Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
11. За Р.Декартом теза “Мислю, отже існую” повинна бути прийнятою у філософії як:
а) найперша ознака субстанції;
б) вихідне незаперечне положення для дедуктивного ходу думки;
в) вихідний пункт для моральної поведінки людини.
12.До характерних рис філософського мислення слід віднести:
а) гранично широкий рівень узагальнення, аргументований, систематичний характер побудови свого змісту, самоусвідомлення думки;
б) її прагнення підтверджувати свої висновки експериментами;
в) опору на конкретні факти, узагальнення, символізацію свого змісту.
13. Етика А.Шопенгауера носить переважно:
а) оптимістичний характер;
б) практичний характер;
в) песимістичний характер.
14. Із наведених нижче означень характеристиками міфологічного світогляду постають:
а) прийняття певних догматів як істинних та незаперечних;
б) послідовне доведення тверджень, що висуваються;
в) синкретизм, злиття людини із природою.
15. Вчення про норми, правила і закони правильного мислення називається:
а) логіка;
б) етика;
в) методологія.
16. У якому літературно-філософському творі часів Київської Русі містяться фрагменти творів античних філософів:
а) «Повчання» Володимира Мономаха;
б) Ізборник Святослава;
в) «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.
17. Розуміння буття в епоху Нового часу можна окреслити наступним чином:
а) субстанція, атрибути, модуси;
б) абсолют, ієрархія;
в) єдність світових стихій;
18. Пізнання як людська здатність:
а) не має суттєвого відношення до найперших потреб людини, оскільки виживати можна і без пізнання;
б) постає основним способом інтелектуального відношення людини до дійсності;
в) вказує на те, що людина постає агентом світового інформаційного процесу.
19. Особливістю свідомості, яка відрізняє її від реального, є:
а) її матеріальна природа;
б) ідеальне як її статус;
в) здатність пристосовувати людину до зовнішнього середовища.
20. До основних функцій суспільства належать:
а) забезпечення впливу економічних чинників на розвиток історії;
б) забезпечення збереження життя членів суспільства та структури соціальних відносин;
в) виокремлення основних сфер людської життєдіяльності.
ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.
1. Філософія у період панування в Європі християнського релігійного світобачення (епоха середньовіччя) не втратила статусу важливої сфери знань тому, що:
| А) вона дозволяла докладно та переконливо формулю-вати й пояснювати зміст ос-новних догматів релігії, впо-рядковувати тези Святого Письма, доводити першість релігії щодо повноважень світської влади. | Б) вона виробляла людські життєві орієнтири, оскільки людина народжується без вродженої програми свого життя і в неї існує потреба у виробленні таких орієнтир-рів, що допомагали б їй ви-рішувати життєві завдання. | В) вона, виконуючи роль прислужниці теології, виробляла засоби інтелект-туальної діяльності, збирала дані численних наук, опрацьовувала їх та передавала у розпорядження теології. |
2. Г.Гегель зміг розробити цілісне філософське вчення про розвиток усіх основних сфер буття та людської суспільної історії завдяки тому, що:
| А) він поклав у засади буття са-мочинний рух абсолютної ідеї, яка завдяки внутрішнім супе-речностям проходила послідов-но стадії тотожності, відміннос-ті та синтезу, розгортаючи і демонструючи усе багатство можливих визначень буття; тому усе вчення Гегеля було змістовно єдиним та предметно різноманітним. | Б) проголосивши тезу про те, що наука сама здатна пояснювати всі процеси дійсності, він поклав на філософію завдання узагальнювати дані усіх наук та зводити в єдину картину світу; тому його вчення набуло системного та всебічного характеру. | В) вважаючи началами світу дві окремі субстанції – мислячу та протяжну – він за допомогою геометрично-го методу докладно проана-лізував всі основні аспекти взаємодій цих субстанцій та ввів у філософію такі визна-чення субстанції, як атри-бут, акциденція, модус. |
3. Українська філософія органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури і причиною цього є те, що:
| А) філософські ідеї в Україні розвивалися лише в межах літератури і відомими мисли-телями можна назвати лише письменників, які цікавилися соціальною проблематикою, а суто філософські проблеми не входили до сфери їх зацікавлення. | Б) крім глибоких абстрактно-теоретичних по-будов і системотворень, в українській філософії ва-жливого значення набули культурологічні пошуки, етнодослідження, дослід-ження у сфері релігійної філософії та філософії історії. | В) вона була присутньою на всіх основних етапах українсь-кої історії і відігравала важливу роль у розвитку громадської думки, вона поставала переважно внутрішньо куль-турним явищем і концентро-ваною формою виразу особливостей національного характеру українців. |
4. Якщо проблематичність людського буття проявляє себе у тому, що можна народитися людиною, мати людський організм, проте не бути людиною повною мірою її необхідних проявів, то:
| А) щоб бути людиною треба присвятити своє життя Богу та злитися з ним у момент смерті, бо тільки так можна досягнути повноти життя. | Б) щоб бути людиною треба навчитись жити і діяти в соціальному просторі, вміти створювати принципи і віднаходити сенс життя та смерті. | В) щоб бути людиною треба мати неповторну своєрідність окремої людини (зовнішність, характер, звички, особливості та ін..), в протилежність типовим рисам. |
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте положення Л.Вітгенштайна про те, що більшість філософських проблем породжено неправильним використанням мови. – Аргументуйте свою відповідь.
Д) Філософська позиція доби Відродження, згідно якої все має душу, називається ___________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
Дата: 2018-12-28, просмотров: 553.