Поступальний розвиток української державності, інтеграція України у світову та європейську спільноту неможливі без оновлення системи національного виховання, без чіткого погляду на систему цінностей, які кладемо в його основу. Проблема виховання дітей та молоді, формування у них ціннісних ставлень знайшла глибоке наукове і суспільно-політичне обґрунтування в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Указах президента України „Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та здорового способу життя громадян”, „Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні”, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді, обласній програмі національного виховання учнівської молоді Рівненщини.
Особливої педагогічної уваги потребує учнівська молодь щодо засвоєння цінностей і прояву ціннісних ставлень. Соціалізація учнівської молоді відбувається в умовах різкого звуження кола загальновизнаних морально-духовних цінностей, внаслідок чого в ціннісно-смисловій сфері дітей та юнацтва переважають прагматичні чи асоціальні цінності. Процес формування ціннісних ставлень є складним, залежить від впливу багатьох чинників, найважливішими з яких є навчальні заклади, референтні групи ровесників, сім'я, що зумовлює пошук виховних засобів, які б взаємоузгоджували та підсилювали дію названих чинників, гармонізували потреби, інтереси особистості і суспільства .
Сучасний зміст виховання в Україні складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства, держави, інших людей, самої себе, праці, природи, мистецтва – підкреслюється в Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді. Відомо, що система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості – вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства – саморозвиток особистості здійснюватися на моральній основі; держави, нації – учнівська молодь має зростати національно свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі. [1, с. 15]
Ціннісні ставлення особистості виявляються у таких якостях, як патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, політична культура та культура міжетнічних стосунків; моральній активності; сформованості активної життєвої позиції; вміннях оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвитку рухових здібностей, фізичної витривалості; високу працездатність; веденні здорового способу життя; культурі пізнання власного внутрішнього світу; здатності орієнтуватися у нових умовах життя; усвідомленні цінностей природи в житті людини, самоцінності природи, особистості причетності до збереження природних багатств; усвідомленості соціальної значущості праці, розвиненій потребі в трудовій активності, ініціативності, схильності до підприємництва, готовності до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації.
В системі формування ціннісних ставлень особистості є регіональний аспект. Його специфіка і особливості базуються на засвоєнні історичних, соціально-економічних, духовно-культурних, сімейно-родинних традицій Волинського Полісся.
Дієвим засобом формування ціннісних ставлень є навчально-виховний процес, який має бути наповнений духовно-моральним потенціалом. За допомогою соціально-психологічних механізмів та загальнопедагогічних чинників становлення і розвитку особистості відбувається невимушене, мимовільне засвоєння моральних норм, розвиток духовних почуттів.
Проблемні цінностей, ціннісних орієнтацій, механізмів та засобів їх формування присвячені наукові дослідження у філософії, психології, соціології та педагогіці. Сутність понять „цінності”, „ціннісні орієнтації” розкриті в працях Л.Архангельського, М.Кагана, В.Сіверга та інших. Механізми та чинники формування цінностей, ціннісних ставлень висвітлено в дослідженнях І.Беха, Л.Божович, М.Боришевського, Г.Балла, О.Докуніної, І.Єрмакова, С.Кириленко, О.Кононко, В.Мачуського, Н. Митропольської, В.Оржеховської, К.Чорної та інших.
На значення розвиненості емоційно-почуттєвої сфери особистості у формуванні ціннісних орієнтацій акцентують увагу К.Абульханова-Славська, С.Рубінштейн. Формування ціннісних орієнтацій як цілеспрямований педагогічний процес досліджували В.Анненков, С.Лапаєнко, О.Турянська. Виховний потенціал української сім'ї у засвоєнні дітьми цінностей розкривається в працях К.Журби, В.Постового, М.Стельмаховича; вплив родинного виховання на формування ціннісних орієнтацій став предметом досліджень Т.Алєксєєнко, О.Докуної, О.Максимович, Т.Кравченко.
Цінності вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал, дають відповідь на запитання: на що орієнтується учнівська молодь – на добро чи зло? – на віру в духовні чи матеріальні блага? та інші.
Аналіз педагогічної літератури показує, що між системою цінностей і стратегією виховання існує взаємна залежність. Цінності визначають зміст виховання, а виховання прагне прищепити молоді віру у прийняті цінності.
Отже, обов’язок педагога – наблизити до цінності дитини, подавши їх у прийнятій для неї форми, розвивати їх у її свідомості і сприйняти їх з таки розрахунком, щоб вони стали її діючим світоглядом.
О.Вишневський стверджує, що цінності мають ідеальну природу, вони є певною ієрархічною системою ідеалів, фундаментальних понять і цілей, якими живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Саме цінності є загальним «еталоном», на який орієнтується виховання. [2, с.283]
Водночас проблема формування ціннісних ставлень особистості учня в навчально-виховному процесі не стала предметом дослідження; не висвітлено педагогічні умови ефективності педагогічного процесу як виховної технології формування ціннісних ставлень особистості учня; недостатньо розкривається взаємодія навчальних закладів, сім'ї, громадських організацій у процесі формування ціннісних ставлень особистості учня; не визначена педагогічна модель та організаційно-функціональна структура формування ціннісних ставлень особистості учня, змістовно-технологічний її аспект, загальнопедагогічні чинники та соціально-психологічні механізми формування ціннісних ставлень особистості учня.
Актуальність проблеми і недостатня теоретична та методична розробленість проблеми, потреби педагогічних колективів навчальних закладів зумовили створити в області тимчасовий науково-дослідний колектив педагогів, які досліджують тему: «Формування ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі».
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі.
Гіпотеза дослідження – формування ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі ефективно відбуватиметься за умов:
створення освітньо-виховного простору, який забезпечить формування ціннісних ставлень особистості учня;
впровадження національної регіональної програми виховання дітей та учнівської молоді;
засвоєння учнями ми загальнолюдських і національних цінностей, досягнень вітчизняної і світової духовної спадщини;
виокремлення змістовно-технологічного аспекту діяльності, що спрямована на розвиток структурних компонентів ціннісних ставлень особистості учня;
функціонування складників психолого-педагогічної системи: розвиток – саморозвиток; виховання – самовиховання; освіта – самоосвіта;
поєднання в навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів, засобів формування ціннісних ставлень особистості;
оптимізації взаємодії соціальних інститутів виховання у формуванні ціннісних ставлень особистості учня.
Методологічною основою дослідження є:
філософська теорія цінностей, положення про природу цінностей, їх зв'язок із соціальними, культурними факторами, потреби, інтересами особистості (А.Здравомислов, Г.Сковорода, О.Вишневський);
психолого-педагогічне обґрунтування механізмів та шляхів формування ціннісних ставлень особистості (І.Бех, В.Москалець, О.Сухомлинська);
ідеї технологізації виховної роботи суб'єкт-суб'єктної взаємодії (А.Бойко, Т.Дем'янюк, М.Красовицький, Н.Савінова).
Експериментальна база дослідження: Березький НВК, Повчанський, Студянський ЗНЗ І-ІІІ ст. Дубенського району, Сарненського ліцею „Лідер”, Здолбунівського ЗНЗ І-ІІІ ст. №4, Висоцького ЗНЗ І-ІІІ ст. Дубровицького р-ну.
Дослідно-експериментальна робота передбачає:
дослідження, впровадження та методичний супровід змісту, форм, методів, технологій та засобів національного виховання, формування ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі;
побудову в навчальному закладі такої системи виховання, яка відповідає загальнолюдським та національним цінностям, інтересам особистості, суспільства, держави, є саморозвиваючою, сприяє підвищенню рівня сформованості ціннісних ставлень учня, носить людинотворчий характер;
вивчення нових, прогресивних концепцій вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку виховних систем, поширення педагогічних інновацій, впровадження освітньо-виховних технологій формування ціннісних ставлень особистості учня в навчально-виховний процес школи;
розробку та апробацію педагогічної моделі виховного процесу, спрямованої на формування ціннісних ставлень особистості учня, його здатності творити себе та своє життя;
посилення особистісно-гуманного підходу, спрямованого на розвиток інтелектуальної, духовно-моральної, емоційно-вольової, психічної сфери особистості учня;
переорієнтація внутрішнього світу учнівської молоді на збагачення індивідуального соціального досвіду та самореалізації;
перетворення навчально-виховного процесу в соціальний простір самовдосконалення учня, формування такої позиції, яка конкретизується культурою цінностей;
формування інноваційного стилю діяльності педагогів шляхом науково-теоретичної та методичної їх підготовки;
науково-методичне забезпечення процесу формування ціннісних ставлень особистості учня у навчальному закладі;
створити нормативно-правове забезпечення педагогічного процесу (розробити обласну програму національного виховання, педагогічну модель формування ціннісних ставлень, організаційно-функціональну структуру цього процесу, положення про учнівські об'єднання, волонтерський рух, дискусійні клуби, тощо).
Нами визначені педагогічні умови ефективного формування ціннісних ставлень учнів. Формуємо їх на рис. 1.
| Пошук та впровадження ефективних засобів,прийомів, методів,технологій |
| Дослідження рівня ефективності та результативності впровадження учителем сучасних виховних технологій |
| Вивчення, практичне осмислення і узагальнення інноваційного досвіду роботи педагогів школи |
| Забезпечення професійного зростання наукового рівня педагогічного колективу |
| Педагогічні умови формування цілісних ставлень особистості учня |
учня
Рис. 1. Педагогічні умови формування ціннісних ставлень особистості
Ведучи пошук нових підходів, педагог змінює свій погляд на дитину. З одного боку він прагне, щоб вона стала активною, підприємливою, ініціативною, а з іншого – виховання для життя в умовах свободи передбачає розвиток душі; плекання сумління в людині.
При такому підході, цілком справедливо вказує О.Вишневський, потрібне системне навчання цінностей. Системне навчання цінностей (за О.Вишневським) передбачає застосування декількох послідовних прийомів: 1. Первинне засвоєння інформації – через пояснення, розповіді, лекції – до запам’ятовування, пригадування, відтворення. 2. Пояснення і керована дискусія – ускладнюють рівень осмислення і переносять сутність ціннісних формувань на конкретні життєві ситуації. 3. Ролева гра – передбачає введення учня у певну соціальну роль і пропозицію розв’язати конкретну моральну проблему. Крім того, має бути принагідне навчання цінностей – цінності подаються дітям не в «чистому вигляді», а в контексті змісту навчальних предметів, у живих людських стосунках. [3, с.5-6]
Формування ціннісних ставлень передбачає організацію методичної роботи з питань пошуку ефективних шляхів управління процесом формування ціннісних ставлень. В першу чергу – надання допомоги учителем: це обговорення інформації, яку вчитель знайшов у літературі; це запрошення вчителем адміністратора на уроки, позакласні форми роботи; це аналіз діяльності використання запозиченого досвіду та його корекція до потреб та навчальних можливостей класу; це осмислення разом з учителем отриманих результатів та планування, пошук нових шляхів.
Однією з ефективних форм є самоосвіта вчителя. Розглянемо систему роботи вчителя на рис. 2.Система самоосвітньої діяльності вчителя
| Кожен учитель працює |
| Тема самоосвіти |
| Запозичення та впровадження досвіду |
| Відвідування уроків, позакласних форм роботи |
| Осмислення та узагальнення |
| Робота з літературою |
Як бачимо, вчитель обирає тему, працює з літературою, відвідує уроки і позакласні справи учнів, запозичує і впроваджує досвід колег, осмислює та узагальнює.
Таким чином, у формуванні ціннісних ставлень учнів на перший план виступає розвиток національного самоусвідомлення, йдеться про систему ідеалів, до прийняття яких і до віри в які педагог приводить своїх вихованців. Як і в інших сферах виховання, він спирається на різні форми опредмечення національних ідеалів: на національні цінності, українську культуру, мову, звичаї, правові джерела, символіку, приклади самопожертви українців задля свободи Батьківщини. [2, с.289]
Література:
1.Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Світ виховання, № 4 (5). – С.7-30.
2.О.Вишневський. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Дрогобич: Коло, 2006. – 608 с.
3.О.Вишневський. Сучасне українське виховання: Система цінностей. – Львів, 1996. – 15 с.
Нікітчук І. Г., методист методкабінету відділу освіти Зарічненської райдержадміністрації
Дата: 2016-10-02, просмотров: 289.