Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

 

1. Основним централізованим фондом грошових коштів держави є Пенсійний фонд.

2. За допомогою цільових державних фондів не можливо впливати на процес виробництва.

3. Цільові фонди можуть бути постійними і тимчасовими.

4. Тимчасові фонди формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і не припиняють функціонування після виконання покладених на них завдань.

5. Напрями використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов і змісту розроблених програм, що реалізуються.

6. Право створювати цільові фонди мають тільки органи центральної влади.

7. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел.

8. У системі державного соціального страхування страховиком є держава, яка зобов’язується створювати колекстивні страхові фонди і виплачувати страхове відшкодування.

9. Пенсійний фонд України має право на комерційну діяльність і отримувати доходи від розміщення тимчасово вільних коштів фонду.

10. Кошти державних цільових фондів, окрім Пенсійного фонду України, надають органи Державного казначейства.

11. Надання певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи та інших непередбачуваних подій зумовлює формування фондів цільового призначення.

12. Залежно від цільового призначення державні фонди поділяються на державні та регіональні.

13. Джерела формування цільових державних фондів визначаються за характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створені.

14. На величину джерел не впливає економічний і фінансовий стан держави та тому чи іншому етапі розвитку.

15. Джерела формування коштів державних цільових фондів мають тимчасовий характер.

 

 


Тема 13. Страхування та страховий ринок.

 

Семінар 13. Стан і перспективи розвитку страхового ринку України.

 

Навчальна мета: систематизувати та закріпити теоретичні знання про економічну необхідність та сутність страхування, його функції, класифікацію та перспективи розвитку в Україні.

 

План

1. Економічні необхідність та сутність страхування та його функції.

2. Страховий ринок.

3. Класифікація страхування.

 

Анотація

Економічна необхідність та сутність страхування та його функції.

В умовах ринкових відносин у зв’язку з ускладненням відносин суб’єктів господарювання ступінь ризикованості в суспільстві зростає. Як насліднок, виникає об’єктивна потреба у страхуванні як ефективному засобі забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарюванния і життєдіяльності людей у разі збитків від ринкових обставин, зумовленими природніми явищами (стихійними лихами) та нещасними випадками, що загрожують життю, здоров’ю та майну людини.

Сутність і зміст страхової діяльності розкривається через її функції:

-ризикову (відшкодування);

- заощадження засобів (накопичення);

- попереджувальну (превентивну);

- контрольну ;

- ціноутворення.

Даючи відповідь на питання необхідно висвітлити принципи, на яких базується здійснення страхової діяльності.

 

Страхові ринки.

Страховий ринок – це особливе соціально-економічне середовище, частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу є страховий захист (страхова послуга) і формуються попит та пропозиція на неї, а також інфраструктура та конкуренція.

Головною функцією страхового ринку є акумуляція і розподіл страхового фонду для забезпечення страхового захисту населення.

Елементну структуру страхового ринку визначає характеристика його суб’єктів, до яких відносять:

- страховиків ;

- страхувальників ;

- страхових посередників ;

- об’єднання страховиків ;

- об’єднання перестраховиків ;

- органи державного нагляду за страховою діяльністю ;

- професійні оцінювачі ризиків (андеррайтери, сюрваєри) ;

- професійні оцінювачі збитків (аджастери, сиспашери, аварійні комісари).

Страховими посередниками можуть бути: страхові агенти, страхові брокери.

Головна проблема державного регулювання страхової діяльності, яку здійснєю Державна комісія з регулювання ризиків фінансових послуг України – забезпечити наявність у страховика достатнього обсягу коштів, за рахунок яких він був би здатний виконати свої зобов’язання перед страхувальниками за будь-яких обставин.

 

Класифікація страхування.

Багатогранність та різноманітність об’єктів страхування, наявність різних категорій страхування, а також широкий спектр страхових відносин передбачають необхідність класифікації страхування.

Класифікація страхування – це система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види і форми.

В основі розподілу страхування на галузі лежать принципи розходження об’єкта страхування. Відповідно до цього критерію всю сукупність страхових відносин поділяють на 4 галузі: майнове страхування, особисте страхування, страхування відповідальності, страхування підприємницьких ризиків.

Виходячи з вищезгаданого, необхідно розкрити підгалузі і види кожної галузі страхування.

 

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність поняття страхування ?

2. Якою є організаційна структура страхового ринку України ?

3. Визначте особливості страхування життя.

4. Що є об’єктом майнового страхування.

5. Дайте визначення страхування відповідальності.

6. Розкрийте механізм здійснення співстрахування.

7. З чого складаються витрати страховика ?

 

Обговорення рефератів

1. Класифікація економічних ризиків та їх місце у страхуванні.

2. Основні форми впливу розвитку страхування на соціально-економічний стан суспільства.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси: Навч. Посіб. – Львів «Новий світ – 2000», 2006, ст. 401-439.

2. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. 4-е видання. – К.: ЦУЛ, 2009. ст. 242-250.

3. Фінанси: Підручник / За заг. Ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова / К.: Знання, 2008, ст. 370-390.

4. Фінанси: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Оспіщева В.І., О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев та ін. / К.: Знання, 2006, ст. 276-291.

Додаткова:

1. Александрова М.М., Страхування: Навч. Посіб. – К.: ЦУЛ, 2002.

2. Мних М.В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика: Підручник – К.: Знання, 2006

3. Загорський В.С., Вовчак О.Д. Фінанси: Навч. Посіб. / В.С. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, І.Р Черс – К.: Знання, 2006.

 

Практичні завдання

І. Ключовий термін

Проаналізуйте терміни «страхування» і «страховий ринок», подані різними авторами, та агрументуйте вибір найповнішого і найточнішого визначення:

а) страхування – це система заходів щодо створення страхових (грошових) фондів, призначених для повного або часткового відшкодування втрат суб’єктом господарювання від непередбачених обставин (стихійних лих, аварій, нещсних випадків, невиконання зобов’язань контрагентами, що збанкрутували та ін.) і надання допомоги громадянам (чи їх сім’ям) у разі страхових випадків – досягненя певного віку, втрати працездатності, смерті, тощо. Страхування є одночасно як засобом залучення грошових ресурсів так і способом відшкодування збитків (Загородній А.П., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. Та доп. – Л.: Центр Європи, 1997. – 576 с.)

б) страхування як економічна категорія – це сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками щодо формування цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, заподіяних за несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр навч. Літ., 2004, с. 312);

в) страхування – стабільне джерело інвестиційних ресурсів держави (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр навч. Літ., 2004, с. 312);

г) страхування – система обмінно-перерозподільних відносин щодо формування і використання колективних страхових фондів на засадах солідарної відповідальності (Опарін В.М. Фінанси: Навч. Посіб. – 2ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.)

д) страхування – вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством, рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів (Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. Страхування: Теорія та практика: Навч.-метод. Посіб. – Х.: Бурун-книга, 2004. – 376 с.);

е) страхування – це економічні відносини, в яких беруть участь як мінімум дві сторони, два суб’єкти відносин: страхова організація, яка є страховиком, і страхувальник – юридична особа або дієздатний громадянин, який уклав зі страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства України (Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. Страхування: Теорія та практика: Навч.-метод. Посіб. – Х.: Бурун-книга, 2004. – 376 с.);

є) теорія страхування – засіб, обраний для фінансування збитків, яких зазнають фізичні та юридичні особи у зв’язку з різноманітними несприятливими обставинами (Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. Посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Кондор, 2003. – 252 с.);

ж) страхування – це сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками щодо формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, що слугує для відшкодування можливих збитків, завданих суб’єктами господарювання, або вирівнювання втрат у сімейних доходах у зв’язку з настанням страхових випадків (Финансы: Учебник / Под ред. В.М. Родионовой. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 400 с.);

з) страховий ринок – це систеа економічних відносин, які складають сферу діяльності страховиків і перестраховиків у певній країні, групі чи міжнародному масштабі щодо надання страхових послуг страхувальниками (Загородній А.П., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. Та доп. – Л.: Центр Європи, 1997. – 576 с.)

и) страховий ринок – це сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр навч. Літ., 2004, с. 312);

і) страховий ринок – це система фінансово-економічних відносин, в яких об’єктом купівлі-продажу є страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї (Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. Страхування: Теорія та практика: Навч.-метод. Посіб. – Х.: Бурун-книга, 2004. – 376 с.);

ї) страховий ринок – це особлива соціально-економічна структура, частина фінансового ринку, сфера грошового обігу, де об’єктом купівлі-продажу є страховий захист, формується попит і пропозиція на неї (Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. Посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Кондор, 2003. – 252 с.);

 

 


Дата: 2016-10-02, просмотров: 30.