внутрішньо переміщених осіб.

Навчальна мета заняття-  формування комплексного уявлення про конституційно-првовий статус національних меншин та  внутрішньо переміщених осіб.

Час проведення – 2 год.

План

1.  Національно-етнічний чинник у конституційному праві України. Титульна нація і національні меншини в Україні.

2.  Права та обов’язки національних меншин в Україні.

3. Поняття та облік внутрішньо переміщених осіб.

4. Забезпечення реалізації прав внутрішньо переміщених осіб на пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту, виборчі права, отримання комунальних послуг.

5. Повноваження Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання варто розпочати з головних принципів правового статусу національних меншин в Україні: визнання та поваги прав окремої особи, прав національних меншин та прав будь-яких інших національно-етнічних спільнот; рівних прав національних меншин; неприпустимості дискримінації національних меншин, проявів расизму, ксенофобії, антисемітизму; визнання багатоетнічності, багатомовності, полікультурності здобутком людства, ознакою багатства суспільства; толерантності, тобто психологічної налаштованості на доброзичливість, неупереджене ставлення до національних меншин; універсальності та неподільності прав національних меншин; невід’ємності прав національних меншин; взаєморозуміння, взаємодії та співробітництва національних меншин між собою та з титульною нацією; вирішення непорозумінь, міжнаціональної напруженості та будь-яких проблем і конфліктних ситуацій виключно шляхом діалогу; державної підтримки розвитку малих народів та національних меншин. Після проголошення незалежності України сформовано якісно новий правовий статус національних меншин, механізм захисту та забезпечення їх прав, а також систему нормативних та інституційних гарантій реалізації їх прав. Права національних меншин визнаються як невід’ємна складова цілісної системи прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Розглядаючи друге питання необхідно звернути увагу, що на сучасному етапі особливого значення набуває проблема забезпечення прав національних меншин як обов’язкова передумова досягнення міжнаціональної злагоди та стабільного демократичного розвитку українського суспільства. Окремі права національних меншин знайшли своє визнання і відображення у Статуті ООН, Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960 р., Декларації про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1963 р., Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 р., Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин і в багатьох інших міжнародно-правових документах. Значну увагу проблемам забезпечення прав національних меншин приділяє Рада Європи. У Віденській декларації від 9 жовтня 1993 р. члени Ради Європи визнали, що „головним для демократичної стабільності і безпеки нашого континенту є захист національних меншин”. Тоді ж було розроблено Декларацію та план дій по боротьбі з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом і нетерпимістю.

Висвітлюючи третє питання плану, слід враховувати те, що згідно зі ст.6 Закону України „Про національні меншини в Україні” держава гарантує всім національним меншинам право на національно-культурну автономію. В науці національно-культурною автономією називають таку форму національного самовизначення представників певної національно-етнічної спільноти в межах окремої держави, яка базується на екстериторіальних засадах і не пов’язана зі створенням національних адміністративно-територіальних утворень та передбачає проведення комплексу заходів, спрямованих на збереження і розвиток національної самобутності, мови, культури, звичаїв, традицій та інших національно-культурних цінностей. Право на національну культурну автономію за чинним Законом України „Про національні меншини в Україні” включає в себе комплекс прав, серед яких: право на користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, право на розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, право на відзначення національних свят та сповідування своєї релігії, право на задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Розглядаючи наступні питання щодо правового статусу внутрішньо переміщених осіб необхідно розкрити наступні питання: поняття та облік внутрішньо переміщених осіб; забезпечення реалізації прав внутрішньо переміщених осіб на пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту, виборчі права, отримання комунальних послуг; повноваження Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Теми для презентацій

- Правовий статус мов в Україні.

- Механізм реалізації прав національностей в Україні.  

- Міжнародне співробітництво з проблем внутрішньо переміщених осіб.

Додаткова література:

1.  Колісник В.П. Національно-етнічні відносини в Україні: теоретичні засади та конституційно-правові аспекти: монографія. Харків: Фоліо, 2003. 240 с.

2. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика: монографія. Відп. ред. В. Ф. Погорілко. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; А.С.К., 2003.  652 с.

 3. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики: монография. Харків: Факт, 2000.  600 с.

 4. Тодыка Ю.Н.  Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине: монография.  Київ: Ін Юре, 2004. 368 с.

4. Чуб О.О. Конституційне право громадян України на участь в управлінні державними справами: монографія. Харків: Одіссей, 2005.  232 с.

5. Боняк В.О. Конституційне право людини і громадянина на освіту в Україні: монографія. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2008. 180 с.