1. Податкова система, її функції та типи.

2. Поняття податкового тиску.

3. Поняття та ознаки податку.

4. Класифікація податків та зборів.

Податкова система, її функції та типи.

Податкова система – це сукупність податків, зборів, мит й інших обов'язкових платежів у бюджети різних рівнів і державні позабюджетні фонди, установлених на принципах й у порядку, передбаченому законами і стягують на території держави.

1. Перший тип припускає вирішальний вплив центрально го органа державної влади на сферу податкової ініціативи.

2. Другий тип характеризується участь на паях органів влади , при якому частка кожного рівня влади в податках визначається їхньою компетенцією.

Відповідно до цим необхідно розділити зовнішню й внутрішню форми податкової системи. Зовнішня форма включає особливості розподілу податків по відповідних бюджетах і надходження їх у централізовані державні фонди. Внутрішня форма податкової системи буде охоплювати відносини по стягненню податків і зборів і фактично включати видовий список обов'язкових платежів податкового характеру.

. Основними елементами податкової системи є :

- економічні характеристики податкової системи;

- поточні й перспективні напрямки податкової політики;

- система й принципи податкового законодавства;

- система податкових й інших фіскальних органів;

- правовий статус платника податків й інших зобов'язаних осіб ;

- умови взаємодії бюджетних і податкових систем;

- система податків;

- порядок розподілу податків по бюджетах;

- форми й методи податкового контролю;

- порядок й умови податкового виробництва ;

- відповідальність суб'єктів податкових правовідносин;

Однак при цьому хотілося б звернути увагу на співвідношення понять «податкова система» й «система оподатковування». С истема оподатковування являє собою сукупність законодавчо встановлених податків, зборів, обов'язкових платежів; принципів, форм і методів їхнього встановлення, зміни або скасування; способів забезпечення; дій, що забезпечують сплату й контроль за своєчасним і повним надходженням коштів від податків і зборів у бюджети й цільові фонди.

Поняття податкового тиску

Розкриваючи зміст податкових платежів, И. И. Янжул вказуэ, що межа обкладання, з однієї сторони , визначається потребами держави, для покриття яких і встановлюються податки, і майновими здатностями підданих задовольняти ці потреби своїми пожертвуваннями. Між цими двома границями обкладання (потребами держави й майнових можливостей платників) і дозволяються всі питання, пов'язані з регулюванням податкової системи.

Поняття податку

П оявляючись як епізодичні, випадкові, тимчасові платежі, податки перетворюються в стабільний атрибут державної організації, розвиток їх визначається широким спектром історичних , економічних , політичних , географічних й національних особливостей. Характеризуючи зміст податку, А. А. Ісаєв звертав увагу на дві найбільш принципові й важливі особливості даних платежів: обов'язковість і грошовий характер. Обов'язковість дозволяє, на його думку, відрізняти податки від доходів держави із приватного господарства , доходів , що надходять у скарбницю з державних доходів , не сполучених для приватних господарств із зобов'язанням сплачувати їх без одержання від держави відповідних цінностей. Акцент на грошовий характер податків дозволяє відрізняти ці внески від натуральних повинностей . Виходячи із цього, податки визначалися ним як «... обов'язкові грошові платежі приватних господарств , що служать для покриття загальних витрат держави й одиниць самоврядування ».

У ст. 67 Конституції України: «Кожний зобов'язаний платити податки й збори в порядку й розмірах, установлених законом. Всі громадяни щорічно подають у податкові інспекції за місцем проживання декларації про своє майнове положення й доходи за минулий рік у порядку, установленому законом». Аналізуючи зміст ст. 67 Конституції України, варто врахувати - трохи розмите де легування податкового обов'язку - « кожному » ( ч. 1) і «всім громадянам» ( ч. 2). По-перше, видається не доречний акцент на громадянстві. Не громадянам спрямоване це зв'язування, а всім фізичним особам, що перебувають на території держави і є зобов'язаних суб'єктів податкових правовідносин. До них ставляться й громадяни, і іноземці, і особи без громадянства. І, по-друге, податковий обов'язок властивий не тільки фізичним , але і юридичним особам, яким вона делегована також як імперативна вимога .

Під податком варто розуміти обов'язкові для громадян платежі відомої частки свого майна або праці з метою задоволення державних або суспільних потреб. В иділяємо й дві , на його погляд, головні риси податку: 1) обов'язковість платежу й уста новлення його верховною владою ; 2) платіж, внесений для задоволення потреб держави. Сучасна юридична наука включила дефініцію в коло найбільш дискусійних понять. Так, Н. И. Химичева визначає податок як « обов'язкові й за юридичною формою індивідуально безоплатні платежі юридичних і фізичних осіб, установлені органами державної влади для зарахування в державну бюджетну систему (або в зазначених випадках — позабюджетні цільові фонди) з визначенням їхніх розмірів й строком сплати». С. Г. Пепеляева : «Податок— єдино законна форма відчуження власності фізичних й юридичних осіб на засадах обов'язковості, індивідуальної безплатності , безповоротності, забезпечення державним примусом , що не носить характер покарання або контрибуції, з метою забезпечення платоспроможності суб'єктів публічної влади ».

Аналізуючи зміст податків, варто враховувати, що вони - не єдине джерело доходів бюджету, а лише один з видів позаекономічного державного примуса . Крім властиво податків, яким належить провідна роль у формуванні бюджету, існують й інші види вилучень: ліцензійні й реєстраційні збори, збори з населення. Крім того, підприємства й громадяни роблять обов'язкові відрахування в позабюджетні фонди, платять різні тарифи й інші обов'язкові платежі. У зв'язку з різноманіттям форм вилучень виникає необхідність визначити , що ж й I н їх є безпосередньо податком, а що - неподатковими платежами. Всю систему платежів, які входять у податкову систему, можна розділити на податки й платежі податкового характеру. Якщо до першої групи ставляться саме податки (на прибуток, на землю й т.п.), то друга група складається зі зборів й податкових платежів (мито).

Поняття обов'язкового платежу є родовим, що охоплює всю сукупність податків і зборів (при цьому варто враховувати, що мова йде про обов'язкові платежі податкового характеру, оскільки штрафи, стягнення теж мають обов'язковий, але не податковий характер). У широкому змісті обов'язкові платежі податкового характеру й становлять податкову систему. У свою чергу, податки й збори - видові категорії і являють собою форми обов'язкових платежів податкового характеру. У цілому ж обов'язкові платежі в нашому контексті включають:

1) податки;

2)збори;

3) податкові плати (мито, плата за торговельний патент і т.д.).

По-перше, коли мова йде про податки, те це насамперед безумовні й нецільові платежі, і після їхнього надходження в бюджети неможливо простежити використання цих коштів, так це й не потрібно. У ситуації зі зборами картина інша. Це цільові надходження, вони необхідні для фінансування певних заходів і мають у такий спосіб чітку цільову прив'язку. Тому можна порушувати питання про нецільове використання коштів ( мова можуть навіть іти про самостійний склад правопорушення).

По-друге, податки в основному надходять у бюджети, тоді як збори можуть формувати цільові (у тому числі й позабюджетні ) фонди. Тому, якщо необхідно закріпити винятково стабільні надходження в бюджети нецільового характеру, - це безсумнівно податки. Якщо ми хочемо закріпити стійкий зв'язок між податковими надходженнями й джерелами, з яких вони направляються , - це збори.

І, по-третє, якщо встановлення, зміна й скасування податків і всіх елементів правового механізму податків є винятковою компетенцією органів державної влади , то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати і як компетенція виконавчих органів.

Сьогодні ще не доводиться говорити про сформований єдиний підхід до визначення податку національними законодавствами. Податкове законодавство України взагалі йде від цієї проблеми й не виділяє окремо категорії податку. Так, ст. 2 Закону України «Про систему оподатковування» установлює , що «під податком і збором (обов'язковим платежем) у бюджети й державні цільові фонди варто розуміти обов'язковий платіж у бюджет відповідного рівня або державний цільовий фонд, що здійснюється платниками в порядку й на умовах, обумовлених законами України».

Ознаки податку

1. Податок являє собою вид платежу, закріплений актами органа державної влади .

2. Одним з найбільш істотних ознак податку є його обов'язковий характер.

3. Одним з обов'язкових ознак податку є його примусовий характер.

4. Н ецільовий характер податкового платежу означає надходження його у фонди, які акумулюються державою й територіальними громадами використаються на задоволення публічних потреб.

5. Важлива ознака податку - індивідуальна безоплатність чи однобічний характер його встановлення.

6 Аналізуючи зміст податку, варто звернути увагу й на його безповоротний характер.

7. Платіж у грошовій формі.