Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

 

 

 

 

з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
Дебет	Кредит
	Виявлена нестача матеріальних цін­ностей, грошових коштів		20, 22, 26, 27,30	500,00
	Сума (умовна), що підлягає відшко­дуванню винною особою (розрахову­ється відповідно до Порядку № 116)			1 200,00

Закінчення табл. 4.8

 

 

 

 

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
Дебет	Кредит
	Погашена нестача винною особою			1 200,00
	Відображено податкове зо­бов 'язання з ГТДВ			100,00
	Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету: 1200 - 600 = 600			600,00

Якщо борг в результаті неплатоспроможності не може бути погашений, то він списується:

Дебет 944 «Сумнівні та безнадійні борги»— Кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Одночасно балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгова­ність» не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника і остаточ­но списується з субрахунку 071 «Списана дебіторська заборго­ваність» після надходження суми від матеріально-відповідальної особи, що зазначається:

Дебет рахунків ЗО «Каса», 31 «Рахунки в банках» — Кредит субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів», або у зв'язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.

4.9. Облік розрахунків з іншими дебіторами

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»ве­деться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не ві­дображається на інших субрахунках рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами»,зокрема розрахунки за операціями, пов'я­заними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юриди­чної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахун­ків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

ОБЛІК ПРАЦІ ТА II ОПЛАТИ

5.1. Нормативне регулювання та завдання обліку
оплати праці.

5.2. Склад фонду оплати праці.

5.3. Облік чисельності працівників та відпрацьованого часу.

5.4. Первинний облік праці та її оплати.

5.5. Зведений облік праці та її оплати.

5.6. Утримання із заробітної плати та нарахування
на неї.

5.6.1. Утримання із заробітної плати податку з дохо­дів фізичних осіб.

5.6.2. Нарахування та утримання внесків на загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування.

5.6.3. Порядок утримання із заробітної плати за ви­конавчими листами.

 

5.7. Розрахунок сум відпускних та допомоги з тимча­сової непрацездатності.

5.8. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці.

Використані джерела:

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971
року № 322-VII.

2. «Про оплату праці»: Закон України від
24.03.1995 року № 108/95-ВР.

3. «Про податок з доходів фізичних осіб»: Закон України від 22.05.2003 року № 889-IV.

4. «Про відпустки»: Закон України від 15.11.1996 року № 504/96-ВР.

5. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездат­ності та витратами, зумовленими народженням та похо­ванням» Закон України від 18.01.2001 року № 2240-ІП.

6. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»: Закон України- від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

7. Основи законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98 -ВР.

8. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV.

9. «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності»: Закон України від 23.09.1999 року
№1105-XIV.

10. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»: Закон України від 02.03.2000 року № 1533-ІП.

11. «Про розмір внесків на деякі види загально­обов'язкового державного соціального страхування»: Закон України від 11.01.2001 року № 2213-ИІ.

12. «Про виконавче впровадження» Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV.

13. Порядок обчислення середньої заробітної пла­ти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

14. Порядок обчислення середньої заробітної пла­ти (доходу) для розрахунку виплат за загально­обов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 26 вересня 2001 року № 1266.

15. Інструкція зі статистики заробітної плати, за­тверджена наказом Державного Комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.

16. Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена по­становою правління ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року №12.

17. Інструкція про порядок обчислення та сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пен­сійного фонду України, затверджена постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1.

18. План рахунків бухгалтерського обліку акти­вів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291.

19. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291.

5.1. Нормативне регулювання та завдання обліку оплати праці

Питання оплати праці регулюється основними нормативними документами: Кодексом законів про працю України; Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР; Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV; Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 року № 504/96-ВР; Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100; Порядком обчислення серед­ньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загаль­нообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвер­дженим постановою Кабінетом Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного Комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.

Законом України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата— винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівнико­ві за виконану ним роботу.

Мінімальна заробітна плата— законодавчо встановлений розмір заробітної за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гаранті­єю, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. З першого січня 2007 року мініма­льна заробітна плата складає 400 грн.

Завданнями обліку праці та її оплати є:

• точне і своєчасне документальне оформлення даних про об­сяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

• правильне нарахування оплати праці кожному працівникові згідно з чинними положеннями;

• повний і своєчасний розрахунок з працівниками з оплати праці;

• своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистич­ної звітності з оплати праці;

• дотримання порядку розподілу оплати праці за об'єктами бухгалтерського обліку.

5.2. Склад фонду оплати праці

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників за­стосовується показник фонду оплати праці. Склад фонду оплати праці визначений Інструкцією зі статистики заробітної плати.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошо­вому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від дже­рела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з:

• фонду основної заробітної плати;

• фонду додаткової заробітної плати;

• інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плативключає нарахування вина­городи за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'я­зків). До його складу належать:

1. Винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними роз­цінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.

2. Суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (ро­біт послуг) у разі якщо вони є основною заробітною платою.

3. Оплата праці за час перебування у відряджені (не включає відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, варто­сті проїзду, витрат на наймання житлового приміщення).

4. Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці та інше.

У разі виплати заробітної плати натурою відповідно до статі 23 Закону України «Про оплату праці» для відображення у звітах ви­дана продукція оцінюється за цінами не вище собівартості в розмі­рі, що не перевищує ЗО % нарахованої заробітної плати за місяць.

Фонд додаткової заробітної плативключає доплати, надбав­ки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним за­конодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих за­вдань і функцій.

До складу фонду додаткової заробітної плати входять:

1. Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадо­вих окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством,

за: суміщення професій (посад); розширення зони обслуговуван­ня або збільшення обсягу робіт; виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника; роботу у важких і шкідливих та особли­во важких і особливо шкідливих умовах праці; інтенсивність праці; роботу в нічний час; керівництво бригадою; високу профе­сійну майстерність; класність водіям (машиністам) транспортних засобів; високі досягнення в праці, у тому числі державним слу­жбовцям; науковий ступінь; інші надбавки та доплати, передба­чені чинним законодавством, включаючи доплату до розміру мі­німальної заробітної плати.

2. Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що ма­ють систематичний характер, незалежно від джерел фінансування.

3. Оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні, у розмірах та за розцінками, установленими чинним законо­давством.

4. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати.

5. Оплата за невідпрацьований час: оплата, а також суми гро­шових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством; оплата додаткових відпусток, на­даних відповідно до колективного договору; оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням та творчих відпусток.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплативключають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компен­саційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встано­влені зазначеними актами норми. До них належать:

1. Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чин­ним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працю­вали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціа­тиви адміністрації.

2. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема:

 

— винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагоро­ди за вислугу років (стаж роботи);

— премії, що виплачуються у встановленому порядку за спе­ціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рі­шень уряду;

— премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

— одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними резуль­татами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).

3. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, на­дана всім, або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).

4. Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі: оплата або дотації на харчування працівників, у тому чис­лі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах; вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок; відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користу­вання; інші виплати, що мають індивідуальний характер.

Інші виплати, що не належать до фонду шлати праці:Допомоги та інші виплати, що здійснюют. ся за рахунок кош­тів фондів державного соціального страхувані :я:

• допомога за тимчасовою непрацездатністю;

• допомога за вагітністю та пологах;

• допомога при народженні дитини;

• допомога за доглядом за дитиною до досягнення нею трирі­чного віку;

• допомога на поховання; оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

• допомога за частковим безробіттям;

• одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та котективними договорами;

• суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору;

• витрати на відрядження: добові, вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення;

• вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників тощо.

5.3. Облік чисельності працівників та відпрацьованого часу

Облік використання робочого часу здійснюється за кожну зміну в табелі, який відкривається щомісячно на працюючих цеху (відділу), дільниці, тощо.

Для ведення обліку використання робочого часу кожному працюючому присвоюється табельний номер, який наводиться у всіх документах з обліку праці та її оплати. У випадку звільнення (або переводу) працівника в інший цех (відділ) його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому та повинен залишатися вільним не менше трьох років.

Табель являє собою іменний список працівників цеху (відді­лу), дільниці тощо, та ведеться окремо по категоріях, а в межах категорії працюючих — в порядку табельних номерів або алфаві­тному порядку.

Табель складається (готується) за два-три дні до початку роз­рахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць.

Записи в табель здійснюють на підставі належно оформлених документів з обліку особового складу: наказу (записок) про при­йом, переведення, звільнення.

Облік явок на роботу та використання робочого часу здійсню­ється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме відмітки всіх прибулих, які запізнилися і т. д., або шляхом реєстрації тіль­ки відхилень (неявок, запізнень і т. д.).

Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (форма № П-12 та форма№ П-13).

Форми № № П-12 та П-13 застосовуються для обліку викорис­тання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробі­тної плати, а також для складання статистичної звітності з праці.

Складаються в одному примірнику уповноваженою на те осо­бою. Після відповідного оформлення передаються в бухгалтерію.

Відмітки у табелі про причини неявок на роботу, чи про фак­тично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (ли­сток непрацездатності і т. п.).

Для відображення використаного робочого часу за кожний день у табелі (у формі № П-12 графи 3, 5 у формі № П-13 графа 3) відведено два рядки — один для відміток умовних позначень видів затрат робочого часу, а другий — для запису кількості го­дин по них.

Облік використання робочого часу здійснюється у табелі ме­тодом суцільної реєстрації явок і неявок на роботу, або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.).

Форма № П-13 «Табель обліку використання робочого часу» застосовується в умовах автоматизованої системи управління Підприємством. Бланк табеля форми № П-13 з заздалегідь запов­неними окремими реквізитами може бути створений за допомо­гою засобів обчислювальної техніки. До таких реквізитів відно­сяться: цех (відділ), бригада, прізвище, ім'я, по батькові, професія (посада), табельний номер і т. д., тобто, дані, що є у до-

відниках умовно-постійної інформації. В цьому випадку форма табеля змінюється відповідно до прийнятої технології обробки даних.

Разом з тим така форма повинна забезпечувати можливість ві­дображати у ній облік використання робочого часу. Умовні по­значення відпрацьованого часу, наведені на титульному аркуші форми № П-12, застосовуються і при заповненні форми № П-13.

Типова форма № П-13 пристосована до різних умов організа­ції виробництва може бути доповнена необхідними даними, на­приклад, для вугільної, гірничорудної та інших галузей промис­ловості, з метою контролю за знаходженням робітників на роботі під землею, доцільно включити показники часу спуску в шахту та підйому з неї.