Соціальні й науково-технічні трансформації у суспільстві викликають суттєві зміни в характері й змісті трудової діяльності робочих і спеціалістів у різних сферах економіки. Дані об’єктивні обставини визначають діяльність соціальних служб зайнятості населення, направлену на створення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації.

Професійна діяльність спеціалістів соціальних служб також пов’язана з необхідністю підвищення кваліфікації і перепідготовки спеціалістів.

Сучасні стандарти підготовки спеціалістів розробляються на основі принципу безперервної освіти, основоположним компонентом якого є базова освіта спеціаліста.

Важливе значення при досягненні результатів перепідготовки або підвищення кваліфікації має мотивація слухачів і значимість курсів у подальшій трудовій діяльності.

Вирішення соціально-економічних проблем, пов’язаних із забезпеченням працевлаштування незайнятого населення, є актуальною задачею соціальних служб, спеціалісти яких повинні відповідати сучасним вимогам до їх професійної діяльності.

У процесі професійної діяльності спеціалістів соціальної роботи виникає необхідність перепідготовки їх із одного направлення професійної діяльності на інше. Освітньою основою перепідготовки спеціаліста виступає базова професійна освіта.

Можливі наступні направлення перепідготовки спеціалістів соціальної роботи:

- перепідготовка спеціалістів соціальної роботи, які мають базову освіту в соціальній сфері, пов’язану зі змінами професійної діяльності спеціаліста;

- перепідготовка спеціалістів, які не мають базової освіти в соціальній сфері.

Педагогічні технології перепідготовки спеціалістів у сфері зайнятості населення мають свої особливості, пов’язані з базовою освітою спеціаліста, а саме:

- перепідготовка спеціалістів із базовою технічною освітою;

- перепідготовка спеціалістів із базовою гуманітарною освітою.

Спеціалісти із базовою технічною освітою (як і інші направлення освіти несоціального профілю) мають достатні знання в галузі організації і технології виробництва. Це дозволяє їм зі знанням справи вести профорієнтаційну роботу з клієнтом соціальної служби. Проблемою виступає відсутність фундаментальних знань у галузі соціальної роботи та брак професіоналізму в спілкуванні з клієнтами, що пов’язано з відсутністю психолого-педагогічних знань і умінь.

Спеціалісти із базовою гуманітарною освітою в основному мають достатні знання й уміння в області психології спілкування з особистістю. Проблемою виступає відсутність знань із організації і технології виробництва та фундаментальних знань в області соціальної роботи.

Ці особливості слухачів курсів перепідготовки повинні враховуватись при розробці навчальних планів і програм. У залежності від конкретних умов і мети перепідготовки слухачі повинні набути всі передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою системи знань і умінь, необхідних для самостійного виконання всіх видів робіт відповідної посади.

У процесі професійної діяльності відживають старі й народжуються нові технології, які вимагають нових знань і оволодіння практичним досвідом їх виконання. Це пов’язано з періодичним підвищенням кваліфікації. Освітньою основою підвищення кваліфікації є базова професійна освіта.

3. Обґрунтування необхідності підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері зайнятості населення

Фінансово-економічна криза відбилася на всіх сторонах соціально-трудових відносин у країні. Стає очевидним, що без глибокого аналізу реалій сучасного етапу розвитку економіки, без пошуку й запровадження неординарних і ефективних підходів до вирішення проблем ринку праці – підходів, що спираються на науково обґрунтовані концепції, методи та технології, швидкий вихід із кризи навряд чи можливий.

Щоб ефективно реагувати на зміни, які сьогодні відбуваються, та ефективно розвиватися в умовах конкуренції, організації мають постійно вдосконалювати свою діяльність, вносити зміни в організаційну структуру та технології надання послуг, забезпечувати підвищення професійного рівня кадрів.

Динаміка і особливості сучасного життя, що зумовлені, з одного боку, ринковою трансформацією і початком переходу економіки на модель інноваційного розвитку, а з другого – обмежувальною дією фінансово-економічної кризи, ставлять досить високі вимоги до спеціалістів усіх рангів, до рівня їхньої професійної компетенції, професійної культури, рівня професійної адаптивності та творчої ініціативи.

Тому для кожного спеціаліста Державної служби зайнятості України його постійне професійне зростання і розвиток професійної адаптованості на робочому місці є необхідністю, продиктованою вимогами часу. Свого часу впровадження інноваційних технологій ЄТОНН та ЄІАС у роботу Державної служби зайнятості України (ДСЗУ), з одного боку, створило додаткові можливості для покращення якості її діяльності, а з другого − поширило вимоги до рівня професійності її персоналу і викликало потребу в його постійному розвитку і вдосконаленні.

Із зростанням динаміки життя і необхідністю швидко реагувати на зміни в різних його сферах виникає потреба опановувати нові підходи й навички для попередження власного відставання та забезпечувати безперервність самоосвіти і саморозвитку.

Ефективність діяльності центрів зайнятості залежить від чіткого виконання кожним спеціалістом своїх функцій, які зазначаються в їх посадових інструкціях. Кваліфікаційні вимоги – обов’язкова складова кожної інструкції: повна вища освіта, магістр, спеціаліст за спеціальністю «Менеджмент» за видами економічної діяльності, спеціаліст за напрямом підготовки «Комп’ютерні науки» та ін.

Одним із чинників оцінки стану професійності кадрів є наявність серед працюючих на виробництві фахівців з вищою освітою. Врахування цього показника дає можливість визначити ефективність функціонування того чи іншого підрозділу, суттєво впливати на формування професійного навчання кадрів.

Важливими показниками соціально-психологічної компетентності фахівців центрів зайнятості є знання основ сучасного службового етикету, навички та вміння побудови ефективних ділових стосунків з клієнтами служби, володіння технологією спілкування як із безробітними, так і з роботодавцями.

Опанування фахівцями центрів зайнятості психологічними методами, прийомами та механізмами позитивного впливу на переконання й мотивації шукачів роботи дозволяє суттєво прискорити повернення незайнятих громадян до продуктивної праці.

Мета навчання державних службовців полягає в тому, щоб:

- надати і оновити знання та вдосконалити і розвинути вміння, необхідні для ефективного вирішення завдань професійної діяльності на державній службі;

- привести фахову підготовку у відповідність сучасним вимогам до професійної кваліфікації державного службовця, підняти рівень базових знань та вмінь;

- сформувати у державних службовців мотивацію потреб у постійному самовдосконаленні, вмінні самостійно вчитися.

Література

1. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України [Ю. Маршавін, Л. Ляміна, Л. Фокас, М. Руженський, В. Поліванов та інші]. – К. : Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості, 2000. – 300 с.

2. Маршавін Ю.М. Технологізація процесу надання соціальних послуг центрами зайнятості в умовах сучасного ринку праці / Ю.М. Маршавін // Ринок праці та зайнятість населення. – 2008. − №2. – С. 23-27.

3. Бондарчук Л.В. Служба зайнятості в умовах фінансово-економічної кризи: до питання оптимізації  роботи / Л.В. Бондарчук // Ринок праці та зайнятість населення. – 2009. − №3. – С. 11-13.

4. Петрова Т. Професійний розвиток працівників: проблеми стимулювання персоналу та заінтересованості роботодавців / Т. Петрова // Україна: аспекти праці. – 2010. − №2. – С. 26-34.

5. Неперервна п рофес ійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія / за ред. І. А. Зязюна.− К. : Віпол, 2000. − 636 с.

6. Про вищу освіту: станом на 19.01.2010 р. [Електронний ресурс]/ Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2984-14

7. Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту»: станом на 23.03. 1996 р. [Електронний ресурс]/ Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2984-14

8. Толочек В.А. Современная психология труда / В. А. Толочек. − СПб. : Питер, 2005. − 479 с.

9. Освітні технології / [О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.]; за заг. ред. О.М. Пєхоти. − К. : А.С.К.,2001. − 256 с.

10. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті : монографія / [С.О. Сисоєва, А.М. Алексюк, П.М. Воловик, О.І. Кульчицька, Л.Є. Сігаєва та ін.]; за ред. С. О. Сисоєвої. − К. : ВІПОЛ, 2001. − 502 с.

11. Янушкевич Ф. Технология обучения в системе высшего образования / Ф. Янушкевич; [Пер. с польск. О. В. Довженко]. − М. : Высш. школа, 1986. − 136 с.

12. Харабет В. В. Педагогічні технології професійного навчання / В.В. Харабет. – К. : Вища шк., 2008. − 225 с.