Основний пріоритет політики нашої держави визначила європейська інтеграція, підтвердженням чого є приєднання України до Болонського процесу. Європейський вибір розглядається як важливий реформуючий фактор у різних галузях, у тому числі і в освіті.

Важливою і дієвою науковою основою реалізації державної політики у сфері освіти є розроблення й прийняття Національної програми виховання «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 кл. ЗНЗ України», затверджений наказом МОН №1133 від 17.12.2007р., та обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020р, затвердженої наказом обласного управління освіти і науки №166 від 25.03.2008р. Ці програми визначають стратегію виховання підростаючого покоління в умовах становлення громадянського суспільства в незалежній Україні. Вони спрямовані на реалізацію соціальної функції виховання – забезпечення наступності духовного і морального досвіду поколінь, підготовки особистості до успішної життєдіяльності.

В основі обласної програми лежить реалізація та формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості.

Формування цінностей – процес багатогранний і складний. Встановлено, що специфічність усвідомлення об’єктів соціальної дійсності, як цінностей, передбачає наявність для цього особливих психологічних механізмів.

Саме завдяки цінностям особистість відчуває себе цілісно в оточуючому її світі. Світ цінностей – це насамперед світ культури, сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості. Особливість ситуації в суспільстві, у якій проходить формування духовності особистості, полягає в тому, що цей процес відбувається в умовах послаблення політичного та ідеологічного прессінгу, розширення соціальної самостійності та ініціативи молоді. Це веде за собою, як наслідок, критичне осмислення досвіду попередніх поколінь, нові уявлення про своє професійне майбутнє та майбутнє суспільства. Ціннісні орієнтації – важливі елементи структури особистості. Вони є внутрішнім компонентом свідомості та самосвідомості людини. Особистість учня – це не сукупність волі, уваги, пам’яті, інтелекту. Вона цілісна і цю цілісність визначають в ній її потреби, мотиви, установки, пріоритети, переконання. У сьогоднішньому світі, коли швидким темпом змінюється система цінностей та світоглядних позицій, особистість дитини потребує адекватного керівництва щодо просування до поставленої мети, досягнення належного рівня сформованості життєвої обізнаності.

Упродовж порівняно невеликого проміжку часу сталося багато політичних, економічних, соціальних змін у житті країни. Відбулося те, що відбувається завжди у часи соціальних катаклізмів, розпаду та утворення нових держав, економічних криз, що зачіпають самі підвалини суспільної будови – розладнання синхронності соціокультурних процесів, утрата світоглядних орієнтирів, порушення звичності перебігу життєвих подій. Змінилося середовище, у якому здійснюються складні процеси передачі –засвоєння – творення позитивного соціального досвіду людства (у цьому і є суть виховання), змінився вчитель (хоч сам не завжди це усвідомлює), змінився (що для вчителя найважливіше) сам учень. Зміни, що сталися з учнем, стосуються різних боків його особистості, утім, найбільше тих, що характеризують його з боку залученості у соціальне життя. Учителі, психологи, соціальні працівники, психотерапевти відзначають, що діти нині не такі, як раніше. Діти грають в інші ігри, дивляться інші телепередачі, інакше, спілкуються, по-іншому складаються їхні стосунки з батьками та ровесниками, їхня взаємодія з ровесниками та старшими будується на інших засадах. Немало дітей із раннього віку працюють. Соціальне розшарування суспільства не тільки поглибило гостроту матеріальних проблем сімей, а й призвело до низки психологічних проблем – напруженості стосунків, різкої і категоричної реакції на вчинки одне одного, конфліктів. Дезорганізація матеріально-побутового життя сімей стала такою, що виникла загроза у зламі усталених віками морально-етичних норм і традицій української сім'ї. Інформативне поле, у якому сьогодні здійснюється соціалізація дитини, нерідко і щодо неї виявляється суворим та агресивним. Світоглядні позиції людини виявилися хиткими. Духовно-моральний розвиток особистості опинився під загрозою. Змінився і вплив на дитину громадськості. Люди в цілому стали байдужими до чужих проблем, замкнутими й жорстокішими. Розвиваються стосунки суворої конкуренції і втрачається досвід взаємоповаги, співпраці.

Ця варіативність ставить дитину у складні умови вибору ціннісних орієнтирів. Нерідко вибір поведінки супроводжується значним напруженням особистих поглядів та є стресовим. Щороку погіршується стан здоров'я дітей, поширюються соціально обумовлені хвороби (туберкульоз, венеричні, зокрема СНІД). Зростає рівень дитячої безпритульності, правопорушень серед неповнолітніх, поширюються наркотики в учнівському середовищі. Окреслені вище зміни у соціальному середовищі та їх вплив на дітей є такими масштабними та глибинними, що потреба вибору нових орієнтирів у вихованні стали терміновими.

Тому педагогічна громадськість нашого району обрала виховання, яке б спиралося на таку педагогіку, що переростає у культуру самовиховання. А вчитель, що є посередником між учнем та позитивним досвідом людства, яким той має володіти, мусить поступово відходити у сторону, передавши, нарешті, відповідальність за все життя на соціально змужнілу особистість, з неповторними запитами і планами самореалізації, та на виконання завдань, поставлених часом.

Багата наша освітянська родина на традиційні виховні заходи. На сьогоднішній день за сприяння начальника відділу освіти райдержадміністрації Ростислава Степановича Войцеховського зліт дитячих козацьких об’єднань Радивилівщини став знаковим явищем не тільки для Радивилівського району, а й для Рівненської області, та України загалом. Приємно, що цей зліт привернув увагу школярів із інших районів Рівненщини і вони охоче взяли участь у його заходах. На базі нашого району проводився Всеукраїнський фестиваль „Нащадки козацької слави”. Ще одна новація , пов’язана з дитячим козацьким рухом на Радивилівщині - офіційне посвячення в козачата 5-класників району. Ця ідея настільки сподобалась дітям та їх вчителям-наставникам, що останній рік напередодні свята Покрови Божої Матері до Пляшевої з’їхались учні всіх шкіл району, де дитяче самоврядування базується на козацьких традиціях, а також гості з сусідських областей: Львівської, Волинської.

Звітний конкурс учнівських колективів художньої самодіяльності під символічною назвою „Крок до зірок”, також уже є традиційним, так як виявив велику зацікавленість не тільки педагогічної і батьківської громадськості району, а й його поважних гостей-представників обласних освітянських управлінських структур. Феєричні дійства, що неодноразово перериваються щедрими та заслуженими оплесками, визначають кращих із кращих у номінаціях «Кращий хор», «Кращий вокальний ансамбль», «Кращий хореографічний ансамбль», «Краще тріо», «Кращий дует», «Кращий соліст», «Кращий ведучий». Наша школа в сучасних умовах повинна давати не тільки міцні знання, виховувати, формувати здоровий спосіб життя, а й, безперечно, прилучати до високих естетичних та духовних цінностей. Якщо у цьому контексті брати до уваги зазначений захід, то слід сказати, що освітяни району із поставленими завданнями у дусі вимог часу успішно справляються.

Сучасна школа на початку XXІ століття, століття інтелекту, інформації, екології. Інтелектуальна діяльність є тим механізмом, який спрямовує розвиток суспільства. Виходячи з вище зазначеного нова школа повинна звернути неабияку увагу на дітей, що вирізняються хорошою пам’яттю, жвавим мисленням, допитливістю, швидкістю розв’язування різних завдань, одним словом – обдарованістю. Саме тому, у всіх школах нашого району працюють інтелектуальні клуби. Хоча, як правило, підсумки підбивають в кінці року, проте уже зараз ми можемо зробити висновки про їх діяльність. Щорічно на районному рівні проводяться інтелектуальні ігри: «Найрозумніший», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?»

Пошановування обдарованих дітей також є традиційним у нас в районі, так як це сприяє заохоченню до здобуття ще кращих результатів для підтримки престижу нашого району. Отож в кінці року напередодні Дня захисту дітей щорічно проводиться свято «Золотий Олімп».

Як би там не було, висновок один: різноманітні заходи такого формату потрібні, адже це дозволяє формувати ціннісні орієнтири, поглиблювати свої знання, захопившись улюбленою справою і бути залученими до корисної і потрібної справи.

Все це знайшло своє підтвердження у підсумках діагностування учнів щодо рівня сформованості ціннісних ставлень.

За результатами моніторингу рівня сформованості ціннісних ставленьбуло встановлено, що більшу увагу у цьому навчальному році слід надати вихованню ціннісних ставлень: до мистецтва, до природи, до праці та до себе.

Відповідно, плануючи виховну роботу у закладах освіти педагоги-виховники брали до уваги те що: ціннісне ставлення особистості до себе виступає важливою умовою сформованості в дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції і передбачає сформованість в особистості, що зростає, вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно – душевних та соціальних сил. Реалізація цих рис відбувається через низку заходів: тиждень фізкультури і спорту, зустріч з медичним працівником «Наше здоров’я у наших руках» тощо.

Оскільки найнижчий рівень вихованості виявлено у вихованні таких ціннісних ставлень, як: ЦСО до мистецтва, ЦСО до природи, ЦСО до праці, то саме цим розділам виховання буде приділено найбільше уваги. А саме, для виховання ціннісного ставлення особистості до праці ми надали перевагу таким заходам: вих. год. «Хліб – це наше багатство. Бережіть його!», год. спілкування «Освіта і професія», трудові операції «Догляд за квітами», година профорієнтації «Роль професії у суспільстві, в якому я живу», трудові акції «Полагодь шпаківню!», Конкурс - захист майбутньої професії. Життєві плани молоді формуються на основі її уявлень про об'єкт вибору, із врахуванням значимості для неї професійного самовизначення, а також самої праці. На професійне самовизначення молоді впливають цінності, що виражаються в життєвій орієнтації (на працю, сім'ю, дозвілля):

1) усвідомлення цінності чесної (суспільної - корисної) праці (виступає ціннісно моральною основою самовизначення);

2) загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні і прогнозування перспектив її зміни (врахування конкретної соціально-економічної ситуації і прогнозування престижності обраної професії);

3) виділення віддаленої професійної цілі і її узгодженість з іншими важливими життєвими цілями (дозвілля, сімейними, особистісними).

Ціннісне ставлення особистості до природи формується через заходи екологічного спрямування. Важливу роль відіграють заходи, які мають не лише трудове спрямування, а й допомагають усвідомити цінності природи в житті людини, виховувати почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них. Тому у нашій школі проведено такі заходи: фотовиставка «Я і природа», КТС «Бережи ліс! Це запорука твого здоров’я», Свято осені, учнівська конференція «Земля - планета Сонячної системи» тощо.

Ціннісне ставлення особистості до мистецтва виховується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних із мистецтвом. Свято «Прекрасне починається з добра», диспут «Про зовнішність, моду і духовну культуру», літературно – музичне свято «Наша пісня, наша дума», захист - презентація «І на тім рушникові», вернісаж учнівської творчості «Чарівні акварелі» тощо.

Отже, ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості, на їх основі реформується життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується багато життєвих питань. Таке розуміння ціннісних орієнтацій дає змогу пояснити та емпірично вивчати спрямованість діяльності особистості в будь - який момент її життя.

Звідси - виховані діти, які вміють знаходити смисл у тому, що відбувається, здатні виявляти ціннісний зміст в предметних ситуаціях, прилучатися до взаємодії зі світом на рівні цінностей суспільства, здатні самостійно корегувати власну поведінку і власне життя в сучасних умовах.

Павлюк М.В., методист відділу освіти

Млинівської районної державної адміністрації