Ціннісні ставлення належать до об’єктивних цінностей суспільства. Вони сприяють найадекватнішому вираженню людиною моральних почуттів, а їх формування двосторонній, процес, на основі якого виявляється ціннісне ставлення однієї людини до іншої. Кожен педагог у своїй практичній діяльності повинен керуватися тим, що система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Всі навчальні предмети мають потенційні можливості, реалізуючи програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини (Сарненщини) на 2008-2020 роки, формувати ціннісні ставлення особистості до держави і суспільства, історичних, культурних і духовних надбань рідного краю, сім’ї, родини, людей, до себе, природи, праці та мистецтва.

Так, на уроках фізики, математики вчителі формують науковий світогляд учнів і прищеплюють любов до науки, виховують ініціативність, дисциплінованість, бачення перспективи. На уроках рідної мови та літератури формують національно-етнічну ментальність учнів, розвивають прагнення до збереження та примноження духовного багатства українського народу, плекають духовність кожної дитини. На уроках фізичної культури педагоги успішно виховують ціннісне ставлення особистості до себе, а особливо, до власного здоров’я.

Вчителі біології та географії в процесі викладання названих основ наук величезну увагу приділяють формуванню екологічної компетентності і культури особистості, її ціннісного ставлення до природи, розвитку вміння жити в гармонії з природою та оточуючим світом. Значна увага надається вихованню культури праці особистості, організованості, розвитку інтересу до навчальних предметів, формуванню засад толерантності, інформаційної компетентності і культури.

В умовах активізації міжнародних зв’язків нашої держави, посилення її авторитету у світовому і європейському просторі важко переоцінити соціальне та культурне значення іноземної мови. Як вчитель англійської мови вбачаю у навчанні іноземної мови можливість конструювання соціальної та культурної ідентичності учня шляхом порівняння з виучуваною культурою і Європейським соціумом. Така культурна перспектива сприяє вихованню толерантності та поваги до представників інших культур. Вчителі іноземної мови мають допомогти учням уникнути ксенофобії та стереотипів, які існують у сучасному суспільстві. Культура інших народів не повинна бути тією стіною, яка залишає людей по різні сторони, а навпаки, вона повинна стати тим джерелом, яке живить стосунки між представниками різних культур специфіка іноземної мови як навчального предмета полягає в тому, що спілкування є не лише кінцевою метою навчання, але й засобом її досягнення. Формування свідомості в процесі вивчення іноземних мов відбувається шляхом розкриття учнями способів мислення та образів світу, які знаходять втілення в мові, що вивчається. Завдяки цьому вчитель іноземної мови має практично необмежені можливості впливу на особистість учня. А роль учителя, насамперед полягає в педагогічній підтримці розвитку особистості. Знання іноземної мови вдосконалює інтелектуальні здібності, які формують творчі здібності. Завдяки творчій діяльності в дитині розвивається здатність самостійно реалізовувати власні можливості. А самореалізація, що лежить в основі будь-якого творчого процесу, веде до особистісного росту. Неабияке значення має і позакласна робота з іноземної мови. Так, під час проведення тижня іноземних мов у школі, метою якого було ознайомлення школярів зі звичаями та традиціями святкування Дня подяки в США, виховною метою було формування ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій (поваги, вдячності, ввічливості, доброзичливості, толерантності) виховання культури спілкування, прийнятою в сучасному цивілізованому світі; формування позитивного ставлення до культури народу, який розмовляє іншою мовою.

Духовна сила нації, національна гідність, ідейно-творчий потенціал народу головним чином залежить від того, наскільки глибоко усвідомлені всі духовні надбання минулих років, формування освіти в Україні передбачає відродження Національного виховання, метою якого є формування в учнівської молоді духовності, художньо-естетичної освіченості і культури.

Культурологічна орієнтація змісту освіти передбачає вивчення мистецтва, яке спрямоване на формування Національної самосвідомості молодого покоління, виховання їх естетичних почуттів, смаків, потреби пізнання, поваги до народних звичаїв, традицій, Національних цінностей українського народу.

У системі художнього виховання дітей одне з найважливіших місць посідає музичне мистецтво, яке ефективно впливає на всебічний і гармонійний розвиток особистості. Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до світу неможливе без виховання в неї ціннісного ставлення до мистецтва в цілому та народного мистецтва зокрема.

У системі Національного виховання обов’язковим є його регіональний аспект. Учнівська молодь повинна знати фольклор, звичаї, обряди, котрими уславлена рівненська земля. Одним із основних завдань Програми Національного виховання учнівської молоді Рівненщини (Сарненщини) на 2008-2020 роки є ефективне використання традицій і звичаїв етносу рідного краю.

Зразковий аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Криниченька» с.Велике Вербче – це візитка Сарненської землі, як оберіг поліських звичаїв, обрядів, народних пісень. За період концертної діяльності колектив під незмінним керівництвом Ніни Миколаївни Добровольської:

- став лауреатом фестивалю «У Галицькому колі»(Львів, 2001 рік);

- двічі дипломантом Міжнародного слов’янського фестивалю «Коляда»(Рівне, 1999 рік);

- дипломантом Міжнародного фестивалю традиційної культури «Покуть»(Харків, 2000 рік);

- дипломантомМіжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня»(Луцьк,2002 рік);

- володарем гран-прі на Міжнародному фестивалі традиційної народної культури «Древлянські джерела»(м.Рівне, 2001 рік);

- учасником фольклорного свята «Івана Купала»(Польща, 2002 рік);

- дипломантом І-ІІ Міжнародного фестивалю дитячого фольклору «Котилася торба…» (Кузнецовська, 2004 рік, 2006 рік).

Сама Ніна Миколаївна - вчитель музики Великовербченської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Вона талановитий педагог, організатор, засновник і керівник трьох аматорських колективів художньої самодіяльності: дитячого фольклорно-етнографічного гурту «Криниченька», фольклорного ансамблю викладачів Великовербченської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Криниця», учнівського хору, вчитель вищої категорії, має звання «Старший вчитель», нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у вересні 2009 року Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

У колективі більше 50 учасників, кожен з яких має невичерпний талант до виконання автентичних місцевих обрядодійств, наспівів та самобутніх танців. На сьогодні це вже четверте покоління вербченських криничат, які із задоволенням вивчають історію рідного поліського краю через чарівну пісню, повчальне слово, передане від дідів-прадідів. Випускники колективу є постійними співучасниками творчого злету «Криниченьки», багато з них пов’язали своє доросле життя з піснею і стали учасниками провідних професійних хорових колективів України, створили власні дитячі фольклорні гурти.

Любов до Батьківщини починається з батьківського дому, материнської колискової пісні, з теплого батьківського погляду. А це і є головним в роботі аматорського колективу – виховання любові до Вітчизни до народу через пізнання «малої Батьківщини».

«Чим досконаліше виховання, тим щасливіші народи», - мовив колись Гельвецій. Минули часи, але хто засумнівався у слушності слів видатного філософа? Надто актуальна ця думка нині, коли, навпаки, зневага до виховання може призвести до загибелі не лише окремих людей та сімей, а й цілих етносів, держав і всього світу.

Хамедюк Н.С., директор

Березького НВКДубенського району