Теоретико-методологічні засади формування ціннісних ставлень
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Поступальний розвиток української державності, інтеграція України у світову та європейську спільноту неможливі без оновлення системи національного виховання, без чіткого погляду на систему цінностей, які кладемо в його основу. Проблема виховання дітей та молоді, формування у них ціннісних ставлень знайшла глибоке наукове і суспільно-політичне обґрунтування в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Указах президента України „Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та здорового способу життя громадян”, „Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні”, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді, обласній програмі національного виховання учнівської молоді Рівненщини.

Особливої педагогічної уваги потребує учнівська молодь щодо засвоєння цінностей і прояву ціннісних ставлень. Соціалізація учнівської молоді відбувається в умовах різкого звуження кола загальновизнаних морально-духовних цінностей, внаслідок чого в ціннісно-смисловій сфері дітей та юнацтва переважають прагматичні чи асоціальні цінності. Процес формування ціннісних ставлень є складним, залежить від впливу багатьох чинників, найважливішими з яких є навчальні заклади, референтні групи ровесників, сім'я, що зумовлює пошук виховних засобів, які б взаємоузгоджували та підсилювали дію названих чинників, гармонізували потреби, інтереси особистості і суспільства .

Сучасний зміст виховання в Україні складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства, держави, інших людей, самої себе, праці, природи, мистецтва – підкреслюється в Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді. Відомо, що система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості – вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства – саморозвиток особистості здійснюватися на моральній основі; держави, нації – учнівська молодь має зростати національно свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі. [1, с. 15]

Ціннісні ставлення особистості виявляються у таких якостях, як патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, політична культура та культура міжетнічних стосунків; моральній активності; сформованості активної життєвої позиції; вміннях оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвитку рухових здібностей, фізичної витривалості; високу працездатність; веденні здорового способу життя; культурі пізнання власного внутрішнього світу; здатності орієнтуватися у нових умовах життя; усвідомленні цінностей природи в житті людини, самоцінності природи, особистості причетності до збереження природних багатств; усвідомленості соціальної значущості праці, розвиненій потребі в трудовій активності, ініціативності, схильності до підприємництва, готовності до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації.

В системі формування ціннісних ставлень особистості є регіональний аспект. Його специфіка і особливості базуються на засвоєнні історичних, соціально-економічних, духовно-культурних, сімейно-родинних традицій Волинського Полісся.

Дієвим засобом формування ціннісних ставлень є навчально-виховний процес, який має бути наповнений духовно-моральним потенціалом. За допомогою соціально-психологічних механізмів та загальнопедагогічних чинників становлення і розвитку особистості відбувається невимушене, мимовільне засвоєння моральних норм, розвиток духовних почуттів.

Проблемні цінностей, ціннісних орієнтацій, механізмів та засобів їх формування присвячені наукові дослідження у філософії, психології, соціології та педагогіці. Сутність понять „цінності”, „ціннісні орієнтації” розкриті в працях Л.Архангельського, М.Кагана, В.Сіверга та інших. Механізми та чинники формування цінностей, ціннісних ставлень висвітлено в дослідженнях І.Беха, Л.Божович, М.Боришевського, Г.Балла, О.Докуніної, І.Єрмакова, С.Кириленко, О.Кононко, В.Мачуського, Н. Митропольської, В.Оржеховської, К.Чорної та інших.

На значення розвиненості емоційно-почуттєвої сфери особистості у формуванні ціннісних орієнтацій акцентують увагу К.Абульханова-Славська, С.Рубінштейн. Формування ціннісних орієнтацій як цілеспрямований педагогічний процес досліджували В.Анненков, С.Лапаєнко, О.Турянська. Виховний потенціал української сім'ї у засвоєнні дітьми цінностей розкривається в працях К.Журби, В.Постового, М.Стельмаховича; вплив родинного виховання на формування ціннісних орієнтацій став предметом досліджень Т.Алєксєєнко, О.Докуної, О.Максимович, Т.Кравченко.

Цінності вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал, дають відповідь на запитання: на що орієнтується учнівська молодь – на добро чи зло? – на віру в духовні чи матеріальні блага? та інші.

Аналіз педагогічної літератури показує, що між системою цінностей і стратегією виховання існує взаємна залежність. Цінності визначають зміст виховання, а виховання прагне прищепити молоді віру у прийняті цінності.

Отже, обов’язок педагога – наблизити до цінності дитини, подавши їх у прийнятій для неї форми, розвивати їх у її свідомості і сприйняти їх з таки розрахунком, щоб вони стали її діючим світоглядом.

О.Вишневський стверджує, що цінності мають ідеальну природу, вони є певною ієрархічною системою ідеалів, фундаментальних понять і цілей, якими живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Саме цінності є загальним «еталоном», на який орієнтується виховання. [2, с.283]

Водночас проблема формування ціннісних ставлень особистості учня в навчально-виховному процесі не стала предметом дослідження; не висвітлено педагогічні умови ефективності педагогічного процесу як виховної технології формування ціннісних ставлень особистості учня; недостатньо розкривається взаємодія навчальних закладів, сім'ї, громадських організацій у процесі формування ціннісних ставлень особистості учня; не визначена педагогічна модель та організаційно-функціональна структура формування ціннісних ставлень особистості учня, змістовно-технологічний її аспект, загальнопедагогічні чинники та соціально-психологічні механізми формування ціннісних ставлень особистості учня.

Актуальність проблеми і недостатня теоретична та методична розробленість проблеми, потреби педагогічних колективів навчальних закладів зумовили створити в області тимчасовий науково-дослідний колектив педагогів, які досліджують тему: «Формування ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі».

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження – формування ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі ефективно відбуватиметься за умов:

створення освітньо-виховного простору, який забезпечить формування ціннісних ставлень особистості учня;

впровадження національної регіональної програми виховання дітей та учнівської молоді;

засвоєння учнями ми загальнолюдських і національних цінностей, досягнень вітчизняної і світової духовної спадщини;

виокремлення змістовно-технологічного аспекту діяльності, що спрямована на розвиток структурних компонентів ціннісних ставлень особистості учня;

функціонування складників психолого-педагогічної системи: розвиток – саморозвиток; виховання – самовиховання; освіта – самоосвіта;

поєднання в навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів, засобів формування ціннісних ставлень особистості;

оптимізації взаємодії соціальних інститутів виховання у формуванні ціннісних ставлень особистості учня.

Методологічною основою дослідження є:

філософська теорія цінностей, положення про природу цінностей, їх зв'язок із соціальними, культурними факторами, потреби, інтересами особистості (А.Здравомислов, Г.Сковорода, О.Вишневський);

психолого-педагогічне обґрунтування механізмів та шляхів формування ціннісних ставлень особистості (І.Бех, В.Москалець, О.Сухомлинська);

ідеї технологізації виховної роботи суб'єкт-суб'єктної взаємодії (А.Бойко, Т.Дем'янюк, М.Красовицький, Н.Савінова).

Експериментальна база дослідження: Березький НВК, Повчанський, Студянський ЗНЗ І-ІІІ ст. Дубенського району, Сарненського ліцею „Лідер”, Здолбунівського ЗНЗ І-ІІІ ст. №4, Висоцького ЗНЗ І-ІІІ ст. Дубровицького р-ну.

Дослідно-експериментальна робота передбачає:

дослідження, впровадження та методичний супровід змісту, форм, методів, технологій та засобів національного виховання, формування ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі;

побудову в навчальному закладі такої системи виховання, яка відповідає загальнолюдським та національним цінностям, інтересам особистості, суспільства, держави, є саморозвиваючою, сприяє підвищенню рівня сформованості ціннісних ставлень учня, носить людинотворчий характер;

вивчення нових, прогресивних концепцій вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку виховних систем, поширення педагогічних інновацій, впровадження освітньо-виховних технологій формування ціннісних ставлень особистості учня в навчально-виховний процес школи;

розробку та апробацію педагогічної моделі виховного процесу, спрямованої на формування ціннісних ставлень особистості учня, його здатності творити себе та своє життя;

посилення особистісно-гуманного підходу, спрямованого на розвиток інтелектуальної, духовно-моральної, емоційно-вольової, психічної сфери особистості учня;

переорієнтація внутрішнього світу учнівської молоді на збагачення індивідуального соціального досвіду та самореалізації;

перетворення навчально-виховного процесу в соціальний простір самовдосконалення учня, формування такої позиції, яка конкретизується культурою цінностей;

формування інноваційного стилю діяльності педагогів шляхом науково-теоретичної та методичної їх підготовки;

науково-методичне забезпечення процесу формування ціннісних ставлень особистості учня у навчальному закладі;

створити нормативно-правове забезпечення педагогічного процесу (розробити обласну програму національного виховання, педагогічну модель формування ціннісних ставлень, організаційно-функціональну структуру цього процесу, положення про учнівські об'єднання, волонтерський рух, дискусійні клуби, тощо).

Нами визначені педагогічні умови ефективного формування ціннісних ставлень учнів. Формуємо їх на рис. 1.

Пошук та впровадження ефективних засобів,прийомів, методів,технологій
Дослідження рівня ефективності та результативності впровадження учителем сучасних виховних технологій
Вивчення, практичне осмислення і узагальнення інноваційного досвіду роботи педагогів школи
Забезпечення професійного зростання наукового рівня педагогічного колективу
Педагогічні умови формування цілісних ставлень особистості учня

 


учня

 

Рис. 1. Педагогічні умови формування ціннісних ставлень особистості

Ведучи пошук нових підходів, педагог змінює свій погляд на дитину. З одного боку він прагне, щоб вона стала активною, підприємливою, ініціативною, а з іншого – виховання для життя в умовах свободи передбачає розвиток душі; плекання сумління в людині.

При такому підході, цілком справедливо вказує О.Вишневський, потрібне системне навчання цінностей. Системне навчання цінностей (за О.Вишневським) передбачає застосування декількох послідовних прийомів: 1. Первинне засвоєння інформації – через пояснення, розповіді, лекції – до запам’ятовування, пригадування, відтворення. 2. Пояснення і керована дискусія – ускладнюють рівень осмислення і переносять сутність ціннісних формувань на конкретні життєві ситуації. 3. Ролева гра – передбачає введення учня у певну соціальну роль і пропозицію розв’язати конкретну моральну проблему. Крім того, має бути принагідне навчання цінностей – цінності подаються дітям не в «чистому вигляді», а в контексті змісту навчальних предметів, у живих людських стосунках. [3, с.5-6]

Формування ціннісних ставлень передбачає організацію методичної роботи з питань пошуку ефективних шляхів управління процесом формування ціннісних ставлень. В першу чергу – надання допомоги учителем: це обговорення інформації, яку вчитель знайшов у літературі; це запрошення вчителем адміністратора на уроки, позакласні форми роботи; це аналіз діяльності використання запозиченого досвіду та його корекція до потреб та навчальних можливостей класу; це осмислення разом з учителем отриманих результатів та планування, пошук нових шляхів.

Однією з ефективних форм є самоосвіта вчителя. Розглянемо систему роботи вчителя на рис. 2.Система самоосвітньої діяльності вчителя

Кожен учитель працює
Тема самоосвіти
Запозичення та впровадження досвіду
Відвідування уроків, позакласних форм роботи
Осмислення та узагальнення
Робота з літературою

 


Як бачимо, вчитель обирає тему, працює з літературою, відвідує уроки і позакласні справи учнів, запозичує і впроваджує досвід колег, осмислює та узагальнює.

Таким чином, у формуванні ціннісних ставлень учнів на перший план виступає розвиток національного самоусвідомлення, йдеться про систему ідеалів, до прийняття яких і до віри в які педагог приводить своїх вихованців. Як і в інших сферах виховання, він спирається на різні форми опредмечення національних ідеалів: на національні цінності, українську культуру, мову, звичаї, правові джерела, символіку, приклади самопожертви українців задля свободи Батьківщини. [2, с.289]

Література:

1.Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Світ виховання, № 4 (5). – С.7-30.

2.О.Вишневський. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Дрогобич: Коло, 2006. – 608 с.

3.О.Вишневський. Сучасне українське виховання: Система цінностей. – Львів, 1996. – 15 с.

 

Нікітчук І. Г., методист методкабінету відділу освіти Зарічненської райдержадміністрації



Дата: 2016-10-02, просмотров: 187.