1. Людська особистість характеризується такими якостями:
а) це є людина як суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків;
б) це є особа, внутрішній світ якої концентрується навколо самості як духовного стрижня;
в) це є особа, що володіє усіма правами, що декларуються в даному суспільстві.
2. Б. Спіноза вважав, що в основі світобудови перебуває:
а) дві субстанції;
б) одна субстанція;
в) безліч субстанцій.
3. До найперших ознак науки слід віднести:
а) її мову, особливу будову та функції;
б) її ефективність як технічну, так і фінансову;
в) її здатність все пояснити точно і однозначно.
4. Суспільсво – це сукупність людей, що забезпечують виконання таких функцій:
а) збереження науки, релігії, філософії;
б) відтворення населення, інфраструктури та духовних надбань;
в) збереження природи і людини, дуржавного устрою.
5. Істина і правда співвідносяться таким чином:
а) істина – це характеристика раціональних утворень, а правда – це єдність істини та життєвої позиції;
б) правда – це характеристика раціональних утворень, а істина – це єдність правди та життєвої позиції;
в) істина і правда – це синоніми.
6. Ідеї сенсуалізму у філософії Нового активно відстоював:
а) Т. Гобс;
б) Б. Паскаль;
в) Дж.Бкрклі
7. До важливих понять давньокитайської філософії належить
а) дхарма;
б) логос
в) Дао
8. С. К’єркегор виділяв такі три стадії розвитку людини:
а) фізична – етична – естетична;
б) гносеологічна – етична – релігійна;
в) естетична – етична – релігійна.
9. Львівсько-Варшавська філософська школа зробила вагомий внесок у:
а) доведення ідей філософської антропології;
б) логічне опрацювання мови і будови науки;
в) вивчення особливостей української філософії.
10. Категоричного імператив Канта – це є
а) загальний закон державного життя;
б) усезагальний закон людської моральної поведінки;
в) всезагальний закон природи.
ТЕСТИ В. Обведіть літеру, яка позначає варіант правильного завершення положення:
1. Співвідношення цінності та знання можна подати таким чином:
А) знання допомагають людині пізнавати та перетворювати світ, а цінності як індивідуальні уподобання людини вносять розбрат у людські взаємини. Тому знання потрібні людині і суспільству, а цінності слід розуміти виключно як елемент приватного життя. | Б) знання повинні подавати дійсніть через співвідношення речей та явищ світу між собою, поза людськими уподобаннями та схильностями, а цінності виражають значущість певних речей та явищ для людини, тому вони подають дійсність через людське до неї відношення.Знання тяжіють до обєктивності, а цінності – до субєктивності. | В) знання функціонують виключно у сфері науки, а цінності – у моралі та релігії. Тому знання та цінності несумісні. Хоча окрема людина вільна у виборі того, на чому базувати своє життя – на знаннях, тобто на науці, чи на цінностях, тобто на релігії. |
2. Виходячи з основоположних характеристик епохи Відродження: відновлення всієї повноти людського життя з опорою на здобутки античної культури, можна стверджувати, що:
А) філософія та світогляд епохи Відродження кардинально відрізнялися від світогляду епохи середньовіччя атеїзмом, світсь-ким характером, гуманістичним світобаченням та антропологізмом; вони цілком відкинули основоположні вихідні догмати християнства та середньовічної культури, зробивши основний наголос на пізнанні світу та людини. | Б) філософія та світогляд епохи Відродження не тільки наголошували на зверненні до античної культури і філософії, робили наголос на проблемах людини та природи, але й сповідували основні тези християнського середньовічного світоба-чення, проте з певними новими наголосами та новими ідеями. | В) філософія та світогляд епохи Відродження ввібрали в себе основні ідеї середньовічної філософії та теології, і на підґрунті нових ідей антропоцентризму, гуманізму, пантеїзму займалися продовженням традиції богословсько-схоластичних досліджень, які були визначальними для цієї епохи. |
3. Сутнісні риси зформованої особистості проявляється:
А) в тому, що людина усвідомлюючи свою смертність, прагне використати кожний момент життя продуктивно, переживати щасливі моменти особливого відчуття повноти буття, повністю зливатися своїми почуттями із плинними миттєвостями життя. | Б) в тому, що людина відчуває себе цілком самодостатньою, прагне жити так, як вона хоче і не рахуватися із іншими, а тому відношення із іншими має другорядне значення, бо найважливіше для неї - досягти тієї мети, яку вона постаила перед собою. | В) в тому, що до суттєвих рис особи – бути субєктом та обєктом соціальних стосунків, мати певний внутршній світ, додаються здатність само-стійно формувати життєві переконання та наявність внутрішнього духовного стрижня, що має назву самості. |
4. Оскільки глобалізація – це зростаюча взаємозалежність різних регіонів світу та поширення на більшість країн світу стандатизованих форм виробництва, культури, побуту, то:
А) треба відстоювати еконо-мічну і політичну незалеж-ність своєї країни від інших регіонів та не дозволяти їм впливати на громадян, відстоювати власну оригі-нальність, самостійність, розвитвати та захищати виключно національні інтереси. | Б) треба розвивати економічні і політичні взаємовідношення з найбільш розвиненими країнами, оскільки без співпраці з ними неможливий розвиток; ці країни володіють передовими технологіями і треба їх отримувати від них та використовувати. | В) треба розуміти позитивні та негативні прояви глобалі-зації, а тому не уникати співпраці з іншими країнами, проте максимально сприяти розвитку тих надбань національної культури, що здатні збагатити світову культуру, мати наукову та технічну співпрацю з іншими країнами. |
Г) Проблемне завдання : Прокоментуйте вислів Б.Спінози: «Субстанцією може бути лише така сутність, що постає причиною себе самої. Тому субстанція може бути тільки одна». Яка онтологічна позиція виражена у даному вислові? Що таке субстанція згідно Б.Спінози?
Д) В античній натурфілософії основним обєктом пізнання була______________, а основною проблемою – пошук _______________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В. Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 486.