Інформаційне забезпечення у-ня

Явища реального світу і процеси, що відбуваються у суспільному виробництві, об'єктивно відображаються за допомогою інформації, потоки якої реально існують поряд з токами робочої сили, матеріалів і знарядь праці.Інформація означає тлумачення, повідомлення, роз'яснення, викладання.

На практиці всі технологічні, організаційні, економічні і соціальні процеси породжуються, супроводжуються і спрямовуються інформаційними процесами, які відображають різні взаємовідносини між об’єктами живого світу і становлять суть та форми зв'язку управлінськими системами.До інформації належать усі види відомостей, повідомлень (усні, письмові, графічні) і знань, потрібних для реалізації функцій менеджменту.Практика свідчить, що в сучасних умовах ефективність управління значною мірою залежить від інформаційного забезпечення, від повноти інформації.Тільки систематизована інформація дає змогу менеджеру визначити ефективність організаційно – ек-х, агротехнічних, соціальних та екологічних заходів і залежно від умов, що складаються, змінювати намічену програму. Чим краще інформований менеджер, тим оперативніші, вищі за своєю якістю його рішення.Для того, щоб прийняти правильне рішення, необхідно мати певну кількість інформації. Залежно від ф-цій, яку виконує ін форм в управлінському циклі, вона буває розпорядчою, зворотного зв’язку, запам’ятовуючою.У процесі управлінської діяльності використовують нау­ково-технічну, адміністративно-правову, метеорологічну, агробіологічну та інші види інформації. За призначенням інформацію ділять на планову, обліковою, бухгалтерську, звітну, статистичну, виробничо-оперативну, розпорядчу, довідкову, нормативну; за способом передачі - на ту, що передається усно, поштою, телефоном, телетайпом, факсом; за періодичністю — на систематизовану і ймовірну, обумовлену зовнішніми і внутрішніми виробничими подіями; за характером носіїв — на документизовану і недокументизовану по відношенню до процесу обробки — на оброблювану, необроблювану і аналітичну.Крім того, інформація може ділитись на достовірну і недостовірну, достатню, недостатню і надлишкову.Для ефективного функціонування системи управління важливе значення має своєчасність надходження інформації Часткова інформація, одержана своєчасно, значно корисніша для управління, ніж повна інформація за всією формою, яка одержана із запізненням.До важливих характеристик, які визначають якість ек-ї інформації, належать безперервність і систематичність її надходжень. Інформація має надходити постійно, оскільки завжди виникає потреба у розробці і коригуванні управлінських інформаційних рішень.Серед найбільш важливих видів джерел інформації можна виділити:-источники усередині самої компанії:-специализированные групи співробітників;-періодичні звіти;-різноманітні інформаційні зв'язки;-джерела,що публікуються, такі, як:-звіти урядових агентств;-звіти торгових організацій;-научні публікації;-торгові журнали;-довідники;-заг публікації;-ін компанії:постачальники, рекламні агентства і засоби масової інформації, замовники (включаючи ділерів і оптовиків),конкуренти. -інформаційна індустрія:фірми, що займаються дослідженнями у області маркетингу

 

39.              Ефективність системи менеджменту — показник, що характеризу­ється співвідношенням витрат на здійснення управлінських функцій і результатів діяльності організації.Отже, система показників ефективності управління повинна ґрунтуватися на зіставленні досягнутих орга­нізацією результатів у їх вартісному еквіваленті з вели­чиною управлінських зусиль. Управлінські зусилля певною мірою можуть бути оцінені у кількісному вира­женні через величину витрат на управління. Чим меншими є ці витрати з розрахунку на одиницю продукції, тим ефективнішою вважається система ме­неджменту організації.Найуживанішим показником визначення ефективнос­ті управління є відношення загального або кінцевого ре­зультату виробництва до сукупних витрат на управління:де Еу — ефективність управління; Рк — кінцевий ре­зультат, отриманий підприємством; Ву — витрати на управління.Цей показник може набувати різного змісту, залеж­но від того, яка величина виступає у якості загального результату діяльності підприємства — обсяг виробниц­тва, обсяг реалізації продукції чи сума прибутку.До кількісних показників ефективності системи управління відносять і економію живої та уречевленої пра­ці у ній, яка полягає у скороченні трудомісткості виконання у-ських операцій та процедур. Йдеться про змен­шення кількості зайнятих в апараті управління. Тому ще одним поширеним показником ефективності системи ме­неджменту є відношення загального результату виробниц­тва (обсягу реалізації продукції, суми валового прибутку) до кількості працівників апарату управління:, де і? — кількість управлінського персоналу.Крім названих кількісних показників, які оцінюють здатність системи менеджменту забезпечувати кращий загальний результат діяльності організації, використо­вують й інші. Кількісні показники ефективності системи менеджменту організації: Фінансові витрати - Спосіб розрахунку показників ефективності: 1. Відношення загального або кінцевого результату господарювання до сукупних витрат на управління: — обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління; — обсяг прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління; — коефіцієнт співвідношення темпів зміни загального результату господарювання і темпів зміни, 2. Частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг) і темп зміни цього показника на управління. Економія живої і уречевленої праці апарату управління. Спосіб розрахунку показників ефективності: 1. Відношення загального або кінцевого результату господарювання до сукупних витрат на управління: — обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління; — обсяг прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління; — коефіцієнт співвідношення темпів зміни загального результату господарювання і темпів зміни. 2. Частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг) і темп зміни цього показника. Якісні показники ефективності системи менеджменту організації:1.Рівень керованості: Кн = Ун / Уф

де Ун _ норма керованості; Уф — фактична кількість підлеглих у керівника;2. Коефіцієнт раціональності структури: Крс = 1 – Пф / Пос; Крс = 1 – Аф / Амс;, Де Пф, Пос— КІЛЬКІСТЬпідрозділів в апараті управління фактично і відповідно до нормативів; Аф, Атс — кількість працівників апарату управління фактично і згідно з типовою структурою; 3.Ступінь централізації управлінських функцій:Кц = Рфб / Рф; де Рфв — кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на вищих рівнях управління; Рф — загальна кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на всіх рівнях управління; 4.Співвідношення кількості лінійного та функціонального персоналу: Кс = Алк / Афк;де Алк — кількість лінійних керівників; Афк — кількість працівників функціональних служб;5. Ступінь формалізації праці менеджерів: Кф = Анд / Азу; де Анд — кількість працівників, праця яких організована на основі нормативних документів;Азу — загальна кількість управлінців.6. Коеф-нт цілеспрямованості стр-ри у-ня:Кц.су = Аа.уп / Ауп; Де Аа.су, Ауп – к-ть адміністративно -управлін­ського персоналу, зайнятого вирішенням спеціальних проблем, і всього управ­лінського апарату;7.Коеф-нт повноти охоплення,ф-цій у-ня:Ко.ф.у.=Кф/Кн., де Кф, Кн — кількість функцій, які здійснюються в апараті управління фактично і за встановленими нормативами;8.Коеф-нт дублювання ф-цій:Кд.=Др..з./Кр.н., де Крз — кількість видів робіт,закріплених за декількома підрозділами;•Кр.н — кількість видів робітзгідно із затвердженими нормативами;9. Коеф-нт глибини спеціалізації у-нських робіт:Кг.с=Тр.проф../Тр., Де Трлроф — обсяг робіт,
профільних для даного підрозділу; Тр — загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі.10.Коеф-нт надійності стр-ри у-ня:КККнад=1-Кн./Краг, де Кн — кількість не реалізованих рішень; Кзаг — загальна кількість рішень,прийнятих у підрозділі.

 


Дата: 2018-09-13, просмотров: 31.