1. Гасло „Факти є живлення науки” відповідає позиції:
а) емпіризму;
б) раціоналізму;
в) сенсуалізму.
2. Пізня антична філософія найбільше прагнула:
а) виявити начала світу і природи;
б) захистити індивіда та звільнити його від страхів життя;
в) захистити істини християнства перед громадською думкою.
3. Згідно І.Канта людина пізнає:
а) явища;
б) речі в собі;
в) начала речей.
4. За переконанням філософів–екзистенціалістів людина постає:
а) суб’єктом та об’єктом соціальних стосунків;
б) неузасадненою, закинутою в світ;
в) вінцем божого творіння.
5. Проголошення симфонії розуму та віри у філософії ХХ ст. характеризує позицію:
а) аналітичної філософії;
б) протестантської теології;
в) неотомізму.
6. Онтологічна позиція Б.Спінози характеризується як:
а) монізм;
б) дуалізм;
в) плюралізм.
7. Згідно Р.Декарту, пізнання модливе тому, що:
а) людина використовує інтуїцію;
б) людина покладається на відчуття;
в) розуму людини притаманні вроджені ідеї.
8. Об’єкт та предмет пізнання співвідносяться таким чином:
а) вони є синонімами;
б) вони стосуються різних сфер пізнання: предмет фігурує в гуманітарних науках, об’єкт – в природничих;
в) предмет постає певним зрізом або проекцією об’єкта.
9. Концепція свідомості, що на переконання її прихильників, має підтвердження з боку археології – це є:
а) теорія еволюції;
б) трудова концепція;
в) дуалістична концепція.
10. Історичний процес передбачає наявність:
а) двох векторів свого здійснення: змін та неперервного тривання;
б) постійного розвитку від простого до складного;
в) постійного занепаду людства та його моралі.
ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.
1. Теза Р.Декарта „Я мислю, отже я існую” постала результатом:
А) проведення принципу методичного сумніву з метою піддати критичному перегляду усі знання та здобути незаперечний відправний пункт для здійснення процедур дедуктивного виведення всіх можливих істин із очевидних та незаперечних положень (засновків). | Б) спроб відшукати найна-дійніше та незаперечне доведення існування Бога, оскільки із здібності людського мислення усві-домлювати себе самого можна зробити висновок про існування в світі само-засновної та самоусвідом-люючої сутності. | В) міркувань філософа щодо природи та сутності людини: щоби пояснити здатність людини діяти вільно та творчо, треба припустити в ній існування такого центру, який самовладно може приймати рішення та ініціювати активність. |
2. До вихідних тез філософії Ф.Ніцше слід віднести наступні:
А) оскільки наука у ХІХ ст. виявилась спроможною по-яснити всі основні процеси і явища дійсності, потреба у філософії як самостійній сфері знання відпадає; вона має опрацьовувати дані різних наук, узагальнювати їх та сприяти проясненню мови науки. | Б) людина є найпершим предметом уваги філософії, але її не можна вивчати методами наукового пізнан-ня, оскільки наука все уза-гальнює та підводить під єдині закони; розуміння людини можливе лише через внут-рішнє переживання життя. | В) все, із чим стикається людина, постає лише різновидами життя, тому в світі панують закони виживання і боротьби за існування, де повинні перемагати сильніші; заклик підтримувати слабких знесилює та послаблює життя. |
3. З позиції гедонізму сенс життя полягає в тому, що:
А) життя – це зречення від світу і відмова від усіх утіх плоті, заради спокутування гріхів та досягнення містичної єдності з трансцендентним Богом | Б) життя – це насолоди, бажано, як можна більш різноманітні, тут і зараз, оскільки після смерті нічого немає, тому необхідно взяти від життя усі найкращі насолоди. | В) життя – це прагнення щастя як справжнього призначення людини, а щастя полягає у житті, котре повинно бути насичене не стражданнями, а задоволеннями, які ніколи не будуть перервані. |
4. Українська філософія органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури тому, що:
А) філософські ідеї в Україні розвивалися лише в межах літератури і відомими мисли-телями можна назвати лише письменників, які цікавилися соціальною проблематикою, а суто філософські проблеми не входили до сфери їх зацікавлення. | Б) крім глибоких абстрактно-теоретич-них побудов і систе-мотворень, в україн-ській філософії важливого значення набули культуроло-гічні пошуки та етнодослідження | В) вона була присутньою на всіх основних етапах української історії і відігравала важливу роль у розвитку громадської думки, вона поставала переважно внутрішньо культурним явищем і концентрованою формою виразу особливостей національного характеру українців. |
Г) Проблемне завдання: Подайте своє розуміння тези Дж.Берклі «Бути – значить бути сприйнятим». Що випрадваного і невиправданого є в цій тезі? – Аргументуйте свою відповідь.
Д) Позиція в онтології, що визнає множінність начал світу, називається_____________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 652.