Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1. Податкова система, її функції та типи.
2. Поняття податкового тиску.
3. Поняття та ознаки податку.
4. Класифікація податків та зборів.
Т е м а 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ
1. Поняття основних елементів податкового механізму .
2. Поняття платників податків та зборів . Види платників податків та зборів й їх правовий статус.
3. Суб'єкти , що сприяють сплаті податків та зборів .
4. Поняття та види об'єктів оподаткування .
5. Методи визначення об'єкта оподаткування .
6. Поняття та види ставок оподаткування .
Т е м а 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОДАТКОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ
1. Поняття податкової пільги
2. Вид податкових пільг
3. Фоми податкових пільг
4. Порядок обчислення податків і зборів
5. Визначення сум податку
Тема 5. ПОДАТКОВІ ОРГАНИ
1. Органи, що здійснюють мобілізацію коштів до централізова них фондів держави
2. Система податкових органів
3. Поняття і зміст податкового контролю
Тема 6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
1. Відповідальність за порушення податкового законодавства в системі юридичної відповідальності
2. Підстава відповідальності за порушення податкового законодавства
3. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства
4. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства
5. Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства
6. Поняття подвійного оподаткування
Тема 7. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
Тема 8. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МАЙНОВИХ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ
1. Місце податку на землю в системі податків та зборів України.
3. Місце податку з власників транспортних засобів в системі податків і зборів в Україні.
Тема 9. ПРИБУТКОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
1. Правова природа прибуткових податків.
2. Місце прибуткового податку з громадян та податку на прибуток у системі податків та зборів України.
3. Правове регулювання прибуткового податку з гро мадян.
4. Податок на прибуток підприємств.
Тема 10. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ЗБОРИ
1. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
2. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
3. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
4. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
5. Збір на обов'язкове соціальне страхування
6. Інші загальнодержавні збори
Тема 11. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ
1. Місцева система оподаткування і принципи її формування
3. Характеристика окремих видів місцевих податків і зборів
Тема 1. ПОДАТКОВЕ ПРАВО ЯК ІНСТИТУТ ФІНАНСОВОГО ПРАВА
1. Місце інституту податкового права в системі фінансового права.
2. Предмет податкового права. Метод податкового права.
3. Система податкового права.
4. Систематизація податкового законодавства.
Місце інституту податкового права в системі фінансового права.
1.Податкове право, регулюючи основи формування дохідних частин бюджетів, являє собою комплекс податково во-правов b х норм, що утворять складний інститут. В основі регулювання лежать відносини , що опосередковують перехід грошових сум у формі податкових платежів у власність держави. При цьому держава не надає конкретному платникові податків якого-небудь певного еквівалента , не приймає на себе у зв'язку із цим яких-небудь зобов'язань . Б ільше точної виглядає позиція вчених і практиків, що вказують на галузеву самостійність податкового права . Вони акцентують увагу на безумовному існуванні особливого ( галузевого ) правового режиму регулювання певного різновиду суспільних відносин , виходячи зі зміни пріоритетів у податково-правовому регулюванні, коли держава висуває завдання податкової політики справедливе й економічно обґрунтований розподіл фінансового тягаря ( тягаря публічних витрат) серед співгромадян.
Ознаки податкового права
1.Нормативність.
2. Значення, важливість правової системи.
3. Стабільність.
4.Формальна визначеність.
5. Системність.
6.Установлення й охорона державою.
7.Правосуддя.
Предмет податкового права
Предметом податкового права є не сама діяльність держави в сфері оподатковування, а ті відносини, які виникають у процесі її здійснення. Ці відносини є однієї з форм економічних відносин, які, будучи врегульовані нормами права, стають правовідносинами. Предмет правового регулювання визначає однорідні податкові відносини, регульовані правом й, що виділяються із системи соціальних відносин на підставі деяких особливостей:
а) податкові відносини виникають у процесі фінансової діяльності держави в сфері оподатковування й зв язані з реалізацією податкового обов'язку.
б) податкові відносини виникають і розвиваються на ос нові відповідних податково-правових норм;
в) податкові відносини виражають державну волю й інтереси в сфері оподатковування й виходячи із цього формують взаємодія інтересів учасників податкових відносин при реалізації податкового обов'язку.
г) податкові відносини мають організаційно-майновий характер. Організаційний характер цих суспільних зв'язків означає , що вони, в остаточному підсумку, спрямовані на узгодження публічного й приватного інтересу при оподатковуванні, на установлення шляхом реалізації певних податково-правових процедур необхідного балансу між зазначеними інтересами. Навряд чи в цьому випадку можна говорити про завдання узгодження інтересів держави й зобов'язаних осіб. Власник коштів (держава) визначає, яким чином, у якому порядку й у які строки відбувається формування дохідних частин бюджетів, і він не зобов'язаний узгоджувати дані положення із платником податків. Останній реалізує при цьому безумовний обов'язок;
д) податкові відносини формують взаємозалежні й взаємообумовлені сукупності суб'єктивних податкових прав й обов'язків, що визначають правовий статус суб'єктів податкових відносин. Права й обов'язки суб'єктів, що представляють владну й зобов'язану сторони в податкових правовідносинах, формуються по різних принципах.
е) податкові відносини відіграють активну роль, перетворюючи й уточнюючи моделі податків і зборів, загальну конструкцію оподатковування.
ж) податкові відносини охороняються й гарантуються можливістю застосування мер державного впливу.
Предметом податкового праває група однорідних суспільних відносин, які визначають надходження коштів від платників у бюджети у формі податків і зборів. Особливістю їх є рух грошей у власність держави знизу нагору (від платника в бюджет) у формі податків і зборів. Розподіл цих засобів, виділення їх на задоволення державних потреб (тобто рух зверху вниз) - уже не предмет податкового права, хоча й регулюється правом фінансовим.
Характерною рисою податкових відносин є їхній майновий характер - виконання податкового обов'язку означає передачу у власність або розпорядження держави певних коштів.
Метод податкового права
Метод податково-правового регулювання характеризується рядом особливостей:
1. своєрідним порядком закріплення суб'єктивних прав й обов'язків учасників податкових відносин. Якщо особи, що представляють пануючу сторону податкового правовідносини, формують свої права й обов'язки на основі державних велінь, компетенції, який вони наділяються державою для здійснення керування й контролю в сфері оподатковування, то формування правосуб'єктності зобов'язаних осіб спрямовано на деталізацію, конкретизацію їхнього податкового обов'язку;
2. високим ступенем імперативності в регулюванні прав й обов'язків, виключенням волі в прийнятті рішення .
3. специфічним співвідношенням сторін у податковому правовідношенні , коли один ряд суб'єктів представляє вольову сторону, що реалізує переважно права, а інший ряд суб'єктів — зобов'язану, за рахунок реалізації безумовних обов'язків;
4. на відміну від адміністративно-правового методу він не базується на вертикальній субординації, співпідпорядкованості суб'єктів; владні вказівки в податковому праві виходять від фінансових органів, з якими інші суб'єкти відносин не складаються в адміністративній залежності;
5. основна маса владних приписань виходить від органів , спеціально створених державою для фінансової діяльності;
6. метод фінансового права не припускає повної залежності одного суб'єкта від іншого, а торкається тільки економічного змісту фінансової норми;
7. фінансово-правовий метод регулювання має твердий ступінь імперативності на всіх рівнях законодавчого регулювання й не змінюється, не знижується залежно від типу законодавчого акту (від закону до інструкції );
8. специфічний об'єкт — публічні грошові фонди.
3.
До системи податкового права включається Загальна і Особлива частина. Якщо Загальна частина закріплює основні поняття, принципи, характерні для оподатковування в цілому, формує модель, конструкцію правового механізму податку, незалежно від форми його прояву, то Особлива частина націлена на регулювання окремих податково-правових інститутів.
Загальна частина податкового права включає такі сукупності податково-правових норм, які однаковою мірою ставляться до всіх інститутів Особливої частини. Відрізняючись однорідним характером норм, проте Загальна частина припускає наступний рівень структурованості й виділення декількох блоків базових інститутів:
а) інститути Загальної частини, що закріплюють основу податково-правового регулювання (поняття й класифікація системи оподатковування; принципи оподаткування ; податкова компетенція й т.д.);
б) інститути Загальної частини, що формують конструкцію правового механізму податку (інститути платника податків, об'єкта оподатковування; ставка, пільг по податку й т.д.);
в) інститути Загальної частини, що встановлюють поняття й зміст податкового обов'язку (обов'язок по сплаті податку, здійсненню податкового обліку й звітності).
Структура Особливої частини визначається тими видами податків і зборів, які законодавець ввів на території держави. Навряд чи кожному з них відповідає окремий інститут Особливої частини. Останні можуть охоплювати й блоки однорідних податкових платежів (інститут місцевих податків і зборів, інститут непрямих податків і т.д.), що визначається як етапом розвитку податково-правового регулювання, рівнем податкових відносин, так і завданнями наукового або правового аналізу.
4.
Система податкового законодавства виражається в складі, співвідношенні й внутрішній структурі джерел права. Вона складається під впливом комплексу об'єктивних і суб'єктивних факторів, що включають предмет регулювання, метод правового впливу, за допомогою яких законодавець прагне найбільше повно й точно врегулювати дану групу суспільних відносин. Система податкового права характеризує його внутрішню побудову, тоді як система податкового законодавства відряджає зовнішню форму системи податкового права.
Джерела податкового права можуть бути розділені по декількох принципах.
I. На підставі владної-територіальної ознаки (в основному це стосується видів нормативних актів);
1. Загальнодержавні нормативні акти.
2. Республіканські (Автономної Республіки Крим)
3. Місцеві нормативні акти.
II . По характері правових норм:
1. Нормативні акти, що містять правові норми прийняті компетентними органами у встановленому порядку.
2. Ненормативні акти, що не містять правових норм загального характеру.
III. По особливостях правового регулювання й характеру встановлення:
1 Звичай, санкціонований компетентними органами у встановленому порядку.
2. Міжнародні договори (конвенції, угоди). Важливого значення набувають договори при врегулюванні подвійного оподатковування, інших питань оподаткування Якщо в Україні вони мають пріоритет над законами, то в США їхню дію рівнозначно законам Це породжує проблеми як забезпечення вірного регулювання цих норм, так і системи гарантій такого забезпечення.
3. Нормативний правовий акт — найважливіший, а переважно єдине джерело податкового права. У деяких випадках інші джерела розглядаються як похідні від нормативного акту.
Податковий закон виступає в якості основного правового акту, видаваного законодавчим органом для регулювання відносин у сфері оподатковування, і відрізняється наступними істотними ознаками:
а) податковий закон являє собою нормативне ви раження інтересів держави в сфері оподатковування,
б) податковий закон видається тільки органом законодавчої влади . Виняткова компетенція Верховної Ради України в сфері оподатковування визначається поло женнями ст. 92 Конституції України.
в) податковий закон, як правило, відрізняється стабільністю існування, тривалістю періоду дії;
г) податковий закон регулює найбільш важливі відносини в сфері оподатковування, допускаючи й обумовлюючи застосування інших правових актів. Завданням останніх становитися уточнення приписань закону, регулювання окремих видів податкових відносин у випадку делегування безпосередньо законом або неврегульованості на рівні закону;
д) податковий закон характеризується верховенством щодо інших правових актів, що регулюють оподатковування, які не можуть бути прийняті у випадку протиріччя закону й повинні бути змінені або скасовані в подібній ситуації.
е) персоніфікований характер, при якому механізм регулювання спрямований на певну групу платників ;
б) терміновий характер, що означає чинність закону в часі протягом певного обмеженого періоду, тому що зміна основних елементів податкового механізму (платника, об'єкта, ставки) може відбуватися досить часто;
в) характер податкових законів, заснований на презумпції винності платника. Крім того, громіздкість податкового законодавства, роль податкових органів, які виступають як арбітрів у спірних питаннях і ставлять платника в положення залежного.
Законодавчі акти, що лежать в основі податкового законодавства, становлять певну систему, що включає різні види законів.
1. Загальні не фінансові закони — конституційні закони або закони, які ставляться до інших галузей права, але містять податкові норми. Найбільш принципові положення , що регулюють основи оподатковування, закріплюються на конституційному рівні (повноваження органів державної влади й керування , загальні принципи оподатковування й т.д.).
2. Загальні фінансові закони - в основному їх представляють бюджетні закони. Причому це як фундаментальні бюджетні закони, які встановлюють основи бюджетної системи, місце податкових надходжень у доходах держави, так і поточні бюджетні закони, якими затверджується фінансовий план на щороку.
3. Загальні податкові закони — законодавчі акти, з положення, які регулюють податкову систему в цілому, її основи, головні характеристики податкових важелів. У даних актах відсутня деталізація конкретних видів податків. В основному до них ставляться податкові кодек си , що поєднують матеріальні й процесуальні сторони податкової системи, а також основні закони загального характеру (Закон України «Про Державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподатковування»).
4. Спеціальні податкові закони — законодавчі акти, які регулюють окремі групи або види податків. .
Дата: 2016-10-02, просмотров: 355.