Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Згідно з Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні, виховання – процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей. І сьогодні ми будемо говорити про те, як через предмет української літератури, зарубіжної літератури у ЗОШ № 11 ми створюємо середовище, в якому вихованці долучаються до ціннісних орієнтацій, а саме – ціннісного ставлення до людини, сім’ї, родини.
Але спочатку я пропоную визначення виховання. Давайте спробуємо розкрити його сутність за допомогою асоціативних зв’язків. Оберіть із запропонованих визначень ті, які на ваш погляд, розкривають сутність терміна.
Отже, це
Дорога без кінця.
Дзеркало .
Джерело і рослина.
Батіг і пряник.
Чистий аркуш.
Лабіринт.
А тепер з’ясуємо, як ви розумієте сутність і значення виховання:
Дорога без кінця – виховання продовжується все життя.
Дзеркало – в ньому відображено вихователі, вихованці, середовище.
Джерело і рослина – як рослина потребує цілющого джерела, так і вихованець потребує оточення; які умови, такий і результат.
Батіг і пряник – стимулювання і корекція, заохочення і покарання ігнорує – свідомість, самовиховання, досвід поведінки.
Чистий аркуш – «чиста дошка».
Лабіринт – так сутність виховання уявляє, розуміє той, хто мало уявляє кінцеву мету.
Таким чином, процес виховання – це сукупність дій вихователя і вихованця в процесі їх діяльності й спілкування.
Опрацювавши Програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки, обговоривши її на педагогічній раді, прийшли до висновку, що реалізувати ми її будемо об’єднавши виховний процес із навчальними програмами та системою позашкільних виховних заходів. При цьому особливу увагу слід звернути на прищеплення навичок ефективного самовиховання та самоосвіти, тому і продовжили навчання у «Школах…». («Школа виживання», «Школа самовиховання», «Школа ввічливості».
Тепер працюємо у «Школі самовиховання» 5-11 класи, «Школі ввічливості» 1-4 класи за окремими планами.
В минулому навчальному році творча група класних керівників у складі Липчук Л.М., Величко О.П., Зими Л.П., Козлюк М.І. та заступника директора з виховної роботи Слободян В.О. підготували методичне забезпечення І розділу програми «Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави». Це були розробки годин спілкування з елементами інтерактивних вправ для 5-11х класів. Ми проаналізували роботу і прийшли до висновку, що варто запропонувати творчим класним керівникам напрацювати матеріал за всіма розділами програми. Йде підготовча робота у цьому напрямку.
Виховання є вплив на серця тих,
кого ми виховуємо.
Л.Толстой
Тому звернулися, в першу чергу, до учителів-словесників, які розробили шляхи реалізації Програми через уроки української літератури, зарубіжної літератури.
Розділяючи думку І.Песталоцці, що у вихованні дітей головне, щоб вони цього не помічали, ми звернулись до методів виховання почуттів розвитку уяви, словесної, емоційної та образної пам’яті.
Навчальна діяльність – це і є та сукупність дій вчителя і виховання. Тому вчителі-словесники на уроці налаштовують учня на ефективний процес пізнання, використовуючи різноманітні прийоми розвитку пізнавальних мотивів. При цьому залучаються знання, суб’єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади й парадоксальні ситуації, створюються проблемні ситуації, що викликають у підлітків здивування, інтерес, подив.
Так, учитель Козлюк М.І., обговорюючи на етапі активізації значення заголовка оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки», пропонує учням скласти асоціативний кущ до слова сім’я.
| Сім’я |
| Підтримка |
| Взаєморозуміння |
| Повага |
| Тепло |
| Батьки |
| Добро |
| Діти |
| Родина |
| Піклування |
| Спокій |
| Щастя |
| Любов |
| Довіра |
Ці асоціації допомогли дати відповідь на питання:
Що для вас означає слово «Сім’я».
Вчитель Козлюк М.І., працюючи в групах, після асоціації, пропонує визначити лексичне значення слова та скласти зв’язну розповідь-враження «А моя сім’я найкраща!».
Спираючись на схему, пропонує зробити висновки, самодіагностику власних вчинків.
| Я СТАВЛЮСЯ |
| До родини |
| До братика, сестрички |
| До мами, тата |
| До дідуся, бабусі |
| ЯК? |
І тільки після цього, використовуючи життєві ситуації переходить до розкриття теми «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим».
Тема.Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим. Осмислення загальнолюдських цінностей у творі Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»
Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу
Робота в групах
1 група. Скласти асоціативний кущ до слова «сім’я».
| Сім’я |
| Підтримка |
| Взаєморозуміння |
| Повага |
| Тепло |
| Батьки |
| Добро |
| Діти |
| Родина |
| Піклування |
| Спокій |
| Щастя |
| Любов |
| Довіра |
2 група. Знайти у тлумачному словнику лексичне значення слова «сім’я».
3 група. Скласти невелику зв’язну розповідь-враження «А моя сім’я найкраща!»
Самодіагностика
(Осмислення критичного ставлення до власних вчинків, проявів доброти, благородства, чесності.)
Зробити висновки усно (письмово), розмірковуючи, спираючись на схему. До кого? Як ?
рідних -----------------------------------------------
друзів -----------------------------------------------
Я ставлюся знайомих ------------------------------------------------
незнайомих -----------------------------------------------
ровесників -----------------------------------------------
тварин -----------------------------------------------
- Зробіть висновок, якими гарними рисами ви наділені; що поганого в вас, намагайтеся відмовлятися від цього. Перевіряйте, контролюйте свої вчинки!
Життєвість ситуації
Який урок життя ви взяли для себе?
Якою, на вашу думку, повинна бути справжня людина?
| СІМ’Я |
| С І М’ Я |
| Д Р У З І |
| Л Ю Б О В |
| ЗЕМЛЯ І МИР |
| БАТЬКИ |
| МОЄ ЖИТТЯ |
Створюючи асоціативний ряд до слова будинок (новела Л.Пономаренко «Гер переможений»), діти пишуть:
Будинок-життя-родина-спокій-турбота-діти-захищеність-майбутнє.
Ця асоціація допомагає семикласникам зрозуміти почуття людини, яка втратила домівку, сім’ю.
Мотивація навчальної діяльності за методом незакінчених речень теж забезпечує активізацію пізнавальної діяльності і не тільки.
10 клас. Знайомство на уроці літератури. Вчитель Слободян В.О., використавши методику Цзацзуань (ІХ ст.. Китай), запропонувала продовжити початок характерної фрази:
- Мені подобається…
- Негідно …
- Смішно виглядає …
- Нестерпно …
Були різні продовження, але продовжуючи поняття «нестерпно», 85% десятикласників сказали про сварки в родині, нерозуміння, тривожність, і навіть бажання помсти.
Це стало темою подальшої розмови з батьками учнів і темою уроку «Шлях до успіху» та «Я – особистість», темами годин спілкування.
Після прочитання творів І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» та Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні», 10 клас, учні визначають моральні настанови та ціннісні орієнтири. Кожен урок – основа виховання.
Вчитель М.Козлюк, працюючи над символічним змістом образів у поезії В.Симоненка «Лебеді материнства» пропонує асоціативне коло (мамине сонце).
| Турбота |
| Ніжність |
| Доброта |
| Любов |
| Прощення |
| Недоспані ночі |
| МАМА |
| Захист |
| Очі і рученьки |
Вивчаючи філософські трактати Г.Сковороди, учні створюють «птаха щастя», а на уроці вивчення поезії В.Симоненка «Ти знаєш, що ти людина» вихованці доводять твердження «Ми не безліч стандартних «Я», а безліч всесвітів різних». «Людина – не гвинтик, а найбільша цінність Всесвіту».
Тема. «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину». Василь Симоненко «Лебеді материнства». Символічний зміст образів у поезії
І. Мотиваційний етап
1. З’ясування емоційної готовності до уроку
- стимулювання особистої зацікавленості учнів
Сьогодні на урок беремо з собою гарний настрій, впевненість у собі, вміння фантазувати, уявляти, красиво думати і говорити й міркуємо над наступним. Коли людина починає пізнавати й досліджувати цей світ, вона весела, безтурботна, обов’язково допитлива і завжди щаслива?
(думки дітей)
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань
Дитинство чи не кожної людини починалося з колискової пісні.
- А вам співали колискових пісень?
Вслухайтесь в поетичні образи колискових і спробуйте уявити картинки, які могли б наповнювати ці пісні.
«Ой люлі-люлі, налетіли гулі…», «Люлей, люлей, мій малесенький…», «Ой ти, коте сірий, та вимети сіни…», «Ходить сон по долині», «Прилетіла зозуленька, сіла на калину».
Отже, ви уявили…
Вслухаючись в поетичні образи колискових уявляється немовлятко, котре покліпує віями, дрімота-сон ходить біля вікон, заглядає в шиби, а там, на воротях, птахи легеньким помахом крил наганяють сон на малечу. Художні образи в колискових піснях нечисленні, але «всі вони виписані пензлем щедрої любові». (За В. Скуратівським). Тут бачимо кота, голуба, зозулю, сон, дитя… А над усіма ними - величний образ жінки – матері, ніжне серце якої переповнене безмежною любов’ю до дитини.
І в цей момент, напевно, кожен із вас побачив, згадав свою маму, яка всім своїм життям, працею, ніжним ставленням розвиває у вас кращі риси людяності.
Асоціативне коло
Асоціювання: ключове слово – мама.
Завдання: створити асоціативне коло (мамине сонце)
| Турбота |
| Ніжність |
| Доброта |
| Любов |
| Прощення |
| Недоспані ночі |
| МАМА |
| Захист |
| Очі і рученьки |
Усі ці поняття, почуття жінки – матері до дитини; бажання стати матір’ю називають материнством.
3. Опрацювання навчального матеріалу
Читання вчителем поезії «Лебеді материнства»
Завдання учням:
Зафіксувати враження (запам’ятати свої відчуття, викликані кожним епізодом, фразою…) і після прослуховування сформулювати їх.
«Незакінчене речення»: Слухаючи поезію «Лебеді материнства» я відчував…
Підготуватися до виразного читання поезії
Обмін враженнями від твору
Які почуття викликав вірш?
Що вам уявлялося під час читання? Опишіть словами.
Що пригадалося з дитинства?
Рефлексивно-оцінювальний етап
Покладені на музику композитором А. Пашкевичем, високі й разом з тим ніжні слова полонили душу кожного українця, стали народними.
Прослуховування запису пісні у виконанні Т. Повалій.
Написання есею «Лебеді материнства над моїм життям» або присвяти своїй мамі.(високий рівень)
Уважно прослухайте читання частини поезії підготовленим учнем, а далі – пісню, спробуйте уявити зображене, подумки зафіксуйте свої відчуття, ставлення до того чи іншого образу, сприйняття образів, подобається чи ні, чи приємно, комфортно чи затишно, які життєві істини відкрили для себе.
За кілька хвилин відтворити відчуте й побачене.
Можна скористатися й іншим завданням: скласти речення, записати ряд слів, словосполучень, присвячених мамі. (Достатній і середній рівні)
Зачитування есеїв, «своїх» слів, речень
Тема. Людина, в якої дорога не закінчиться… Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти людина?»
Актуалізація опорних знань
Складання асоціативної схеми
Які асоціації викликає у вас слово «людина»?
| ЛЮДИНА |
Рефлексія
Написання невеликої письмової роботи
«Я думаю так…»
Довести одне із тверджень:
«Ми не безліч стандартних «я»,
А безліч всесвітів різних…
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони «Я».
«Людина – не гвинтик, а найбільша цінність Всесвіту»
Тема.Григорій Cковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад божественних пісень», «Байки харківські», філософські трактати
Мотивація навчальної діяльності учнів
Початок грудня… Небо то плаче, то кутається сніговими завіями. Хмарини повагом пливуть собі кудись далеко. Сонце сором’язливо визирне й поспіхом ховається за небокрай. Помітно холоднішає. Та пора, коли особливо хочеться затишку й тепла.
В засніженому полі бовваніє самотня постать подорожнього. Кудись іде. Вже кілька діб поспіль. Знесилене тіло… Втомлена душа…
Та враз звеселяється погляд, розправляється чоло. На виднокрузі грайливий димок від комина сільської хати. Скільки разів подумки вдивлявся в сонячні віконця, притуляв задубілі руки до теплого бока печі! Дорогою до омріяного тепла ноги затюпали скоріше. Він щасливий!
Таким є щастя для подорожнього. І такі ж миттєвості щастя не раз відчував Григорій Сковорода.
Не можемо знайти щастя. Тому що не знаємо в чому воно полягає. Сенс премудрості в тому, щоб осмислити, в чому полягає щастя.
Завдання для учнів: записати своє розуміння цього вислову.
«Щасливий, кому вдалося…знайти в жорстокому ніжне, в гіркому - солодке, у лютості – милість, в отруті – споживу, в буйстві – смак, у смерті – життя, у безчесті – славу» і можна доповнити думку: в буденності – свято, у звичайному – дивовижне…
Учні висловлюють свої думки.
Кожен із вас мріє про щастя. Яким ви його бачите? Кажуть, що існує «птах щастя».
Висловлюючи думки, будемо створювати свого птаха щастя. Що таке щастя?
ІІ. Різнорівнева словникова робота за вибором
1)Початковий, середній рівні
«Асоціативний ряд»
-Записати слова, які пов’язані з поняттям щастя, не шукаючи логічного пояснення.
2) Достатній рівень
«Асоціативний ланцюг»
Кожна наступна асоціація має логічний зв’язок із попередньою.
Високий рівень
«Асоціативний абзац»
Добір асоціацій, утворення метафоричних словосполучень, речень і оформлення їх в абзац (мікротема).
ІІІ. Рефлексія
Гра «Метаморфози»
(Перевтілення – я – птах щастя)
На плече якої людини сів би птах щастя, щоб зробити її щасливою?
IV. Підсумок учителя
Якщо відверто, то ідучи заплутаними лабіринтами до свого щастя, ви натраплятимете і на розчарування, і на невдачі, тому що життя – не лише квітковий сад насолод, є у ньому місце і смуткові. Але треба просто вміти бути щасливим. Без власних зусиль не можна досягти ні успіхів, ні задоволення, ні щастя. То ж нехай удача супроводжує вас у дорозі до щастя.
Тема. Коли Жар-птицю убиває будень. Повість А. Дімарова «Блакитна дитина»
Сприймання й засвоєння нового матеріалу
Складання асоціативного ряду
Асоціативний рядок до слова «дитинство».
Дитинство – це …
Колективне дослідження тексту повісті
Зображення світу дитинства очима дорослих і очима дітей. Порівняння цих світів.
| СВІТ ДИТИНСТВА |
| Очима дорослих |
| Очима дітей: (виписані цитати) |
Творча робота
Уявне малювання
Уявіть світ дитинства, пригадайте своє дитинство. Спробуйте зобразити його відповідними символами і кольорами. Обґрунтувати свій вибір.
Рефлексія
Написання невеликої письмової роботи.
Напишіть лист – звернення до дорослих від імені дитини.
Матеріали до уроку словесності з використанням фразеологізмів
за повістю І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»
Рефлексія
Використання методики незакінчених речень. Продовжити думку: «Прочитавши повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, я визначив(ла) для себе такі моральні настанови й ціннісні орієнтири…»
Іншим учням можна запропонувати невелику письмову роботу. Теми можуть бути найрізноманітнішими:
Не можу не сказати.
Я сміявся. Сумував. Коли? Чому?(Можна використати смайлики, див. додаток.)
Що я зрозумів, прочитавши твір.
Чи зрозумів я задум автора, прочитавши твір?
Лист автору від читача.
Тема. «Олександр Довженко. Видатний український кінорежисер і письменник. «Зачарована Десна». Великий і чарівний світ дитинства в «Зачарованій Десні»»
Мотивація навчальної діяльності учнів
Сьогодні на урок із собою беремо гарний настрій, впевненість у собі, зібраність думок і міркуємо над наступним:
Коли мамина ласка здається найніжнішою, а татові добрі руки- найсильнішими? Коли дерева здаються такими великими? А черешні- найсолодшими в світі? Коли злітаєш з гірки на санчатах (а то й без них) так, що у вухах чути вітер? І коли може бути так багато щастя ?! І то скрізь! Навіть у долоньці: а там затиснута квітка бузку… І не звичайна, а з п’ятьма пелюстками! А як вона пахне! Коли день здається нескінченно довгим, а сон найсолодшим?
«Асоціації»
Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «дитинство»?
Думки висловлювати одним-двома словами,можна записати в зошит.
Дитинство – це…
Опрацювання навчального матеріалу
Робота за текстом кіноповісті «Зачарована Десна».
Дитину з раннього віку оточує родина. Була вона й у Довженка. Дізнаємось більше про найближчих людей у житті митця.
Завдання:
1 ряд – знайти і зачитати, яку роботу найбільше у світі любила мати Сашка. Яким словом називає її автор? Як це її характеризує?
2 ряд – зачитати, з ким порівнює письменник свого дідуся? Чим викликане таке порівняння? Чим дідусь Сашка був незвичайний?
3 ряд – зачитати рядки, де автор подає розширений портрет свого батька. Якими рисами наділяє письменник його? Що одне було в батька некрасиве? Чому? Кого можна було писати з образу батька? Чому?
- Як ви вважаєте, бабуся Сашка, яка лаялась, справді була такою злою? Доведіть.
(Учні текст прочитали напередодні. Це випереджувальне завдання.)
Хто для вас є найдорожчими і найближчими людьми? Чому?
Якось Сашко задумався:
«От тоді-то вперше в житті й вирішив я творити добрі діла…»
Коли вирішив Сашко робити добрі справи? Як ви оцінюєте рішення хлопчика посадити назад усю недозрілу моркву? Про які риси характеру свідчить цей вчинок? Які добрі справи думав здійснювати Сашко?
А які добрі справи зробили ви?
Потім запишете усі свої хороші справи на промінці нашого сонечка добра.
Рефлексія
- Чи розповідав вам хтось із дорослих про своє дитинство? Як думаєте навіщо?
- У вашому дитинстві було щось таке, про що хотілося пам’ятати завжди і колись розповісти своїм дітям, онукам чи написати книгу або картину?
- «Закінчи речення»: Найяскравіші спогади з мого дитинства…
(Короткі розповіді учнів.)
- А чи цікаво вам дізнатися, які теплі спогади у своїх серцях зберігають наші гості?
Вчителі Чегус О.А., Новосад З.Г. розуміють мету Програми як плекання людської особистості та формування у неї системи ціннісних орієнтирів, тому пропонують власне бачення реалізації Програми національного виховання на уроках у 5-6х класах.
Реалізовуючи «Програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини» на уроках української літератури в 5-му класі формую систему знань і усвідомлення значущості особистих, родинних та загальнолюдських цінностей, активну моральну позицію особистості.
На уроці розвитку зв’язного мовлення звертаюся до вірша Уляни Кравченко «Що треба любити».
Вірш записаний на роздаткових картках.
Уляна Кравченко «Що треба любити»
Ти питаєш, дитино,
Що треба любити –
Полюби ту міць, що каже
Сонечку світити.
А потім отця і неньку
Любити потреба;
Вони тобі оборона,
Придана із неба.
Полюби людину бідну,
Наче свого брата.
Хай будуть тобі ще милі
Край рідний і хата.
Полюби в природі квіти,
Всю красу, всі дива –
Серцем обійми вселенну,-
І будеш щаслива.
У вірші не вказано конкретно, хто з ким розмовляє. Спробуймо собі уявити, може додаймо дійових осіб і запишімо цей діалог прозою. На основі цих діалогів маємо скласти спільно класний твір.
Діти опрацьовують вірш. У них виходять твори-мініатюри. Тоді спільними зусиллями складаємо єдиний твір. Наприклад
Якось маленька внучка запитала у свого дідуся:
Кого в світі треба любити?
Найперше любити треба ту міць, що каже сонечку світити!
Бабуся додала:
Люби отця і неньку. Завдяки їм ти існуєш на цій землі. Вони твоя оборона і найперша порада.
Тату, і все?
Ні, донечко, полюби ще бідну людину, наче свого брата.
Пам’ятай, якщо ти будеш людям допомагати, то вони тобі обов’язково допоможуть.
А матуся порадила:
- Полюби свою домівку і рідний край, бо ріднішого місця, ніж те, де ти народився і живеш, - немає. Внучка знову підійшла до дідуся і обняла його:
- Дідуню, як багато я маю любити!
- Полюбити ще треба кожну квіточку, комашку й деревце,- усміхнувся дідусь.
- Добре! Я обійму весь світ серцем і буду щаслива.
Учитель:
Ми дружно складали твір, тому в нас усе швидко і гарно вийшло.
Тема. В.Королів – Старий. «Хуха – Моховинка». Добро і зло у казці.
Мета: ознайомити з казкою письменника, навчити оцінювати вчинки казкових героїв з позицій гуманізму, розрізняти добро і зло в казках, і в сучасному житті; формувати навички знаходити описи зовнішності фантастичних істот, аналізувати їх; допомогти зрозуміти повчальний зміст казок; прищеплювати бажання робити добро.
Хід уроку
Організація класу.
Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми з вами замислимось над запитанням, яке розгадують люди протягом століть: що таке добро і зло? Як їм уживатися та існувати одночасно на нашій землі? Що потрібно зробити, аби добро перемагало завжди і скрізь?
Діти, а що ви вкладаєте в поняття «добро»?
А що є протилежністю добра?
Мудрі люди казали: для того, щоб зрозуміти, що таке добро, треба відчути на собі зло. Літературознавець Василь Пахаренко у книжці про Т.Г.Шевченка писав: «Зло існує для того, щоб людина ставала Людиною, переборюючи його, щоб вона могла усвідомити добро і робити добро».
А згадайте, в якому з жанрів усної народної творчості добро завжди перемагає зло?
3.Активізація опорних знань.
Діти, як ви гадаєте, чому саме у казці добро завжди перемагає зло?
Що таке казка?
Які види казок ви знаєте?
4.Оголошення теми і мети уроку.
На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з казкою В.Короліва-Старого «Хуха-Моховинка», спробуємо оцінити вчинки героїв з позицій добра і зла, а також відповісти на запитання: чому люди повинні вибирати між добром і злом?
5.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
1.Виразне читання казки «Хуха-Моховинка».
2.Бесіда за змістом казки.
Про що розповідається у казці?
Назвати героїв казки. Хто є головною дійовою особою?
Знайти опис зовнішності Хухи. Про що він, на вашу думку, свідчить?
Якими рисами характеру автор наділяє героїню казки?
Учитель.
Так часто буває в житті, що люди опиняються у скрутному становищі. І тільки рідні і близькі допомагають подолати всі негаразди. Отож запитаймо у Хухи:
Чому вона відмовилась від допомоги рідних, коли зруйнували її помешкання?
Куди подалась Моховинка? З ким подружилась у хліві?
Чому Моховинка показалась дітям?
Чи довго продовжувалось безтурботне життя Хухи?
Що знову стає причиною її поневірянь?
Учитель.
Але Моховинка знову не йде за допомогою до своїх рідних. Вона знаходить собі тимчасове житло, зрештою повертається до своїх родичів і, забувши про зло, якого їй було завдано, зажила веселим лісовим життям. Ось тепер, коли ми побачили Хуху в різних ситуаціях, то скажіть:
Ця казкова істота слабка чи сильна?
Порівняйте дії Моховинки і вчинки діда.
Хто вам більше сподобався? Хто є носієм добра, а хто – зла?
Учитель.
Після того, як дід завдав стільки лиха цим маленьким міфічним істотам, вони прийшли йому на допомогу, коли тому загрожувала небезпека.
Чому?
Якої плати зажадали Хухи від діда?
Поясніть слова: «Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності».
Скажіть, а люди, зображені у казці, готові допомогти?
А як у таких випадках дієте ви?
Учитель.
«Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». Саме цей відомий вислів, на мою думку є золотим правилом моралі і ключем до того, як вибрати між добром і злом.
Отож моральною проблемою казки є проблема добра і зла.
Це вічна тема в літературі народів усього світу: скільки б не пройшло століть, ніколи не помруть казки, а в них зло ніколи не переможе в боротьбі з добром.
6.Підсумок уроку.
Казка Василя Короліва-Старого, з якою ми ознайомилися сьогодні, цілковита фантазія письменника. Автор показав, що поруч з нами живуть істоти, у яких можна і людям повчитися, як любити свій рідний край, поважати людей, цінувати родину. Автор зумів прихилити до нас своїх героїв, навчив справедливо оцінювати вчинки дійових осіб, розрізняти добро і зло в казках, і в житті. Тож даруйте людям добро, радість.
Тема. Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…». Настрої та почуття, висвітлені в поезіях.
Мета: ознайомити учнів з віршами відомого українського поета Станіслава Чернілевського, донести до дітей основний мотив поезії – високу цінність батьківського дому в житті людини;розвивати вміння виразно читати ліричні твори, розуміти і коментувати висловлені в них почуття; виховувати любов до найрідніших людей, Батьківщини, почуття відповідальності за власну родину.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І Мотивація.
- Із якими поняттями асоціюється у вас слово дім?
- Чи можете ви назвати свій дім оазою тепла та взаєморозуміння?
Зрозуміло, що батьківський дім є дорогим для кожного з нас. Багато українських поетів і письменників оспівували у своїх творах найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.
Пригадайте деякі з них. (Діти можуть назвати: Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати», Леся Українка «Як дитиною бувало…», «Мрії» та інші)
Сьогодні ми познайомимося з поезіями, які написав Станіслав Чернілевський.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
Вірш «Теплота родинного інтиму"
Виразне читання поезії вчителем
Словникова робота
Інтим, інтимний – особистий, задушевний
Досвіток – світанок, ранок.
Зело – зелень, трава.
Обмін враженнями про прочитане, бесіда за текстом (підручник, с. 89)
Коли відбуваються події? З чого це видно? (Дим в печі – це зима)
Який він, той вогонь в печі? (Веселий, цілющий, життєдайний)
Читання статті підручника про вогонь «А чи знаєш ти, що…»
А чи ми, міські жителі, використовуємо вогонь як спосіб захисту, очищення? (Це свічечка, яка палає в наших оселях на Різдво, Великдень, Трійцю)
Хто є оберегом вогню, родинного затишку?
Доберіть прикметники, які ми зазвичай поєднуємо зі словом «мама» та запишіть їх у зошит.
(Добра, чуйна, лагідна, щедра…).
Вдумайтесь в ці слова та скажіть: кого ще можна так назвати? Чи є ще людина у вашому житті, яка заслуговує на вашу любов? (Так, звісно, це бабуся)
Чи любите ви гостювати у бабусі? Як проводжає вас бабуся після гостювання на канікулах?
Про бабусині почуття пише С. Чернілевський у вірші «Забула внучка в баби черевички…»
Читання поезії вчителем.
Аналізуємо поезію (підручник с. 90)
Закінчіть речення одним словом: «Вірш «Забула внучка в баби черевички…» про… ».
IV Підсумки уроку.
Який з віршів вам сподобався більше? Чому?
Що об’єднує ці вірші? Що в них спільного? (Так, це родина, це зв’язок між поколіннями, це родовід.)
Слово вчителя. Я знаю, що ви любите і шануєте своїх рідних. А як ви висловлюєте свої почуття до них? Словами? Вчинками? Чи взагалі забуваєте це робити? Любіть своїх рідних – і вам ця любов повернеться любов’ю своїх дітей та онуків, бо життя завжди платить вам тією монетою, яку ви самі карбуєте.
V Домашнє завдання.
* Намалювати дерево роду, адже свій рід треба знати.
* Вивчити напам’ять один із віршів.
Тема Олександр Довженко. «Зачарована Десна» (фрагменти). Великий чарівний світ дитинства у творі.
Мета: працюючи з текстом розкрити самобутність автобіографічної повісті «Зачарована Десна»; розвивати вміння працювати з текстом епічного твору, вдумливо та виразно читати його, знаходити різноманітні описи, коментувати їх, висловлювати враження від прочитаного; виховувати оптимістичне світосприйняття і світобачення, любов до батьків, до рідної природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І Мотивація
На дошці записано слова: дитинство, родина, природа, Україна, життя.
Про що повість «Зачарована Десна»? (Відповідаючи, учні дотримуватимуться такої схеми (прийом «Прес»):
Я вважаю, що…
Тому що…
Наприклад…
Отже, …
Учитель підсумує відповіді.
Читаючи «Зачаровану Десну», ви поринули у світ дитинства Олександра Довженка. Геніальний письменник був палким патріотом своєї землі, хоча жив далеко від неї. Повість «Зачарована Десна», - це твір про Україну та українців. Як бачите, любов до батьківщини починається з любові до отчого дому, батьків, природи та оточення.
Вчитель зарубіжної літератури Гопало Л.Я. підкреслює важливість і складність аспекту сімейного виховання у формуванні особистості в умовах сьогодення і пропонує уроки з вивчення Ф.Кафки «Перевтілення», А.Камю «Чума», Л.Толстого «Війна і мир».
Ми запропонували лиш декілька напрацювань учителів-словесників з реалізації Програми національного виховання.
Вчителям початкового навчання, історії, біології запропоновано проаналізувати навчальний предмет, визначити конкретні теми для можливостей формування на конкретному уроці того чи іншого ціннісного ставлення, визначити потенційні можливості позакласної роботи щодо формування ціннісних орієнтацій. Робота триває.
Нетикша Т. Л.,заступник директора з виховної роботиЗдолбунівської ЗОШ № 4
Дата: 2016-10-02, просмотров: 234.