17.3. Облік загальновиробничих витрат

Сільськогосподарське виробництво має ряд галузей, а всере­дині їх — підрозділи, ланки, бригади. Це зумовлює проведення ряду витрат, які за своїм економічним змістом є виробничими, але непрямими, тобто витратами на обслуговування та управлін­ня виробництвом: загальновиробничі витрати.

Методологія відображення в обліку та розподілу загальнови-робничих витрат встановлена П(С)БО 16 «Витрати»та Мето­дичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулю­вання продукції, робіт та послуг сільськогосподарськими підприємствами.

До загальновиробничих витрат відносять:

— витрати на управління виробництвом (оплата праці, відра­хування на соціальні заходи та витрати на оплату службових від­ряджень апарату управління та спеціалістів галузей, цехів, під­розділів, тощо);

— амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення (цехів, бригад, підрозділів);

— витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхуван­ня, операційну оренду основних засобів, інших необоротних ак­тивів загальновиробничого призначення;

— витрати на вдосконалення технології й організації вироб­ництва (оплата праці, відрахування на соціальні заходи працівни­ків, що зайняті удосконаленням технології й організації виробни­цтва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробни­чому процесі; оплата послуг сторонніх організацій тощо);

— витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання загальних приміщень виробничого призначення;

— витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та інші витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг, тощо);

— витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навко­лишнього природного середовища;

— плата за операційну оренду землі і майна загальновиробни­чого призначення;

— інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв, тощо).
Для обліку загальновиробничих витрат призначений рахунок

Загальновиробничі витрати».

На ньому ведеться облік виробничих накладних витрат на ор­ганізацію виробництва та управління цехами, дільницями, відді­леннями, бригадами та іншими підрозділами основного та допо­міжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування. Цей рахунок не застосову­ється підприємствами торгівлі.

На сільськогосподарських підприємствах за дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»відображаються витрати, а по

закінченні року витрати списуються на об'єкти витрат за відпові­дним розподілом у дебет рахунку 23 «Виробництво».

Аналітичний облік витрат ведеться за місцями виникнення, центрами відповідальності та статтями витрат. Тому для органі­зації обліку в необхідному розрізі до рахунку 91 «Загальновиро-бничі витрати»відкривають субрахунки.

В сільськогосподарських підприємствах відкривають такі суб­рахунки:

• 911 «Загальновиробничі витрати рослинництва»;

• 912 «Загальновиробничі витрати тваринництва»;

• 913 «Загальновиробничі витрати промислових вироб­ництв та інших підсобних виробництв».

Зважаючи на те, що сільськогосподарські підприємства ма­ють незначні обсяги допоміжних та промислових виробництв і просту технологію цих виробництв, а значить незначні витрати на управління, то вони можуть не виділяти в обліку загально-виробничі витрати на окремому рахунку, а обліковувати їх безпосередньо на рахунку 233, 234 на окремих аналітичних ра­хунках.

При необхідності вести облік загальновиробничих витрат за окремими бригадами, відділеннями відкривають рахунки третьо­го порядку:

• 9111 — «Цехові витрати відділення № 1»;

• 9112 — «Цехові витрати відділення№ 2»та ін.

На цих аналітичних рахунках слід обліковувати витрати, що пов'язані з управлінням конкретного цеху, підрозділу.

П(С)БО 16 «Витрати»передбачає поділ загальновиробничих витрат на змінні і постійні.

Проте, відповідно до Методичнихрекомендацій № 132зага­льновиробничі витрати в сільському господарстві всі відносяться до змінних і розподіляються по закінченні року між об'єктами обліку пропорційно загальній сумі витрат, без вартості насіння, кормів, сировини, матеріалів та напівфабрикатів та відносяться на собівартість тільки тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, фермі, цеху чи у відповідній галузі.

До непрямих витрат в сільському господарстві відносять суму нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку.

Сума нарахованого податку обліковується на окремому суб­рахунку до рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

В кінці року ці витрати розподіляються між об'єктами витрат рослинництва пропорційно до площі сільськогосподарських угідь, зайнятих відповідними культурами з яких збирався уро-

жай. Якщо з однієї площі збиралися два урожаї, то на кожну культуру відносять половину нарахованої суми платежів.

Підприємства самостійно розраховують суму податку і для цього складають Розрахунок встановленої форми.

Таблиця 17.2

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться в Ви­робничому звіті ф. № 10.3 с.г, в якому на підставі первинних, зведених документів, групувальних відомостей, бухгалтерських довідок записуються дані про витрати за поточний місяць в роз­різі об'єктів аналітичного обліку за відповідним статтями каль­куляції.

В окремому розділі відображаються обороти за кредиту цього рахунку. Підсумки підводяться за поточний місяць та наростаю­чим підсумком з початку року. Кредитові обороти Виробничого звіту за місяць в розрізі аналітичних рахунків переносяться до Зведеної відомості ф. Ю.З.с.г, а з неї до журналу-ордеру № 10.3 с.г. Кредитові обороти за рахунком 91 «Загальновиробничіви­трати» з журналу-ордеру № 10.3 с.г записуються до Головної книги.

17.4. Облік витрат за біологічними перетвореннями

Субрахунки 231 «Рослинництво»та 232 «Тваринництво»

призначені для обліку витрат і виходу продукції відповідно в ро­слинництві та тваринництві. Саме за дебетом цих субрахунків ві­дображаються всі витрати, що пов'язані з біологічними перетво­реннями поточних та довгострокових біологічних активів, а за кредитом — отримання сільськогосподарської продукції, що оці­нюється в момент її визнання за справедливою вартістю.

Витрати з біологічних перетворень відносяться до витрат ос­новної діяльності.

Витрати групуються в обліку за об'єктами витрат. Такими об'єктами обліку є:

а) у рослинництві — можуть бути види сільськогосподарських
рослин: зернові, кормові, олійні, ефіроолійні, технічні, прядивні,
овочеві, лікарські, квіткові, плодові та ягідні рослини, виноград,
картопля тощо; або ж однорідні групи культур (зернові озимі, зе­
рнові ярі та ін.), або окремі культури (ячмінь, жито, гречка та ін.).

При наявності багаторічних насаджень об'єктом обліку є види багаторічних насаджень.

б) у тваринництві — можуть бути види тварин (велика рогата
худоба, свині, вівці, птиця, хутрові звірі, сім'ї бджіл, тощо; або ж
однорідні групи тварин які становлять технологічні групи тварин
(корови і бики основного стада, свині і хряки-плідники основного
стада, тварин на вирощуванні та відгодівлі).

Слід відмітити, що облік біологічних активів та витрат на їх перетворення є тісно пов'язаним. Це пояснюється тим, що саме на рахунку 23 «Виробництво»формуються витрати з отримання поточних біологічних активів, які потім оприбутковуються на ба­ланс і сума витрат буде становити первісну вартість біологічних активів: рослин та тварин. Якщо біологічні перетворення будуть продовжуватись і далі, то ці витрати можуть змінити вартість цих біологічних активів.

25^м"

Так, якщо поточні біологічні активи обліковуються за видами культур (ячмінь, жито, пшениця та ін.), то і об'єктами обліку ви­трат з біологічних перетворень слід обрати такі ж види культур.

Вибір об'єктів обліку витрат є питанням облікової політики підприємства.

До складу витрат, пов'язаних з біологічними перетвореннями належать:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

Витрати відображаються за кожним об'єктом обліку за вста­новленими підприємством статтями витрат.

Відповідно до Методичних рекомендацій№ 132рекомендо­вані наступні статі витрат (див. табл. 17.3).

Ці витрати відображаються в обліку на підставі первинних до­кументів:

— Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. № 67 та 676)— на його підставі відображається нарахована заробітна плата механізаторам та списується витрачене паливо на роботу тракторів;

— Табель обліку відпрацьованого часу (ф. 34)— для обліку витрат часу та нарахування заробітної плати на погодинній оплаті;

Таблиця 17.3