Заняття 6. Судовий захист прав і свобод людини і громадянина в Україні. Позасудові гарантії прав людини і громадянина в Україні.

Навчальна мета заняття -  формування комплексного уявлення про судовий захист прав і свобод людини і громадянина в Україні та позасудові гарантії прав людини і громадянина в Україні.

Час проведення – 2 год.

План

1. Суд як гарант прав людини і громадянина.

2. Позиції Європейського Суду з прав людини щодо права на судовий захист.

3. Конституційно-правові гарантії прав людини і громадянина в сфері виконавчої влади.

4. Позасудовий (адміністративний) порядок оскарження рішень і дій (бездіяльності) органів виконавчої влади та їх посадових осіб.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання варто розпочати зі статті 3 Конституції України проголошує людину, її життя і здоров’я, честь і гідність найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Покладаючи на державу такий обов’язок Основний Закон проголошує і гарантує право на захист : «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб» (стаття 55 Конституції України).

Суд є найефективнішим засобом правового захисту. Відповідно до Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, система яких будується за принципами територіальності і спеціалізації (ст. 124, 125 Конституції України).

Розглядаючи позасудовий порядок захисту прав і свобод людини необхідно звернути увагу на: конституційно-правові гарантії прав людини і громадянина в сфері виконавчої влади, позасудовий (адміністративний) порядок оскарження рішень і дій (бездіяльності) органів виконавчої влади та їх посадових осіб; право на петицію (звернення): порядок реалізації та значення для забезпечення прав і свобод; функції Верховної Ради України в сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина; Президент України – гарант дотримання прав і свобод; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в системі забезпечення конституційно-правового статусу людини і громадянина; органи поліції та захист прав людини; діяльність органів місцевого самоврядування щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Теми для презентацій

- Діяльність органів місцевого самоврядування щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні.

- Прокуратура України та захист прав людини.

- Право на петицію (звернення): порядок реалізації та значення для забезпечення прав і свобод.

- Адміністративна юстиція і захист прав людини.

Додаткова література:

1. Заворотченко Т.М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні: монографія. Дніпропетровськ: Вид-во дніпропетр.нац.ун-т., 2007. 256 с.

2. Липачова Л.М. Реалізація конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини: монографія. Дніпропетровськ: Ліра-ЛТД, 2005.  204 с.

3. Марцеляк О.В. Інститут омбудсмана: теорія і практика: монографія. Харків: Вид-во НУВС, 2004.  450 с.

4. Мірошниченко Ю.Р. Конституційно-правове забезпечення народовладдя в Україні: монографія. Київ: Фенікс, 2012.  360 с.

5. Нестеренко О. Інформація в Україні: право на доступ. Б.м.: Акта, 2012.  308 с.

6. Олійник А.Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні: монографія.  Київ: Алерта, КНТ, Центр навчальної літератури, 2008.  472 с.

7. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика: монографія.Відп. ред. В. Ф. Погорілко. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; А.С.К., 2003.  652 с.

8. Селиванов А.А. Стрижак А.А. Вопросы теории конституционного правосудия в Украине: актуальные вопросы современного развития конституционного правосудия: монография.  Київ: Логос, 2010.  272 с.

Заняття 7. Органи внутрішніх справ у механізмі забезпечення конституційних прав і свобод громадян. Права людини в міжнародному праві

Навчальна мета заняття -  формування комплексного уявлення про місце органів внутрішніх справ у механізмі забезпечення конституційних прав і свобод громадян та прав людини в міжнародному праві

Час проведення – 2 год.

План

1. Завдання та функції органів внутрішніх справ щодо забезпечення основних прав і свобод громадян.

2.  Форми та методи діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення основних прав і свобод громадян.

3. Права людини в історії міжнародного права і міжнародних відносин.

4.  Класичне і сучасне міжнародне право та права людини.

5. Міжнародне право прав людини як самостійна галузь сучасного міжнародного публічного права.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання варто розпочати того, що з аналіз законодавства та практика роботи різноманітних служб та підрозділів поліції дозволяють виявити наступні основні функції ОВС щодо забезпечення реалізації конституційних прав і свобод громадян: захист людини, її життя, здоров’я, прав, свобод та законних інтересів незалежно від віку, статі, національності, расової належності, мови та ін.; недопущення у своїй діяльності незаконних обмежень і порушень прав, свобод та законних інтересів громадян; безпосередня охорона задекларованих в Основному Законі прав, свобод і законних інтересів громадян; забезпечення необхідних умов реалізації громадянами певних прав, свобод та законних інтересів; відновлення порушених прав і свобод громадянина.

Розглядаючи правові форми діяльності органів внутрішніх справ необхідно звернути увагу, що вони чітко окреслені в законі й породжують юридичні наслідки. До таких правових форм належать: нормотворча – підзаконна регламентація діяльності ОВС щодо забезпечення конституційних прав і свобод громадян; правозастосовча – застосування загальних норм права до конкретних життєвих ситуацій, правозастосовча діяльність може бути правоустановчою або правоохоронною;  Правоустановча полягає в офіційному визнанні та юридичній фіксації певного права особи (наприклад, дозвільно-реєстраційна діяльність), тоді як правоохоронна – у захисті прав особи від протиправних посягань чи застосуванні до правопорушника заходів юридичного примусу (наприклад, здійснення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій). Установча – створення відповідних структур (органів, установ, організацій) для забезпечення належних умов для реалізації конституційних прав і свобод. Контрольна – спостереження за станом справ у сфері додержання прав людини та своєчасне й ефективне реагування у разі виявлення відхилень від встановлених вимог; інтерпретаційна – тлумачення змісту нормативно-правових актів у сфері прав людини; позаправові форми якщо й передбачені в законодавстві, то тільки в найбільш загальних рисах, і не породжують юридичних наслідків. До числа позаправових форм належать організаційна (організаційно-регламентуюча, організаційно-соціальна, організаційно-виховна) та матеріально-технічна.

Третє питання плану потребує врахування ст. 55 Конституції України, яка проголошує право на захист, містить важливе положення, згідно з яким кожний має право звернутися по захист до міжнародних органів і організацій. Умовою реалізації зазначеного права є, по-перше, використання особою всіх національних засобів правового захисту, по-друге, - членство або участь України в діяльності відповідної міжнародної правозахисної організації (органу).

Міжнародні механізми захисту прав людини, що існують сьогодні, поділяються за компетенцією (комплексні й спеціалізовані) та за територією (універсальні й регіональні).

Теми для презентацій

- Міжнародний білль про права людини (загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права) та міжнародні стандарти в галузі прав людини.

- Дотримання органами внутрішніх справ міжнародних стандартів щодо юридичного забезпечення основних прав і свобод громадян.

- Джерела міжнародного права прав людини: загальна характеристика, види.

- Принципи міжнародного права прав людини: рівність і недискримінація; справедливість, солідарність і соціальна відповідальність; забезпечення миру та відмова від насильства.

Додаткова література:

1. Олійник А.Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні: монографія.  Київ: Алерта, КНТ, Центр навчальної літератури, 2008.  472 с.

2. Заворотченко Т.М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні: монографія.  Дніпропетровськ.: Вид-во дніпропетр.нац.ун-т., 2007.  256 с.

3. Липачова Л.М. Реалізація конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини: монографія.  Дніпропетровськ: Ліра-ЛТД, 2005. – 204 с.

4. Олійник А.Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні: монографія. Київ: Алерта, КНТ, Центр навчальної літератури, 2008.  472 с.

5. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика: монографія. Відп. ред. В. Ф. Погорілко. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; А.С.К., 2003.  652 с.