1. ”Категоричний імператив” – це:
а) вимога логіки будувати людське мислення згідно її законами;
б) принцип сучасного наукового осмислення космосу;
в) всезагальний закон моральної поведінки.
2. Тезу „Я знаю, що я нічого не знаю” слід завершити словами:
а) оскільки людина є мірою усіх речей;
б) оскільки істина доступна лише богам;
в) але інші люди не знають навіть і того.
3. Сперечання матеріалізму та ідеалізму розгорнулось:
а) у некласичній філософії ХІХ ст.;
б) між прихильниками Аристотеля та Платона;
в) в середньовічній філософії.
4. Поняття, що було введено некласичною філософією для позначення особливостей людського способу буття:
а) субстанція;
б) активізм;
в) екзистенція.
5. Плюралізм як філософський погляд на начала світу передбачає визнання:
а) існування двох незалежних субстанцій;
б) існування множинних субстанцій;
в) існування вірогідної субстанції.
6. Із згаданих нижче діячів до складу Кирило-Мефодіївського братства не входив:
а) М. Драгоманов;
б) П. Куліш;
в) М. Костомаров.
7. «Антропний принцип» – це аргумент, згідно якого:
а) людина бачить Всесвіт таким, яким дозволяє їй бачити її сприйняття;
б) людина бачить Всесвіт саме таким, бо лише в такому Всесвіті могла виникнути людина як спостерігач;
в) людина бачить Всесвіт таким, яким його створив Бог.
8. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:
а) найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;
б) тим, що воно є єдиним джерелом пізнання;
в) тим, що воно є найпершим джерелом пізнання.
9. В своєму реальному функціонуванні наука постає в якості:
а) незаперечних положень та принципів;
б) як єдність знань та діяльності, що їх продукує;
в) єдності інтуїції та доведень.
10. Людські цінності протистоять:
а) знанню;
б) аморалізму;
в) політиці.
ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.
1. До відмінностей між античним та середньовічним світоглядами слід віднести:
А) політеїзм, креаціонізм, фаталізм античного світоба-чення та визнання неможливості пізнати сутність Бога за допомогою розуму у добу середньовіччя. | Б) креаціонізм, провіден-ціалізм, екзегетичність та ві-росповідальний характер се-редньовічного світобачення та космоцентризм, політеїзм та натуралістичний тип мислення в античному світобаченні. | В) пантеїзм, деїзм та колообіг світових стихій в античному світобаченні та монізм, креаціонізм та теоцентризм середньовічно-го світобачення. |
2. Розрізняння первинних і вторинних якостей речей у філософії Нового часу проводилось на таких підставах:
А) оскільки лише матема-тичні та геометричні харак-теристики речей підлягають точному обчисленню, то їх як первинні якості слід приймати до уваги у пізнан-ні, а вторинні якості – те, як проявляються речі у відчу-тях – слід вважати лише суб’єктивними враженнями. | Б) первинними якостями ре-чей слід вважати ті, які можуть бути корисними для людини, тому на них має спрямовуватись пізнання, а те в речах, що постає нейт-ральним або другорядним, слід віднести до вторинних якостей. | В) первинні якості речей – це ті якості, що зумолюють-ся суттєвими властивостями субстанції, а вторинні якості – це ті, що носять характер акциденції та виникають внаслідок взаємодій між різними модусами субстан-ції. |
3. Оскільки цивілізація – це такий рівень і стан суспільства, якому притаманні розвиток культури та її ефективне функціонування в усіх галузях буття суспільства, то:
А) поняття «цивілізація» ширше поняття «культура»; цивілізація охоплює собою усі сфери життя суспільства й диктує їм свої умови існування, оскільки акцентує увагу на розвитку добробуту, зручностей. | Б) цивілізація і культура постають двома різними сторонами суспільно-історичного буття; культура окреслює лише духовний рівень розвитку суспільства, а цивілізація – матеріальний. | В) спонтанний розвиток культури завжди стимулює та підкріплює цивілізаційні процеси, одухотворює їх і, таким чином, цивілізація і культура доповнюють одна одну. |
4.Кореспондентська теорія істини базується на таких твердженнях:
А) істина – це якісна характеристика зовнішньої реальності, яка від обра-жається у нашій свідомості, відповідно, істина притаманна самим речам: істиною є те, що насправді є в речах. | Б) істина – це якісна характеристика людських інтелектуальних побудов, а не реальності, тому вона передбачає розумову активність людини, спрямовану на правильне відображення дійсності та на порівняння знань із реальним станом речей. | В) істина – це незмінні знання, від яких ми відштов-хуємось і на які ми спираємось у своїй інтелектуальній діяльності, тому її можна знайти в математиці та геометрії, які засновуються на певних аксіомах, певних самоочевидних твердженнях, які не потребують доведення. |
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте тезу І.Канта «Мати якусь річ у своїх відчуттях – ще не значить знати цю річ». Яку важливу рису людського пізнання вона фіксує? – Аргументуйте свою відповідь.
Д) Ренесансний гуманізм прагнув реабілітувати_________________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 695.