Безробіття як соціально-економічне явище

У процесі розвитку теоретичних підходів щодо вивчення, аналізу безробіття західні економічні школи дотримувалися різних поглядів щодо причин безробіття.

Екзогенні теорії пов’язані з вивченням причини економічних коливань за межами економічної системи:

· екзогенна «теорія винаходів » – у періоди, коли активізується винахідницька діяльність, економіка сягає свого підйому. В періоди послаблення винахідництва наступає депресія або спад. Ця теорія, напевне, більше відноситься до середньострокових та довгострокових коливань;

· екзогенна «теорія політичної та соціальної діяльності » – політичні рішення, війни, політичні перевороти, революції, заходи (або їх відсутність) стосовно контролю народжуваності тощо.

Існують інші екзогенні причини економічних коливань – епідемії, техногенні катастрофи, стихійні лиха тощо.

Теорія Мальтуса пояснює безробіття надто швидкими темпами зростання чисельності населення, що випереджають темпи зростання виробництва. Позбутися безробіття, на думку Т. Мальтуса і неомальтузіанців, можна тільки завдяки війнам, епідеміям, свідомому обмеженню народжуваності та ін.

Ендогенні теорії вивчають причини, що виникають усередині економічної системи та викликають економічні коливання:

· теорія скорочення видатків на споживання – якщо скорочуються видатки на споживання, то зменшуються обсяги виробництва, зростає безробіття тощо, і навпаки;

· теорія скорочення інвестиційних видатків – якщо скорочуються обсяги інвестицій, то зменшуються обсяги виробництва, зростає безробіття тощо, і навпаки;

· теорія кількості грошей в обігу – чим більше грошей в обігу, тим більш активно працює економіка, і навпаки.

До інших причин ендогенного впливу на економічні цикли відносяться очікування.

Марксистська теорія трактує безробіття як закономірність розвитку капіталістичного способу виробництва, насамперед законів конкурентної боротьби, що змушують капіталістів збільшувати інвестиції, вдосконалювати технологічну базу виробництва. А це призводить до збільшення витрат на засоби виробництва порівняно з витратами на робочу силу. Таким чином, збільшується органічна будова капіталу і зростає безробіття. Це явище також пов’язане з циклічним розвитком економіки, з процесом нагромадження капіталу. Воно отримало назву всезагального закону капіталістичного нагромадження.

Технологічна теорія безробіття виникла у середині 50-х рр. ХХ ст., згідно з якою причиною безробіття є прогрес техніки, технічні зміни у виробництві, особливо раптові. Прихильники цієї теорії переконані, що боротися з безробіттям слід шляхом обмеження, сповільнення технологічного прогресу.

Кейнсіанська теорія безробіття є зараз найпоширенішою. Причиною безробіття вважається недостатній попит на товари. Це зумовлено схильністю людей до заощадження і недостатніми стимулами до інвестицій. Ліквідувати безробіття, на думку кейнсіанців, можна, стимулюючи попит та інвестиції з боку держави. Засобом боротьби з безробіттям Дж. Кейнс вважав збільшення інвестицій на розширення громадських робіт і навіть на військові витрати. Крім того, держава, підвищуючи доходи або знижуючи податки, може збільшити сукупний попит, що зумовить зростання попиту на робочу силу, а це, у свою чергу, знизить рівень безробіття. Кейнс та його послідовники визнають, що безробіття є закономірним явищем для капіталізму епохи вільної конкуренції.

Теорія класичного аналізу не вбачає у безробітті серйозної економічної проблеми, оскільки причиною його вважає надто високу заробітну плату, а в умовах вільного ринку такий стан довго зберігатися не може. Послідовник цієї теорії, видатний англійський економіст А. Пігу в роботі «Теорія безробіття» (1923 р.) обґрунтував тезу про те, що на ринку праці діє неідеальна конкуренція. Монополія профспілок, захист ними своїх доходів призводять до завищення ціни праці висококваліфікованих робітників відповідної галузі. З’являється надлишок попиту на ринку праці. Таке безробіття є визначною мірою добровільним. 

Ще одне пояснення причин безробіття випливає з того, що безробіття вважають наслідком деформації та негнучкості ринку праці.

Виходячи з усього вищезазначеного, можна виділити комплексний характер причин безробіття:

- структурними змінами в економіці;

- нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;

- постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми - НТР;

- пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;

- диспропорційністю розвитку економіки;

- обмеженістю попиту на товари і послуги тощо.

Література

1. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості / В.С. Васильченко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.if.ua/book/108/7238.html

2. Петюх В.М. Ринок праці / В.М. Петюх. – К. : КНЕУ, 1999. – 288 с.

3. Завіновська Г.Т. Економіка праці / Г.Т. Завіновська. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.br.com.ua/1325

4. Регіони України. Статистичний збірник / [за ред. О.Г. Осауленка]. – К. : Державний комітет статистики України, 2010. – 368 с.

5. Про зайнятість населення: станом на 08.12.2009 р. [Електронний ресурс]/ Офіційний сайт Державної служби зайнятості. – Режим доступу: www.dcz.gov.ua/doccatalog/document?id=26456

6. Маршавін Ю.М. Роль державної служби зайнятості в реалізації активної і пасивної політики зайнятості / Ю.М. Маршавін. – К. : ІПК ДСЗУ, 2010. – 31 с.

7. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]/ Офіційний сайт Державної служби статистики. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Бараник З. П. Статистика ринку праці / З.П. Бараник. – К. : КНЕУ, 2005. – 167 с.

9. Загальна економічна теорія. Спеціальна економічна теорія / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. - К. : Ніка-Центр; Ельга, 2002. – 527 с.

10. Управління трудовим потенціалом / [В.С. Васильченко, А. М. Гриненко, О. А. Грішнова, Л. П. Керб]. – К. : КНЕУ, 2005. — 403 с.

11. Калініна С.П. Ринок праці і зайнятість: теоретико-методологічний аспект / С.П. Калініна. – Донецьк : ДНУ, 2005. – 227 с.

Дата: 2018-12-21, просмотров: 133.