Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» АТ – господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Характерні риси АТ:

1) різновид господарського товариства;

2) має поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості (акції);

3) відповідальність товариства за своїми зобов’язаннями виключно майном, що належить йому на праві власності;

4) відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відпові­дальності за зобов’язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки (акції);

5) законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного капіталу[178] (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробіт­ним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) АТ);

6) створення розгалуженої системи органів управління товариством;

7) участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що їм належать на праві власності (мається на увазі різний обсяг прав, що надається залежно від обсягу пакета акцій, який є в акціонера (наприклад, 10 %).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про акціонерні това­риства» АТ за типом поділяються на ПАТ та ПрАТ. При цьому важливою умовою є вказівка законодавця про кількісний склад акціонерів ПрАТ, який не може перевищувати 100 акціонерів.

Вимоги ч. 1 ст. 13 Закону України «Про акціонерні това­риства» визнають установчим документом АТ виключно статут[179]. На підставі вимог законодавства до АТ можна акцентувати увагу на тому, що статут АТ може містити й інші положення, що не суперечать законодавству, проте, ним не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.

За ч. 1 ст. 4 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерами товариства визнаються фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти держав­ним майном, або територіальна громада в особі органу, уповно­важеного управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Особливістю вимог законодавства до АТ є закріплене правило, що АТ не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа, а також воно не може мати у своєму складі лише акціонерів – юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та сама особа. Важливе значення у контексті аналізу правового становища акціонерів має з’ясування їх прав[180] та обов’язків[181], про що свідчить їх поділ на власників простих і привілейованих акцій з розмежуванням відповідних повноважень за різними статтями чинного Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» АТ може бути утворене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємниць­ких) товариства, державного (державних), комунального (кому­нальних) та інших підприємств у АТ. При цьому воно утворюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом. Як і будь-яка юридична особа, АТ вважається утвореним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку (ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»).

Засновниками АТ (одна, дві чи більше осіб) визнаються дер­жава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Між зазначеними особами укладається засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення АТ, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору. Відповідний договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Однак він повинен укла­датися у письмовій формі. За умови, що товариство утворюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню. У разі заснування това­риства однією особою засновницький договір не укладається.

Акція товариства посвідчує корпоративні права[182] акціонера. Усі акції товариства є іменними та існують виключно в бездокумен­тарній формі (ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства»).

АТ може здійснювати розміщення акцій двох типів – простих і привілейованих. Варто зауважити, що прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери АТ. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права. При цьому частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу АТ не може перевищувати 25 %. Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» ПАТ може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. ПрАТ може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами ПрАТ рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

У разі розміщення АТ цінних паперів, їх оплата здійснюється грошовими коштами або за згодою між товариством та інвестором – майновими правами, немайновими правами, що мають грошову вартість, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, та векселів), іншим майном (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про акціонерні товариства»). Інвестор не може здійснювати оплату цінних паперів шляхом взяття на себе зобов’язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг. Статутом АТ можуть установлюватися й інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може встанов­лювати обмеження або заборону на оплату цінних паперів грошо­вими коштами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про акціонерні товариства» до моменту затвердження результатів розміщення акцій органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, розміщені акції мають бути повністю оплачені.

У разі розміщення цінних паперів ПАТ чи у разі, якщо майно, що вноситься як плата за цінні папери, перебуває в державній або комунальній власності, грошова оцінка такого майна повинна дорівнювати його ринковій вартості. Ринкова вартість зазначеного майна визначається суб’єктом оціночної діяльності і підлягає затвердженню наглядовою радою. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 % від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відріз­няється від визначеної оцінювачем, рішення наглядової ради обов’язково відповідним чином мотивується.

ПАТ зобов’язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі (ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства»). Укладання договорів купівлі-продажу акцій ПАТ, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі з урахуванням положень зазначеної статті. Акції ПрАТ не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства»). Крім того, АТ не має права приймати в заставу власні цінні папери.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про акціонерні това­риства» створення АТ здійснюється за такими етапами:

1) прийняття зборами засновників рішення про створення АТ та про закрите (приватне) розміщення акцій[183];

2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до НКЦПФР;

3) реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номе­ра цінних паперів;

5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників това­риства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверд­жують право власності на акції.

Дії, що порушують процедуру створення АТ, установлену вимогами чинного законодавства, є підставою для прийняття НКЦПФР рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення НКЦПФР звертається до суду з позовом про ліквідацію АТ.

До моменту державної реєстрації засновники АТ повинні провести установчі збори (протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками). Кількість голосів засновника на установчих зборах АТ визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником. За ч. 2 ст. 10 Закону України «Про акціонерні товариства» на установчих зборах АТ вирішуються питання про: 1) заснування товариства; 2) затвер­дження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства; 3) затвердження статуту товариства; 4) утворення органів товариства; 5) уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства; 6) обрання членів наглядової ради, голови колегіального вико­навчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора); 7) затвердження результатів розміщення акцій; 8) обрання лічильної комісії; 9) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.

При цьому Закон України «Про акціонерні товариства» встановлює спеціальні вимоги, за якими рішення з питань, зазначених у п.п. 1–3 ч. 2 ст. 10, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники АТ. Натомість рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів[184] засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором.

Важливим є зауваження про те, що в разі заснування АТ однією особою рішення, зазначені в ч. 2 ст. 10 цього Закону, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про заснування підлягає нотаріальному засвідченню.

Незатвердження установчими зборами статуту АТ вважається відмовою засновників від утворення цього товариства та є підставою для повернення засновникам внесків, зроблених ними в рахунок оплати акцій. Повернення внесків здійснюється протягом 20 робо­чих днів з дати проведення установчих зборів, на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту АТ.

АТ – самостійний стосовно до своїх учасників суб’єкт господарських правовідносин. Варто зауважити, що воно набуває суб’єктивні права та юридичні обов’язки через свої органи управління, які діють у межах прав, наданих їм законом чи статутом. В. І. Борисова[185] зауважує, що залежно від кількості органів, залучених у процес управління корпорацією, виділяють декілька моделей управління, а саме дворівневу та трирівневу[186], хоча у той же час висловлено думку про наявність однорівневої та дворівневої структури управління[187]. Як правило, продовжує вчена, у корпорації існує дворівнева модель управління (загальні збори учасників і виконавчий орган), але законом може бути встановлено й іншу модель. Так, чисельність і розпорошеність акціонерів товариства, які, якщо це не передбачити в законі, можуть бути позбавлені можливості управляти об’єднаним капіталом, спонукає затверд­ження на законодавчому рівні трирівневої моделі управління в АТ, що включає загальні збори акціонерів (вищий орган управління), виконавчий орган і наглядову раду. У свою чергу, ревізійну комісію (ревізор) за умови її створення необхідно віднести до контролюю­чого органу.

Варто зауважити, що органи управління АТ можуть бути колегіальними або одноосібними. Колегіальний орган складається з групи фізичних осіб, які приймають рішення колективно шляхом спільного обговорення питання, відповідно до визначеної у законі або статуті АТ процедури. Ознаками колективного органу є те, що його члени обираються, а рішення останніми приймаються спільно[188]. Залежно від способу формування можна виділити органи, які призначаються, та органи, які обираються, хоча загальні збори акціонерів не можна віднести ні до перших, ні до других, оскільки у них, як правило, беруть участь акціонери (їх представники).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом АТ, який скликається обов’язково хоча б один раз на рік (річні загальні збори), не пізніше 30 квітня наступного за звітним року[189]. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності АТ, віднесені до їх компетенції ч. 2 ст. 33 вказаного Закону. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесено вирішення й інших питань. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.

У загальних зборах АТ можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається в порядку, встановленому законо­давством про депозитарну систему України. Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах установлюється законом.

Письмове повідомлення про проведення загальних зборів АТ та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства», – акціонерами, які цього вимагають. Установлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Товариство з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад 1000 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. ПАТ додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.

Порядок денний загальних зборів АТ попередньо затверд­жується наглядовою радою товариства, а в разі скликання поза­чергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, перед­бачених ч. 6 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства», – акціонерами, які цього вимагають.

До порядку денного річних загальних зборів обов’язково вносяться питання, передбачені п.п. 11, 12 і 22 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (затвердження річного звіту товариства; розподіл прибутку і збитків товариства; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора). Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов’язково вносяться питання, передбачені п.п. 17 та 18 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, установлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради; прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради).

Кожний акціонер має право внести пропозиції[190] щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів АТ, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів.

Наглядова рада АТ, а в разі скликання позачергових загальних зборів такого товариства на вимогу акціонерів у випадках, перед­бачених ч. 6 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства», – акціонери, які цього вимагають, приймають рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів.

Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками п’яти або більше відсотків простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про акціонерні това­риства» порядок проведення загальних зборів АТ установлюється його статутом, а в разі, якщо він не встановлений статутом, – рішенням загальних зборів. Головує на загальних зборах голова наглядової ради, член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом.

Загальні збори акціонерів вважаються такими що відбулися, за наявності кворуму, яким визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах АТ (загальні збори АТ мають кворум за умови реєстрації для участі в них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 % голосуючих акцій).

Право голосу на загальних зборах АТ мають акціонери – власники простих акцій товариства, а у випадках, передбачених ст. 26 Закону України «Про акціонерні товариства», – також акціо­нери – власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосу­вання на загальних зборах АТ, крім проведення кумулятивного голосування. Акціонер не може бути позбавлений права голосу.

Рішення загальних зборів АТ з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли законодав­ством про АТ не встановлено інше. Статутом ПрАТ може вста­новлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань: а) про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства; б) про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству; в) про звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» при вчиненні значного правочину.

Рішення загальних зборів з питань, передбачених п.п. 2–7, 21 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства», при­ймається більш як 3/4 голосів акціонерів від загальної їх кількості. Статутом приватного товариства можуть бути передбачені інші питання, рішення щодо яких приймаються 3/4 голосів акціонерів від загальної їх кількості, крім питань, визначених в абз. 2 ч. 3 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства». Загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

У ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня (кількість перерв у ході проведення загальних зборів не може перевищувати трьох). Рішення про оголошення перерви до наступного дня приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками акцій, голосуючих принаймні з одного питання, що розглядати­меться наступного дня. Повторна реєстрація акціонерів (їх пред­ставників) наступного дня не проводиться. Після перерви загальні збори проводяться у тому самому місці, що зазначене в повідом­ленні про проведення загальних зборів.

На загальних зборах голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування. За підсумками голосування складається протокол[191], що підписується всіма членами лічильної комісії АТ, які брали участь у підрахунку голосів.

Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачер­говими (ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства»). Позачергові загальні збори АТ скликаються наглядовою радою[192]: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу виконавчого органу – в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину; 3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора); 4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства; 5) в інших випадках, установлених законом або статутом товариства.

Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням АТ із зазначенням органу або прізвищ (найме­нувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових за­гальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають.

Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів АТ або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання. Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів АТ може бути прийнято тільки у разі: 1) якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 47 кількості простих акцій товариства (10 і більше відсотків); 2) неповноти даних, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства». Рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів або мотивоване рішення про відмову у скликанні надається відповідному органу управління товариства або акціоне­рам, які вимагають їх скликання, не пізніше ніж за три дні з моменту його прийняття.

Наглядова рада не має права вносити зміни до порядку денного загальних зборів, що міститься у вимозі про скликання позачергових загальних зборів, крім включення до порядку денного нових питань або проектів рішень.

Якщо цього вимагають інтереси АТ, наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про їх проведення та порядок денний відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного. У такому разі за відсутності кворуму позачергових загальних зборів повторні загальні збори не проводяться.

Якщо протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про скликання позачергових загальних зборів АТ наглядова рада не прийняла рішення про їх скликання, такі збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду.

У випадках, передбачених статутом АТ з кількістю акціонерів не більше 25 осіб, допускається прийняття рішення методом опиту­вання. У такому разі проект рішення або питання для голосування надсилається акціонерам – власникам голосуючих акцій, які повинні в письмовій формі повідомити про нього свою думку. Протягом 10 днів з дати одержання повідомлення від останнього акціонера – власника голосуючих акцій усі акціонери – власники голосуючих акцій повинні бути в письмовій формі поінформовані головою зборів про прийняте рішення. Рішення вважається прийнятим у разі, якщо за нього проголосували всі акціонери – власники голосуючих акцій (ст. 48 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Особливості проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи, передбачені ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства». Так, повноваження загальних зборів товариства, передбачені ст. 33 цього Закону, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформляється ним письмово (у формі наказу) та засвід­чується печаткою товариства або нотаріально.

Якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори АТ, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття (ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства»).

У юридичній літературі зауважується, що, з одного боку, загальні збори є вищим органом управління корпорації – вони визначають пріоритети і головні напрями розвитку корпорації, контролюють найважливіші сфери її діяльності, формують інші органи і здійснюють контроль за їх діяльністю, створюють внутрішню нормативну базу, тобто приймають локальні нормативні акти, вирішують найважливіші питання господарського і правового життя корпорації. З іншого боку, у сучасних корпораціях загальні збори функціонують більше формально, аніж реально, оскільки їх повноваження істотно обмежуються законом на користь інших органів управління[193].

Наглядова рада АТ є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та Законом України «Про акціонерні товариства», контролює та регулює діяльність виконавчого органу. В АТ з кількістю акціонерів – власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов’язковим. У товаристві з кількістю акціонерів – власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами. У такому разі передбачені Законом України «Про акціонерні товариства» повнова­ження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом АТ.

До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні това­риства», статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. Питання, що належать до виключної компе­тенції наглядової ради АТ, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, установлених законодавством про АТ.

Члени наглядової ради АТ обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність. Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятив­ного голосування. Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представ­ництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається його статутом. Одна й та сама особа може обиратися до складу наглядової ради неодноразово. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів товариства. Член нагля­дової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.

Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій від 100 до 1000 осіб повинні входити не менше ніж п’ять осіб, з кількістю понад 1000 – не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад 10 000 осіб – не менше ніж дев’ять осіб. Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумуля­тивного голосування – для обрання всього складу наглядової ради.

Голова наглядової ради АТ обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від її кількісного складу, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про неї. Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом АТ, здійснює інші повноваження, передбачені статутом і положенням про наглядову раду. У разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду АТ. Наглядова рада має право в будь-який час переобрати голову наглядової ради.

Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради. Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом АТ, які беруть участь у засіданні наглядової ради (ст. 55 Закону України «Про акціонерні товариства»). Відповідні засідання є правомочними, якщо в них бере участь не менше ніж половина складу ради. Статутом або положенням про наглядову раду това­риства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними.

Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів (кожний член наглядової ради має один голос) членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом або положенням про наглядову раду АТ не встановлюється більша кількість голосів. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про акціонерні това­риства» наглядова рада АТ може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради. В АТ можуть утворю­ватися комітети з питань аудиту та інформаційної політики товари­ства. Очолюють комітети члени наглядової ради товариства, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього товариства. Крім того, наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради в установленому порядку має право обрати корпоративного секретаря, який є особою, що відповідає за взаємодію АТ з акціонерами та/або інвесторами.

Загальні збори АТ можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів[194]. Статутом або положенням про наглядову раду товариства має бути передбачено випадки, коли припиняються повноваження членів наглядової ради та обираються нові члени.

Без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради з одночасним припиненням договору припиняються: 1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні; 2) у разі неможливості виконання обов’язків члена наглядової ради за станом здоров’я; 3) у разі набрання законної сили вироку чи рішення суду, яким його засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов’язків члена наглядової ради; 4) у разі смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлим. Статутом товариства можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена наглядової ради.

Виконавчий орган АТ (ст. 58 Закону України «Про акціо­нерні товариства») здійснює управління поточною діяльністю това­риства. Виконавчий орган АТ може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор). До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керуванням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган АТ підзвітний загальним зборам і нагля­довій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені АТ у межах, установлених статутом товариства і законом.

Кількісний склад колегіального виконавчого органу, порядок призначення його членів[195] визначаються статутом товариства. Поря­док скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган АТ.

Кожний член колегіального виконавчого органу має право вимагати проведення засідання колегіального виконавчого органу та вносити питання до порядку денного засідання.

Голова колегіального виконавчого органу обирається наглядо­вою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом това­риства, в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган АТ та організовує його роботу, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань. Голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства. Інший член колегіального виконавчого органу в порядку, визначеному законодавством, також може бути наділений цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства.

Порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повнова­ження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган АТ (ст. 60 Закону України «Про акціонерні товариства»). Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені АТ, у тому числі представляти його інтереси, вчиняти право­чини від імені товариства, видавати накази та давати розпоряд­ження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства. У разі неможливості виконання особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, своїх повнова­жень, ці повнова­ження здійснюються призначеною нею особою, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган.

Повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом АТ це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повнова­ження одноосібного виконавчого органу), дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень.

До вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) нагля­дова рада зобов’язана призначити особу, яка тимчасово здійсню­ватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), та скликати позачергові загальні збори. У разі відсторо­нення голови виконавчого органу чи особи, яка виконує його повноваження, наглядова рада зобов’язана протягом 10 днів з моменту ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, у порядку денному яких має бути питання про переобрання голови виконавчого органу товариства.

Посадовими особами органів АТ не можуть бути народні депутати України, члени КМ України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовряду­вання, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоратив­ними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами органів товариства, що провадить цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини, не можуть бути посадовими особами органів товариства (ст. 62 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності АТ загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора). В АТ з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства до 100 осіб запроваджується посада ревізора (або обирається ревізійна комісія), а в товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства більш як 100 осіб обов’язково обирається ревізійна комісія[196] (ст. 73 Закону України «Про акціонерні товариства»). Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціаль­ної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів АТ не перед­бачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п’ять років.

Не може бути членом ревізійної комісії (ревізором): 1) член наглядової ради; 2) член виконавчого органу; 3) корпоративний секретар; 4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності; 5) члени інших органів товариства.

Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.

Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності АТ за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів. Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або положенням про ревізійну комісію. Товариство забезпечує доступ членів ревізійної комісії (ревізора) до інформації в межах, що визначаються положенням про ревізійну комісію, затвердженим загальними зборами.

За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності АТ за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про:

· підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період;

· факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також установленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.

Річна фінансова звітність ПАТ підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором (ст. 75 Закону України «Про акціонерні товариства»). Посадові особи товариства зобов’язані забезпечити доступ незалежного аудитора до всіх документів, необхідних для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності товариства.

Незалежним аудитором не може бути: 1) афілійована особа товариства; 2) афілійована особа посадової особи товариства; 3) особа, яка надає консультаційні послуги товариству.

Висновок аудитора, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, має містити інформацію, передбачену ч. 2 ст. 74 Закону України «Про акціонерні товариства», а також оцінку повноти та достовірності відображення фінансово-господар­ського стану товариства у його бухгалтерській звітності.

Аудиторську перевірку діяльності АТ також має бути прове­дено на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником (власни­ками) більше ніж 10 % акцій товариства[197]. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.

Товариство зобов’язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності АТ проводиться за його рахунок ревізійною комісією (ревізором), а в разі її відсутності – аудитором. Така перевірка проводиться за ініціативою ревізійної комісії (ревізора), за рішенням загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу або на вимогу акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 % простих акцій товариства. Спеці­альна перевірка фінансово-господарської діяльності АТ може прово­дитися аудитором на вимогу та за рахунок акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 % простих акцій товариства, якщо загальними зборами не буде ухвалено рішення про інші джерела відшкодування витрат на проведення такої перевірки (ст. 76 Закону України «Про акціонерні товариства»).