Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ № 15
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. Вихідною особливістю давньосхідної філософії було те, що вона набула статусу автономного напрямку духовної діяльності.
Так Ні
2. Гносеологія – це розділ філософії, який досліджує норми і правила людської поведінки та взаємин між людьми.
Так Ні
3. Б. Паскаль охарактеризував людину як «мислячий очерет» та закликав мислити гідно.
Так Ні
4. Ф.Аквінський належав до прихильників містицизму у середньовічній філософії.
Так Ні
5. Поняття культури характеризує технологічну сторону людської діяльності.
Так Ні
6. Українська філософія виникає на грунті давньої словянської міфології.
Так Ні
7. В добу Античності вважалося, що історичний процес докорінно відрізняється від природно-космічних процесів.
Так Ні
8. Свідомість людини не містить в собі нічого, чого б не було серед речей та явищ дійсності
Так Ні
9. Лише суспільство здатне накопичувати, зберігати та передавати те, що здобуте людством.
Так Ні
10. До різновидів свободи відносять негативну та позитивну свободу.
Так Ні
11. Характерною рисою світогляду європейського Відродження були атеїзм та вільнодумство.
Так Ні
12. Глобальні проблеми сучасної цивілізації вакликані поширенням інформаційних технологій.
Так Ні
13. Ф.Ніцше був засновником позитивістської соціології, що отримала назву «Філософія життя».
Так Ні
14. Просвітники вважали, що для покращення суспільства потрібна революція.
Так Ні
15. Екзистенціалісти закликали пізнавати людину в усіх її проявах та із залученням численних наук.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді:
1. Умовою істинного пізнання за Платоном є:
а) відчуття;
б) споглядання ідей;
в) думка.
2. Спіноза використовував поняття «модус», яке означає:
а) одиничну кінцеву річ;
б) атрибут субстанції;
в) взаємозв’язок і впливи субстанцій.
3. В давньоіндійській філософії найвищим авторитетом користувався:
а) монарх та його накази;
б) канонічне духовне джерело;
в) закон вічного коловороту буття.
4. Для образу «надлюдини» Ф. Ніцше не є характерним:
а) здатність до переоцінки цінностей;
б) визнання справедливості як рівності «сильних» і «слабких»;
в) позиція імморалізму.
5. У культурології О.Шпенглера цивілізація оцінювалась як:
а) вищий рівень розвитку культури;
б) як початок занепаду культури;
в) як ідеал суспільного розвитку.
6. До характерних рис української філософії ХХ ст. відносять те, що вона:
а) була строкатою та динамічною;
б) ровивалась в Україні та в діаспорі;
в) базувалась на ідеях ніцшеанства.
7. Механістичний світогляд виник та почав утверджуватись в:
а) ХVIII ст.;
б) ХІХ ст.;
в) XVII ст.
8. Істина в її сучасному розумінні в філософії та науці:
а) відкидається, оскільки вона ніколи не досягається;
б) відіграє роль ідеалу, цінності та ститмулу у пізнанні;
в) приймається одностайно та зберігається у незмінному змісті.
9. Індивід у прикладення до людини – це:
а) будь-яка соціалізован людина;
б) особлива, переважно – видатна людина;
в) окремий представник людського роду.
10. Внутрішній діалог в культурі означає, що:
а) культура повинна весь час оцінювати себе, свої попередні досягнення та шукати шляхів у майбутнє;
б) культура замикається в собі й милується своїми досягненнями;
в) культура таким чином інтегрується у світову культуру.
ТЕСТИ В. Обведіть літеру, яка позначає варіант правильного завершення положення:
1. До яскравих особливостей сцієнстської філософії ХХ ст. слід віднести:
| А) наголошування на виключ-ному значенні проблеми люди-ни та її соціальної адаптації для філософії і суспільства в цілому; виявлення нової формотворчої структури, яка називається «буття-в-абсурді» і є головною причиною поведін-ки людини у суспільстві; роз-гляд людини не ззовні як об’єкту спостереження, а зсере-дини її феноменального світу; введення в науковий колообіг термінів «Едіпів комплекс», «комплекс Електри». | Б) визнання провідної ролі науки та наукового пізнання у розвитку людини і людства, визначення завдань філософії через тісну співпрацю із наукою, ретельне опрацювання на засадах наукових засобів мови, логіки та будови науки; проведення виправданих порівнянь науки з поза- та не- науковими видами пізнання та визначення самої філософії як методології науки. | В) акцентування на таких визначальних чинниках для свідомості людини, як технофобії, на перетворенні інформаційних процесів у найперший засіб людської діяльності; виявлення нової формотворчої структури, яка називається «отвір-у-бутті» і є вирішальною умовою адекватного функціонування людини у світі; введення в науковий колообіг таких термінів, як «екстраполяція», «верифікація», «біфуркація». |
2. До основоположних ідей стоїцизму слід віднести:
| А) над всім панує рок і фатум, тому слід коритися долі, яка веде покірного та штовхає того, хто чинить їй опір. Людина не може здолати закону долі, проте вона і тільки вона може обрати і реалізувати внутрішнє ставлення до того, шо з нею відбувається: як природне єство людина є рабом природи, але її дух сам собі аолодар. | Б) мета філософії – допомогти людині досягти стану духовної насолоди, звільнитися від страху смерті. Головним благом життя є насолода, яка означає не тільки чуттєві задоволення, а й відсутність страждань. Слід досягти атараксії – душевної незворушності. Головний прин-цип мудреця – «прожити непо-мітно». Людина повинна подо-лати 3 страхи – перед силами природи, богами і смертю, які є джерелом усіх страждань. | В) мета філософії – досяг-нення незворушної іронії щодо світу – автаркії. Слід відкинути можливість і необхідність пізнання світу. Не слід довіряти світові, варто утримуватися від суджень, які спричинені нестабільним світом бо це веде до обману і тоді неможливо знаки коли людина діє на благо, а коли чинить зло. |
1. В реальному житті суспільства кожна людина:
| А) розглядається як центр Всесвіту або займає центральне положення в усіх міркуваннях та вираженнях, оскільки є найбільшою соціальною цінністю і все повинно служити їй. | Б) набуває соціальних якостей, проходить соціа-лізацію, включаючись у виконання тих чи інших соціальних функцій, а в процесі виховання та навчання засвоює та реалізує певні соіальні ролі, стаючи об’єктом та суб’єктом соціальних стосунків. | В) відчуває відсутність будь-яких меж або перешкод для своїх дій та проявів, проте відсутність меж перетворює її життя у повну невизначеність, яка веде людину до відчуття відчуженості від інших. |
2. Прнхильники дуалізму в тлумаченні основ буття стверджують:
| А) існує єдина основа для всіх речей та явищ дійсності, вона має певні атрибути та проявляється у певних модусах. Для того, щоб правильно пізнати дійсність, треба провести лінії звязку між нею і субстанцією. | Б) буття проявляє себе у взаєминах та протиборстві двох радикально відмінних сутностей світу – духовного і матеріального. Ці сутності не піддаються осмисленню їх в єдності, тому між матерією та духом пролягає жорстка межа, проте пізнати дійсність можна через певну взаємодію того та іншого. | В) буття приховується від людини і ніколи їй не відкриється, оскільки є таємницею, про яку знає лише Бог-Творець, як основа всього існуючого. Отже, існує принципова відмінність між явищем та сутністю: явище людині відкрите, сут-ність недосяжна. |
Г) Проблемне завдання : Прокоментуйте тезу Р.Декарта: «Тільки філософія відрізняє нас від дикунів». Що, на вашу думку, мав на увазі філософ? Наскільки виправданою ця теза є в наш час?
Д) Філософські школи пізньої античної філософії відкрили__________________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 611.