За клініко– морфологічними ознаками виділяють:
Крупозну пневмонію (дольову або плевропневмонію)
Вогнищеву пневмонію (або бронхопневмонію)
Інтерстиціальну пневмонію (з втягненням у процес в першу чергу сполучної тканини стінок альвеол, перибронхіальної тканини та сполучної тканини навколо вкровоносних судин).
Крупозна пневмонія – це одна з найбільш тяжких форм запалення легень пневмококової природи. Вже у перші дні захворювання можна виявити тимпанічний звук над ураженою долею легені, це обумовлено наявністю набряку тканин легені та приливу крові. При збільшенні щільності легеневої тканини тимпанічний звук стає притупленим чи тупим. Наприкінці 1-го та початку 2-го дня на висоті вдиху вислуховується крепітація (сrepitatio indux). На окремій ділянці легені вислуховуються сухі та вологі хрипи. На 2-3 добу дихання стає бронхіальним. У цей час посилюється голосове тремтіння, бронхофонія, з’являється шум тертя плеври. У фазі розрішення перкуторна тупість поступово змінюється легеневим звуком, дихання стає жорстким, потім везикулярним, з’являється крепітація (crepitatio redux). Вислуховуються звучні (консонуючі) дрібнопухирцеві хрипи.
Зміни з боку інших органів та систем.
Серцево-судинна система: тахікардія, зниження АТ, зміщення меж серця , акцент 2 тону над легеневої артерією і др .
Нервова система: головний біль, збудження, марення, зміни сухожилкових рефлексів .
Органи травлення: зниження апетиту, болі, нудота, здуття живота, закрепи.
Сечовивідна система: зменшення виділення сечі, протеїнурія, збільшення уробіліну, підвищення відносної щільності сечі.
У крові виявляється нейтрофільний лейкоцитоз, поява токсичної зернистості, зменьшення еозінофілів, збільшення моноцитів, ШОЕ .
На рентгенограмі: в стадії приливу відмічається зниження прозорісті і посилення легеневого малюнка за рахунок полнокрів’я судин. В стадії гепатизації відмічається гомогенне затемнення.
Вогнищеві пневмонії в залежності від розмірів запальних фокусів розділяють на дрібновогнищеву, вогнищеву, великовогнищеву , зливну пневмонію.
Дрібновогнищева пневмонія: голосове тремтіння і бронхофонія злегка посиленні, помірно жорстке дихання, дрібнопухірцеві вологі хрипи.
Вогнищева пневмонія: голосове тремтіння і бронхофонія посилені, дихання жорстке, дрібнопухіпрчасті вологі хрипи .
Великовогнищева пневмонія: голосове тремтіння і бронхофонія набагато посиленні, глухість перкуторного тону, дихання жорстке чи с бронхіальним відтінком , дрібнопухірчасті вологі хрипи.
Зливна пневмонія: приглушення чи глухість перкуторного тону, голосове тремтіння і бронхофонія різко посиленні, дихання з бронхіальним відтінком, дрібнопухирцеві вологі хрипи чи крепітація.
В крові: нейтрофільний зсув вліво, підвищення ШОЄ.
Інтерстиціальна пневмонія характеризується стертим початком, якому, як правило, передує вірусна інфекція. Синдром ущільнення легеневої тканини виражений нечітко, процес зазвичай двобічний дифузний. У зв‘язку з поширеністю ураження сильно виражена інтоксикація. Больовий синдром відсутній, оскільки плевра в процес не втягується.
Отже, основними синдромами при запаленні легень є:
– легеневої недостатності,
– ущільнення легеневої тканини,
– інтоксикації.
Пневмонія закінчується одужанням, але інколи спостерігається розростання рубцової сполучної тканини легень з наступним порушенням їх функції, що має назву пневмосклероз.
Пневмосклерози поділяють на запальні та незапальні. Запальні поділяють на метапневмонічні та метатуберкульозні. Незапальні пневмосклерози можуть зустрічатись при пневмоконіозах, впливі іонізуючого випромінювання та ін. За локалізацією виділяють пневмосклероз на субсегментарний, дорьовий, всієї легені чи обох легень. Він може бути обмеженим (локальним) чи дифузним.
Обмежені пневмосклерози часто клінічно не проявляються. Ренгенологічно у зоні ураження – зниження прозорості легеневого малюнка .
Діфузний пневмосклероз проявляється клінікою хронічного бронхіту (кашель, харкотиння, задуха, жорстке дихання, сухі хрипи)
Рак легень.
Проблема раку легень є на сьогоднішній день в Україні однією з найбільш актуальних. За останні 10 років кількість онкопатології легень зросла на 30%. Великий внесок у несприятливу динаміку захворюваності пов‘язаний із екологічними умовами (щорічно в Україні викидається в оточуюче середовище більше 12 млн. тон хімічних речовин), поширеністю паління, особливо серед молоді (хронічне паління є причиною раку легень в 25–40%).
При опитуванні хворого з раком легень, треба звернути увагу на тривалий характер захворювання органів дихання з постійним кашлем, задухою, виділення кров’янистого мокротиння, зміною голосу, прогресуючою слабкістю, однобічним болем у грудях. Неефективність попереднього лікування. Зв‘язок хвороби з палінням, систематичне вдихання забрудненого повітря, яке має канцерогенні сполуки.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 251.