Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1. Знання, за І.Кантом, постає:
а) результатом дедуктивних доведень розуму;
б) синтезом матеріалу чуттів та форм розсудку;
в) результатом інтелектуальної інтуїції.
2. Позиція “імморалізму” була обґрунтована:
а) К.Марксом, який вважав що мораль буржуазного суспільства є лицемірною;
б) З.Фрейдом, що вважав інстинкти найпершими чинниками життя;
в) Ф.Ніцше, який вважав, що життя не підлягає моральним оцінкам.
3. Вислів “Людина – це мислячий очерет” належить:
а) Р. Декарту;
б) Ф.Ніцше;
в) Б.Паскалю.
4. Згідно Аристотелю, всі речі складаються із:
а) атомів;
б) чотирьох світових стихій;
в) форми і матерії.
5. Логічний позитивізм (неопозитивізм) у перший третині ХХ ст. розробляв процедуру:
а) онтологічного доведення існування Бога;
б) верифікації, тобто перевірки наукових положень на істинність;
в) феноменологічної редукції, тобто виявлення сенсу сприйняттів.
6. Філософські курси Києво-Могилянської академії були:
а) повністю ідентичними до пізньосхоластичних курсів західних університетів;
б) подібними до західноєвропейських пізньосхоластичних курсів, але враховували особливості національної культури та здобутки новітньої науки;
в) оригінальними курсами, що не мали аналогів.
7. Людські виміри проблеми буття полягають у тому, що:
а) буття є тим, що людина пізнає першим у своєму житті;
б) буття постає вищою цінністю та мірою відповідальності людини за свої вчинки;
в) буття дозволяє людині самореалізуватися;
8. Серед перерахованих нижче чинників немає відношення до виникнення свідомості:
а) трансцендентальний;
б) мовний;
в) індивідуально-особистісний.
9. Філософське розуміння пізнання передбачає:
а) продукування інформації;
б) прагнення за допомогою знань оволодіти певною дійсністю;
в) можливість для людини досягнути найважливішого та найзаповітнішого в своєму житті.
10. Співвідношення рівнів пізнання можна окреслити наступним чином:
а) чуттєве пізнання є найпершим і найважливішим для знань;
б) лише абстракне мислення здатне надати чуттєвим даним статусу інтелектуально випраданих результатів пізнання;
в) знання утворюється лише як синтез чуттєвих даних та розумових пізнавальних конструювань.
ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.
1. Філософія екзистенціалізму намагалась довести в своїх міркуваннях те, що:
| А) людина не може пізнавати себе засобами науки, а лише способом внутрішнього переживання власного життя, в процесі якого їй відкриваються власна свобода, неузасадненість, закинутість у цей світ, що супроводжуються відчуттями туги, страху, відчаю. | Б) людина є основним предметом філософії, її слід розглядати і вивчати всебічно, в усіх можливих проявах та властивостях: через зв’язки із космосом, суспільством, історією, культурою, використовуючи для того численні науки. | В) філософія повинна опіку-ватись проблемами буття, реального існування речей та явищ дійсності, оскільки лише знання найперших на-чал буття відкриває людині шлях до цілісного і система-тичного осмислення дій-сності. |
2. Підкреслюючи роль освіти, науки та знань у людському житті, представники європейського Просвітництва доводили, що:
| А) філософія може успішно розвиватись у діалозі із іншими науками, а тому її основне завдання полягає в тому, щоби виробляти та обґрунтовувати найбільш виправдані та ефективні методи науково-пізнаваль-ної діяльності. | Б) філософія повинна набу-ти статусу науки, тобто стати науковою філософією, а її основні завдання поля-гають у проясненні мови науки та аналізі її логіки (будови); лише так філосо-фія може виправдати своє існування. | В) людину і суспільство можна покращи-ти лише шляхом освіти і пропаганди знань, при тому серед усіх знань для неї найбільш корисними та потрібними постають знан-ня моральних норм та доб-рочесностей; філософія повинна сприяти людському самовдосконаленню. |
3. Наголоси у некласичним розумінні буття можна окреслити так:
| А) некласична філософія пого-джувалася вести розмови про буття лише в межах усвідомлення дій-сності з якою людина перебуває у безпосередніх контактах, оскільки буття є внутрішньою умовою само-здійснення, самореалізації людсь-кого інтелекту в його діяльності. | Б) некласична філософія стверджувала, що буття – це, в першу чергу, незалежна від людської свідомості суб-станція духовної природи, яка лежить в основі усіх явища та процесів реальності; її слід пізнавати через інтелектуальну інтуїцію. | В) некласична філософія наполягала на тому, що буттям є вічний і незмінний початок, як матеріальної, так і духовної природи, і що він є один, з якого походить усе розмаїття світу. |
4. Антропоцентричний світогляд європейського Відродження передбачав, що:
| А) людина живе бажанням володіти світом, розвиває свою волю до влади, та існує лише для опанування фізичними силами і процесами з метою доцільного використання, вдосконалення. | Б) людина і весь земний світ в ньому заряджені імпульсами руху до Бога; людина, як самостійна істота не існує; вона підпорядковується лише волі Божій та космічним законам, тому постає як космічно-божественне створіння. | В) людина, перебуваючи у центрі світу, наслідує від Бога енергію творіння, тому вона може створювати щось нове і досконале; людина приходить у цей світ, щоб пізнати себе та світ, в якому живее, і розвивати власну особистість. |
Г) Проблемне завдання: Подайте своє розуміння положення Дж.Локка «Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях». Чи відповідає воно сучасному розумінню пізнання? Чи згідні Ви з тим, що пізнання не виходить за межі чуттів? – Підкрепіть свої судження прикладами.
Д) Г.Сковорода вважав, що світобудова складається із ___________________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 740.