Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання інфекційної чи неінфекційної етіології, в патогенезі якого суттєве значення має сенсебілізація організму, а основною (обов’язковою) клінічною ознакою є приступи ядухи внаслідок бронхоспазму, гіперсекреціі та набряку слизової оболонки бронхів. Захворювання характеризується варіабельною бронхіальною обструкцією та гіперреактивністю бронхів – підвищеною їх чутливістю до подразнювальних стимулів.

Класифікація бронхіальної астми

І. Екзогенна астма:

– алергічна

– атопічна

–неінфекційно алергічна

– імунологічна

– нутритивна

– професійна

ІІ. Ендогенна астма (неалергічна, інфекційно-алергічна, не імунологічна)

Бронхіальну астму класифікують на підставі комплексу клінічних та функціональних ознак ступеня тяжкості бронхіальної обструкції. Для цього лікар повинен оцінити частоту, вираженість та тривалість нападів експіраторної задишки, стан пацієнта, тривалість міжнападного періоду.

Розрізняють інтермітивний (епізодичний) та персистивний (постійний) перебіг бронхіальної астми

Інтермітивна бронхіальна астма (ступінь І).

Клінічні симптоми до початку лікування:

– Короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень

– Короткі загострення (від кількох годин до кількох днів)

– Нічні симптоми астми виникають не частіше 2 разів на місяць

– Між загостреннями немає клінічних ознак і зберігається нормальна функція легень.

– ПОШвид або ОФВ₁> 80 % від належного значення, добові коливання показників < 20%

Персистивна бронхіальна астма

1) легка персистивна (ступінь ІІ):

– Ознаки астми виникають 1 раз на тиждень або частіше, але рідше, ніж 1 раз на добу

– Загострення захворювання порушують режим фізичної активності і сон пацієнта

– Нічні симптоми астми виникають частіше 2 разів на місяць

– ПОШвид або ОФВ₁≥ 80 % від належного значення, добові коливання показників 20–30 %

2) середнього ступеня персистивна астма (ступінь ІІІ):

– клінічні ознаки захворювання є щодня

– Загострення спричиняють порушення фізичної активності і сну

– Нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень

– ПОШвид або ОФВ₁ у межах 60–80% від належного значення, добові коливання показників > 30 %

3) важка персистивна астма (ступінь IV):

– постійні ознаки захворювання виявляються щодня

– Часті загострення

– Часті нічні симптоми астми

– Обмеження фізичної активності

– ПОШвид або ОФВ₁ < 60% від належного значення, добові коливання показників > 30 %

Інфекційно-залежна БА тісно пов’язана з різними запальними захворюваннями органів дихання. При атопічній – етіологічними факторами є різні речовини рослинного та тваринного походження, продукти промислового виробництва та ін. Харчова алергія зустрічається у 50% хворих з атопічною формою бронхіальної астми.

Одні й ті ж самі етіологічні фактори призводять до формування бронхіальної астми з участю зміненої імунної системи, у інших – без неї. Інфекція в органах дихання може впливати на виникнення і перебіг БА наступним чином: знижувати поріг чутливості до атопічних алергенів і виявляти ад’ювантну дію в процесі атопічноі сенсебілізаціі; формувати нестабільний метаболізм клітин-мішеней бронхів і легень з первинною зміною реактивності бронхів; призводить до інфекційної сенсебілізації і алергії. Типи алергічних реакцій різні: І тип анафілаксійний, коли приступ ядухи виникає саме після контакту з алергеном (при наявності в сироватці крові спецефічних IqE-антитіл до даного алергена); ІІ тип імунокомплексний (Артюса); ІІІ тип характеризується порушеннями в цілісності тканин бронхів і легень імунним комплексом; IV тип – сповільнена гіперчутливість.

Бронхіальна астма виникає при наявності первинного чи вторинного імунодефіцита, тісно пов’язана з гормональним дисбалансом (глюкокортикоїдна недостатність, гіпо-прогестеронемія, гіперестрогенемія, гіпертіреоз), дисфункцією нервової системи, зміною ефективності місцевих механізмів захисту.

При бронхіальній астмі найбільш значні зміни відбуваються на рівні дистальних бронхів. Відмічається зменшення прохідності дихальних шляхів за рахунок бронхоспазму, гіперпродукції секрету (гіпер- та дискринія), набряку та клітинної інфільтрації слизової та підслизової оболонок. У більшості хворих навіть в фазі ремісії мають місце ознаки ендобронхіту, частіше катарального. Характер секрету і його кількість можуть бути різними. Частіше він слизовий. Явища набряку і гіперсекреції сприяють тривалому перебігу нападів ядухи із самого початку захворювання.

У перебігу бронхіальної астми виділяють дві стадії. Перша стадія починається нападом ядухи після дії на сенсебілізований організм хворого алергена. У другій стадії спостерігаються виражені морфологічні та функціональні зміни дихального апарату: поширений хронічний бронхіт, пневмонія, пневмосклероз, емфізема легень, декомпенсоване легеневе серце.

Критерії діагностики бронхіальної астми:

Напади пароксизмальної ядухи (задишки), кашлю та «свистячого» дихання.