Науково обгрунтований аналіз діяльності вчителя є основою вдоско­налення навчального процесу. Головна мета аналізу роботи вчителів — побачити зв'язок між діяльністю вчителя й результатами його праці, вираженими в розумовому розвитку учнів, їхній культурі, ерудиції, умінні застосовувати теорію на практиці. При цьому не можна розри­вати єдність змісту діяльності вчителя і його результати. Нерідко увага звертається на нові методи й прийоми, модернізацію минулого досвіду, знахідки вчителя відносно до того, як вони впливають на учнів. Однак, у першу чергу, треба фіксувати результати нововведень — як змінилася працездатність учнів, що вони запам'ятали і яким чином використали знання. Важливо аналізувати також дієвість старих методів навчання, традиційних методик, які можуть впливати на показники навченості або негативно позначатися на ставленні дітей до навчання. Діагнос­тика покликана визначити розумне поєднання нового й старого в ро­боті вчителя, як учитель знає типові риси й індивідуальні особливості школярів. Це дозволяє активно використати колективні, групові й ін­дивідуальні форми роботи з дітьми на уроці, опиратися на їхні сили й здібності, здійснювати корекцію загальної роботи, залучати сильних учнів до роботи зі слабкими.

Варто чітко виділити вимоги до аналізу роботи вчителя.

По-перше, факти, отримані при аналізі його роботи, повинні бути осмислені, наведені до певної ідеї, з якої потім випливають рекомен­дації.

По-друге, завжди важливо виявити співвідношення між витраче­ними педагогічними зусиллями й результатом роботи вчителя. Іноді педагог домагається високих результатів за рахунок додаткових за­нять, перевантажень домашніми завданнями, тобто успіх приходить у результаті перенапруження сил учителя й учнів. Високі результати в цьому випадку не можуть бути оцінені позитивно, оскільки досяга­ються за рахунок зниження якості навчання з інших предметів, це вно­сить дисгармонію в навчальний процес.

По-третє, вивчається виховний вплив учителя, його майстерність.

25

■■

Вимоги до уроку

По-четверте, важливо виявити здібності вчителя до аналізу й оцінки спільної діяльності, оскільки від цього залежить ріст його педагогічної майстерності, ставлення до критики, вимогливість до своєї роботи.

Якість роботи вчителя визначається його авторитетом, майстер­ністю. У процесі навчання основним критерієм ефективності педаго­гічної праці є засвоєння й застосування учнями провідних ідей науки на базі розвитку творчого мислення. Удосконалювання навчального процесу, підвищення вихованості дітей і майстерності вчителя прий­нято вважати основними показниками ефективності уроку.

Аналіз діяльності колеги або підлеглого повинен відповідати не тільки сучасному рівню розвитку науки, але й вимогам етики аналі­ тичної діяльності.

Етичні вимоги стосуються предмета змісту й форм аналізу. Людина, діяльність якої аналізується, повинна обов'язково знати мету даного аналізу. З передбачуваною метою аналізу експерт повинен ознайомити відвідуваного перед аналізованим заходом і довідатися про його готов­ність до такого роду аналізу. Експерт повинен заздалегідь домовитися з відвідуваним (відвідуваними) про своє право задавати окремі питання або брати яку-небудь участь у відвідуваному заході.

Перед проведенням аналізу експерт повинен запропонувати відві­дуваному самому зробити короткий аналіз заходу (самоаналіз).

Перш ніж судити про якість заходу, експерт повинен усунути всі можливості непорозуміння в спілкуванні з відвідуваним. Для цього не­обхідно спрогнозувати всі можливості такого непорозуміння й задати питання відвідуваному. Питання можуть стосуватися уточнення:

• теоретичних аспектів (включаючи термінологію);

• методик практичної реалізації поставлених завдань;

• диференційованих та індивідуальних особливостей учасників аналізованого заходу, наприклад, учнів на уроці.

Якщо відвідуваний хвилюється, воліє обміркувати свої відповіді, то краще задати питання письмово або дати час на обмірковування.

Експерт може за бажанням запропонувати відвідуваному повідо­мити або показати план або конспект заходу. Але вимагати план у пи­семній формі в обов'язковому порядку — неетично, тому що способи підготовки до уроку можуть бути різні.

При аналізі слід спочатку зазначити позитивні сторони, а потім у коректній формі розкрити недоліки. Найкраще, якщо експерт так бу­дує свої питання й висловлення, що висновки про недоліки аналізова­ний робить сам.

26

_________ Експертиза навчальної діяльності на уроці_______________

Яким би не був досвідчений експерт, він повинен бути готовим до того, що аналізований не погодиться з його оцінкою. Завдання екс­перта — зробити не тільки грамотний аналіз, але й переконати аналізо­ваного в його правильності й об'єктивності. На прохання аналізованого експерт має бути готовий дати письмовий висновок з метою аналізу за­ходу. На завершення аналітичної процедури обов'язково повинно бути надане слово аналізованому.

Високий рівень аналітичної діяльності в учасника освітнього про­цесу, мабуть, досягається не відразу. Про досвід аналітичної діяль­ності можна судити через збіг самоаналізу з результатами експертної перевірки різних рівнів. І через вміння керівників і кожного з учасни­ків можна визначити напрямки вдосконалення своєї професійної май­стерності. Уміння бачити свої недоліки, знаходити способи й засоби професійного вдосконалювання — це показник досвіду аналітичної діяльності.

В експертній карті необхідно зафіксувати такі загальні моменти для будь-якого навчального процесу: тема й тип заняття. Так само ви­значається область експертизи, предмет, інструмент і ціль експертного оцінювання.

1. Діагностична карта обов'язково повинна містити формулювання мети заняття (поставлену діагностично) і триєдине завдання заняття (навчальне, розвиваюче й виховне). Експертиза не може проводитися без цих формулювань.

2. Дидактичне оформлення заняття (відбір адекватних цілей, ме­тодів, засобів навчання).

3. Керівництво творчою діяльністю учнів у процесі заняття:

• здатність ефективно передавати інформацію для пізнавальної діяльності студентів;

• уміння створювати спілкування в навчальному процесі;

• уміння регулювати процес спілкування;

• уміння створювати позитивну емоційну атмосферу.

4. Реалізація викладачем виховної функції заняття.

5. Уміння викладача створювати умови рефлексії.

6. Уміння вчителя організовувати власну діяльність. Володіння ме­тодиками.

7. Відповідність заняття заявленій технології:

• ситуації подиву;

• способи взаємодії учасників на занятті.

8. Методичні особливості заняття:

⁴*                                                         27

'......... ".... •""""""".......... '... """"". ""............ і.... її... і ііііініціііііиіііііі—р—і

Вимоги до уроку

Експертиза навчальної діяльності на уроці

• позиція викладача — рівень позитивного впливу викладача на учнів;

• позиція учня — рівень активності й самостійності в освітній сис­темі заняття.

9. Висновки й пропозиції експерта:

• адекватність (відповідність змісту освіти й цілей);

• відповідність методики й технології типу заняття.

Інноваційна діяльність припускає, що вчитель і школярі перебува­ють у процесі співтворчості. Мета експертизи інноваційного уроку — допомогти вчителю визначитися із процесом цілепокладання й ви­роблення критеріїв для подальшого аналізу. Нижче подаємо зразкову експертизу проблемного уроку (табл.).

Таблиця
Експертиза проблемного уроку________

Продовження табл.

28

29

Вимоги до уроку

Закінчення табл.

До експертизи можуть бути включені не тільки уроки педагогів-предметників, але й позакласні виховні заходи, заходи естетичної спря­мованості, управлінські наради.

За матеріалами сайту жюжеа'и.Ьи