3.1. Визначення, класифікація та оцінка зобов'язань.
3.2. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.
3.2.1. Документальне оформлення надходження вантажів, виконання робіт (послуг).
3.2.2. Порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей.
3.2.3. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.
3.3. Облік розрахунків за страхуванням.
3.4. Облік розрахунків з учасниками.
3.5. Облік розрахунків за іншими операціями.
3.6. Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.
3.7. Облік кредитів банку.
3.7.1. Економічний зміст кредитів банку.
3.7.2. Облік короткострокових позик.
3.7.3. Облік довгострокових кредитів банку.
3.8. Облік доходів майбутніх періодів.
Використані джерела:
1. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 року № 20.
2. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства Фінансів від 16 травня 1996 року № 99.
3. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»: Закон України від 26.06.1997 року №400/97.
4. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: Закон України від 09.07.2003 року № 1058-1V.
5. Інструкція про порядок обчислення та сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1.
6. «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою праце-
здатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»: Закон України від 18.01.2001 року № 2240-Ш.
7. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»: Закон України від 02.03.2000 року № 1533-Ш.
8. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»: Закон України від 23.09.1999 року №1106-XIV.
9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 року № 291.
10. Інструкція про застосування Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань
і господарських операцій підприємств і організацій,
затверджена наказом Міністерства фінансів України
30.11.1999№ 291.
3.1. Визначення, класифікація та оцінка зобов'язань
Загальне поняття зобов'язань визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», у відповідності до якого зобов'язання— заборгованість підприємства, що виникла в наслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов'язання виникає при отриманні активу, укладанні підприємством невідмовної угоди про придбання відповідного активу.
Зобов'язання визнається і відображається в обліку та звітності, якщо дотримуються три умови:
> воно є результатом проведених операцій або подій;
> його погашення призведе до зменшення ресурсів, від яких очікується отримання економічних вигод;
> підприємство може достовірно визначити його оцінку.
Тому, якщо ці умови для будь-якого зобов'язання на дату балансу не дотримуються, таку статтю слід виключити зі складу зобов'язань і списати з балансу. Одночасно зі зменшенням загальної суми зобов'язань визнається доход звітного періоду.
Стандарт 11 «Зобов'язання» визначає таку класифікацію зобов'язань:
> довгострокові;
> поточні;
> забезпечення;
> непередбачені.
До поточних(короткострокових) зобов'язань відносяться борги, погашення яких очікується протягом року або операційного циклу. Кредиторську заборгованість, яку не планують погашати протягом року або звичайного операційного циклу, відносять до довгострокової.
Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції (товарів, робіт, послуг).
Для обліку короткострокових зобов'язань у Плані рахунків призначені рахунки класу 6 «Поточні зобов'язання».
До складу поточних зобов'язань входять:
• короткострокова кредиторська заборгованість за отримані товари, роботи, послуги;
• короткострокові кредити банку;
• короткострокові векселі, видані іншим юридичним особам;
• розрахунки із заробітної плати;
• розрахунки з бюджетом, позабюджетними фондами, з органами соціального страхування;
• розрахунки з учасниками та дочірніми підприємствами.
Поточні зобов'язання обліковуються і відображаються в бала
нсі за сумою погашення.
До довгостроковихзобов'язань відноситься решта зобов'язань, які не є поточними. У балансі виділяють таки види довгострокової кредиторської заборгованості:
• довгострокові кредити банків;
• інші довгострокові фінансові зобов'язання;
• відстрочені податкові зобов'язання;
• інші довгострокові зобов'язання.
Для обліку довгострокових зобов'язань Планом рахунків призначені рахунки класу 5 «Довгострокові зобов'язання».
Особливість формування балансової оцінки довгострокових зобов'язань полягає у використанні методу дисконтування. Цей метод полягає у визначені вартості майбутніх надходжень у цінах на день здійснення операції.
У складі зобов'язань П(С)БО 11 виділяє забезпечення. Забезпечення— це зобов'язання, точна сума яких не може бути ви-
значена до настання певної дати, або невідомий час їх погашення на дату складання балансу.
Забезпечення можуть створюватися для відшкодування таких майбутніх витрат на:
• виплату відпусток працівникам;
• додаткове пенсійне забезпечення;
• виконання гарантійних зобов'язань;
• реструктуризацію;
• виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів та ін. Суми забезпечень визнаються витратами. Сума забезпечення
визнається за обліковою оцінкою ресурсів (з вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу.
Забезпечення використовується тільки для тих витрат, для покриття яких воно було створене.
Залишок забезпечення переглядають на кожну дату балансу і в разі необхідності коригують (збільшують або зменшують).
Якщо відсутня ймовірність погашення майбутніх зобов'язань, сума нарахованого забезпечення підлягає сторнуванню.
Непередбачене зобов'язання:
1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено тільки тоді, коли відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має певного контролю, або
2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але визнається, оскільки малоймовірно, що його потрібно буде погашати, чи оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.
3.2. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
Постачальники (підрядники) — це підприємства, що відвантажують продукцію (виконують роботи, надають послуги) покупцям. Основою взаємовідносин між постачальниками і покупцями є договори (контракти) купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, договори підряду на виконання різних робіт, надання послуг тощо.
Договір (контракт) купівлі-продажу являє собою комерційний документ, згідно з яким оформлено торговельну угоду. У ньому міститься письмова угода сторін про поставку товарів — зо-
бов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором підряду підрядник зобов'язується виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.
3.2.1. Документальне оформлення надходження вантажів, виконання робіт (послуг)
Надходження товарів від постачальників оформляється на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН), рахунків-фактур, вантажних митних декларацій тощо. ТТН виписують при доставці товарів автомобільним транспортом. При доставці товарів залізничним транспортом виписують залізничну накладну, морським транспортом — коносамент.
Приймання виконаних підрядником робіт і послуг оформляється як правило, актами приймання робіт (послуг), у яких наводяться відомості про обсяг, якість і терміни виконаних робіт (послуг) та їхню вартість. Окремі роботи (послуги) можуть оформлятися іншими встановленими для них документами (квитанції, замовлення тощо). Належним чином оформлені документи підписуються стороною, яка передає, і стороною, яка приймає.
Розрахунки з постачальниками (підрядниками) ведуться як правило в безготівковій формі. Основним документом в розрахунках є рахунок-фактура. Він є підставою для оформлення відповідних банківських розрахункових документів: платіжних доручень, платіжних-вимог доручень, розрахункових чеків.
Рахунок-фактуру виписує постачальник на матеріальні цінності, що відпускаються (відвантажуються) не залежно від способу їх доставки. В документі зазначають найменування постачальника, його адресу, номер поточного рахунка, установу банку, що обслуговує постачальника, станцію відправлення, станцію призначення вантажу, дату і спосіб відвантаження, найменування платника, його адресу, банківські реквізити платника, номер і дату укладання договору (контракту) згідно з яким відбувається відпуск матеріальних цінностей, найменування матеріальних Цінностей, одиницю виміру, кількість, ціну, вартість, суму ПДВ, суму до оплати.
Підписують рахунок-фактуру керівник, головний бухгалтер підприємства постачальника (підрядника), їх підписи скріплюються печаткою.
3.2.2. Порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей
Матеріальні цінності від постачальників підприємства отримують, як правило, через уповноважених осіб, які діють від імені підприємства на підставі довіреностей. Порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей встановлено «Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів від 16 травня 1996 року № 99. Бланки довіреностей є документами суворої звітності.
Довіреність на одержання матеріальних цінностей видається тільки посадовим особам, що працюють на цьому підприємстві і підписується керівником та головним бухгалтером або їх заступниками, та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.
Керівником підприємства призначається особа, яка виписує, реєструє видані, повернуті та використані довіреності. Довіреності видаються під розписку і реєструються в Журналі реєстрації довіреностей (додаток № 2 до Інструкції).
Строк дії довіреностей встановлюється залежно від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей однак не більше як на 10 днів.
Довіреність на одержання цінностей, доставка яких здійснюється централізовано, допускається видавати на календарний місяць.
Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після доставки на підприємство одержаних цінностей, незалежно від того, одержані цінності повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад.
Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у Журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержанні цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом «невикористана» і збері-
гаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
Особам, які не відзвітували про використання довіреностей або не повернули невикористану довіреність, строк дії якої закінчився, нова довіреність не видається.
Довіреність, незалежно від строку дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі) з поміткою в ній номеру довіреності та дати ії видачі. В цих випадках один примірник накладної (акта приймання-здачі) передається одержувачу цінностей, а другий — додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей і використовується згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.
Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.
Бланки довіреностей, що зберігаються на підприємстві, обліковуються за дебету рахунка 20 «Виробничі запаси»субрахунку 209 «Інші матеріали»за вартістю, що складається з витрат на придбання та доставку. Одночасно на дебет позабалансового рахунка 08 «Бланки суворого обліку»зараховується вартість вказаних бланків, виходячи з ціни за 1 бланк не менше 0,1 мінімального розміру заробітної плати. Аналітичний облік ведеться за місцем зберігання, нумерацією, кількістю і вартістю бланків довіреностей.
Щокварталу, вартість використаних бланків довіреностей списується на підставі затвердженого керівником акта, із зазначенням їх нумерації і кількості. На дану операцію складається кореспонденція:
Дебет 92 «Адміністративні витрати» — Кредит 209 «Інші матеріали», одночасно Кредит 08 «Бланки суворого обліку».
3.2.3. Синтетичний і аналітичний обпік розрахунків з постачальниками та підрядниками
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахункиз постачальникамита підрядниками».На цьому рахунку учасник промислово-
фінансової групи веде облік розрахунків за одержані від учасників ПФГ товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).
За кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками тапідрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо.
Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»має такі субрахунки:
• 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;
• 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»;
• 633 «Розрахунки з учасниками ПФГ».
На субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.
На субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.
Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунка) на сплату.
Для обліку розрахунків, відображених на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»,призначений журнал-ордер № 6 с-г. та відомість аналітичного обліку. Реєстр операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками)№ 6.1 с-г.
Облік розрахунків в регістрах журнально-ордерної форми здійснюють незалежно від величини сум рахунку-фактури і форми розрахунків.
Матеріальні цінності оплачені, але не одержані на склад до кінця місяця, сільськогосподарські підприємства оприбутковують в міру надходження, відмічаючи їх вартість за кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»в кореспонденції з дебетом рахунків за обліком цих цінностей.
Якщо при прийманні виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, окремо показують суму виявленої нестачі. В такому ж порядку фіксують суми претензій щодо сортності, комплектності, невідповідності цін і т. ін., які виявлені при прийманні або при перевірці товарно-транспортних накладних і розрахункових документів.
При значній кількості розрахункових операцій дані попередньо накопичують в «Реєстрі операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками)№ 6.1. с-г.,який відкривається на кожного постачальника або підрядника.
Записи з кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»за отримані товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги виконують на підставі розрахункових документів, а за невідфактурованими поставками— згідно супровідних вантажних документів та приймальних актів. Надходження матеріальних цінностей повинно бути підтверджене відповідними прибутковими документами, підписаними матеріально-відповідальними особами.
Щомісяця обороти із реєстрів переносять у Журнал-ордер № 6 с.г. та відомість. Кредитові обороти з журналу-ордера № 6 с-г. переносять в Головну книгу (Додаток 10, 11).
Таблиця 3.1
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| Перша подія — попередня оплата | |||
| Перераховано постачальнику суму попередньої оплати | |||
| Відображено податковий кредит з суми попередньої оплати | |||
| Оприбутковані товарно-матеріальні цінності, які надійшли, виконані роботи та послуги — на суму без ПДВ — на суму ПДВ | 20,21,22, 23, 15 | 631 631 | |
| Проведено залік суми попередньої оплати | |||
| Перша подія — надходження матеріальних цінностей | |||
| Оприбутковані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та послуги: — на вартість без ПДВ — на суму ПДВ | 20,21,22, 23, 15 | 631 631 | |
| Оплачено рахунки постачальників та підрядників: — готівкою з каси — з поточного рахунка в національній валюті — акредитивами та чеками з розрахункової чеко вої книжки — видані векселі — за рахунок короткострокової позики банку | 631 631 631 631 | 301 311 313 621 60 |
3.3. Облік розрахунків за страхуванням
На рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням»ведеться облік розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням.
За кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням»відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом — погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві. Порядок справляння та використання зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та на інші види страхування регулюється чинним законодавством.
Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням»має такі субрахунки:
• 651 «За пенсійним забезпеченням»;
• 652 «За соціальним страхуванням»;
• 653 «За страхуванням на випадок безробіття»;
• 654 «За індивідуальним страхуванням»;
• 655 «За страхуванням майна»;
• 656 «За страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
На субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням»ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Справляння внесків до Пенсійного фонду регулюється чинним законодавство, зокрема:
1. Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97.
2. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 -IV.
3. Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року №21-1.
Відповідно до Закону № 400 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, філії, відді-
лення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу, фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами та інші що зазначені в ст. 1.
Об'єктом оподаткуванняє:
• для суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру;
• для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу— сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України;
• для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичних осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами — сукупний оподатковуваний дохід, обчислений відповідно до законодавства України.
Розмір внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначаються за ставками встановленими законодавством України.
Внески на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.
У разі недостатності у платників внесків коштів на оплату праці і сплату внеску в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата внесків здійснюються у пропорційних розмірах.
На рахунках бухгалтерського обліку сума нарахованих внесків до пенсійного фонду суб'єктами підприємницької діяльності, що використовують працю найманих робітників обліковується за:
Дебет 15, 23, 91, 92, 93 — Кредит 651,
— на суму утримань з оплати праці фізичних:
Дебет 661 — Кредит 651.
На суму сплачених внесків до пенсійного фонду складають кореспонденцію:
Дебет 651 — Кредит 311.
На субрахунку 652 «За соціальним страхуванням»ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов'язкове соціальне страхування.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-Ш, зі змінами та доповненнями.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Бюджет даного Фонду формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом № 2240-Ш.
Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та інших органах;
2) члени колективних підприємств.
Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:
1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом № 2240-ІП;
2) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
3) асигнування із Державного бюджету України;
4) інші надходження відповідно до законодавства.
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:
1) для роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб;
2) для найманих працівників — до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб;
3) для, осіб які забезпечують себе роботою самостійно і сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства — до сум оподатковуваного доходу (прибутку).
Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги за тимчасовою непрацезда-
5 "8
тністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.
Так з 01.01 2007 року по 31.03. 2007 року така сума становить 7875 грн.
Страхувальники роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до Закону № 2240-ІП.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць — у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності;
2) допомога по вагітності та пологах;
3) допомога при народжені дитини;
4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
6) забезпечення оздоровчих заходів.
На суму нарахованих внесків, що підлягають сплаті роботодавцем, від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають оподаткуванню податком з доходу фізичних осіб складається кореспонденція рахунків:
Дебет 15, 23, 91, 92, 93 — Кредит 652.
На суму утримань із оплати праці найманих працівників:
Дебет 661 — Кредит 652.
На суму нарахованої допомоги за рахунок коштів Фонду:
Дебет 652 — Кредит 661.
На суму сплачених (перерахованих) внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:
Дебет 652 — Кредит 311.
На субрахунку 653 «За страхуванням на випадок безробіття»ведеться облік розрахунків за збором на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безро-
біття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-111.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі — страхування на випадок безробіття) — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору. •
Страхуванню на випадок безробіття не підлягають:
— працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;
— іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.
Видами забезпечення відповідно до Закону № 1533 є:
— допомога за безробіттям, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
— допомога з часткового безробіття;
— матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
— матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
— допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Видами соціальних послуг згідно з цим Законом є:
— професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;
— пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;
— інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
5*
Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік:
— для роботодавця — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
— для найманих працівників — у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню податком з доходу фізичних осіб.
Страхові внески нараховуються на зазначені фактичні виплати (доходи) в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На суму нарахованих внесків, що підлягають сплаті роботодавцем, від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають оподаткуванню податком з доходу фізичних осіб складається кореспонденція рахунків:
Дебет 15, 23, 91, 92, 93 — Кредит 653.
На суму утримань із оплати праці найманих працівників:
Дебет 661 — Кредит 653.
На суму сплачених (перерахованих) внесків до Фонду безробіття:
Дебет 653 — Кредит 311.
На субрахунку 654 «За індивідуальним страхуванням»ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та по обов 'язковому страхуванню, що встановлюється законодавством.
На субрахунку 655 «За страхуванням майна»ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям.
На субрахунку 656 «За страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань»ведеться облік розрахунків за збором на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в<
Дата: 2016-09-30, просмотров: 239.
