Заняття 3. Права людини в історії політико-правової думки. Права людини, держава, суспільство

Навчальна мета заняття -  формування комплексного уявлення про витоки ідеї прав людини в політико-правовій думці Стародавнього світу (Китай, Індія, Греція, Рим) та в політико- правових поглядах Середньовіччя.  А також розкрити зв’язок прав людини з супільством та державою.

Час проведення – 2 год.

План

1. Поняття і генезис прав людини.

2.  Витоки ідеї прав людини в політико-правовій думці Стародавнього світу (Китай, Індія, Греція, Рим).

3. Права людини в політико-правових поглядах Середньовіччя.

4.  Взаємини між людиною та державою: ліберальна доктрина.

5. Органи державної влади та місцевого самоврядування в механізмі забезпечення й захисту прав і свобод.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання варто розпочати з зародження прав людини у Стародавньому світі у таких державах як: Греція, Рим, Індія, Китай. Звернути увагу на інститут проксенів у Греції, їх основні права та обов’язки, а також норми про недоторканість послів та коснулів у Стародавніх державах.

Розкриваючи наступне питання необхідно проаналізувати розвиток прав людини в період феодалізму, вплив буржуазних революцій на розвиток прав людини, а саме: англійської та французької буржуазних революцій, а також становлення прав людини наприкінці XIX на початку XX століття.

Розкриваючи наступні питання теми необхідно звернути увагу на такі питання як: демократична, соціальна, правова держава: поняття, ознаки, умови існування; права людини і становлення демократичної, соціальної, правової держави в Україні; взаємини між людиною та державою: ліберальна доктрина, принцип відповідальності держави перед людиною, органи державної влади та місцевого самоврядування в механізмі забезпечення й захисту прав і свобод, права людини й становлення громадянського суспільства.

Теми для презентацій

- Раціоналістична теорія прав людини в Новий час.

- Концепція прав людини у XX столітті.

- Держава й правове регулювання прав людини.

- Права людини як критерій морального виміру політики й державної влади.

- Тенденції подальшого розвитку прав і свобод людини і громадянина в Україні.

- Права людини – сфера взаємодоповнення права і моралі.

Додаткова література:

1. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика: монографія. Відп. ред. В. Ф. Погорілко. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; А.С.К., 2003.  652 с.

2. Летнянчин Л. І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики: монографія.  Харків: Видав. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. 256 с.

3. Мірошниченко Ю.Р. Конституційно-правове забезпечення народовладдя в Україні: монографія. – Київ: Фенікс, 2012. 360 с.

 

4. Тодыка Ю.Н. Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине: монография.– Київ: Ін Юре, 2004.  368 с.

5. Пушкіна О.В. Система прав і свобод людини і громадянина в Україні : теоретичні і практичні аспекти забезпечення. Київ: Логос, 2006.  416 с.

6. Колодій А.М. Олійник А.Ю. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні : підруч. Київ: Правова єдність, 2008. 350 с.

Заняття  4. Система конституційних обов’язків. Конституційно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.

Навчальна мета заняття -  формування комплексного уявлення про систему конституційних обов’язків та особливості правового статусу  іноземців та осіб без громадянства в Україні.

Час проведення – 2 год.

План

1. Система конституційних обов’язків.

2. Загальна характеристика правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні.  

3. Конституційні права, свободи й обов’язки іноземців та осіб без громадянства.

Методичні рекомендації

Розгляд першої частини заняття варто розпочати з таких основних обов’язків як: додержання Конституції і законів України; захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів; не заподіяння шкоди природі і відшкодування завданих збитків; охорона культурної спадщини, повага до честі і гідності людей, не посягати на їхні права і свободи; сплата податків і зборів.

Розглядаючи правовий статус іноземців необхідно звернути увагу на те, що усі іноземці та апатриди, що перебувають на території України, перебувають під її юрисдикцією і повинні додержуватися Конституції та законів України. Проте згідно з національним законодавством та міжнародними договорами міра поширення на таких осіб юрисдикції держави перебування є різною залежно від особливостей їх статусу. У спеціальній літературі за даною ознакою вирізняють шість груп іноземців:

1. Іноземці, які тимчасово чи постійно проживають у країні і на яких у повному обсязі поширюється юрисдикція держави, як і на її власних громадян. До цієї категорії належать іноземні студенти, аспіранти, журналісти, спортсмени, туристи, екіпажі торговельних і пасажирських суден, літаків цивільних авіаліній, обслуговуючий персонал міжнародного сполучення, особи, що приїжджають у приватних чи бізнесових справах, члени делегацій наукового, технічного і культурного обміну тощо.

2. Іноземці, які є членами екіпажів військових кораблів, військовослужбовці військових частин. Вони підпорядковуються юрисдикції держави перебування тільки в тому випадку, якщо вчинили протиправні дії не при виконанні службових обов’язків. Питання про їх відповідальність за незаконні дії на території держави перебування, вчинені при виконанні службових обов’язків, вирішується в дипломатичному порядку.

3. Іноземці, котрі володіють консульським імунітетом. Згідно з Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи в Україні, консульські посадові особи користуються особистою недоторканністю і не можуть бути затримані або заарештовані інакше як у разі пересліду­вання за вчинення тяжкого злочину або виконання вироку (ухвали, по­станови) суду, що набрав законної сили. Консульські посадові особи та консульські службовці користуються імунітетом від кримінальної, адмі­ністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України в цивіль­них справах щодо діяльності, яку вони здійснюють у межах службових обов’язків. Проте імунітет від юрисдикції України не поширюється на випадки пред’явлення позовів про компенсацію заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди. Консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу не можуть відмовлятися від свідчень. Пра­цівники консульської установи не зобов’язані давати показання з питань, пов’язаних із виконанням службових обов’язків, а також показання, що роз’яснюють законодавство акредитуючої держави. У разі відмови кон­сульських посадових осіб свідчити до них не можуть бути застосовані заходи примусу або покарання.

4. Іноземці, які користуються дипломатичним імунітетом, за наявності якого вони є недоторканними і звільняються від кримінальної, адміністративної, цивільної чи будь-якої іншої відповідальності перед державними органами країни перебування. До даної категорії іноземців, які користуються повним імунітетом від юрисдикції України, належать: глави дипломатичних представництв, члени дипломатичного персоналу представництв, члени сімей глав дипломатичних представництв і члени сімей дипломатичного персоналу представництв представники інших держав (глави держав, урядів тощо), члени парламентських і урядових делегацій, співробітники деяких міжнародних організацій. Проте, на цих осіб не розповсюджується імунітет від цивільної юрисдикції в тих випадках, якщо вони вступають у цивільно-правові відносини як приватні особи у зв’язку з позовами про належне їм неру­хоме майно на території України, спадкування, а також у зв’язку з позо­вами, що випливають з їхньої професійної або комерційної діяльності, що здійснюється ними за межами службових обов’язків.

5. Іноземці, які отримали політичний притулок.

6.  Іноземці, які є військовослужбовцями і проходять службу у складі підрозділів Збройних Сил, що перебувають на чужих територіях згідно з міжнародними угодами (наприклад моряки ВМФ Росії, дислоковані на базі Чорноморського Флоту в м. Севастополь). Ці угоди визначають обсяг імунітету військ на чужій території, який поширюється тільки на службову діяльність військовослужбовців. При вчиненні ними злочинів не при виконанні службових обов’язків такі військовослужбовці підпадають під юрисдикцію країни перебування.

Теми для презентацій

- Сплата податків і зборів.

- Піклування про дітей та непрацездатних батьків.

- Правовий статус біженців в Україні.

Додаткова література:

1. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні. За ред. Ю.С. Шемчушенка. Київ: Юридична думка, 2008.  252 с.

2. Летнянчин Л. І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики: монографія. – Харків: Видав. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.  256 с.

3. Колісник В.П. Національно-етнічні відносини в Україні: теоретичні засади та конституційно-правові аспекти: монографія. Харків: Фоліо, 2003.  240 с.

4. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика: монографія. Відп. ред. В. Ф. Погорілко. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; А.С.К., 2003.  652 с.

5. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики: монография. Харків: Факт, 2000.  600 с.

6. Тодыка Ю.Н. Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине: монография.  Київ: Ін Юре, 2004. 368 с.

 

Дата: 2018-11-18, просмотров: 127.