Орг-не П складається з таких етапів: 1. Розподіл праці – це процес розподілення заг роботи в орг-ції на окремі завдання, достатні для виконання окремим робітником відповідно до його кваліфікації та здібностей-спеціалізація. Спеціалізація означає з’ясування сутності та змісту кожної роботи в орг-ції. Цей процес називається проектуванням робіт .Процес проектування робіт складається з двох стадій:а) аналіз робіт (аналіз виробничих операцій);                      б) власне проектування робіт.П робіт – це процес визначення обсягів та змісту кожного виду робіт в орг-ції.Є новий термін “перепроектування робіт. До осн методів перепроектування робіт належать: 1) Ротація робіт – переміщення робітників через певні проміжки часу з однієї роботи на іншу. 2) Формування робочих модулів – ротація у відносно короткі проміжки часу, наприклад, впродовж одного робочого дня.3) Розширення роботи -горизонтальне розширення даної роботи за рах збільшення кількості операцій, які виконуються в її межах, 4) Збагачення роботи  - це процес поглиблення роботи, підвищення її змістовності. 5) Використання альтернативних графіків роботи.2. Департаменталізація – це процес групування робіт і видів д-сті в окремі підрозділи орг-ції (бригади, групи, сектори, відділи, цехи, вир-ва).

Відповідно до принципу, який покладено в основу групування видів д-сті, розрізняють декілька базових схем департаменталізації: функціональну деп-цію – за осн функціями у-ня в орг-ції;продуктову деп-цію-за окремими видами продуктів, що виробляються фірмою;територіальну деп-цію-за географією фізичного розташування окремих підрозділів фірми; деп-ція, орієнтована на споживача – за принципом задоволення потреб найвагоміших та значущих для організації споживачів.3. Делегування повноважень – це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. За доп делегування повноважень встановлюються формальні відносини та посадові зв`язки працівників в організації. Делегування повноважень охоплює:-передавання повноважень (надання підлеглому обмеженого права приймати рішення, використовувати ресурси і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання поставлених завдань);-прийняття відповідальності;-підзвітність (це вимога до підлеглого, який, використовуючи свої повноваження, має усвідомлювати наслідки своїх дій і повідомляти про них своєму безпосередньому начальнику). Повноваження, що передаються підлеглим, бувають 3х типів:лінійні;штабні;функціональні.Лінійні повноваження – це п, які передаються від начальника безпосередньо йому підлеглому і далі ін підлеглим. Делегування лінійних повноважень утворює ієрархію рівнів у-ня в орг-ції. Штабні п(апаратні, адміністративні) – це повноваження, що передаються особам, які здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо лінійних керівників. Функціональні п-це повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників. 4. Діапазон контролю- це кількість робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові.5. Механізми координації. Координація робіт – це процес узгодження дій усіх підсистем орг-ції для досягнення її цілей.Координація роботи здійснюється:або шляхом підпорядкування(вертикальна координація);або шляхом встановлення горизонтальних зв’язків між підрозділами, які знаходяться на одному орг-ційному рівні (горизонтальна координація).Вертикальна координація ґрунтується на вказівках, які проходять по ланцюгу команд. В межах вертикальної координації менеджер узгоджує роботу своїх підлеглих. Горизонтальна координація ґрунтується на взаємних контактах співробітників, які знаходяться на одному рівні в ієрархічній структурі.

37.Заг хар-ка,види та стр-ра планування

Планування як функція у-ня має складну ст.-ру і реалізовується через підфункції: прогнозування, моделювання і програмування.Прогнозування   це метод науково обгрунтованого передбачення можливих напрямів майб розвитку орг-ції, що розглядається в тісній взаємодії з навколишнім її середовищем. Прогнозування складає перший рівень планування. Задача програмування -запрограмувати її переклад в новий заданий стан. Сюди входить розробка алгоритму функціонування системи, визначення ресурсів, що вимагаються, вибір наукових коштів і методів управління.Планування як ф-ція у-ня являє собою процес обгрунтування напрямків розвитку соц системи чи орга-ї визначення цілей і шляхів їх досягнення. Воно охоплює різні рівні тієї або інорг-ції і у часі носить довгостроковий(15-20років), середньостроковий(5років) і короткостроковий характер(на 1рік).Іншою формою поточного планування є розробка політики і механізмів регулювання у разі виникнення можливих ситуацій в майбутньому. Так, необхідно вже зазделегідь визначити можливу політику компанії у разі виникнення страйку.Третьою формою поточного планування є бюджетне планування. Бюджет являє собою фінансовий план, який служить керівництвом і засобом контролю над майбутніми операціями. Принципи планування: обґрунтованість; оптимальність; комплексність; Планування полягає в обґрунтуванні напрямків розвитку соц. системи (організації), визначенні для неї обґрунтованих конкретних завдань і шляхів реалізації. Підфункції планування: прогнозування та моделювання. Планування - це стадія процесу управління, на якій визначаються цілі діяльності, необхідні для цього засоби, а також розробляються методи, найбільш ефективні в певних умовах. План є основою діяльності підприємств всіх форм власності та розмірів, так як без нього неможливо забезпечувати узгодженість в роботі підрозділів, контролювати результати, визначати потребу в ресурсах, стимулювати трудову активність працюючих на підприємстві. Сам процес планування дозволяє більш чітко формулювати цільові установки організації та використовувати систему показників діяльності, необхідну для подальшого контролю результатів. Крім того, планування забезпечує більш чітку координацію зусиль структурних підрозділів і таким чином укріплює взаємодію керівників різних служб організації. А це означає, що планування - безперервний процес вивчення нових шляхів і методів удосконалення діяльності організації за рахунок виявлених можливостей, умов та факторів. Види планів: Організації розробляють багато різних планів. Загалом, це стратегічні, тактичні та оперативні плани. Стратегічні плани. Стратегічні плани - це плани, які розробляють для досягнення стратегічних цілей. Точніше, стратегічний план - це генеральний план, який містить вирішення щодо розміщення ресурсів, пріоритети та послідовні дії, потрібні для досягнення стратегічних цілей. Такі плани розробляє рада директорів та менеджери вищого рівня. Зазвичай, ці плани мають довготривалі перспективи та вирішують питання щодо розміщення ресурсів, конкурентних переваг і синергії. Тактичні плани. Тактичний план націлений на виконання частини стратегічного плану. Такі плани задіюють вищий і середній рівні менеджерів та мають дещо коротші терміни і конкретний об'єкт. Тактичні плани дають змогу вирішити як саме зробити щось конкретне. Оперативні плани. Оперативні плани концентровані на виконання тактичних планів для досягнення оперативних цілей, їх розробляють менеджери середнього та нижчого рівня. Ці плани мають короткотермінові об'єкти та досить вузьку сферу прикладання. Кожен з них охоплює невелику сферу діяльності.