Система – це комплекс (впорядкована множина) взаємозв’язаних, взаємодіючих елементів як матеріального, так і духовного характеру. Комплекс – це певна цілісність, єдність. Елемент – певний компонент системи, який при даному способі її розгляду далі не розкладається. Людський організм, наприклад, можна розглядати як систему, що включає такі елементи (або підсистеми) як нервова система, кровоносна система, система травлення, тощо. Ці системи (підсистеми) можна розглядати як такі, що також складаються з підсистем.

Структура – це сукупність сталих зв’язків і відношень між елементами системи або якого-небудь складного цілого (перш за все мова йде про закономірні, інтегруючі зв’язки). З урахуванням поняття «структура» елементи можна визначити як носії зв’язків і відношень складових структури системи. Якість системи визначається, по-перше, елементами (їхньою природою, властивостями, ступенем їхнього розвитку, способом їхньої взаємодії) та, по-друге, структурою. Якість системи не дорівнює якості її елементів. Більш того, системна якість (або якість системи) може впливати на якість елементів системи і характер їхньої взаємодії. Структура відображає впорядкованість зв’язків якого-небудь об’єкту (або системи), які забезпечують його сталість, стабільність.

Частина і ціле

Частина і ціле – це категорії, які відображають відношення між сукупністю (або системою) елементів і зв’язком, який об’єднує ці елементи та веде до утворення у цієї сукупності (або системи) нових інтегративних властивостей і закономірних зв’язків, які не були притаманними елементам, узятим поодинці (або відокремлено). Завдяки цьому зв’язкові утворюється ціле, по відношенню до якого окремі елементи є його частинами. Слід пам’ятати, що частина – завжди частина певного цілого, і у такій якості повинна пізнаватися. Їхня автономність є дуже відносною. Пізнання починається з абстрактного в сенсі неповного, неясного уявлення про щось як якусь цілісність, продовжується аналізом цієї цілісності та завершується возз’єднанням у мисленні результатів аналізу, внаслідок чого маємо більш глибокі знання про певну цілісність у формі конкретного цілого.

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення онтології.

2. Дайте визначення філософській категорії «буття», поясніть найбільш загальні й основні специфічні форми буття та їхній зв’язок. З’ясуйте особливості розуміння буття античними філософами Парменідом, Гераклітом і Демокритом.

3. Дайте визначення філософській категорії «субстанція». Що таке монізм, дуалізм, плюралізм? Наведіть приклади.

4. Розкрийте особливості розуміння матерії:

- першими філософами античності,

- у середні віки,

- в епоху Відродження натурфілософами,

- у Новий час.

5. Дайте визначення філософським позиціям «теїзм», «деїзм», «пантеїзм». Поясніть сутність світоглядних позицій «органіцизм» і «механіцизм». З чим є пов’язаною поява механіцизму?

6. Розкрийте сутність діалектико-матеріалістичного визначення матерії.

7. Дайте визначення філософській категорії «рух». Дайте визначення філософській категорії «форма руху матерії». Назвіть основні форми руху матерії. Як вони пов’язані? Поясніть сутність філософського поняття «спокій». Дайте визначення філософській категорії «розвиток».

8. Дайте визначення категоріям «простір» і «час», розкрийте сутність субстанціальної та реляційної концепцій простору і часу, наведіть приклади їхніх прибічників.

9. Дайте визначення діалектики, об’єктивної та суб’єктивної діалектики.

10. Поясніть особливості діалектичних ідей у творчості давньокитайських і античних філософів, натурфілософів епохи Відродження, в поглядах Г. Лейбніца.

11. Поясніть значення робіт Г. Гегеля для розвитку вчення про діалектику.

12. Розкрийте сутність і методологічне значення трьох основних законів матеріалістичної діалектики, а також основні категорії цих законів.

13. Назвіть основні принципи матеріалістичної діалектики.

14. Розкрийте альтернативи діалектики.

15. Розкрийте сутність основних категорій діалектики, а також їхній взаємозв’язок. На чому ґрунтується цей зв’язок?