Протягом багатьох десятиліть громадяни—власники транс портних засобів сплачували місцевий збір. З прийняттям у 1981 р. Положення про місцеві податки збір було замінено місцевим податком, і до оподаткування було притягнуто як населення міст, так і сільське населення. Починаючи з 1988 р., податок поширився і на транспортні засоби підприємств. В Україні по­ даток з власників транспортних засобів справлявся на основі Закону України від 11 грудня 1991 р. «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (зі змінами та доповненнями). 18 лютого 1997 р. було прийня то Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Платники податку.Платниками зазначеного податку є юридичні та фізичні особи (як українські, так і іноземні, або особи без громадян ства), які мають власні транспортні засоби, зареєстровані в Україні. До платників податку належать також власники мо торних човнів, мотосаней тощо, що сплачують податок до місце вих бюджетів за місцем перебування власників транспортних засобів. До числа платників не належать філії та інші відок ремлені підрозділи юридичних осіб. Тому обчислювати та вно сити до бюджету податок з власників транспортних засобів по винні саме юридичні особи.

Податком з власників транспортних засобів оподатковують транспортні засоби, що у встановленому порядку підлягають реєстрації з одержанням реєстраційних знаків (державних) і участі в дорожньому русі. Реєстрація, перереєстрація або технічний огляд транспортних засобів без пред'явлення кви танції і платіжного доручення про сплату податку не проводиться .

Графіки проходження технічного огляду узгоджують з органами місцевого самоврядування, в обов'язковому порядку органам Державної податкової адміністрації, ці графіки зазвичай, передбачають проведення техогляду до 1 серп ня. При перенесенні дати проведення техогляду підприємство зобо в'язане вчасно сповістити про це органи Державної подат кової адміністрації.

Об'єкт оподаткування.

Транспортні засоби реєструють на підприємства та грома дян. Якщо транспортний засіб належить кільком громадянам, то реєстрація здійснюється на одного з них (громадянина, на якого оформлені документи, що підтверджують правомірність придбання засобу). Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, документів, що підтверджують його особу, а також документів, що підтвер джують правомірність придбання або одержання транспортно го засобу, відповідність конструкції транспортного засобу вста новленим вимогам безпеки, а також вимогам, які є основою для внесення змін у реєстраційні документи. Реєстрація транспор тних засобів здійснюється за умови сплати передбачених по датків, зборів та інших видів платежів (при перетинанні через митний кордон України транспортного засобу імпортер має надати документ, що підтверджує сплату мита, акцизного збо ру і ПДВ). Правомірність придбання транспортних засобів, номерних агрегатів підтверджується документами, виданими торговими організаціями, митними органами і судами, нотар іусами, органами соціального захисту населення, підприєм ствами — виробниками транспортних засобів, військовими ча стинами, відділами матеріальних фондів оперативних коман дувань підприємств, підрозділів Державтоінспекції тощо.

Особливістю чинної редакції Закону є високий ступінь де талізації об'єктів оподаткування: вперше в податковому за конодавстві (не враховуючи акцизного збору і митних зборів) об'єкти оподаткування закріплені чотиризначним кодом відповідно до Гармонізованої системи опису і кодування то варів, що значною мірою спрощує роботу зі сплати цього по датку, оскільки розділом другим Рекомендацій про порядок обліку платників, нарахування податку з власників транспор­тних засобів та інших самохідних машин і механізмів дана до кладна характеристика кожного виду транспортного засобу. Оподатковуванню підлягають усі включені до об'єкта оподаткування і зареєстровані в Україні відповідно до чинного порядку транспортні засоби, а не тільки ті, які підлягають реєстрації в органах Державтоінспекції України.

Ставка оподаткування.Ставки податку встановлені в гривні за 100 см ³ обсягу циліндрів двигуна, з розрахунку на 1 кВт (для транспортних засобів з електродвигунами) або розрахунку на 100 см довжи ни (для катерів і яхт).

Прив'язка ставок податку до обсягу циліндрів двигуна транспортного засобу в сучасних умовах, на наш погляд, не відображає особливостей оподаткування транспортних засобів. Річ у тім, що той самий обсяг циліндрів двигуна може мати різну потужність. І при цьому потужність двигуна (до якої, по суті, повинне прив'язуватися оподаткування транспортного засобу) не відображається його обсягом; варто також врахову вати і деякі способи, що збільшують потужність двигуна (тур бонадуви тощо). Саме тому необхідно при встановленні ставок оподаткування за основу брати кількість кінських сил, що відображає потужність двигуна транспортного засобу.

Ставка податку розраховується на 1 день кварталу, в якому здійснюється сплата податку. За більшістю транспортних за собів (особливо за легковими автомобілями) ставку податку порівняно з попередньою редакцією Закону істотно збільшено.

Законодавством встановлено обов'язок сплати податку з власників автомобілів легкових, вантажних (вантажопідйом ністю більше 7 т), автобусів. Усі транспортні засоби, що нале жать до цих категорій, підлягають оподатковуванню за одними ставками, для інших самохідних машин та механізмів пе редбачено використання інших розмірів ставок податку. При цьому слід мати на увазі, що пасажирські автомобілі місткістю до 8 чоловік, включаючи водія, належать до легкових авто мобілів, понад 8 чоловік — до автобусів.

На відміну від основної маси податкових платежів, що ви користовують відносні ставки, цей. податок передбачав систе му абсолютних ставок (від 50 копійок до 2 карбованців 04 копі йок), що при значних темпах інфляції було абсурдно. Зміни ст. З саме і торкнулися цієї сторони проблеми, внаслідок чого були закладені ставки в частинах від мінімальної заробітної плати без індексації (від 0,005 до 0,03 мінімальної зарплати), а потім в ЕКЮ. І в підсумку знову відбулося повернення до ста вок, виражених у національній валюті України: від 0,5 грн. до ЗО грн. (Закон України від 16 червня 1999 року). Розмір став ки податку встановлюється залежно від об'єкта оподаткуван ня (автомобілі легкові, вантажні, мотоцикли, моторолери, мотоблоки тощо), визначеного відповідно до коду по Гармонізо ваній системі опису і кодування товарів, і ставки податку на рік: з 100 см ³об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності дви гуна або 100 см довжини. Ставка податку закріплена в гривні і варіює в межах від 0,5 грн. з 1 кВт по автомобілях з електро двигуном до 30 грн. по легкових автомобілях з об'ємом циліндрів від 3501 куб. см і більше.

Закон не передбачає прогресивне оподаткування, оскільки об'єкт оподаткування незмінний, і припускає застосування твердих ставок податку.

Пільги щодо податку.Порівняно традиційну систему пільг можна поділити на дві групи. Перша — платники, яких повністю звільнено від спла ти податку. Це підприємства автомобільного транспорту загаль ного користування, державні бюджетні установи й організації, інваліди, що мають мотоколяски або автомобілі з ручним ке руванням тощо. Друга група — платники, для яких ставка по датку скорочується на 50 відсотків (пожежні машини, маши ни швидкої допомоги тощо). Закон надає право місцевим орга нам державної влади звільняти повністю або частково від спла­ ти податку окремих платників за наявності вагомих причин. Законом України «Про податок з власників транспортних за собів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено такі пільги щодо цього податку.

Повністю звільнені від сплати податку:

а) підприємства автомобільного транспорту загального користування — щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду. Така пільга була й раніше, але при її застосуванні слід пам'ятати, що передача таких транспортних засобів в оренду (навіть якщо їх використовуватиме орендар для перевезення пасажирів і за тими самими тарифами) розглядається як нецільове використання транспорту, а, отже, орендодавець втрачає право на пільгу, що підтвер джується листом Державної податкової адміністрації України № 17-114-4/10-447 від 28 жовтня 1996 р.;

б) навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів щодо навчальних транспортних засобів за умови використання їх за призначенням.

Ліміти кількості одиниць транспортних засобів установлює вищестояща організація, про що видається лімітна довідка про витрати бюджету на наступний рік.

Якщо установи й організації, що фінансуються з державно го бюджету, використовують транспортні засоби не за цільо вим призначенням, права користування такою пільгою бюд жетна організація не має. Що стосується використання в розмірі ліміту кількості транспортних засобів, то, якщо кількість транспортних засобів перевищує встановлений ліміт, податок бюджетними установами й організаціями за такі оди ниці транспортних засобів сплачується на загальних підставах;

в) особи, зазначені в пунктах 1 і 2 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтях 4—11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального за хисту», статтях 6 і 8 Закону України «Про основні засади соці ального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», можуть користатися пільгою на один легко вий автомобіль з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см ³ , а інва ліди І і II груп незалежно від об'єму циліндрів, або на один мо тоцикл з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см ³ або на один мо торний човен або катер (крім спортивного) з довжиною корпуса до 7,5 м.

Звільняються від сплати податку на 50 відсотків:

а) сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для пере везення людей з кількістю місць не менше десяти (спеціаліза ція підприємства визначається статутом або загальним класи фікатором галузей господарства Міністерства статистики Ук раїни);

б) громадяни, у власності яких є легкові автомобілі (код 87.03), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні о 1990 року включно.

Податок з власників транспортних засобів не справляється за транспортні засоби, якщо вони не перебувають на обліку Дер жавтоінспекції або інших органах, які проводять їх реєстра цію, перереєстрацію або техогляд. Якщо право користування транспортним засобом передано за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником від його імені або особою, якій воно передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспорт ним засобом за місцем проживання власника.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткуван ня» Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, се лищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги з оподаткування в межах сум, що надходять до їх бюджетів. Для вирішення питань про надання додаткової пільги щодо подат ку з власників транспортних засобів платник повинен зверну тися до відповідної ради. Подача заяви про звільнення від спла ти податку не припиняє його сплати або справляння. Якщо по дання підприємства про надання додаткової пільги буде в доволено відповідною радою, в особовому рахунку платника на підставі такого рішення робиться відповідний запис.

Обчислення і сплата податку.Терміни сплати податку практично прив'язуються до часу здійснення технічного огляду транспортного засобу. Сплачуєть ся податок щорічно, але не пізніше першого півріччя перед реє страцією, перереєстрацією або щорічним технічним оглядом. Обчислення податку здійснюється, виходячи із сумарної по тужності транспортного засобу, з урахуванням його різновиду і ставки, встановленої в статтях 2 і 3 Закону «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Конкретні терміни сплати податку Законом не передбачено, однак зафіксовано, що він виплачується перед реєстрацією або перереєстрацією технічним оглядом транспортних засобів. При цьому органам Державтоінспекції та іншим органам, уповнова женим проводити реєстрацію або технічний огляд, пред'явля ються квитанції (платіжні доручення) про сплату податку або документи, що є підставою для надання пільги (для громадян цими документами є посвідчення, посвідчення про право на пільги, а також довідки, видані органами Міністерства оборо ни, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України).

Нова редакція Закону передбачає різні терміни сплати по датку. Якщо для фізичних осіб він збігається з моментом здій снення технічного огляду перед реєстрацією, перереєстрацією, технічним оглядом транспортного засобу, то юридичні особи сплачують його щоквартально рівними частками до 15 чис ла місяця, наступного за звітним кварталом.

Суми, що надходять за рахунок цього податку, розподіля ються у співвідношенні: 85% — використовуються на фінан сування ресурсів, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального кори стування, а також сільських доріг; 15% — надходять до бюд жетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць у населених пунктах, що є в комунальній власності, автомо більних доріг і доріг загального користування державного зна чення. Податок з власників транспортних засобів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування і проведення природоохоронних заходів на водоймищах. Підприємства спла чують податок щокварталу рівними частинами, виходячи з розрахунку суми податку за рік, а громадяни можуть його спла чувати щорічно або один раз у два роки, але не пізніше першо го півріччя року, у якому здійснюється технічний огляд. Сума податку розраховується на підставі діючих ставок. За украде ний транспортний засіб податок не сплачується за умови, що факт крадіжки підтверджено документами органів, які пору шили кримінальну справу. .