Перший етап – неолітична революція . Неоліт – останній період кам’яного віку, який мав місце у VIII – III тис. до н. э. Людина на початку даного етапу впливала на природу тільки самим чинником свого існування. Вона жила полюванням, збиранням їстівної рослинної їжі, риболовлею (загалом, як і тварини). Це називається «економікою, яка привласнює». Це був час, коли природа визначала всі особливості життя людини – характер її занять, темпи зростання чисельності общини, необхідність міграції. Людина була буквально «вписана» в природу, підкорялася її ритмам. Можна назвати цей етап біогенним. Через багато століть, із появою філософії, в роботах античних філософів з’являться поняття «мікрокосм» і «макрокосм», роздуми про взаємозв’язок людини і космосу. Можна пригадати також основні ідеї даосизму. Відмінність початкових природних умов для різних народів на ранніх стадіях історії зумовила різноманіття історичного процесу, відмінність у долях народів, своєрідність традицій. (Абсолютизація цього призвела до появи географічного детермінізму, який також є одним із яскравих прикладів натуралістичного підходу до розуміння суспільного розвитку.) Сутність неолітичної революції полягала в переході від економіки, що привласнює, до тієї , що виробляє . У цей період виникають скотарство , землеробство , прядіння , ткацтво , з ’ являється кераміка . Особливу роль праці як специфічно людській діяльності у виникненні і розвитку свідомості розкрив Ф. Енгельс в роботі «Роль праці в процесі перетворення мавпи на людину» [46]. Формується власне людський спосіб життя , норми людської поведінки . Розвивається свідомість , зокрема здатність логічно мислити ( уміння узагальнювати , формувати поняття , оперувати ними і т . д. ). Ускладнюються способи організації людського життя .

Перехід до економіки, що виробляє, свідчить про корінну зміну впливу людини на природу, корінні зміни в житті первісного суспільства. Первісна громада розпалася на соціальні прошарки, виникло класове суспільство, приватна власність, держава. Людство вступило в техногенний період взаємодії з природою.

З появою і розвитком мануфактурного виробництва (перші мануфактури з’явилися в епоху Відродження) і унаслідок промислової революції, починаючи з ХVIII ст., різко зросло антропогенне навантаження на біосферу. У Новий час вважалося, що завданням людини є підпорядкування природи, тобто використання її у виробничому процесі. Природа могла розглядатися як пасивний об’єкт для досліджень, як бездонна комора сировини, яка має цінність тільки стосовно виробничого процесу. Так поступово формується технократичний спосіб мислення. У ХVIII ст. в Англії відбувається промислова революція , яка дає початок розквіту техногенного суспільства . Промислова революція – стрибок у розвитку продуктивних сил, який полягає в переході від мануфактурного до машинного виробництва . Відбувається зростання необоротних наслідків впливу людини на природу. Згодом це приведе до виникнення глобальних проблем.

У середині 40-х рр. ХХ ст. розпочався наступний етап , пов ’ язаний із науково-технічною революцією (далі – НТР) , коли мають місце радикальні зміни технико-технологического базису, коли наука стає безпосередньою продуктивною силою, коли відбувається прискорена стрибкоподібна зміна науково-технічного прогресу (далі – НТП ) . Під НТП зазвичай розуміють взаємопов ’ язаний , поступальний розвиток науки і техніки , який проявляється в постійному впливі наукових відкриттів на рівень розвитку техніки , технологій , а також на всі соціальні процеси , у використанні новітнього устаткування в наукових дослідженнях . Сучасною формою НТП виступає НТР, тобто корінне якісне перетворення продуктивних сил, перетворення науки на безпосередню продуктивну силу і відповідна до цього радикальна зміна характеру праці , системи виробничих відносин , що впливає на всю систему суспільних відносин . Кажучи про проблеми НТП, перш за все, слід зупинитися на його соціальних та інших наслідках. Ці наслідки є безпосередньо пов’язаними із соціокультурними чинниками. До позитивних соціальних наслідків належать зміна характеру праці (людина поступово звільняється від виконання важкої фізичної праці, збільшується питома вага творчих видів діяльності, вивільняється час для гармонійного розвитку), стимулюється професійний і загальний інтелектуальний розвиток, підвищується рівень життя тощо. До негативних наслідків можна віднести погіршення стану природи, здоров’я людини (як фізичного, так і духовного), поглиблення розподілу праці, який примушує спеціалізуватися на певній вузькій функції, не сприяючи розвитку творчих здібностей, виникнення проблеми адаптації людини в сучасних, часто екстремальних, умовах і т. п. Людство продовжує витрачати колосальні гроші і спрямовувати значні інтелектуальні ресурси на вдосконалення наявних видів озброєння і на створення нових засобів ведення війни. Про ці та аналогічні проблеми філософи попереджали людство ще на початку промислової революції. Сьогоднішній стан НТП породив нові проблеми, пов’язані з розвитком нових технологій, – інформаційних, наприклад. Інформація сьогодні стає головним ресурсом розвитку суспільства, найважливішою умовою творчої самореалізації людини, підвищення ефективності комунікації. Інформаційні технології активно змінюють соціокультурні характеристики суспільства. Разом із тим, дійсність переконує нас в амбівалентному характері цих та інших технологій. Нерідко інформація виявляється спотвореною, а інформаційні технології сприяють вихованню не творця, а однобічно розвиненого, далекого від моралі та не здатного на глибокі розмисли індивіда-споживача, який біжить не тільки від свободи, але й від наукового знання. Інформаційно-комп’ютерні технології, що їх використовують засоби масової інформації, активно впливають на свідомість людей, аж до повного нею маніпулювання, а, по суті, просто до її вбивства. Людина звикає жити у віртуальній реальності, сприймаючи неадекватно або взагалі не сприймаючи іншу реальність. «Глобальна павутина» народжує нові глобальні проблеми, які потребують свого ґрунтовного дослідження.

Питання для самоперевірки :

1. Дайте визначення суспільству і основним сферам суспільного життя.

2. Надайте стислу характеристику основним точкам зору на виникнення суспільства і його розвиток, які зустрічалися в історії філософії, починаючи з античності.

3. Розкрийте сутність і наведіть приклади натуралістичного підходу до пояснення суспільного розвитку. Чому виник такий підхід? Поясніть «плюси» і «мінуси» такого підходу.

4. Розкрийте сутність і наведіть приклади ідеалістичного підходу до пояснення суспільного розвитку. Чому виник такий підхід? Поясніть «плюси» і «мінуси» такого підходу.

5. Розкрийте сутність матеріалістичного підходу до пояснення суспільного розвитку. Чому виник такий підхід? Поясніть «плюси» і «мінуси» такого підходу.

6. Розкрийте сутність формаційного підходу до розуміння розвитку історії. Поясніть «плюси» і «мінуси» такого підходу.

7. Розкрийте загальну сутність концепцій локальних культур і цивілізацій (у порівнянні з формаційною). Чому виник такий підхід до розуміння розвитку історії? Поясніть його «плюси» і «мінуси».

8. Дайте визначення процесу праці, способу виробництва матеріальних благ, поясніть докладно його структуру (продуктивні сили, виробничі відносини та їхній взаємозв’язок).

9. Детально охарактеризуйте основні етапи взаємодії суспільства і природи (неолітичну революцію, промислову революцію, науково-технічну революцію).