Особливості працевлаштування осіб передпенсійного віку

 

Реформування пенсійної системи в Україні   Посилення негативних тенденцій старіння, природного та механічного руху населення, а також складна соціальна, політична та економічна

ситуація в країні актуалізували проблеми фінансового забезпечення пенсіонерів та необхідність реформування пенсійної системи в Україні.

З 01.10.2011 року набув чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який передбачає зміни умов призначення пенсії у солідарній системі, уточнює положення щодо обов’язкової накопичувальної пенсійної системи та участі недержавних пенсійних фондів. Тобто поряд з державним піклуванням та пенсійним забезпеченням за віком у межах солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування формується система власної турботи громадян про свою майбутню старість.

  Соціальний захист осіб передпенсійного віку у сфері зайнятості   У сучасних умовах розвитку суспільства особливого значення набуває необхідність соціального захисту осіб похилого віку, спрямованого на вирівнювання їх соціального положення з іншими членами суспільства.

Згідно з законодавством України до громадян похилого віку відносяться не тільки особи пенсійного, але й передпенсійного віку. Громадянами передпенсійного віку визнаються особи, яким до досягнення пенсійного віку залишилось не більше двох років.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством України. Види державних пенсій [6, ст. 2]:

· трудові пенсії;

· пенсії за віком;

· пенсії по інвалідності;

· пенсії в разі втрати годувальника;

· пенсії за вислуги років.

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов’язку [6, ст. 6]. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію [6, ст. 7].

Основні засади державної політики щодо соціального захисту осіб похилого віку, у тому числі і передпенсійного віку, у сфері зайнятості визначені в Законі України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» [7].

Держава гарантує кожному громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, надання різних видів допомоги шляхом: реалізації права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок і з урахуванням стану здоров’я; забезпечення пенсіями і допомогою; надання житла; створення умов для підтримання здоров’я і активного довголіття відповідно до сучасних досягнень науки; організації соціально-побутового обслуговування, розвитку мережі матеріально-технічної бази для стаціонарних закладів і надомних форм обслуговування громадян похилого віку, а також підготовки відповідних спеціалістів.

Громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами, яке додатково гарантується державними цільовими програмами зайнятості населення. Забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку. Переведення працівника похилого віку і працівника передпенсійного віку з одного робочого місця на інше не допускається без його згоди, якщо при цьому змінюються істотні умови праці.

Для працівників похилого віку застосовується загальновстановлена тривалість робочого часу. На прохання працівників похилого віку власник або уповноважений ним орган може встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Залучення громадян похилого віку до роботи в нічний час, а також до надурочної роботи та до роботи у вихідні дні допускається тільки за їх згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров’я.

Підприємства, установи і організації зобов’язані постійно поліпшувати умови праці і виробничого середовища громадян похилого віку. Робоче місце громадянина похилого віку має бути обладнано відповідними технічними та іншими засобами, що сприяють збереженню його здоров’я і працездатності.

Підприємства у необхідних випадках забезпечують професійну переорієнтацію і перепідготовку працівників передпенсійного і похилого віку, включаючи навчання за їх бажанням нових професій з урахуванням адаптаційних і вікових можливостей цих осіб. За особами передпенсійного віку в період професійної перепідготовки зберігається їх середній місячний заробіток.

Особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора роки до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора роки до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі.

Статтею 26 Закону України «Про зайнятість населення» передбачені особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу [8]:

· надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи;

· право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі, визначеному цим Законом;

· збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи;

· право на достроковий вихід на пенсію за півтора роки до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж.

Для осіб передпенсійного віку при реєстрації у центрі зайнятості тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів за умови, якщо протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески [9, ст. 22].  Допомога з безробіття виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів − 100%; упродовж наступних 90 календарних днів − 80%; у подальшому − 70%.

Особи передпенсійного віку мають право на отримання всіх соціальних послуг з працевлаштування, які надаються в межах центрів зайнятості. Крім того, для забезпечення гарантій щодо їх працевлаштування на підприємствах, в організаціях і установах бронюються робочі місця за робітничими про­фесіями.

Дата: 2018-12-21, просмотров: 144.