Відповідно до Закону України «Про колективне сільськогос­подарське підприємство» КСП є добровільним об’єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підпри­ємництва та самоврядування. Воно є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і печатку зі своїм найменуванням. КСП можуть на добровільних засадах об’єднуватися у спілки (об’єднання), бути засновниками акціонер­них товариств, які діють на підставі своїх статутів.

У юридичній літературі КСП як виробники продуктів харчування належали до приватних аграрних підприємств коопе­ративного типу[220]. Харківська аграрно-правова школа цієї точки зору не поділяє[221].

КМ України як суб’єкт законодавчої ініціативи вносив у 2007 році до ВР України проект Закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо колективного сільськогосподарського підприємст­ва»[222]. Цим проектом передбачалося виключити у абз. 3 ч. 1 ст. 63 ГК України такий вид підприємств, що діють на основі колективної власності (підприємство колективної власності). Назву гл. 10 пропо­нувалося викласти у такій редакції: «Підприємства кооперації, об’єднань громадян та релігійних організацій». Сам же Закон Украї­ни «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визнати таким, що втратив чинність. Таким чином КМ України визнав недо­цільність існування цього Закону України і передбачив необхідність заміни такої форми організації як КСП на «виробничі кооперативи».

До прийняття ЦК України власність в Україні виступала в таких формах: приватна, колективна, державна. Наразі колективна форма власності ЦК України не передбачається, відсутня вона також і у ЗК України.

Згідно зі ст. 63 ГК України залежно від форм власності, перед­бачених законодавством, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, на основі колективної власності (підприємства колективної власності). Разом з тим відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» передбача­лося, що паюванню підлягають с/г угіддя, передані у колективну власність КСП[223].

Законодавством також регламентувалося забезпечення всім членам КСП права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі при­ватних (приватно-орендних) підприємств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб’єктів господарю­вання, заснованих на приватній власності. Отже, можна дійти висновку, що підставою для створення КСП були чинні на той час законодавчі норми.

При цьому треба звернути увагу, що відповідно до ч. 2 с. 81 ЦК України юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Згідно зі ст. 78 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Отже, з огляду на викладене можна констатувати, що чинним законодавством не передбачено створення КСП[224]. Таким чином, законодавець та органи державної влади чітко відрізняють КСП від кооперативного с/г підприємства і не ототожнюють їх.

Державна служба статистики України, обліковуючи кількість діючих господарюючих суб’єктів у сільському господарстві і беручи до уваги тільки зареєстрованих юридичних осіб, за основним видом діяльності не виокремлює КСП, а відносить їх до інших форм господарювання[225]. Це свідчить про їх невелику кількість і поступове припинення діяльності підприємств цієї форми господарювання в агропромисловому комплексі.