохо­ди від участі в капіталі);

4. Інші доходи (доходи від реалізації необоротних активів та фінансових інвестицій, крім еквівалентів грошових коштів);

5. Надзвичайні доходи;

Як правило, на підприємствах основна частина доходів отри­мується від реалізації продукції робіт та послуг, тобто від основ­ної діяльності.

У відповідності з цією класифікацією доходи відображаються У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності — «Звіті про фінансові результати».

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справе­дливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.


15.3. Первинний облік операцій з реалізації продукції (робіт, послуг)

Сільськогосподарські підприємства реалізують вироблену про­дукцію та послуги за різними напрямками: продаж продукції пере­робним та заготівельним підприємствам; через товарну біржу різ­ним організаціям; на ринку та через власну торгівельну мережу; за готівку працівникам підприємства; видача в рахунок оплати праці та іншої заборгованості (орендна плата за земельні і майнові паї); видача продукції, як натуроплата, а також інші напрямки. Остан­нім часом створені сертифіковані зерносклади по зберіганню зер­на, які приймають зернову продукцію від сільськогосподарських підприємств на зберігання. Таке зерно можна реалізувати за дого­вором цьому ж зерноскладу чи іншій організації.

Крім реалізації продукції підприємства надають послуги та виконують роботи різним організаціям та особам (в тому числі і працівникам підприємства): автопослуги, послуги тракторів та сільськогосподарських машин для обробки земельних ділянок та обирання урожаю; переробка давальницької сировини; ремонтні кослуги та інше.

В залежності від напрямків реалізації використовуються різні первинні документи.

Так, при реалізації зерна заготівельним та переробним підпри­ємствам оформляються товарно-транспортні накладні ф. № 1 с-г (зерно).На кожну партію зерна, що відправляється випису­ють товарно-транспортну накладну в 4 примірниках. При залу­ченні найманого транспорту складають 5 примірників ТТН. При завантаженні автомашини зерном водій розписується у всіх при­мірниках про прийняття зерна для перевезення і перший примір­ник залишається в господарстві у матеріально-відповідальної особи, яка передає зерно водію. Три інших передаються водію і є супровідними документами. На заготівельній організації зерно зважується та приймається за масою та якістю, дані зважування та якісні показники проставляються в усіх примірниках ТТН. При цьому другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, а третій передається водієві та повертається в господарст­во, четвертий залишається у водія і додається до Подорожнього листа вантажного автомобіля. П'ятий примірник використовуєть­ся транспортною організацією для пред'явлення плати за надані послуги.

Заготівельна організація на підставі складеного Реєстру товар­но-транспортних накладнихвиписує Приймальну квитанцію


(ПК-10)на кожну культуру, що прийнята на протязі дня. В ній за­значається номери всіх складених реєстрів накладних, фізичну і залікову масу зерна, суму до виплати з урахуванням якості зерна. Якщо підприємство реалізує заготівельній організації одиничні партії зерна, то реєстр накладних не складають, а на кожну партію зерна виписують Приймальну квитанцію форми ПК-9.

У випадку реалізації сортового зерна додатково виписуються такі документи:

— для суперелітного і елітного насіння всіх культур і самоза-пилених ліній кукурудзи — Атестат на насіння (ф. 216);

— для сортового насіння і насіння гібридних популяцій пер­шої і наступної репродукції, що відповідає вимогам посівного стандарту — Свідоцтво на насіння (ф. 215);

— для сортового насіння і насіння гібридних популяцій пер­шої і наступної репродукції, що не відповідає вимогам посівного стандарту — Сортове свідоцтво (ф. № 213);

— для насіння першого покоління подвійних, сортолінійних і міжсортових гібридів кукурудзи з ділянок гібридизації і насіння першого і наступного поколінь простих гібридів — Свідоцтво на гібридне насіння кукурудзи (ф. № 219)або Посвідчення на гі­бридне насіння (ф. № 214);

— для насіння простих, подвійних, потрійних міжлінійних, сортових і міжсортових гібридів кукурудзи, насіння сортів і гіб­ридів популяцій, що відпускаються на насіннєві заводи — Посві­дчення на насіння кукурудзи, яке направляють на заводи з обробки насіння (ф. 218).

При продажу товарного зерна сильних і твердих сортів пшениці, пивоварних сортів ячменю і найбільш цінних сортів пшениці, ячме­ню та інших зернових культур, товарного насіння високооліиних сортів соняшнику виписують Сортове свідоцтво (ф. № 213).

Реалізація овочів, картоплі, плодів, ягід, баштанних культур за всіма напрямками оформляється Товарно-транспортними на­кладними ф. 1 с.г. (овочі).Вона має ті ж реквізити, що і ТТН ф. 1 сг (зерно).

Реалізація цукрових буряків на цукрові заводи оформляється Товарно-транспортними накладними ф. № 2м-св (буряки),Що виписуються в 4 примірниках на кожну партію. Завантажені в автомобілі цукрові буряки зважуються на вагах у господарстві та їх дані проставляються в усіх примірниках ТТН. Перший примір­ник залишається в господарстві, другий передається на прийма­льний пункт цукрового заводу, третій та четвертий — транспорт­ній організації, що перевозила буряки. Якщо перевозиться влас-


ним транспортом, то кількість примірників буде три. При при­йманні буряків на цукровому заводі їх зважують, визначають за­брудненість і ці дані проставляють в ТТН. На підставі даних ТТН в бухгалтерії цукрових заводів складають Приймальну квитан­цію (ф. ПК-8).В ній зазначають фізичну та залікову масу, вар­тість прийнятих буряків за договірними цінами.

Реалізація молока переробним підприємствам оформляється Товарно-транспортними накладними за формою lc-г (моло­ко, сировина),які складаються в 3 примірниках на кожну партію відправленого молока. В них проставляється кількість молока у фізичній вазі, в переведенні на базисну жирність, вміст жиру, бі­лку, ступінь чистоти, питома вага, сорт молока, маса (нетто, тара, брутто). Перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник — на переробному підприємстві, а третій — у водія та додається до Подорожнього листа вантажного автомобіля. Пере­робні підприємства два рази на місяць надають здавальникам мо­лока Приймальні квитанції ГОС-3. Вних зазначається фізична та залікова маса прийнятого молока, його вартість за договірни­ми цінами, та окремими рядком вказується сума дотації.

На кожну партію тварин (ВРХ, свині, коні, птиця, кролі, звірі), яких відправляють для продажу переробним та іншим підприєм­ствам оформляється Товарно-транспортна накладна (ф. 1 с.-г. тварини)та ветеринарні свідоцтва, а для племінних тварин — племінні свідоцтва. З 1 січня 2004 року продаж племінних тварин на внутрішньому ринку та експорт будь-якої великої рогатої ху­доби здійснюється за наявності прикріплених на тваринах бирок, паспорта ВРХ та ветеринарної картки до нього. Для іншої вели­кої рогатої худоби ідентифікація стала обов'язковою з 1 липня 2005 року.

Товарно-транспортні накладні на ВРХ, коней заповнюють на основі зважування кожної голови з зазначенням інвентарного но­мера тварини, статі, віку, живої маси і вгодованості. На свиней, овець, кіз і кролів дані записують по групах тварин з однаковою вгодованістю. Птицю відображають за видами і віковими групами.

Товарно-транспортну накладну складають у 4 примірниках. Перший примірник накладної з розпискою водія залишається на фермі, інші три вручаються водію. З них другий примірник пере­дається вантажоодержувачу, а третій і четвертий з відміткою про приймання тварин м'ясокомбінатом здають в бухгалтерію сільсь­когосподарського підприємства. Один з них додається до подо­рожнього листа вантажного автомобіля, а другий — бухгалтеру, який веде облік поголів'я тварин.


При відправці тварин залізницею ведуть Дорожній журнал худоби, що відправлена залізницею (ф.99а).

На переробних підприємствах тварин приймають в присутно­сті представника господарства. При прийманні тварин встанов­люють масу, вгодованість та роблять знижку з фактично прийня­тої живої маси на вміст шлунково-кишкового тракту (3 %), на забрудненість (до 1 %) та інші.

Переробні підприємства (м'ясокомбінати) на прийнятих тва­рин оформляють Приймальну квитанцію (ф. № ПК-1).В них записується прийняття тварин за видами, групами і категоріями вгодованості. Також зазначається маса і вартість закуплених тва­рин за договірними цінами та окремим рядком вказується сума дотацій. Перерахування грошових коштів сільськогосподарським підприємствам проводиться платіжним дорученням з поточних рахунків переробних підприємств.

При реалізації через товарну біржу між покупцем і продавцем укладається договір купівлі-продажу, для попередньої оплати виписується рахунок-фактура і податкова накладна на вимогу покупця, а при безпосередньому відвантаженні продукції оформ­ляється Товарно-транспортна накладна ф. № 1 с-г.в необхід­ній кількості (3-4 екз).

При реалізації продукції на ринку оформляється Накладна внутрішньогосподарського призначення (ф. 87)про передачу продукції відповідальній особі — реалізатору. При перевезенні продукції на ринок автотранспортом оформляється подорожній лист і товарно-транспортна накладна згідно з вимогами Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (На­каз Міністра транспорту України від 14.10.1997 року № 363). До накладної додаються такі документи як ветеринарні і санітарні довідки, сертифікати, свідоцтва. Продавці на ринку сплачують ринковий збір, плату за різні послуги, прокат інвентарю, санітар­ного одягу та інше. При цьому їм видається квитанція про опла­ту. Виїзна роздрібна торгівля з транспортних засобів є окремою формою діяльності — торговельна діяльність. Для виїзної торгів­лі з машин дозволяється вести розрахунки із споживачами з ви­користанням Товарно-касової книги (ТКК).В цій книзі ведеть­ся облік наявності та руху продукції у підзвіті реалізатора в продажних цінах та наявність і рух готівки. Реалізатор записує до ТКК надходження продукції по накладних, а рух готівки— за Даними квитанцій. Отриману виручку реалізатор щодня здає в касу чи на поточний рахунок підприємства. Систематично (за вказівкою головного бухгалтера) відповідальна особа складає і


подає в бухгалтерію «Звіт про продаж сільськогосподарської

продукції» ф. 125.Він складається з двох розділів. В першому відображається залишок продукції у підзвіті, отримана для про­дажу продукція та фактично реалізована. У другому розділі відо­бражається рух готівки. До Звіту додаються документи: накладні, квитанції про оплату зборів та про внесення готівки в касу чи в банк. Звіт затверджується керівником.

При реалізації продукції працівникам за готівку оформляється Накладна внутрішньогосподарського призначення (ф. 87),кошти оплачуються в касу і працівнику видається квитанція про оплату (відривна частина прибуткового касового ордера). На під­ставі цих документів працівник отримує оплачену продукцію в складі підприємства.

При реалізації в рахунок оплати праці, видачі натуро<

Дата: 2016-09-30, просмотров: 231.