Морфологічні форми інфаркту міокарда
За розміром некрозу
a) в е л и к о в о г н и щ е в и й (за сучасною класифікацією – інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q)
- за ураженням товщі серцевого м’яза
трансмуральний (уражена вся товща м’яза)
інтрамуральний (некроз внутришньостінний, не досягає епікарду або ендокарду)
б) д р і б н о в о г н и щ е в и й (за сучасною класифікацією – інфаркт міокарда без зубця Q)
- за винятковим ураженням шарів серцевого м’яза
субендокардіальний (некроз у шарі, що розташований під ендокардом)
субепікардіальний (некроз у шарі, що розташований під епікардом)
За локалізацією
передній
верхівковий
боковий
септальний
задній
- нижній
- базальний
За перебігом
розширення зони інфаркту (нові вогнища некрозу протягом перших 72 годин хвороби)
рецидивуючий (нові вогнища некрозу терміном від 72 годин до 8 тижнів хвороби)
повторний (нові вогнища некрозу через 8 тижнів)
Найголовніший симптом інфаркту міокарда – б і л ь, однак спостерігаються також задишка, втрата свідомості, блювання та сильна стомлюваність. Але слід пам’ятати, що біль в грудній клітці, що приходить після перших 12 годин перебігу гострого періоду інфаркту міокарда, частіше має інші характеристики: пов’язана з диханням (може з’являтися під час вдиху), може змінитися в наслідок зміни положення тіла. Цей біль іншого походження – наслідок перикардиту як результат субепікардіального інфаркту, що підтверджується появою шуму тертя перикарду.
Суб’єктивні симптоми при інфаркті міокарда
· Больовий синдром
Характер – інтенсивний, нестерпний
давлячий (начебто “важка плита лежить на грудях”);
пекучий (начебто “розколюються груди”);
(начебто “клин, що вбитий в груди до самої лопатки”);
Локалізація – за грудиною, в прекардіальній ділянці, в епігастрії
Ірадіація – як при стенокардії
Тривалість – від 15-30 хвилин до декількох годин
Реакція на нітрогліцерин – не купує біль
· Занепокоєння – страх невідворотної смерті
· Напад задишки, ядуха
· Нудота, блювання
· Запаморочення
· Раптова поява сильної втоми
Фізикальні методи дослідження
Об’єктивні симптоми, що можна виявити при фізикальному обстеженні хворого на інфаркт міокарда не є строго специфічними для хвороби. Інколи при інфаркті не спостерігається жодних фізикальних ознак.
По-перше при обстеженні хворого слід звернути увагу на його поведінку, водночас провести пошук симптомів периферійних гемодинамічних порушень, застійних явищ в легенях.
Об’єктивні симптоми інфаркту міокарда
В е г е т а т и в н і р е а к і ї
симпатикотонічна активність
- жах в очах
- звуження зіниць
- блідість
- потовиділення
- тахікардія
вагусна активність
- блювання
- брадікардія (іноді)
змішані
- запаморочення
- шок
- порушеня свідомості
О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
Гарячка
Розширення меж серця (частіше ліворуч)
Систолічний шум (при ушкодженні папілярних м’язів або розриві міжшлуночкової перетинки)
Шум тертя перикарду
О з н а к и п о р у ш е н н я с к о р о т л и в о ї ф у н к ц і ї м і о к а р д а
Пародоксальна перикардіальна пульсація (гостра аневризма серця)
Альтернуючий пульс
Ослаблення I тону серця
Поява III тону серця (ритм галопу – “покрик серця про допомогу”)
Поява IV тону серця
Падіння АТ
Невеликий пульсовий АТ
З а с т і й н а с е р ц е в а н е д о с т а т н і с т ь
– лівошлуночкова
Ортопное
Акроціаноз
Диспное (тахіпное)
Крепітація у легенях
- правошлуночкова (частіше при інфаркті ПШ, розриві міжшлуночкової перетинки)
Дифузний ціаноз
Набряки
Набухання яремних вен
Збільшення печінки
Клінічна симптоматика перебігу інфаркту міокарда багато в чому залежить від характеру ускладнень захворювання, серед яких найчастіше зустрічаються:.
Термінальні аритмії (фібриляція шлуночків, асистолія), інші порушення ритму та провідності серця
Гостра серцева недостатність (набряк легень, кардіогенний шок)
Шок
рефлекторний
аритмічний
Гостра аневризма серця
Розриви серця
Тромбоемболії (великого та малого кола кровообігу)
Постінфарктний синдром Дреслера (аутоімунного генезу)
Встановити наявність у хворого інфаркту міокарда можна, окрім характерної клінічної картини, на підставі виявлення ознак р е з о р б ц і й н о - н е к р о т и ч н о г о синдрому, даних ЕКГ та результатів біохімічного дослідження крові.
Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
Ú Термометрія
субфебрилітет 37,0-38,00С (через 6-24 години)
фебрильна температура (іноді)
Ú Загально-клінічний аналіз крові (симптом «перехресту» показників)
лейкоцитоз (перші години хвороби)
- нейтрофільоз (зсув формули вліво)
- анеозинофілія
прискорення ШОЕ (з 3-5 дня)
Ú Біохімічний аналіз крові
поява тропонінів Т та I (через 3-4години)
гіперферментемія
- КФК та її МВ-фракція (через 6-8 годин до 72 годин)
- АСТ, АЛТ (через 24 години до 3-5 днів)
- ЛДГ та її ЛДГ1-фракція (через 24 години до 10-14 днів)
Зміни ЕКГ при гострому інфаркті міокарда
Критерії ішемії міокарда
- змінення форми (рівнобедрений, гострий) та полярності зубця Т
Критерії пошкодження
- зміщення сегменту ST вище або нижче ізолінії
- підйом сегменту ST до гори в грудиних відведеннях при субепі-кардіальному або трансмуральному пошкодженні передньої стінки лівого шлуночка
- депресія сегменту ST в грудиних відведеннях при субендокардіальному пошкодженні передньої стінки або трансмуральному пошкодженні задньої стінки лівого шлуночка
Критерії некрозу міокарда
- п е р е д н ь о ї с т і н к и – патологічний зубець Q або комплекс QS, зменшення амплітуди зубця R, під’йом сегменту ST, негативний зубець Т у відведеннях І, aVL, V3-V6
- з а д н ь о ї с т і н к и – патологічний зубець Q або комплекс QS, зменшення амплітуди зубця R, під’йом сегменту ST, негативний зубець Т у відведеннях ІІІ, aVF, II
Проведення хворим на інфаркт міокарда ехокардіографії дозволяє розширити уявлення про обсяг ураження міокарда та характер ускладнень. За допомогою цього методу дослідження можна виявити:
- Зони дискинезії міокарда
- Аневризма
- Зниження фракції викиду лівого шлуночка
- Пристінкові тромби
- Інфаркт міокарда правого шлуночка
Коли діагноз інфаркту міокарда викликає сумніви в спеціалізованих кардіологічних центрах використовують складніші методи неінвазивної (вентрикулографія, сцинтіграфія міокарда) та інвазивної діагностики (селективна коронарографія).
Радіонуклідні методи
Ú Сканування серця з 21Tl (чи сестамібієм)
- “холодне вогнище” – зони некрозу, що накопичує ізотоп через декілька годин після гострого інфаркту міокарда
Ú Сканування серця з 99Тс – пірофосфатом
- “гаряче вогнище” – зони некрозу, що накопичує ізотоп через 12 годин та “світиться” протягом 2-3 місяців
Ú Вентрикулографія
- зони дискинезії міокарду
Дата: 2016-10-02, просмотров: 243.