Навчальна мета заняття -  формування комплексного уявлення про міжнародні механізми захисту прав людини та Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод та Європейський Суд з прав людини

Час проведення – 2 год.

План

1. Міжнародні механізми захисту прав людини: сутність і класифікація.

2. Компетенція головних, допоміжних та контрольних (конвенційних) органів ООН у галузі прав людини.

3. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод: загальна характеристика, перелік прав і свобод, що захищаються: протоколи.

4. Європейський Суд з прав людини: формування, структура, повноваження, порядок звернення, умови прийняття скарг, судові процедури, юридична сила та значення рішень.

Методичні рекомендації

Підготовку до семінарського заняття необхідно розпочати  з того, що 17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод 1950 року. Власне, з цієї дати для України розпочався якісно новий етап правового розвитку й реформування, зміст якого полягає у наближенні національної правової системи до європейських стандартів шляхом перенесення європейських та загальнолюдських правових цінностей, що, здебільшого, знаходять своє практичне втілення та вираз у прецедентному праві Європейьского Суду з прав людини, на український грунт.

На сьогоднішній день Європейський Суд з прав людини справедливо вважається найефективнішим і найавторитетнішим засобом міжнародного захисту прав людини.

Теми для презентацій

- Україна та Європейські Суд з прав людини.

- Механізми комплексного захисту прав людини.

- Американська система захисту прав людини.

Додаткова література:

1. Олійник А.Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні: монографія.  Київ: Алерта, КНТ, Центр навчальної літератури, 2008. 472 с.

2.Заворотченко Т.М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні: монографія.  Дніпропетровськ: Вид-во дніпропетр.нац.ун-т., 2007. 256 с.

3. Липачова Л.М. Реалізація конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини: монографія. Дніпропетровськ: Ліра-ЛТД, 2005.  204 с.

4. Олійник А.Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні: монографія.  Київ: Алерта, КНТ, Центр навчальної літератури, 2008.  472 с.

5. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика: монографія. Відп. ред. В. Ф. Погорілко. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; А.С.К., 2003.  652 с.

МАТЕРІАЛИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Самостійна робота студентів має за мету більш глибоко та всебічно оволодіти навчальним матеріалом з тих чи інших питань теми, розвивати в них творчу самостійність у роботі з текстом лекції, підручником, рекомендованою додатковою літературою та нормативними джерелами, вміння узагальнювати практичні результати, готувати довідки доповіді, презентації та ін. Під час самостійної підготовки до занять студенти повинні ознайомитись із запропонованою літературою та нормативними джерелами, підготувати в робочих зошитах необхідний матеріал (плани семінарських і практичних занять, варіанти рішення завдань, конспект нормативних актів та ін.).

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці університету, навчальних кабінетах,  а також в домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка консультацій, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку - поточного семестру.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Ефективність самостійної роботи студентів визначається дотриманням певних вимог до їх організації:

- розуміння студентами поставлених перед ними навчальних завдань;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей студентів, їх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчальної дисципліни, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;

- формування загально навчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).

Необхідність самостійної роботи студентів зумовлена тим, що знання, навички й уміння засвоюються не відразу, а через періодичне повторення. Крім того, лише в самостійній роботі студент може якнайкраще виявити, випробувати свої можливості, набути уміння самостійно вчитися, пе­реборювати труднощі.

На практиці використовують різні форми самостійної роботи студентів, основними серед них варто виділити:

1. Робота з текстом підручника (аналіз, відтворення матеріалу, ознайомлення з новим текстом, виписування незрозумілих термінів);

2. Виконання письмових і графічних робіт (виготовлення креслення, малюнків, схем, таблиць та ін.);

3. Самостійна практична робота. Практичні заняття — найефективніша форма самостійної роботи студентів.

При підготовці до них студент повинен:

- вивчити і засвоїти відповідну тему за підручником, а також спеціальну літературу, рекомендовану програмою і викладачем;

- вивчити і засвоїти записи, зроблені під час лекції та при опрацюванні літератури;

- знайти і проаналізувати законодавчі та інші нормативні акти з даної теми, засвоївши назви нормативних актів, основні їх положення і рік видання.

Контроль засвоєння навчального матеріалу дисципліни, віднесеного на самостійну роботу, є обов’язковим.

Основні методи перевірки успішності студентів: усне опитування, письмовий контроль, практичні заняття, тести тощо.

Письмовий котроль забезпечує глибоку й всебічну перевірку опанування програмного матеріалу. За допомогою письмових робіт одночасно контролюють значну кількість студентів у різних галузях знань.

Цей метод досить об’єктивний, бо надає можливість порівняти знання різних студентів за допомогою стандартних запитань, виявити теоретичні знаня, практичні навички та вміння, а також адекватне їх застосування для розв’язання конкретних професійних завдань.

Усне опитування зазвичай проводиться на семінарських заняттях. Його здійснюють за допомогою бесіди, відповіді студента, тлумачення певних теорій, ідей, поглядів, професійних явищ тощо. В основі усного опитування – монологічна відповідь студента або бесіда. Цей метод, завдяки своїй специфіці й характеру застосування, використовують і щоденно на планових заняттях, і на різноманітних перевірках.

Форми контролю визначаються програмою навчальної дисципліни і можуть включати виконання контрольних робіт, включених до навчального плану, індивідуальних завдань, тестів, презентацій, винесення самостійно засвоєного матеріалу на підсумковий семестровий контроль (разом з матеріалом, що вивчався  при проведенні аудиторних навчальних занять тощо.

4.1. Завдання для самостійної роботи

Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання розвивають можливості самостійної роботи і сприяють більш поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з навчальної дисципліни (презентації, контрольні роботи, що виконуються під час аудиторних занять та самостійної роботи, курсові, дипломні роботи тощо)визначаються навчальним планом. Індивідуальні завдання полягають у підготовці презентації за визначеною, або обраною студентом за допомогою викладача, темою та інших видів робіт, які затверджуються кафедрою. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються програмою навчальної дисципліни.

Індивідуальні завдання виконуються особою, яка навчається, самостійно із одержанням необхідних консультацій з боку науково-педагогічного працівника. Допускаються випадки виконання робіт комплексної тематики кількома особами.

Індивідуальні завдання розвивають можливості самостійної роботи і сприяють більш поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з навчальної дисципліни (реферати, презентації навчальних тем, контрольні роботи, що виконуються під час аудиторних занять та самостійної роботи, курсові, дипломні роботи тощо)визначаються навчальним планом. Індивідуальні завдання полягають у створенні презентації за визначеною, або обраною студентом за допомогою викладача, темою та інших видів робіт, які затверджуються кафедрою. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються програмою навчальної дисципліни.

Індивідуальні завдання виконуються особою, яка навчається, самостійно із одержанням необхідних консультацій з боку науково-педагогічного працівника. Допускаються випадки виконання робіт комплексної тематики кількома особами.

Індивідуальні завдання виконуються в формі наукових статей, виступів (доповідей) на наукових конференціях, презентацій тощо.

За надруковану наукову статтю студент може отримати 10 балів, виступ (доповідь) на науковій конференції – 7 балів, презентація – 5 .