Розвиток адміністративної школи відбувався у двох напрямах раціоналізація виробництва і дослідження проблем управління. Головною турботою представників класичної школи була ефективність застосовно до роботи всієї організації загалом. Метою цієї школи було створення універсальних принципів управління, реалізація яких обов'язково приведе до успіху. Тут можна виділити роботи Гаррінгтона Емерсона (1853 - 1931), Анрі Файоля (1841 1925), Ліндолла Урвіка (1891 1983), Макса Вебера (1864 - 1920), Генрі Форда (1863 - 1947).

М. Эмерсон в своєму головному труді «Дванадцять принципів продуктивності» (1911 р.) розглядає і формулює принципи управління підприємствами, причому обгрунтовує їх прикладами не тільки промислових організацій.Принципами управління, сформульованими Емерсоном, є:1. Точно поставлені ідеали або цілі, 2. Здоровий глузд, 3. Компетентна консультація,4. Дисципліна,5. Справедливе відношення до персоналу. Франц інженер Анрі Файоль вніс величезний внесок в науку управління. Він розробив загальний підхід до аналізу д-сті адміністрації і сформулював деякі, суворо обов'язкові принципи у-ня:1. Розподіл праці. 2. Влада (повноваження) і відповідальність. 3. Дисципліна 4. Єдність распорядительства або єдиноначальність. 5. Винагорода персоналу є оплата виконаної роботи.6. Централізація.7. Ієрархія 8. Порядок.Особливу увагу Файоль приділяв складанню плану і прогнозу. Якщо Файоль досліджував функціональний аспект менеджменту, то Макс Вебер розвивав институциональный аспект. Його основна робота «Теорія суп-ва і ек-на орг-ція» (1920) присвячена аналізу проблеми лідерства і бюрократичній стр-рі влади в орг-ції. Вебер виділяє 3 осн типи орг-цій в залежності від хар-ру влади, якою володіє керівник: харизматический, традиційний і ідеальний (або бюрократичний).Харизматический тип орг-ції має місце тоді, коли керівник володіє винятковими особистими якостями.Традиційний тип орг-ції виникає з харизматического, коли відбувається природна заміна лідера і члени орг-ції по традиції підкоряються керівнику, що замінив колишнього лідера. Ідеальний (бюрократичний) тип заснований на спеціальному розділенні влади, що забезпечує керівнику можливість бути лідером в орг-ції.

22.Школа науки управління або математична школа управління (1950 по теперішній час). Математична школа у-ня зародилася на початку 40-х років і передусім в у-ні військами під час 2-й світової війни. Потім випробувані кількісні методи були перенесені на у-ня цивільними орг-ціями. Багато які фірми почали використати деякі математичні інструменти при найме службовців, при розставлянні обладнання на вир-чих площах, плануванні складських операцій. Тобто математика носила прикладний характер в деяких областях м-нту. I Математична школа хар-зується передусім використанням в м-нті досліджень операцій і моделювання. По суті ця школа використовує кількісні методи для розв'язання у-нських і вир-чих проблем. Вона акцентує свою увагу на прийнятті рішень, ек-ній ефективності, формальних математичних моделях і використанні комп'ютерів.Використання операцій в області м-ту це застосування кількісних методів до операційних проблем орг-ції. Визначивши проблему, розробляють модель ситуації, яка приблизно відображає істотні властивості реальності, тобто спрощує. Це дозволяє додати змінним кількісні значення і об'єктивно порівняти і описати кожну змінну, а також взаємозалежність між ними. Ключовою хар-стикою цієї школи є заміна словесних міркуванні і описового аналізу моделями, символами і кількісними значеннями.Формування і розвиток цієї школи пов'язане з такими іменами, як Р. Акофф, С. Бір, Д. Форрестер і інш. Внесок в розвиток М: 1)поглиблене розуміння складних у-ських проблем завдяки розробці і застосуванню моделей, 2)розвиток кількісних мет-в на допомогу керівникам, що ухвалює рішення в складних ситуаціях.