Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1. Відмінності між позиціями емпіризму та раціоналізму окреслюються так:
| А) емпіризм, сповідуючи тезу про те, що немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях, зводить знання до чуттєвих даних, а раціо-налізм базує знання на фактах, опрацьованих логікою. | Б) емпіризм наполягає на тому, що істинні знання можуть базуватись лише на фактах, а раціоналізм, напо-лягаючи на тому, що пізнан-ня залежить від діяльності розуму, вимагає виводити знання із первинних та незаперечних ідей. | В) емпіризм вимагає будь-які знання виводити із екс-периментів, а раціоналізм – із інтелектуальних констру-вань, із логічних доведень та гіпотез; емпіризм ототож-нює знання і користь, а раціоналізм їх протиставляє. |
2. Відмінності між онтологічними ідеями Платона та Аристотеля полягають у наступному:
| А) Платон вважав найпер-шим буттям буття ідей – ідеальних сутностей речей, а Аристотель ототожнював буття із будовою, причина-ми та діями реальних речей, тому Платон протиставляв світ ідей і світ речей, а Ари-стотель їх зближує. | Б) Платон вважав, що світ створений Деміургом, який діє на основі вічних та незмінних ідей, а Аристо-тель вважав світ не створе-ним, існуючим вічно на своїх власних матеріальних засадах. | В) Платон в основу буття світу покладав вічні та незмінні ідеї, а Аристотель подавав світ як взаємний перехід чотирьох основних світових стихій – вогню, повітря, води та землі. |
3. Філософія європейського Просвітництва пропагувала таке відношення до знання:
| А) все, що потрідно людині для житя та самоствердження, вона може отримати від Бога, тому її найперше завдання полягає в тому, щоб наполегливо читати Біблію та запроваджувати у життя ті догмиати і настанови, що в ній вміщені.. | Б) тільки істинні знання роблять людину розви-неною та доброчесною, тому слід поширювати знання та прилучати людей до світи у будь-який спосіб. Проте серед усіх знань найперше людина має опанувати знанням моральних норм і принципів. | В) людина має покладатись виключно на наукові знання, а оскільки наукове пізнання не підлягає моральним оцінкам, то людина у пошуках істини може бути вільною від моральних обмежень; істина для неї повинна бути найпершою та найвищою цінністю. |
4. Питання про культуру набуло надзвичайного загострення наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. внаслідок того, що:
| А) в цей час культура вперше досягла високого рівня розвитку і стала доступною для біль-шості людей, оскільки зявились біліотеки, кінотеатри та ін. Відповідно, і рівень культурності населення назвичайно зріс | Б) в цей час культура почала стримко занепа-дати, оскільки культурна творчість набула харак-теру масового стандарт-изованого продукування, тиражування, а митці почали орієнтуватись на матеріальні прибутки та успіх. | В) в це час внаслідок інтен-сифікації міжнародної комунікації кульутрне життя постає полі-фонічним, зазнає краху позиція європоцентризму, зароджується масова некласична культура, а певні культурні досягнення вперше обертаються проти людини. |
Г) Проблемне завдання : Спробуйте прокоментувати положення Епікура про те, що основним завданням філософії постає позбавлення людини страхів життя. Що мав на увазі філософ? Яким чином філософія може виконати це завдання?
Д) Згідно переконань середньовічної схоластики, сутність Бога пізнати розумом неможливо, проте________________________________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №11
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. «Коперніканський переворот» І. Канта у філософії був пов'язаний з його гіпотезою про походження Соняшної системи.
Так Ні
2. Епікуреїзм, даосизм та неоплатонізм є основними напрямками натурфілософії.
Так Ні
3. Історично першою формою світогляду вважається релігія.
Так Ні
4. Ф. Бекон постає родоначальником європейського емпіризму.
Так Ні
5. Неотомізм постає одним з найвпливовіших напрямів сцієнтистської філософії ХХ століття.
Так Ні
6. Серед філософських ідей у творах Л. Українки фігурує ідея героїчного оптимізму.
Так Ні
7. Онтологія досліджує прояви буття, а метафізика – сутність буття, причини та джерела його виникнення.
Так Ні
8. Сформована особистість характеризується наявністю в її духовному світі самості.
Так Ні
9. Пізнання в сучасній філософії розглядається переважно як отримання інформації.
Так Ні
10. Наукова картина світу – це уся сукупність накопичених наукових знань.
Так Ні
11. Найбільш виразною рисою міфології був синкретизм – злиття усього з усім.
Так Ні
12. Лозунгом раціоналізму є відомий вислів Ф. Бекона: «Знання – сила!».
Так Ні
13. Ж.-П.Сартр і А. Камю були видатними представниками французького екзистенціалізму.
Так Ні
14. Л. Фейєрбах поставив у центр своєї філософії істинну релігію.
Так Ні
15. Рненесансний гуманізм закликав людину підпорядковувати своє життя суворим аскетичним регламентаціям.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді:
1. Духовним каноном давньоіндійської філософії є:
а) Тріпітака;
б) Веди;
в) П’ятикнижжя.
2. Важливе значення для формування і розвитку філософії Нового часу мало:
а) формування точних наук, найперше – математизованого природознавства;
б) становлення абсолютних монархій та національних держав;
в) поширення протестантизму як нової течії християнства
3. Перш ніж вивести тезу «Я мислю, отже існую», Р. Декарт стверджував:
а) «вірую, тому що абсурдно»;
б) « усе треба піддати сумніву»;
в) «знання – це сила».
4. Епоха Відродження в історії Європи – це:
а) 15/16 – 17/18 ст.;
б)11/12 – 14/15 ст.;
в) 14/15 – 15/16 ст.
5. Одним з етапів розвитку позитивізму був:
а) неотомізм;
б) беркліанство;
в) емпіріокритицизм.
6. Для української філософії була властивою така характеристика:
а) вона виявляла схильність до абстрактно-раціональних системних побудов;
б) набула автономного характеру розвитку;
в) вона завжди проявляла схильність до моральних настанов та життєвого повчання.
7. «Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях» – ця є теза:
а) Ф.Бекона;
б) Р.Декарта;
в) Дж. Локка.
8. Внаслідок внутрішньо суперечливого характеру пізнавального процесу, пізнання розвивається:
а) по висхідній;
б) лінійно;
в) спиралеподібно.
9. До функцій свідомості відноситься:
а) управлінська;
б) контрольно-регулятивна;
в) інтегруюча.
10. Історичний процес, як поєднання прогресу та регресу трактував:
а) Г.Гегель;
б) Тома Аквінський;
в) Ж.-П.Сартр.
ТЕСТИ В. Обведіть літеру, яка позначає варіант правильного завершення положення:
1. Співвідношення між двома провідними напрямками середньовічної філософії – схоластикою та містикою – можна окреслити наступним чином:
| А) схоластика прагнула використовувати розум для богопізнання, для обґрунтування основ християнства, насамперед на доведення буття Бога за допомогою розуму і логіки, тоді як містика виходила з того, що розум тільки шкодить у Богопізнанні, а тому слід опиратися лише на віру і любов до Бога. | Б) схоластика була віддана догматам християнства та скеровувала усі засоби розуму і пізнавальних можливостей людини на їх формулювання та обгрунтування, тоді як містика опиралася на шлях інтуїтивно-екстатичного (надчуттєвого) наближення до Бога з використанням методів магії, заклинань, обрядів, табу і ін. поза зверненням до догматів | В) схоластика була системою середньовічної філософської думки, яку викладали в школах та університетах, а головною її рисою була скерованість на відкриття і запровадження чогось нового, прогресивного у філософії та науці, тоді як містика, навпаки, поставала консервативною і догаматич-ною, спрямованою проти систе-матизації основних догматів християнства. |
2. Відмінності між міфологічним та філософським світоглядами можна подати наступним чином:
| А) філософський світогляд є теоретично обґрунтованою системою поглядів на світ, що базується на дискурсивному мисленні, культивує критичне ставлення до авторитетів і має авторів, тоді як міфологія є системою образно-поетичного, знання про світ, що ґрунтується на синкретичному типі мислення та тезі «Все є в усьому». | Б) філософський світогляд є системою поглядів на світ, який вирішує усі проблеми шляхом одухотворення і персоніфікації природних і суспільних явищ, де відсутнє розмежування знання та віри, тоді як міфологія є таким типом світогляду, який характеризується дискурсивним мисленням і вивчає світ як єдність різноманітного, як ціле. | В) філософський світогляд своїм об’єктом має світ, природу, космос, Бога і у процесі рефлексії над світом виходить і поза межі емпіричного досвіду, тоді як міфологічний світогляд є системою символічно-образного знання про світ і місце в ньому людини та ґрунтується на вірі в надприродні сили, на теоцентризмі й поділі світу на земний та небесний. |
3. Особливістю античної (давньогрецької) натурфілософії було те, що вона:
| А) була прямим продовженням міфологічного мислення, а тому визнавала богів як уособлення світових стихій. Міркування античної натурфілософії носили переважно фантастичний характер, тому вони не вплинули на подальший розвиток науки, яка формувалась у боротьбі із такою натурфілософією. Окрім того, вона не доводила свої тези, а вимагала прийняття їх на віру. | Б) попри певні фантазії та образи уяви, базувалась на дискурсивному мисленні. Вона деміфологізувала природу, а свої вихідні твердження намагалась доводити із посиланнями на досвід. У підсумку вона сформулювала цілу низку продуктивних ідей, що сприяли розвитку науки та використовуються в ній і сьогодні. | В) заклала основи математизованого природо-знавства, відкрила перші закони класичної механіки, довела геліоцентричну будову Соняшної системи. Діячі античної натур-філософії отримали назву «титанів» через те, що прагнули до глибинних та надзвичайних знань |
| А) еволюціонізм вважає людину генетично запра-грамованю та генетично обумовленою, а креа-ціонізм наполягає на тому, що людина створює себе сама, своїми власними зусиллями, а тому має свободу вибору, яку реалізує у моральному виборі. | Б) еволюціонізм розглядає людину як таку, що формується в суспільстві під впливом соціально-культур-них чинників, тому приділяє увагу її вивченню на різних стадіях формування і розвитку, а креаціонізм вва-жає людину незмінною, такою, що має сталий характер та життєві якості. | В) еволюціонізм розглядає людину як результат тривалого розвитку форм життя на Землі, а тому трактує її як високо розвинену тварину, що відрізняється від усіх інших тварин лише ступенем розвитку, а не своєю сутністю, а креаціонізм подає людину як боже творіння, а тому наділяє людину особливими, вищими якостями та ставить її у центр світобудови. |
4. Позиції еволюціонізму та креаціонізму у питанні про походження людини співвідносяться так:
Г) Проблемне завдання : Прокоментуйте положення С.Боеція (V ст.) про те, що, хоча розумом не можна пізнати сутність Бога, розум слід використовувати у богопізнанні. – Аргументуйте свою відповідь.
Д) Згідно християнської середньовічної філософії, основні істини життя і пізнання слід шукати _______________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В. Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 636.