Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ № 14
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. Основоположний наголос філософія Нового часу ставить на пізнанні.
Так Ні
2. Новаторство Аристотеля полягало в тому, що він розробив вчення про два світи – світ ідей та світ речей.
Так Ні
3. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне розглядалося як єдино можливе виявлення духовного.
Так Ні
4. Філософське мислення, на відміну від наукового, спрямоване до людини, концентрується навколо неї.
Так Ні
5. Принцип монізму постає вихідним для філософії Г.Лейбніця.
Так Ні
6. Українська філософія – це переважно внутрішнє явище української культури.
Так Ні
7. Найпершою формою виразу змісту свідомості постає мова.
Так Ні
8. Вид пізнання, вплетений в тканину життєдіяльності суб'єкта, називається теоретичним.
Так Ні
9. Верифікація – це є оцінка практичної ефективності наукового пізнання.
Так Ні
10. Свобода є пізнана необхідність.
Так Ні
11. Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу наукового знання.
Так Ні
12. В розуміння методу Ф. Бекон та Р.Декарт були одностайними.
Так Ні
13. Стрижневими поняттями персоналізму є поняття антилогіцизму.
Так Ні
14. Першу філософську теорію розвитку розробив та обгрунтував Ф.Ніцше.
Так Ні
15. Сократ піддав різкий критиці софістів за те, що вони брали гроші за навчання.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді:
11. Вирішальною умовою визнання існування будь-чого Дж.Берклі вважав:
а) емпіричне підтвердження;
б) раціональне доведення;
в) чуттєве свідчення.
12. Згідно екзистенціалізму, сутність людини визначається:
а) сукупністю виробничих відносин;
б) божественним напередвизначенням;
в) власним вибором людини своєї поведінки.
13.Згідно канонам класичної європейської філософії правильні вчинки людини визначаються:
а) пристрастями;
б) несвідомим;
в) розумом.
14. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії ХХ ст. був:
а) неотомізм;
б) неопозитивізм;
в) постмодернізм.
15. Термін «філософія» вперше був запроваджений:
а) Аристотелем;
б) Піфагором;
в) Сократом.
16. До представників української філософії ХХ ст., що діяли у діаспорі, належать:
а) Д. Чижевський та О. Кульчицький;
б) В. Асмус та Я Розанов;
в) В. Липинський та Ю. Липа.
17. Поняття є вихідною формою:
а) чуттєвого пізнання.;
б) раціонально-логічного пізнання
в) життєво-досвідного пізнання.
18. Істина як поняття за своїм еталонним змістом передбачає:
а) повне вичерпне знання;
б) процес пізнання світу;
в) правильне відображення предметів і явищ дійсності.
19. Особою можна назвати:
а) будь-яку соціалізовану людину;
б) особливу, переважно – видатну людину;
в) людину, що постає як суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків.
20. До суттєвих ознак культури у філософії відносять:
а) внутрішній та зовнішній діалог;
б) мову та національну символіку;
в) кількість лауреатів міжнародних премій.
ТЕСТИ В. Обведіть літеру, яка позначає варіант правильного завершення положення:
1. Співвідношення людини і суспільства передається такими положеннями:
| А) людина створена Богом і розглядається як центр Все-світу, отже займає цент-ральне положення в усіх сферах дійсності, в тому числі – й в суспільстві. Тому не людина має пристосову-ватись до суспільства та обслуговувати його, а, навпаки, суспільство має всіляко сприяти макси-мальній самореалізації людини. | Б) оскільки людина стає людиною лише тоді, коли вона набуває соціальних якостей (проходить соціалізацію), коли включається у виконання тих чи інших соціальних функцій, а поза соціалізацією поводиться як звичайна тварина, то саме суспільство є першою та вирішальною силою суспіль-ного життя, а людина має пристосовуватись до його потреб та вимог. | В) ні суспільство не може існувати поза розвитком та діяльністю людини, ні людина не може набути людських якостей поза суспільством, тому перед людьми та суспільством стоїть завдання запровадження таких форм суспільного життя, які би дозволили максимально реалізуватись людині, проте водночас і зміцнювали би суспільство. |
2. Представники субстанційного тлумачення буття стверджують:
| А) під буттям перш за все та переважно слід розуміти всезагальну основу світу, тобто – усіх явищ та процесів дійсності; ця основа, маючи внутрішню структуру, охоплює все і в той же час задає основу численним та різноманітним явищам світу; надійно пізнати будь-що можна лише за умови визначення його місця та ролі у процесах світового цілого. | Б) буття недоступне людському пізнанню, оскільки людський розум обмежений і може пізнавати лише те, що знаходиться у просторі та часі, тобто те, що людині дано у відчуттях, а саме буття виходить за межі чуттєвого сприйняття, постає беззмістовним та невизначеним. | В) буття продукується людиною як абстрактне поняття з метою узагальнення набутих знань про окремі явища та предмети дійсності; отже, буття – це уявлення, інструмент людського пізнання та осмислення світу, те загальне уявлення, що надає змогу зібрати разом різноманітні та розпорошені дані різних наук. |
3. До найважливіших здобутків німецької класичної філософії можна віднести наступні ідеї:
| А) значний прогрес у пізнанні природи та обґрунтуванні космологічних теорій; осмислення субстанції як вихідної підоснови дійсності; залучення геометрично-математичного апарату до розв’язання натурфілософських проблем; введення і розробка принципу антилогіцизму (анти- панлогізму), тобто протесту проти будь-яких логічних унормувань інтелектуальної діяльності. | Б) відкриття ролі і значення принципу агностицизму у пізнаваль-них можливостях; подо-лання гносеологізму попе-редніх епох; обґрун-тування ідеї розвитку як революції в підході до Всесвіту і суспільства; вчення про безмежні можливості людського розуму і суб’єкта в цілому. | В) принцип активності як вихідної характеристики людини: всі здобутки людини і суспільства є результатом людської активності; розробка розгалужених та повних систем філософського знання; принцип взаємозв’язку усього з усім, що пролдукує один результат – всезагальний розвиток. |
4. Відмінність між трактуванням пізнання Дж.Локком та Р.Декартом полягала в тому, що:
| А) Дж.Локк сповідував позицію існування в людському розумі вродже-них ідей, що є найпершими та незапе-речними. Усе людське пізнання базується на вроджених ідеях, розвиваючись від простих ідей до складних. Р.Декарт не визнавав вроджені ідеї, а незаперечні ідеї виводиі із сумніву | Б) Р.Декарт базував своє розуміння пізнання на ідеях пізньої схоластики, а тому вважав, що людина може пізнавати тільки шляхом осяяння, озаріння, натхнення. Натомість Дж.Локк надавав вирішального значення доведенням та досвіду, відкидаючи пізнавальне значення схоластики. | В) Р.Декарт стверджував, що все наше пізнання залежить виключно від діяльності розуму, тому надійним є пізнання, що базується на незаперечній тезі та використовує вроджені ідеї. Дж.Локк казав про те, що в початковому стані розум людини є «Чиста дошка», а пізнання відбувається на основі чуттів та рефлексії. |
Г) Проблемне завдання : Порівняйте дві тези: 1. Людина є мірою усіх речей. 2. Наука є мірою усіх речей. Поясніть їх виправданість чи не виправданість. Якої тези схильні дотримуватись ви і чому?
Д) Принцип активності людини у пізнанні в філософії І.Канта отмав назву__________________________________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 466.