Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

До них відносяться:

• урахування вікових особливостей;

• урахування психологічних особливостей (пам'яті, уваги, темпе­раменту, уяви, волі, емоційної сфери).

Гігієнічні вимоги до уроку

• Температурний режим;

• освітленість;

• критичні точки засвоюваності.___________________________

Час	1—4 хв	5—23 хв	23—34 хв	35—45 хв
Засвоюваність	60%	80%	45—60 %	6%

Кризи уваги:

1 — на 14—18 хвилині;

2 — через 11—14 хвилин;

3 — через 9—11 хвилин;

4 — через 8—9 хвилині.

(За С. І. Висоцькою)

Вибір раціональної структури уроку Перелік структурних елементів навчального заняття (уроку):

1. Організація початку заняття.

2. Перевірка виконання домашнього заняття.

3. Підготовка до основного етапу заняття.

4. Засвоєння нових знань і способів дій.

5. Первинна перевірка розуміння матеріалу.

Вимоги до уроку

Критерії оцінки сучасного уроку

 

6. Закріплення знань і способів дій.

7. Узагальнення й систематизація знань.

8. Контроль і самоперевірка знань.

9. Підведення підсумків заняття.

10. Інформація про домашнє завдання, інструктаж щодо його ви­
конання.

Кожний етап уроку вирішує певні дидактичні завдання, тільки йому властиві. При плануванні завдань етапу потрібно передбачити показ­ники реального результату рішення завдання (табл. 1).

Таблиця 1
_________ Структурні елементи навчального заняття________

№ з/п	Етапи	Дидактичні завдання	Показники реального результату рішення завдання
1	Організація початку за­няття	Підготовка учнів до ро­боти на занятті	Повна готовність класу й устаткування, швидке включення учнів у діловим ритм
2	Перевірка виконання домашнього завдання	Установлення правиль­ності й об'ємності вико­нання домашнього зав­дання всіма учнями	Оптимальність сполучення контролю, самоконтролю й взаємоконтролю для вста­новлення правильності ви­конання завдання й корекції пробілів
3	Підготовка до основного етапу заняття	Забезпечення мотивації і прийняття учнями мети навчально-пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань і вмінь	Готовність учнів до актив­ної навчально-пізнавальної діяльності на основі опор­них знань
4	Засвоєння нових знань і способів дій	Забезпечення сприйняття, осмислення й первинного запам'ятовування знань і способів дій, зв'язків і відносин в об'єкті ви­вчення	Активні дії учнів з об'єктом вивчення; максимальне ви­користання самостійності в добуванні знань і ово­лодінні способами дій
5	Первинна пе­ревірка ро­зуміння	Установлення правиль­ності й усвідомленості за­своєння нового навчаль­ного матеріалу, виявлення пробілів і неправильних уявлень і їхня корекція	Засвоєння сутності засвою­ваних знань і способів дій на репродуктивному рівні. Ліквідація типових поми­лок в учнів
6	Закріплення знань і спо­собів дій	Забезпечення засвоєння нових знань і способів дій на рівні застосування в зміненій ситуації	Самостійне виконання зав­дань, що вимагають засто­сування знань у знайомій і зміненій ситуації

34

Закінчення табл. 1

 

№ з/п	Етапи	Дидактичні завдання	Показники реального результату рішення завдання
7	Узагальнення й системати­зація знань	Формування цілісної сис­теми провідних знань по темі, курсу, виділення світоглядних ідей	Активна продуктивна діяль­ність учнів щодо включення частини в ціле, класифікації й систематизації, виявлення внутрішньопредметних і міжкурсових зв'язків
8	Контроль і самопере­вірка знань	Виявлення якості й рівня оволодіння знаннями й способами дій, забезпе­чення їхньої корекції	Одержання достовірної ін­формації про досягнення всіма учнями планованих результатів навчання
9	Підбиття під­сумків за­няття	Дати аналіз і оцінку ус­пішності досягнення мети й намітити перспек­тиву наступної роботи	Адекватність самооцінки учнів, вчителя. Одержання учнями інформації про реальні результати навчання
10	Інформація про домашнє завдання, інструктаж з його вико­нання	Забезпечення розуміння мети, змісту й способів виконання домашнього завдання. Перевірка від­повідних записів	Реалізація необхідних і до­статніх умов для успішного виконання домашнього за­вдання всіма учнями від­повідно до актуального рівня їхнього розвитку

У педагогічній літературі немає єдиної класифікації типів уроків. Черг І. М. виділяє дев'ять, Онищук В. А. — шість, Махмутов М. І. — чотири типи уроку.

Класифікація типів уроків:

1. Вивчення й первинне закріплення нових знань.

2. Закріплення нових знань.

3. Комплексне застосування знань.

4. Узагальнення й систематизація знань.

5. Перевірка, оцінка й корекція знань.

Учитель залежно від місця уроку в темі (розділі), від типу уроку визначає його структуру, використовуючи той або інший набір еле­ментів.

Конструювання уроків різного типу:

1. Вивчення й первинне закріплення нових знань: 1—3—4 — 5—9—10

2. Закріплення нових знань: 1—2 — 3—6 — 7 — 9—10

5*

35

Вимоги до уроку

Критерії оцінки сучасного уроку

 

3. Комплексне застосування знань: 1—2—6—7—8—9

4. Узагальнення й систематизація знань: 1—3—7—8—9

5. Перевірка, оцінка й корекція знань: 1—2 — 8 — 9—10

Зміст навчального матеріалу підбирається вчителем відповідно до теми уроку і його мети. Він повинен відповідати державному стан­дарту. У змісті реалізуються ідеї гуманізації й гуманітаризації, зв'язку з життям, потребами суспільства, особистим життєвим досвідом і інте­ресами школярів. Зміст відбиває міжпредметні зв'язки з метою форму­вання цілісної наукової картини світу. Учитель виділяє найважливіші наукові поняття, теоретичні положення, закономірності, головне, іс­тотне в змісті навчання.

Обсяг навчального матеріалу, що виноситься на урок, повинен бути оптимальним, не перевантажувати учнів і не бути недостатнім.

Учителеві необхідно забезпечити зв'язок змісту даного уроку з по­переднім уроком і раніше вивченим матеріалом.

У літературі існує багато підходів до класифікації методів навчання. Лернер І. Я., Скаткін М. Н., Бабанський Ю. К., Данилов М. А., Хар-ламов І. Ф. визначають методи за джерелами знань, за характером на­вчально-пізнавальної діяльності учнів.

В. Гузєєв виділяє такі методи навчання:

1. Репродуктивний (пояснювально-ілюстративний).

2. Програмоване навчання.

3. Евристичний.

4. Проблемний.

5. Модельний (модельно-репродуктивний, модельно-евристичний).

Найбільш повною і прийнятною у практичній роботі сьогодні є кла­сифікація методів навчання, запропонована Ю. К. Чабанським (див. таблицю 2 на с. 37).

Основні принципи відбору методів:

1. Відповідність принципам навчання.

2. Відповідність навчальному змісту.

3. Відповідність теми і мети уроку, завданням етапу.

4. Урахування реальних можливостей учнів.

5. Відповідність умовам і часу, який відводиться для навчання.

6. Відповідність рівню методичної підготовки вчителів.

7. Облік індивідуальних можливостей і схильностей учителя.

Таблиця 2 Класифікація методів навчання (за Ю. К. Бабанським)

 

№ з/п	Основні групи методів навчання	Основні підгрупи методів навчання	Окремі методи навчання
1	Методи стиму­лювання й мо­тивації нав­чання	1.1. Методи фор­ мування інтересу до навчання. 1.2. Методи форму­ вання боргу й від­ повідальності в нав­ чанні	Пізнавальні ігри, навчальні дис­кусії, методи емоційного стиму­лювання й ін. Методи навчального заохо­чення, осудження, пред'явлення навчальних вимог і ін.
2	Методи ор­ганізації й здійснення навчальних дій і операцій	2.1. Перцептивні методи (передачі й сприйняття нав­ чальної інформації за допомогою по­ чуттів): • словесні; • наочні; • аудіовізуальні; • практичні. 2.2. Логічні методи (організація і здійс­ нення логічних опе­ рацій). 2.3. Гностичні ме­ тоди (організація і здійснення розу­мових операцій). 2.4. Методи самов­ рядування навчаль­ ними діями	Лекція, розповідь, бесіда й ін. Методи ілюстрацій, демонстра­цій, кінопоказу тощо. Сполучення словесних і наоч­них методів, проведення до­слідів, виконання трудових за­вдань і ін. Індуктивний, дедуктивний, ме­тод аналогій і ін. Проблемно-пошукові (проблем­ний виклад, евристичний метод, дослідницький метод тощо), репродуктивні методи (інструк­таж, ілюстрування, пояснення, практичне тренування й ін.). Самостійна робота з книгою, із приладами, об'єктами праці тощо
3.	Методи конт­ролю й само­контролю	3.1. Методи конт­ролю	Методи усного контролю, пись­мового контролю, лаборатор­ного контролю, машинного кон­тролю. Методи самоконтролю

Прийоми діяльності вчителя й учнів Прийоми, що відповідають пояснювально-ілюстративному ме­тоду навчання:

• інтонаційне виділення вчителем логічно важливих моментів викладу;

• повторне, більш коротке пред'явлення учнем готового знання;

 

36

37

Вимоги до уроку

Критерії оцінки сучасного уроку

 

• докладне резюмування вчителем кожного окремого закінченого етапу викладу;

• супровід узагальнених висновків учителя приведенням конкрет­них прикладів;

• демонстрація учнем натуральних об'єктів, схем, графіків з метою ілюстрування окремих висновків;

• пред'явлення учнем готового плану в ході викладу;

• пред'явлення учнем переформульованих питань, текстів завдань, що полегшують розуміння їхнього змісту;

• інструктаж учнів (щодо складання таблиць, схем, про роботу з текстом підручника тощо);

• натяк-підказка, що містить готову інформацію.

Прийоми, що відповідають репродуктивному методу на­вчання:

• завдання учням на індивідуальне мовне проказування відомих правил, визначень, за необхідності використання їх у процесі рішення завдань;

• завдання учням на проказування «про себе» використовуваних правил, визначень у процесі рішення завдань;

• завдання на складання коротких пояснень до ходу рішення завдань;

• вправи на вивчення (правила, закони тощо);

• заповнення схем, таблиць за вчителем;

• завдання учням на розкодування алгоритму;

• організація засвоєння учнями стандартних способів дії за допо­могою ситуації вибору;

• завдання учням на опис якого-небудь об'єкта за зразком;

• наведення власних прикладів, що підтверджують правило, влас­тивість тощо;

• навідні запитання учням, що спонукають до актуалізації знань і способів дії.

Прийоми, що відповідають методу проблемного викладу:

• доведення вчителя передбачуваному опонентові в процесі викладу;

• пред'явлення учням навмисно порушеної логіки викладу, аналіз учителем отриманих при цьому результатів;

• розкриття вчителем причин і характеру невдач, що зустрічалися на шляху рішення проблем;

 

• обговорення вчителем можливих наслідків, зроблених із непра­вильних припущень;

• розподіл матеріалу, що викладається вчителем, на значеннєві мо­менти;

• фіксування уваги учнів на послідовності протиріч, що виникають у ході рішення завдань;

• опис учителем об'єкта з наступною постановкою питання;

• установка вчителя на уявне рішення учнями логічного завдання, висунутого в ході викладу;

• риторичні питання вчителя в ході викладу;

• наведення учням конфліктного прикладу.

Прийоми, що відповідають частково-пошуковому методу на­вчання:

• включення учнів до аргументації висунутої вчителем гіпотези;

• завдання учням на пошук схованих вузлових ланок міркування, запропонованих учителем;

• завдання учням на рішення декількох підзадач, після чого учні повертаються до головного завдання;

• навідні запитання учням, що допомагають вибору правильних шляхів рішення завдання, що одночасно вказують на різні підходи до нього;

• завдання учням на пошук помилок у міркуваннях, що вимагає оригінальної думки;

• організація конкретних спостережень учня, що спонукають до формулювання проблеми;

• завдання учням на узагальнення фактів, викладених учителем у спеціальній послідовності;

• показ способу дії із частковим розкриттям його внутрішніх зв'язків із учнем;

• завдання учням на передбачення чергового кроку міркування в ло­гіці, яка задана вчителем;

• демонстрація об'єкта, явища, що спонукає до вичленовування сутності;

• виділення кольором частини, схеми, запису, що орієнтує учнів на висування проблеми.

Прийоми, адекватні дослідницькому методу навчання:

• завдання учням на самостійне складання нестандартних завдань;

• завдання учням з несформульованим питанням;

• завдання з надлишковими даними;

 

38

39

Вимоги до уроку

Критерії оцінки сучасного уроку

 

• завдання учням на самостійні узагальнення на основі власних практичних спостережень;

• завдання учням на сутнісний опис якого-небудь об'єкта без ви­користання інструкцій;

• завдання учням на відшукання між застосування отриманих ре­зультатів;

• завдання учням на визначення ступеня вірогідності отриманих результатів;

• завдання учням на обчислення механізму протікання явища;

• завдання учням «на миттєвий здогад», «на міркування».

(За С. І. Висоцькою)

Форми організації навчання

1. Фронтальна (колективна).

2. Групова:

 

• бригадна;

• ланкова;

• кооперативно-групова;

• диференційовано-групова.

 

3. Парна.

4. Індивідуальна:

 

• індивідуалізована;

• індивідуалізовано-групова.

Засоби активізації навчання

1. Підтримувати, зміцнювати й розвивати позитивну мотивацію.

2. Сприяти скороченню часу повідомлення й обсягу готових знань і стимулювання проблемно-пошукової й самостійної навчально-про­фесійної діяльності.

3. Забезпечити формування й удосконалення навчальних умінь з пе­реробки інформації й самоорганізації практичної діяльності й розви­ток вольової сфери щодо досягнення навчально-пізнавальних цілей, самооцінки дій.

4. Надати можливість для колективного ділового спілкування.

5. Сприяти створенню внутрішнього комфорту.

Самостійна робота учнів

Самостійна робота учнів на уроці є провідним засобом досягнення дидактичної мети уроку, активізації навчання.

Вимоги до самостійної роботи (СР):

1. Наявність конкретної мети.

2. Наявність конкретного завдання.

3. Чітка форма вираження результату СР.

4. Визначення форми перевірки СР.

5. Обов'язковість виконання СР кожним учнем, що одержав за­вдання.

6. Зміст завдань повинен відповідати конкретній темі і меті уроку.

7. Зміст і методичний апарат завдань повинні забезпечити пізна­вальну діяльність на всіх рівнях пізнавальної самостійності (репро­дуктивному, частково-пошуковому, творчому).

8. Завдання індивідуалізувати для забезпечення успішного вико­нання СР.

Таблиця для збору даних, що характеризують

Самостійну роботу на уроці

(за Т. І. Шамовою)

Мета: проаналізувати, чи є самостійна робота учнів на уроці за­собом включення кожного учня в діяльність щодо досягнення дидак-

тичної мети уроку.