| № з/п | Джерела надходження | Первісна вартість |
| Придбання за плату | Усі витрати, пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, в т. ч.: 1) сплачена постачальнику сума згідно з договором (чи ін шим документом) без непрямих податків, включаючи націн ки, надбавки; 2) ввізне мито (для імпорту); 3) непрямі податки, що включені у х вартість і не відшкодо вуються підприємству; 4) транспортно-заготівельні витрат < (оплата тарифів за ван тажно-розвантажувальні роботи і гранспортування запасів усіма видами транспорту до місця ї:. використання; 5) витрати зі страхування ризиків транспортування; 6) інші прямі витрати пов'язані з придбанням запасів та до веденням їх до стану, в якому вони будуть придатні для ви користання у запланованих цілях, в тому числі: прямі витра ти на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші прямі витрати на доопрацювання і підвищення якісних характери стик запасів. | |
| Виготовлені на підприємстві | Собівартість їх виробництва (згідно з П(С)БО «Витрати» | |
| Внески до статутного капіталу | Справедлива вартість, погоджена із засновниками (учасниками) | |
| Одержано безоплатно | Справедлива вартість | |
| Обмін на подібні запаси | Балансова вартість переданих запасів (якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість) | |
| Обмін на неподібні запаси | Справедлива вартість отриманих запасів |
Переваги та недопіки методу ідентифікації.
При використанні цього методу вартість проданих товарів і кінцеві запаси обліковуються за їх фактичною вартістю (це можна виділити як перевагу). Але в результаті використання даного методу однакові товари обліковуються у запасах за різною вартістю. Це не завжди зручно бо необхідно вести облік за кожним об'єктом.
Оцінка запасів за методом ФІФОозначає списання запасів в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство. Таким
чином, при вибутті запасів будуть спочатку списуватися запаси, що надійшли раніше (за тією вартістю, за якою вони надійшли і відображені в обліку.
Переваги та недоліки методу ФІФО.
Цей метод простий, забезпечує відображення у балансі суми запасів, яка приблизно збігається з поточною ринковою вартістю.
Недоліком методу є відображення нереальних доходів, що призводить до невиправданого завищення прибутку оскільки на собівартість продукції будуть списані запаси, що надійшли раніше, вартість яких, як правило, нижча.
Метод середньозваженої собівартостіпередбачає, що собівартість одиниці запасів визначається як середньозважена величина. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
Застосування методу середньозваженої собівартості полегшує роботу і не вимагає детального обліку руху за кожною одиницею запасів.
Оцінка запасів за нормативними затратамиполягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), що встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Норми затрат і ціни повинні регулярно перевірятися і переглядатися для максимального наближення до фактичних.
Оцінка за цінами реалізаціїзастосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотка торговельної націнки товарів.
6.3. Первинний облік руху виробничих запасів
Значну частину виробничих запасів (паливо, запасні частини, мінеральні добрива) сільськогосподарські підприємства придбають. Основним первинним документом на прибуткування матеріальних цінностей, що надходять від підприємств постачальників є рахунок-фактура.До рахунків-фактур можуть додаватися і інші документи постачальників: товарно-транспортні накладні, квитанціїтощо.
Основними документами якими оформляють відпуск виробничих запасів зі складу в місця використання є накладні (внут-
рішньогосподарського призначення ф. № 87)та лімітно-забірні карти на отримання матеріальних цінностей ф. № 117),на отримання запасних частин (ф.№ 117а).
Разовий відпуск виробничих запасів здійснюється на підставі накладної внутрішньогосподарського призначення.Для оформлення систематичного відпуску виробничих запасів, що використовуються на підприємстві застосовують лімітно-забірні карти.
Лімітно-забірну картувиписують в двох примірниках на строк в межах календарного місяця. В першому розділі «Дозволено» вказують, скільки і яких виробничих запасів може бути відпущено, строк дії ЛЗК. Цей розділ підписує керівник підприємства і бухгалтер. У другому розділі відмічають кількість відпущених цінностей. При цьому в лімітно-забірній карті завідуючого складом розписується одержувач, а в ЛЗК одержувача — завідуючий складом.
На підставі накладних та лімітно-забірних карт виробничі запаси відпускаються зі складу в місця їх використання: бригади, ферми тощо. При використанні виробничих запасів у виробництві їх списують у витрати на підставі спеціалізованих актів.
Акт про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів (ф. № 118)застосовують для списання у витрати добрив і ядохімікатів на відповідні культури. Його складає агроном по закінчені внесення добрив і ядохімікатів.
Списання витрачених нафтопродуктів здійснюється на підставі подорожніх листів вантажного автомобіля, подорожніх листів трактора, облікових листів тракториста-машиніста.
6.4. Первинний облік руху продукції рослинництва
Документальне оформлення руху зерна.Для обліку надходження зерна від урожаю передбачено використання декількох варіантів документального оформлення, а саме:
— талони для обліку зерна;
— путівки на вивіз продукції з поля;
— реєстри відправки зерна та іншої продукції з поля.
Сільськогосподарське підприємство обирає один із трьох ме
тодів обліку врожаю зернової продукції.
Використання талонної форми обліку зібраного зерна.При використанні даної форми обліку зібраного зерна застосовують талони:
— талон комбайнера (с.-г. об., ф. № 77в);
— талон водія (с.-г. об., ф. № 776);
— талон бункериста (с.-г. об., ф. № 77г).
Талони виготовляють на папері різного кольору, що полегшує
боту з ними. До початку збирання врожаю працівники бухгалтерії підприємства готують бланки талонів. У них зазначається назва підприємства, табельні номери та призвіща комбайнерів, водіїв (бункеристів). Кожен вид талонів має окрему нумерацію. Талони підписуються головним бухгалтером і скріплюються печаткою.
Підготовлені таким чином талони реєструються за видами в Журналі обліку виданих талонів (с.-г. об., № 188),де зазначаються прізвища одержувачів, номери та кількість талонів. Після реєстрації талони видаються комбайнерам та водіям під розписку.
Кожний талон призначений для обліку одного повного бункера зерна, яке відправляється від комбайна. При відправлені одного повного бункера зерна від комбайна комбайнер передає водію один талон комбайнера, при цьому водій передає комбайнеру один талон водія.
Перевагою цього методу є те, що при відправлені одного повного бункера зерна в талонах не робиться ніяких додаткових записів.
Якщо від комбайна відправляється половини або чверть бункера, то у обох талонах робиться запис про фактично відвантажену його кількість, а також зазначається дата та підпис комбайнера чи водія. Комбайнер на кожну партію відправленого від комбайна зерна повинен передати водію свій талон, а водій комбайнерові — талон водія.
До повного завантаження автомобіля водій може забирати зерно від кількох комбайнів, при цьому відбувається обов'язково обмін талонами з комбайнерами. Таким чином до кінця робочого дня у кожного комбайнера буде стільки талонів водія, скільки бункерів (повних і неповних) зерна він намолотив і відправив від комбайна, а в кожного водія — скільки він одержав бункерів (повних і неповних) зерна від комбайнерів.
Доставлене на тік автомобілями від комбайнів зерно зважують і встановлюють масу брутто, тари і нетто. Одночасно водій повинен передати завідуючому током (вагареві) талони, одержані від комбайнерів, і Реєстр приймання зерна від водія (с.-г. об., ф.№ 71 а),який ведеться в одному примірнику і постійно протягом робочого дня знаходиться у водія. У цьому реєстрі завідуючий током (вагар) має записати номери талонів комбайнера, назву культури, масу прийнятого зерна в кілограмах, номер поля, відстань перевезення і розписатися про приймання зерна.
Зерно, передане від комбайна на тік обліковується у Реєстрі приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф. № 78),який
відкривають щодня на кожну культуру та її сорт. Завідуючий током записує в цей реєстр номер реєстру приймання зерна від водія, номери талонів, прийнятих від водія, номер поля, призвіще водія, який привіз зерно, марку і номер автомобіля, масу брутто, тари, нетто по кожному комбайнеру окремо. Цей реєстр є підставою для оприбуткування зерна, і ведуть його лише в одному примірнику.
Щоденно наприкінці робочого дня завідуючий током повинен підрахувати в реєстрах загальну масу прийнятого за день зерна і підсумки запасати у Відомість руху зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№ 80).У цій відомості здійснюється запис залишку на початок дня, надходження і видаток, а також виводиться залишок на кінець дня. Джерелом для заповнення графи «Надходження» зерна є дані Реєстру приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф. № 78),а для заповнення графи «Видаток» використовуються данні Реєстру документів на вибуття продукції (с.-г. об., ф. № 79).Ця відомість передається у бухгалтерію з доданими до неї первинними документами, на основі яких вона була складена.
Комбайнер по закінченні зміни звіряє за даними талонів водія кількість відправлених від комбайна і прийнятих на току бункерів зерна за день і передає ці талони завідуючому током і одночасно одержує від нього Виписку з реєстру про намолот зерна і зібрану площу (с.-г. об., № 67а).У виписці, засвідченій завідуючим током (вагарем) і обліковцем, має зазначатися назва і сорт культур, які зібрані протягом дня, кількість талонів комбайнера, за якими прийнято зерно, масу зерна та зібрану площу.
Дані виписки використовуються для заповнення Облікового листа тракториста-машиніста про фактичний намолот та площу, з якої зібрано урожай, і є підставою для нарахування йому заробітної плати.
Водій щодня на підставі свого реєстру повинен зробити запис у подорожньому листку вантажного автомобіля про кількість перевезеного зерна і здати ці документи в бухгалтерію підприємства не пізніше наступного робочого дня.
Використання путівки на вивіз продукції з поля.Другий метод обліку отриманої від урожаю продукції зернових культур полягає в застосуванні Путівок на вивезення продукціїз поля (с.-г. об., ф.№ 77а).До початку збирання врожаю комбайнер отримує в бухгалтерії блокноти путівок. Блокноти мають бути пронумеровані і зареєстровані в бухгалтерії підприємства.
Під час збирання врожаю комбайнер, вивантажуючи бункер комбайна до кузова автомашини, виписує путівку в трьох примірниках.
Перший примірник путівки, на якому водій ставить свій підпис, засвідчуючи отриманого зерна, залишається у комбайнера
Другий і третій примірники передаються комбайнером вод є-ві. На току зерно зважують, його масу проставляють у обох путівках, які підписує завідуючий током, підтверджуючи приймання. Після цього один примірник путівки передається водієві.
Облік надходження зерна на току при застосуванні такого методу ведеться у Реєстрі приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№ 78).Дані цього реєстру заносять до Відомості про рух зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф№ 80).Путівки на вивезення продукції з поля разом із реєстром і відомістю щоденно здають до бухгалтерії.
Використання реєстру відправки зерна і іншої продукції з поля.У разі використання Реєстрів відправки зерна та іншої продукції з поля (с.-г. об., ф. № 77)до початку збирання врожаю зернових культур бухгалтерія господарства видає кожному комбайнеру під розписку блокноти реєстрів, у яких заздалегідь заповнено такі реквізити, як назва господарства, табельний номер комбайнера, його прізвище, марка і номер комбайна. Реєстри обов'язково мусять бути пронумеровані (за одним номером — три примірники). Під час видачі блокноти реєструються в спеціальній книзі.
При першому завантаженні автомобіля комбайнер виписує реєстр у трьох примірниках із зазначенням дати, номера відділення, бригади, прізвища водія, найменування продукції. Після завантаження автомобіля зерном він записує до свого (першого) примірника реєстру бункерну масу зерна і отримує розписку водія про його прийняття. Другий та третій примірники комбайнер передає водію, який в свою чергу другий примірник залишає у себе, а третій — віддає завідуючому током при передачі йому зерна.
Водій записує до свого (другого) примірника реєстру ту саму бункерну масу зерна й отримує розписку комбайнера про здане зерно, а потім доставляє його на тік або до комори. Завідуючий током зважує доставлене від комбайна зерно й записує до свого (третього) примірника реєстру масу брутто й масу нетто та ставить підпис про прийняття зерна у примірнику реєстру водія. Водій, у свою чергу, стверджує підписом здачу зерна в примірнику реєстру, який залишається у завідуючого током.
10 м*
На підставі третього примірнику реєстру завідуючий током заносить дані до Реєстру приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф. № 78) та Відомості руху зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№ 80).
Усі три примірники Реєстрів щоденно здаються до бухгалтерії підприємства. При цьому перший примірник подає комбайнер, вписавши дані про кількість зібраного зерна до облікового листа тракториста-машиніста. Другий примірник здається водієм разом із подорожнім листом, третій здає завідуючий током разом із Відомістю про рух зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф. № 80).
Облік зерна на току.Зерно нового урожаю, як правило, підлягає доробці (очищенню, сортуванню, сушінню), що оформляється Актом на сортування і сушіння продукції рослинництва (с-г. об., ф. № 82).
Акт на сортування і сушіння продукції рослинництва (с.-г. об., ф.№ 82)— складається на току на зерно, яке підлягає доробці. Акт складається в одному примірнику на кожну партію зерна, підписують агроном і завідуючий током (складом) і затверджує керівник господарства. Оформлений акт разом з іншими документами передається у бухгалтерію. На підставі акта відсортоване зерно за видами та сортами, а також використовувані відходи оприбутковуються на аналітичні рахунки, а не використовувані відходи та втрати в вазі через зниження вологості списуються.
Особливу увагу в акті звертають на показники: «Натура» та «Вологість». Вони мають велике контрольне значення при перевірці роботи сушильних та зерноочисних машин, а також збереженості зерна. По різниці показників вологості зерна визначають втрати його після сушіння. їх зазначають в документі по рядку «Невикористовувані відходи». Правильність цих даних перевіряють за формулою:
(6.1)
де У — втрати зерна;
З — маса зерна до сушіння;
% Вд — процент вологості зерна до сушіння;
% Вп — процент вологості зерна після сушіння.
Частина зернової продукції відправляється на склад господарства. При цьому на кожну партію відправленого зерна виписують накладну внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87).
Вибуття зерна з току (складу, комори) здійснюється за такими первинними документами:
• внутрішньогосподарське переміщення зерна, переміщення зерна від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої— з току на склад, до іншого місця зберігання чи використання у підприємстві оформляється Накладною внутрішньогосподарського призначення (ф.№ 87);
• для відправки зерна за межи підприємства в бухгалтерії підприємства виписується Товарно-транспортна накладна ф.№ 1-ТН;
• після закінчення сівби та приймання цих робіт керівником підприємства чи іншою уповноваженою особою агрономом складається Акт витрачання насіння і садивного матеріалу (ф. № 119).Акт є підставою для списання у бухгалтерії сільськогосподарського підприємства витраченого на посів зерна.
Дані документи з обліку відправлення зерна з току на склади, елеватор, на переробку, сушіння і очищення за кожною культурою і сортом записують у Реєстр документів на вибуття продукції (с.-г. об., ф. № 79).
Щоденно в кінці робочого дня по кожній культурі і сорту за • відуючий током (комірник) складає Відомість руху зерна та ін ■ шої продукції (ф.№ 80).Записи здійснюються на підставі таки» документів:
— по надходженню зерна — Реєстрів приймання зерна та іншої продукції (ф.78);
— по вибуттю зерна — на підставі Акта на сортування і сушіння продукції рослинництва (с.-г. об., ф. № 82), накладної внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87), товарно-транспортної накладної ф. № 1-ТН, акта витрачання насіння і садивного матеріалу (ф. № 119).
У відомості зазначається залишок на початок та кінець дня. Залишок на кінець дня визначається: залишок на початок дня плюс надходження за день та мінус вибуття за день.
Відомість разом з первинними документами передається в бухгалтерію сільськогосподарського підприємства.
Документальне оформлення оприбуткування незернової продукції.Оприбуткування продукції садівництва, овочівництва, картоплі та баштанних культур здійснюється на підставі Щоденника надходження сільськогосподарської продукції (ф.№ 81).Даний документ щодня складає бригадир на всю бригаду в одному примірнику.
10*
В міру надходження продукції від працівників, на підставі зважування здійснюють запис у щоденник, зазначаючи дату, назву продукції, прізвище осіб від яких прийнято продукцію.
Первинний облік руху кормів.Корми, згодовані худобі шляхом випасу, на складі та в бухгалтерії підприємства не оприбутковуються. Кількість згодованих кормів визначають головний агроном і головний зоотехнік господарства шляхом зважування урожаю з контрольних ділянок. На підставі цього розрахунку складають Акт на оприбуткування пасовищних кормів (ф.№ 93).Витрати по вирощуванню та доглядом пасовищних кормів списують у витрати по утриманню тих груп тварин які користувалися випасами.
Заготовлені грубі і соковиті корми приймає спеціальна комісія, що призначається керівником сільськогосподарського підприємства. В склад комісії входять головний агроном, головний зоотехнік, бригадир під керівництвом якого проводилось скирду-вання, буртування чи силосування.
Комісія перевіряє якість укладки, визначає об'єм, масу та якість заготовлених кормів. Об'єм кожної скирти, траншеї, силосного спорудження визначають шляхом ретельного обміру, для чого використовують спеціальні таблиці.
За результатами роботи комісія складає Акт приймання грубих та соковитих кормів (ф.№ 92)в двох примірниках.
Перший примірник акту передають в бухгалтерію господарства, другий разом зі схемою розміщення кормів — фуражиру.
Всі прийняті за актами корми закріплюють за матеріально-відповідальними особами та за фермами і передані по загальному опису під відповідальність завідуючих фермами. Перший примірник опису кормів, закріплених за кожною фермою, зберігається в бухгалтерії підприємства, а другий — у завідуючого фермою.
Відпуск кормів зі складів або інших місць збереження для годування худоби здійснюється за відомістю витрат кормів (ф.№ 94).Цю відомість виписують в бухгалтерії на кожну групу тварин на підставі раціонів годівлі, які складає зоотехнік. Відомість витрат кормів виписують в двох примірниках, один передають особі, що відпускає корми, а другий — одержувачу.
У відомості витрат кормів ведуть щоденний облік фуражного поголів'я і кількості витрачених кормів, які в кінці місяця перераховують на кормові одиниці.
Після затвердження відомості витрат керівником підприємства перший примірник її з розпискою одержувача кормів є підставою для списання їх з підзвіту матеріально відповідальної особи.
Другий примірник затвердженої відомості з розпискою особи, що відпустила корми, використовується як документ для списання вартості витрачених кормів у витрати виробництва.
6.5. Первинний облік руху продукції тваринництва
На тваринницьких фермах сільськогосподарських підприємств отримують різну продукцію — молоко, вовну, мед, яйця тощо. Для обліку цієї продукції передбачені спеціальні документи.
Первинним документом по обліку надходження молока є Журнал обліку надою молока (ф. № 112).Цей документ веде завідуючий фермою або бригадир. У ньому записують прізвища доярок з зазначенням кількості корів, що обслуговує кожна доярка. Після кожного доїння зазначають кількість отриманого молока, % жирності. Кожний день доярка або майстер машинного доїння своїм підписом підтверджує правильність зроблених записів.
Журнал обліку надою молока ведеться в одному примірнику на протязі 15 днів. По завершенню цього терміну завідуючий фермою підписує його та здає в бухгалтерію підприємства.
На кожну партію молока, що відправляють переробним підприємствам оформляють товарно-транспортну накладну на перевезення молочної сировини ф.№ 1-ТН (МС).
Молоко витрачене на випоювання молодняку тварин обліковують у відомості витрат кормів. На підставі документів на оприбуткування та використання молока на фермі складають у двох примірниках зведений документ— Відомість руху молока (ф.№114).
Дані про рух молока записують у відомість щодня, а по закінченні звітного періоду один примірник відомості разом із первинними документами передають у бухгалтерію підприємства, Другий залишається у завідуючого фермою.
Оприбуткування яєць та іншої продукції тваринництва здійснюється на підставі Щоденника надходження сільськогосподарської продукції (ф. № 81).За кожним виду продукції ведуть окремий щоденник з заповненням відповідних реквізитів. На птахофабриках застосовують спеціалізований документ— Акт на сортування яєць в цеху інкубації (ф. № 109).
6.6. Оцінка готової продукції
При первісному визнанні сільськогосподарська продукція оприбутковується, відповідно до вимог П(С)БО ЗО «Біологічні активи»за справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місті продажу.
Оцінка сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю є складним процесом і на сьогоднішній день є індивідуальною справою кожного підприємства.
Найбільш ефективним шляхом по вирішенню проблем оцінки є створення на підприємстві постійно діючої Комісії з визначення справедливої вартості біологічних активів та сільгосппродукції.
Постійно діюча комісія створюється Наказом керівника по підприємству з числа осіб (не менше трьох):
— головного бухгалтера, його заступника, бухгалтерів відповідальних за ведення обліку сільськогосподарської продукції;
— спеціалістів галузей;
— керівників структурних підрозділів (бригадирів, завідуючих фермами) і т. п.
Наказ про створення такої Комісії може бути і додатком до Наказу про облікову політику підприємства. В компетенцію Комісії входить:
— збір інформації про ціни на сільськогосподарську продукцію на ринку за видами продукції;
— моніторинг ринкових цін на сільськогосподарську продукцію за її видами, узагальнення підтверджувальних документів з цінами (ксерокопії приймальних квитанцій, прайсів, тощо) в окремій бухгалтерській справі;
— визначення справедливої вартості сільськогосподарської продукції при її первісному визнанні відповідно до прийнятої на підприємстві методики;
— оформлення результатів оцінки та передачі їх до бухгалтерії з метою відображення вартості сільськогосподарської продукції в обліку.
Важливим напрямком реалізації облікової політики щодо оцінки сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю є постійний збір членами Комісії інформації щодо цін на сільськогосподарську продукцію на активному ринку.
Згідно з п. 5.1. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 року № 1315 підприємство може
самостійно визначити методику аналізу джерел інформації з метою встановлення справедливої вартості сільськогосподарської
продукції-
Для визначення ціни аналізуються цінові пропозиції постійних контрагентів (покупців та заготівельних організацій) та ціни підприємств регіону, які продають подібну продукцію. Джерелами інформації при цьому можуть бути:
1. Самостійний збір інформації про ціни на ринку:
— інформація про ціни з попередніх контрактів купівлі-продажу продукції, що укладені підприємством. За умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, базою для визначення справедливої вартості може бути остання ринкова ціна, відображена в попередніх угодах укладених підприємством з купівлі-продажу даних видів продукції;
— прайси, рекламні проспекти виробників сільськогосподарської продукції;
— інформаційні бюлетені, сайти, періодичні видання, що розповсюджуються серед сільськогосподарських підприємств.
2. Отримання інформації з органів державного управління:
— середньозважені біржові ціни на сільськогосподарську продукцію, які склалися на аграрній біржі;
— дані цінового моніторингу Міністерства аграрної політики;
— інформація управлінь агропромислового розвитку райдер-жадміністрації;
— інформація моніторингу цін на сільськогосподарську продукцію, що надається Торговими домами, обласними, районними дорадчими службами.
3. Інформація про закупівельні ціни на продукцію, що є
об'єктом державного цінового регулювання.
Варіанти підходів до оцінки сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю передбачають можливість застосування Комісією п'яти методів оцінки:
1. Аналізу контрактів;
2. Аналогів;
3. Прийняття цін;
4. Експертної оцінки Комісією;
5. Сторонньої професійної оцінки.
Метод аналізу контрактів.Сутність застосування даного підходу полягає в тому, що Комісія визнає, що ціна на сільськогосподарську продукцію, яка була визначена у попередніх контрактах на їх продаж, або яка пропонується на даний час підпри-
ємству заготівельними організаціями, переробними підприємствами є справедливою. Визначені ціни діють в період до прийняття Комісією нових цін.
Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними цінами допускається за обтяжливими контрактами. Обтяжливим є контракт, виконання якого не можна уникнути і витрати а виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.
В усіх інших випадках оцінка має базуватись на цінах активного ринку, або експертних заключень, що потребує від Комісії застосування інших методичних підходів.
Метод аналогів.Сутність застосування даного підходу передбачає визначення справедливої вартості виходячи з ринкових цін на аналогічну продукцію, що склалися на ринку на певну дату. При цьому аналізу підлягають дані про фактичний продаж продукції, аналогічної до оцінюваної по споживчим та якісним характеристикам.
При використанні даного методу вивчається регіональний ринок відповідної продукції, систематизується інформація про укладені угоди купівлі-продажу на підприємстві.
Оцінка на основі аналогів на активному ринку здійснюється виходячи з того, що справедлива вартість продукції яка оцінюється відповідає вартості порівнюваного аналога, і проводиться за формулою:
:, (6.2)
де Вб.а — справедлива вартість сільськогосподарської продукції;
Ао.д — вартість одиниці аналога;
Кб. а — кількість одиниць продукції, що оцінюється;
Вп — витрати на місці продажу (комісійні винагороди продавцям, брокерам, а також непрямі податки, що сплачуються при реалізації цієї продукції).
До витрат на місці продажу включається тільки частина витрат на збут, які безпосередньо пов'язані з продажем сільськогосподарської продукції на активному ринку. Транспортні та інші витрати на збут до витрат на місці продажу не відносяться.
Метод прийняття цін.Відповідно до пп. 5.4. та 6.6. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів за відсутності активного ринку визначення справедливої вартості сільськогосподарської продукції здійснюється за:
— останньою ринковою ціною операції з такими активами (за умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному,
ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство);
— ринковими цінами на подібну продукцію, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня завершеності біологічних перетворень активу, для якого визначається справедлива вартість;
— додатковими показниками, які характеризують рівень цін на сільськогосподарську продукцію.
У разі оцінки сільськогосподарської продукції за додатковими показниками, які характеризують рівень цін на продукцію, Комісія самостійно встановлює склад таких показників, розробляє порядок їх визначення, а також проводить розрахунок вартості сільськогосподарської продукції із застосуванням зазначених показників.
В такому разі, справедлива вартість може визначатись за формулою:
(6.3)
де Вб.а — справедлива вартість сільськогосподарської продукції;
Ао.д — вартість одиниці аналога;
Кб.а — кількість одиниць продукції, що оцінюється;
Д — значення додаткового показника.
Так, наприклад, за умови відсутності активного ринку, побічна сільськогосподарська продукція (солома, гичка, стебла кукурудзи і соняшнику, капустяного листя тощо) може бути оцінена Комісією за нормативними витратами на збирання, транспортування, переміщення, скиртування та іншими витратами, пов'язаними із заготівлею цієї продукції.
Некондиційна сільськогосподарська продукція у зв'язку з відсутністю активного ринку на них, можуть бути оцінені Комісією виходячи з ринкових цін на подібну кондиційну продукцію з коригуванням на рівень якості та придатності до використання.
Експертна оцінка Комісією.Метод експертної оцінки Комісією передбачає визначення ринкової вартості сільськогосподарської продукції на основі застосування методичних підходів визначених законодавством з незалежної оцінки майна.
Визначена Комісією ринкова ціна сільськогосподарської продукції оформляється Актом визначення справедливої вартості біологічних активів та / або сільськогосподарської продукції.
Акт складається комісією перед первісним визнанням сільськогосподарської продукції. Наприклад, по продукції зернових
культур, Акт має складатись перед самим збором урожаю. Якщо на протязі збору урожаю ціни ринку на зерно змінилися, Комісія складає інший Акт та доводить до бухгалтерії нові ціни.
Акт складається на дату оцінки, але в ньому Комісія має зазначити період використання бухгалтерією визначених справедливих цін на сільськогосподарську продукцію.
Акт складається в трьох примірниках і підписується всіма членами Комісії, головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства.
Один примірник Акту підшивається в бухгалтерську справу з оцінки. Другий передається — бухгалтеру відповідальному за облік сільськогосподарської продукції, третій зберігається у головного бухгалтера.
6.7. Організація складського обліку
Облік наявності та руху виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів матеріально-відповідальні особи ведуть в місцях зберігання в Картках складського обліку (ф. М-17) або Книгах складського обліку (ф. № 40)в кількісному виразі за видами і сортами цінностей.
Картки складського обліку (ф. М-17)видають матеріально-відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. На складі картки зберігаються в спеціальних картотеках по обліковим групам, а в межах груп — за номенклатурними номерами. На кожний номенклатурний номер продукції і матеріалів відкривається картка.
На складах з невеликою номенклатурою матеріальних цінностей замість карток ведуть Книги складського обліку (ф. № 40).Книга має ті самі реквізити що і картки. До передачі книги на склад всі сторінки в ній повинні бути пронумеровані, про що роблять відповідний запис на останній сторінці книги.
Записи в книзі (картках) складського обліку здійснюють тільки на підставі первинних документів в хронологічному порядку. Після кожного запису про надходження чи вибуття матеріальних цінностей в книгах (картках) складського обліку виводять залишок.
Щомісяця, в строки, передбачені графіком документообігу, матеріально-відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей (ф. № 112)у двох примірниках. До звіту до-
дають всі первинні документи за звітний місяць. Матеріально-відповідальні особи заповнюють тільки кількісні показники звітів, а їх таксування здійснюють у бухгалтерії згідно П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати». Оприбуткування цінностей здійснюється за первинною вартістю в залежності від каналів надходження, а оцінка вибуття запасів буде залежати від обраного одного з методів оцінки при вибутті запасів, визначеного підприємством в наказі «Про облікову політику підприємства».
На кожну групу запасів, що обліковуються на окремих синтетичних рахунках (субрахунках), складають окремий звіт.
В звіті зазначають залишок цінностей на початок місяця, надходження та вибуття запасів за місяць, залишок на кінець місяця. Операції з надходження та вибуття запасів групують за каналами надходження та вибуття в розрізі кореспондуючих рахунків.
Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально-відповідальній особі.
6.8. Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів, готової продукції
Аналітичний облік запасів у бухгалтерії підприємства ведуть у Сальдових
Дата: 2016-09-30, просмотров: 324.
