Працівники, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою. Норми і порядок видачі безкоштовно, за рахунок власника або уповноваженого їм органа, молока або інших рівноцінних продуктів на роботах зі шкідливими умовами праці визначені постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 року №731/П-13 «Про порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці».
Відповідно до даної постанови власник або уповноважений ним орган самостійно вирішує ці питання на основі переліку хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується у профілактичних цілях уживання молока або інших рівноцінних продуктів.
Перелік цих шкідливих хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 4 листопада 1987 року № 4430-87 і прикладений до зазначеної вище постанови Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС.
Молоко видається, як правило, на робочому місці або в їдальні, буфеті по 0,5 літра в день (зміну) незалежно від його тривалості у фактичної зайнятості працівника на роботах зі шкідливими умовами праці. Забороняється заміняти видачу молока грішми або іншими продуктами (крім кефіру, кисляку, мацоні, тобто рівноцінних продуктів, що нейтралізують шкідливості).
При особливо шкідливих умовах праці згідно зі спеціальним переліком таких робіт безкоштовно видається лікувально-профілактичне харчування зі спеціальним набором продуктів, що нейтралізують виробничі шкідливості. Воно видається робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям з метою зміцнення їхнього здоров'я і попередження професійних захворювань за затвердженим переліком виробництв, професій і посад, незалежно від того, у якій галузі народного господарства знаходяться ці виробництва.
Перелік таких робіт, раціони лікувально-профілактичного харчування і норми безкоштовної видачі на них вітамінних препаратів, а також правила цієї видачі затверджені постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 7 січня 1977р. № 4/ П-1. Зазначений перелік робіт відноситься до всіх галузей народного господарства, де є такі роботи.
Лікувально-профілактичне харчування видається і за дні непрацездатності через професійне захворювання, якщо хворий не госпіталізований, вагітним жінкам на цих роботах на увесь час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Воно видається й іншим працівникам, зайнятим повний робочий день (зміну) на виробництві, у якому для основних працівників і ремонтного персоналу встановлене лікувально-профілактичне харчування. Видача лікувально-профілактичного харчування відбувається у виді гарячих сніданків перед початком роботи, а в окремих випадках ці сніданки видаються в обідню перерву. Лікувально-профілактичне харчування видається працівникам за нормами меню, розрахованих на 6 днів.
При роз'їзному характері роботи, працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Власник може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникам пільги і компенсації, не передбачені відповідним законодавством.
Термінологічний словник
Умови праці – це сукупність факторів зовнішнього середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини у процесі праці.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці.
Виробнича санітарія- система організаційних, санітарно-гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання впливу на працівника несприятливих умов праці.
Навчальні завдання
Студент повинен знати:
· поняття умов праці та фактори, що їх визначають на виробництві;
· правові засади державного регулювання умов праці;
· основні напрямки поліпшення умов праці на виробництві;
· засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.
Студент повинен уміти:
· характеризувати організаційно – технологічні, санітарно – гігієнічні та соціально – психологічні умови праці;
· визначати соціально – економічну ефективність поліпшення умов праці на виробництві.
Питання для поглибленого вивчення
1. Виробниче середовище та його вплив на організм і працездатність людини.
2. Формування ринкового механізму зацікавленості роботодавця у поліпшенні умов праці.
3. Система пільг і компенсацій робітникам, які зайняті у небезпечних умовах праці.
4. Витрати у сфері охорони праці.
Теми рефератів
1. Проблеми вдосконалення пільг і компенсацій робітникам, які зайняті у небезпечних умовах праці.
2. Податкове регулювання як метод економічного стимулювання поліпшення умов і охорони праці.
3. Відтворювальні та захисні функції системи пільг і компенсацій.
4. Проблеми охорони праці у сучасних умовах в Україні та шляхи їх вирішення.
Індивідуальне завдання
Тип завдання: аналітичний огляд навчально-методичної, наукової, монографічної, періодичної літератури та статистичних даних з проблем теми.
Мета завдання: перевірка знань студентів, які були набуті у процесі вивчення дисципліни „Менеджмент персоналу” з акцентом на проблематику забезпечення сприятливих умов праці.
Самостійна робота: проаналізувати за літературними джерелами сучасний стан втрат від травматизму та професійних захворювань на Україні.
Форма подання звіту: аналітичний звіт щодо стану і напрямків поліпшення умов праці на підприємствах і в організаціях України з обґрунтуванням власних пропозицій (6 -7 сторінок тексту).
Примітка: рекомендується, перш за все, використовувати матеріали журналу „Охорона праці”.
Завдання для перевірки знань
Контрольні запитання одиничного вибору відповідей
1. Основними директивними документами, що регламентують умови праці, є:
а) санітарні норми проектування підприємств;
б) будівельні норми і правила (Бніп);
в) держстандарти і вимоги техніки безпеки й охорони праці;
г) усі перераховані вище документи.
2. До яких з нижченаведених факторів відноситься естетичність середовища, приємність форм, наявність квітів і звуків на робочому місці, оформлення зон відпочинку, які заспокоюють?
а) інженерно-психологічні фактори;
б) санітарно-гігієнічні фактори;
в) естетичні фактори;
г) усі перераховані вище фактори.
3. На фізичні зусилля і нервову напругу, робочий стан працівника, темп і монотоність роботи впливають:
а) виробничі фактори;
б) естетичні фактори;
в) фактори безпеки;
г) інженерно-психологічні фактори.
4. Така група факторів виробничого середовища, як «робоче положення» характеризується такими моментами:
а) складністю розрахунків, високою відповідальністю, інтелектуальною напругою;
б) положенням тіла людини стосовно засобів виробництва;
в) багаторазовістю повторення однотипних короткочасних операцій, дій, циклів;
г) усіма перерахованими вище моментами.
5. При формуванні трудових ресурсів підприємств вплив технологічних факторів на склад і чисельність працюючих повинен сприяти:
а) створенню максимальної економії витрат праці на виробництво продукції;
б) комфортності на робочих місцях;
в) формуванню морально-психологічного клімату в колективі;
г) працездатності людини.
Контрольні запитання множинного вибору відповідей
1. Зменшення тимчасової непрацездатності працівників, скорочення плинності кадрів, зниження витрат на пільги і компенсації працюючим у шкідливих умовах є наслідком умілої політики керівництва підприємства в області:
а) поліпшення технологічних умов праці;
б) поліпшення організаційних умов праці;
в) поліпшення соціальних факторів;
г) поліпшення факторів безпеки.
2. Несприятливі умови праці поділяються за:
а) ступенем непередбачуваності;
б) ступенем складності;
в) ступенем важливості та шкідливості;
г) ступенем небезпеки.
3. Припустимих умов праці стосуються такі твердження:
а) можливі зміни функціонального положення організму відновляються за годину регламентованого відпочинку чи до початку наступної зміни;
б) створення умов для підтримки високого рівня працездатності;
в) умови праці, за якими несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівня, прийнятого за безпечний для населення;
г) можливі зміни функціонального положення організму не впливають негативно на стан здоров'я організму працюючих.
4. Психологія праці займається:
а) лікуванням психічних розладів у працівників;
б) вивченням різноманіття прояву психіки у трудовій діяльності;
в) розробкою заходів щодо попередження психологічних зривів у співробітників підприємства;
г) визначенням дієздатності особистості до робот.
5. Безкоштовне забезпечення працівників і службовців на роботах з важкими і шкідливими умовами праці заздалегідь визначеними законодавством лікувально-профілактичними продуктами здійснюється за рахунок:
а) власника;
б) фонду соціального захисту населення;
в) родичів цих робітників та службовців;
г) уповноваженого власником органа.
Список рекомендованої літератури
1. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003 – С. 128-134.
2. Закон України “Про охорону праці” // Закони України. – К.,1996.- Т.4.-С.114-133.
3. Науково-практичний коментар до закону України „Про охорону праці”. – К., 1997.
4. Десслер Г. Управление персоналом: Учебное пособие / Пер. с англ. Под ред. Ю.В. Шленова.-М.:БИНОМ, 1997 – С. 384-410.
5. Уманський О.М., Сумцов В.Г., Гордієнко В.Д. Соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2003 – С. 358-372.
ТЕМА 12. ОЦІНКА ПЕРСОНАЛУ
12.1. Сутність і ціль оцінки персоналу.
12.2. Методи оцінки претендентів на вакантні робочі місця в організації.
12.3. Оцінка робітників та службовців.
12.4. Оцінка фахівців і професіоналів.
12.5. Оцінка керівників.
12.7. Атестація фахівців, професіоналів і керівників.
Дата: 2016-09-30, просмотров: 442.