Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1. Взаємовідношення між людиною та суспільством можна описати так:
| А) Людина не може сформуватись поза суспіль-ством, тому вона повністю залежить від суспільства. Звідси виникає принцип підпорядкування індивідуаль-ного загальному, тобто суспільному. | Б). Людина залежить від суспільства, проте і суспільство залежить від енергії та ініціативи людини, адже всі досягнення мистецтва, науки, культури здобуваються через людське індивідуальне натхнення. | В) Людина формується у суспільстві, проте потім її завданням постає виробити із себе надлюдину, знехтувати нормами моралі, прагнути зміцнити силу життя, а тому відмовитись від співчуття та благочинності. |
2. Місце української філософії у світовій філософській думці можна визначити так:
| А) хоча її теорії у своїй більшості не здобули світового визнання та поширення, вона органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури, відображає особли-вості національного характеру та світо-сприйняття українців. | Б) зайняла важливе місце у світовій філософії, розробила ряд науково-методологічних теорій, світового значення, збагатила філософію принципом активності у пізнанні. | В) розробила ряд соціально-філософських теорій, які виправдовували право народів на насильницьку революцію і опиралася у цьому на принципи марксизму, а за своїм характером була раціоналісти-ною. |
3. Сутність класичного розуміння буття полягає в тому, що:
| А) буття постає вихідним і найважливішим поняттям, що охоплює собою усі можливі прояви дійсності, а тому людина має праг-нути пізнати саме буття і через його пізнання утвер-дитись в істинному бутті; наука, що вивчає буття іменується онтологією. | Б) буття постає граничною абстракцією у людському пізнанні дійсності, тому за реальним змістом воно не має і не може мати ніякого виз-начення; тому пізнання повин-но прагнути пізнавати реальні речі та явища, а поняття буття може використовуватись лише як умовне. | В) поняття буття може мати сенс лише у його поєднанні із людиною, яка є єдиним єством, здатним сприймати не лише окремі речі, а й горизонт усякого буття; отже, буття – це є дещо невід’ємне від людини, це є простір її можливих знань та проявів, а поза людиною поняття буття немає ні змісту, ні сенсу. |
4. Розуміння пізнання у філософії І.Канта передбачає такі рівні і форми його здійснення:
| А) за допомогою органів чуття людина отримує для своєї інтелектуальної діяль-ності прості ідеї, а за допомогою рефлексії вона може їх порівнювати, зістав-ляти, виявляти спіль-не і від-мінне між ними, узагальню-вати набуті дані та формувати складні ідеї, що слугують загальними умовами та орієнтирами для пізнавальної та практичної діяльності. | Б) все людське пізнання постає способом формування людських уявлень, серед яких слід розрізняти первинні уявлення, що пов’язані із чуттєвим сприйняттям, та вторинні (або уявлення уявлень). Лише перші є надійними, а тому будь-які теоретичні форми і узагальнення постають умовиними і відносними, хоча й зручними для використання. Пізнання має спиратись лише на первинні уявлення. | В) людські чуття надають матеріал для пізнання, а розсудок, що має приз-начення мислити, впоряд-ковує їх за допомогою ап-ріорних форм (категорій). Останні впорядковуються та пов’язуються між собою на основі ідей розуму. Знання являє собою синтез мате-ріалу чуттів та категорій розсудку, а сфера синтезу визначається як сфера пізнавального досвіду. |
Г) Проблемне завдання : Прокоментуйте положення Л.Фейєрбаха про те, християнську релігію Одкровення слід замінити релігією всезагальної людської любові. Що мається на увазі? Який принцип філософії Л.Фейєрбаха виражений у цій тезі?
Д) У механістичному світогляді епохи Нового часу світ уявлявся як величезний________________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 414.