Організація розподілення повноважень

Щоб плани були реалізовані керівництво повинно знайти ефективний спосіб поєднання планів, з оптимальним результатом.Існує два осн аспекти орг-го процесу:1. Розподіл організації на підрозділи відповідно цілям і стратегіям.2. Делегування повноважень.(передача задач і повноважень особі, яка приймає на собі відповідальність за їх виконання). Повноваження являють собою обмежене право використати ресурси організації і направляти зусилля деяких її співробітників на виконання певних задач.У деяких випадках межі повноважень змінюють характер повноважень значною такій мірою, що необхідно розглянути відносини між рівнями повноважень, які виявляються у вигляді двох загальних типів. Сморіду означаються як лінійні і апаратні (штабні) повноваження, причому обидва типи можуть застосовуватися в різних формах. Апаратні (штабні) повноваження допомагають організаціям використати фахівців без порушення принципу єдиноначальності. Штабні повноваження включають рекомендаційні повноваження, обов'язкові узгодження, паралельні і функціональні повноваження.Адміністратівній апарат виконує багато функцій в сучасних організаціях: консультативний, обслуговуючий і особистий аппарат.Лінійні повноваження - це повноваження, які передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі до іншим підлеглим. Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління організації. Процес створення ієрархії називається скалярним процесом.

31. Вибір, планування, організаційне проектування структури орг-ї.

Планування – це спосіб за допомогою якого керівництво забезпечує єдиний напрямок зусиль всіх членів організації для досягнення загальних цілей. Процес планування включає стадії: 1)визначення місії (місія - основна загальна ціль або задача організації) та цілей організації; 2)визначення завдань організації; 3)складання планів виконання робіт; 4)розробка загальних напрямків виконання планів на кожному управлінському рівні; 5)розробка конкретних процедур і правил виконання. Принципи планування: обґрунтованість; оптимальність; комплексність; Планування полягає в обґрунтуванні напрямків розвитку соц. системи (організації), визначенні для неї обґрунтованих конкретних завдань і шляхів реалізації. План є основою д-сті п-ств всіх форм власності та розмірів, так як без нього неможливо забезпечувати узгодженість в роботі підрозділів, контролювати результати, визначати потребу в ресурсах, стимулювати трудову активність працюючих на п-тві. Види планів: Орг-ції розробляють багато різних планів. Загалом, це стратегічні, тактичні та оперативні плани. Стратегічні плани - це плани, які розробляють для досягнення стратегічних цілей. Точніше,- це генеральний план, який містить вирішення щодо розміщення ресурсів, пріоритети та послідовні дії, потрібні для досягнення стратегічних цілей. Такі плани розробляє рада директорів та менеджери вищого рівня. Зазвичай, ці плани мають довготривалі перспективи та вирішують питання щодо розміщення ресурсів, конкурентних переваг і синергії. Тактичний план націлений на виконання частини стратегічного плану. Такі плани задіюють вищий і середній рівні менеджерів та мають дещо коротші терміни і конкретний об'єкт. Тактичні плани дають змогу вирішити як саме зробити щось конкретне. Оперативні плани концентровані на виконання тактичних планів для досягнення оперативних цілей, їх розробляють менеджери середнього та нижчого рівня. Ці плани мають короткотермінові об'єкти та досить вузьку сферу прикладання. Кожен з них охоплює невелику сферу діяльності. Процес орг-ї проектування вкл. такі етапи: 1)Поділ праці – закріплення часткових ф-й м-та за лін-ми або ф-ми підрозділами; 2)Визначення співвідношень повноважень різних посад; 3)Визначення певних обов'язків. У розвитку виконання цих етапів формується орг. стр-ра різних видів. Під орг-ною структурою розуміють впорядкована сукупність підрозділів, що дає можливість керувати орг. взаємодією і підпорядкованістю цих органів.

 

 

Дата: 2018-09-13, просмотров: 37.