Завдання для перевірки знань

Контрольні запитання одиничного вибору відповідей

1. Робочий час визначається:

а) загальною мірою людського потенціалу;

б) мірою розподілу заробітної плати на погодинну та відрядну форми;

в) загальною мірою витрат праці незалежно від сфери діяльності людини;

г) мірою визначення ініціативності персоналу організації.

2. Чи можуть підприємства і організації при укладенні колективного договору встановлювати тривалість робочого часу меншу ніж передбачену “Кодексом Законів України про працю”?

а) при укладенні колективного договору сторони можуть встановлювати тривалість робочого часу тільки більшу ніж передбачено законом;

б) при укладенні колективного договору сторони повинні дотримуватися тільки законодавчо встановленої норми тривалості робочого часу;

в) У “Кодексі Законів України про працю” така норма тривалості робочого часу є орієнтовною, тому підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати величину, яка відповідає закону або більшу чи меншу в межах 2-х годин;

г) при укладенні колективного договору підприємства і організації можуть встановлювати тривалість робочого часу меншу ніж передбачено законом.

3. Якщо з ініціативи адміністрації працівникові встановлюється режим неповного робочого часу, він попереджується про це:

а) не менше ніж за два місяця;

б) не менше ніж за тиждень;

в) не більше ніж за місяць;

г) не менше ніж за два тижні до переходу на такий режим.

4. Добові режими праці та відпочинку визначаються взаємодією:

а) річного режиму праці та відпочинку;

б) внутрізмінного режиму праці та відпочинку;

в) тижневого режиму праці та відпочинку;

г) змінних графіків праці та відпочинку протягом доби.

5. Сутність методу моментних спостережень полягає у:

а) вибіркових замірах тривалості виконання окремих елементів роботи або операції незалежно від їх послідовності у часі;

б) неперервній реєстрації всіх елементів роботи з фіксацією потокового часу закінчення кожного елементу;

в) вивченні елементів операції малої тривалості шляхом циклових замірів елементів, які об’єднуються в групи і фіксується тривалість кожної групи;

г) реєстрації і обліку кількості однойменних витрат робочого часу у вибіркові моменти.

Контрольні запитання множинного вибору відповідей

1. При використанні гнучких графіків робочого часу для окремих працівників або колективів робочий день розподіляється на такі частки:

а) оплачувану;

б) оплачувану за зниженим тарифом;

в) гнучку;

г) пряму;

д) фіксовану.

2. При аналізі ефективності використання робочого часу застосовують такі основні методи вивчення витрат робочого часу:

а) метод експертних оцінок;

б) метод безпосередніх замірів;

в) нормативний метод замірів;

г) екстраполяція;

д) метод моментних спостережень.

3. Розрізняють такі способи проведення спостережень за витратами робочого часу:

а) візуальний;

б) спостереження за допомогою приладів (напівавтоматичних);

в) математичне моделювання;

г) автоматизований;

ж) змішана форма запису.

4. До недоліків методу безпосередніх спостережень відносяться:

а) час спостереження обмежений, спостереження переривати не можна;

б) підсумком спостережень є середні дані;

в) структура витрат робочого часу може бути розкрита не повністю;

г) спостереження тривалі та трудомісткі, обробка даних досить складна;

д) постійна присутність спостерігача здійснює психологічний вплив на працівника, що може спотворювати вірогідність результатів.

5. Перевагами методу моментних спостережень є:

а) можливість безпосереднього виявлення раціональних прийомів і методів праці, причин втрат і нераціональних витрат робочого часу;

б) один дослідник може спостерігати майже необмежену кількість об'єктів;

в) вірогідність спостереження не постраждає, якщо воно буде перервано, а потім продовжено;

г) трудомісткість спостереження і обробка даних у декілька разів менша, ніж при інших методах.

Список рекомендованої літератури

1. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. – М.: Юристъ, 2001 – С. 415-435.

2. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – С.134-148.

3. Кодекс законів України про працю . – К.: Парламентське вид-во 1997.

4. Практическое руководство по менеджменту: международный опыт достижения успеха. / Пер. с англ. – Минск: Новое задание, 1998 – С. 67-82, 92-97.

5. Уманський О.М., Сумцов В.Г., Гордієнко В.Д. Соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2003 – С. 278-309.

ТЕМА 11.СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ПРАЦІ

11.1. Поняття, фактори і значення умов праці на виробництві.

11.2. Державне регулювання умов праці Законом України «Про охорону праці».

11.3. Організаційно-технологічні умови праці.

11.4. Санітарно-гігієнічні умови праці.

11.5. Соціально-психологічні умови праці.

11.6.Способи компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.