Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

4.1. Дебіторська заборгованість та Ті види.

4.2. Облік сумнівних боргів.

4.3. Облік розрахунків з покупцями та замовниками.

 

4.3.1. Документальне оформлення розрахунків з поку­пцями та замовниками.

4.3.2. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками.

 

4.4. Облік розрахунків за виданими авансами.

4.5. Облік розрахунків з підзвітними особами.

4.6. Облік розрахунків за нарахованими доходами.

4.7. Облік розрахунків за претензіями.

4.8. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.

4.9. Облік розрахунків з іншими дебіторами.

Використані джерела:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене нака­зом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 ро­ку № 237.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвер­джене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87.

3. «Про норми відшкодування витрат на відря­дження в межах України та за кордон»: Постанова Ка­бінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663.

4. Інструкція «Про службові відрядження в межах України та за кордон», затверджена наказом Мініс­терства фінансів України від 13. 03. 1998 р. № 59.

5. «Про внесення змін до постанови Кабінету Мі­ністрів України від 23 квітня 1999 року № 663»: По­станова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 року № 952.

6. «Про податок з доходів фізичних осіб»: Закон України від 22.05.2003 року № 440.

7. Порядок визначення розміру збитків від розкра­дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міні­стрів України від 22 січня 1996 року № 116.

4.1. Дебіторська заборгованість, її види

Методичні основи бухгалтерського обліку дебіторської забор­гованості та вимоги до розкриття її у фінансовій звітності визна­чено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 «Дебі­торська заборгованість», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237.

Дебіторами можуть бути юридичні і фізичні особи, які в ре­зультаті подій, що минули, винні підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи.

Як і будь який актив, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економіч­них вигод і може бути достовірно визначена її сума.

Дебіторська заборгованість згідно зі Стандартом 10 «Дебітор­ська заборгованість» поділяється на довгострокову і поточну.

Поточна дебіторська заборгованість— це заборгованість яка або виникає у ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Заборгованість, що не виникає у ході нормального операцій­ного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати бала­нсу, відноситься до довгострокової.

Одним із критеріїв класифікації заборгованості на поточну і довгострокову є операційний цикл.

Визначення операційного циклу наводиться у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінан­сової звітності», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87.

Операційний цикл— це відрізок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації виго­товленої з них продукції або товарів та послуг. Поняття операцій­ного циклу набирає чинності, коли за часом цей цикл для даного підприємства перевищує 12 місяців з дати складання балансу.

Таким чином, поточна дебіторська заборгованість виникає при здійснені господарських операцій, які складають операційну дія­льність підприємства. Інакше кажучи, це дебіторська заборгова­ність, яка виникла при здійснені будь-яких видів діяльності під­приємства, крім інвестиційної і фінансової, а також крім такої, яка виникла внаслідок надзвичайних подій.

До поточної дебіторської заборгованості відноситься:

• відвантаження продукції (товару) покупцю;

• виконання робіт (надання послуг) для замовника;

• видача авансів постачальникам та підрядникам за виробничі запаси (роботи, послуги);

• видача авансів підзвітним особам на поточні виробничі по­треби та ін.

Довгострокова дебіторська заборгованість виникає при здійсь гні інвестиційної, фінансової діяльності, а також внаслідок надзвичг й-них подій. Наприклад, при передачі майна у фінансовий лізинг, при наданні фінансової допомоги іншим особам, при одержані векселів у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості та ін. У всіх цих випадках, але за умови, що очікуваний строк погашення заборгованості складає більше дванадцяти місяців, виникає довго­строкова дебіторська заборгованість. Якщо ж очікуваний строк по­гашення менше року, ця заборгованість відноситься до поточної.

У зв'язку з тим що дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову, у балансі вона відображається відповідно у розділі І «Необоротні активи» за статтею «Довго­строкова дебіторська заборгованість» (ряд. 050) та у розділі II «Оборотні активи» за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (ряд. 160-162), «Дебіторська заборгова­ність за розрахунками» (ряд. 170-200), Інша поточна дебіторська заборгованість» (ряд. 210).

4.2. Облік сумнівних боргів

При складанні звітності підприємство повинно аналізувати стан дебіторської заборгованості з метою поділу її на поточну і довгострокову.

Крім того, необхідно визначити суму дебіторської заборгова­ності, яка напевно не буде повернена боржником або щодо якої закінчився термін позовної давності. Така заборгованість не під­лягає відображенню у балансі (вона не може бути визнана акти­вом), тому повинна бути списана у тому періоді, в якому підпри­ємство отримало інформацію про неможливість її погашення боржником. У той же час у бухгалтерському обліку не оплачені фактично суми вже відображені у складі доходу підприємства. У зв'язку з цим у разі, якщо у підприємства виникає безнадійна за­боргованість, вона повинна бути вирахувана зі складу доходів (доход повинен бути зменшений).

Доход буде зменшено при нарахуванні витрат. Таким чином, одним із способів зменшення доходу є віднесення безнадійної за­боргованості до складу витрат.

^65,8 81

При цьому безнадійна дебіторська заборгованість може роз­глядатися як частина операційних витрат того періоду, в якому така заборгованість стала безнадійною.

Тому П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»передбачає створення резерву сумнівних боргів. При списані безнадійної де­біторської заборгованості за продукцію та обліку резерву сумнів­них боргів Стандартом 10 «Дебіторська заборгованість» дотри­мується один з основних принципів підготовки фінансової звітності — принцип нарахування і відповідності доходів і ви­трат.

Згідно з цим принципом для визначення фінансового резуль­тату звітного періоду необхідно зіставити доходи звітного пері­оду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку та звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей.

При продажу продукції (товарів) до моменту оплати підпри­ємство не знає, що борг не буде оплачений, більш того, може знадобиться до трьох років, щоб упевнитися, що заборгованість є безнадійною. Саме враховуючи ці обставини, Стандартом 10 «Дебіторська заборгованість» передбачено прогнозування резер­ву сумнівних боргів на дату балансу і ці приблизні збитки роз­глядаються як витрати поточного року.

Економічний зміст резерву сумнівних боргів, у відповідності до Національних стандартів, полягає в уточнені оцінки дебітор­ської заборгованості за реалізовану продукцію.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію на дату ба­лансу згідно з п. 7 Стандарту 10 «Дебіторська заборгованість» включається до підсумку балансу за вирахуванням резерву сум­нівних боргів, тобто за її чистою реалізаційною вартістю.

Таким чином, резерв сумнівних боргів служить для відобра­ження дебіторської заборгованості в той сумі, що може бути реа­льно повернена боржником.

Оцінка суми безнадійної заборгованості є попередньою і здій­снюється з метою не завищення суми активів у балансі.

Резерв сумнівних боргів створюється для поточної дебіторсь­кої заборгованості за товари, роботи і послуги, яка виникла за фактом відвантаження товарів або виконання робіт, надання по­слуг. Дебіторська заборгованість, що утворилась у зв'язку із здійсненням суб'єктом підприємництва передплат, відображати­меться в балансі як заборгованість за авансами, без нарахування резерву сумнівних боргів.

ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість»передбачено насту­пні способи обчислення резерву:

а) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

б) питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалі­
зації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати;

в) на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості

величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Вибір способу робить підприємство при визначені своєї облі­кової політики.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, това­ри, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської за­боргованості за строками її непогашення із встановленням коефі­цієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми без­надійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням стро­ків непогашення дебіторської заборгованості.

Приклад 1

Визначення величини резерву сумнівних боргів на основі класифі кації дебіторської заборгованості.

Для визначення коефіцієнта сумнівності на 31 грудня 200______________ року

підприємство для спостереження обрало період за останні півроку (ли­
пень — грудень 200__ року).

Таблиця 4.1

 

 

Місяць	Фактично списано безнадійної дебіторської заборгованості (грн)*	Сальдо дебіторської заборгованості за про­дукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на кінець попереднього місяця, грн*
1 група	2 група	3 група	1 група	2 група	3 група
/	2	і	4	5	6
Липень	600,00	800,00	950,00	20 000,00	18 000,00	17 000,00
Серпень	—	400,00	700,00	22 000,00	12 000,00	14 000,00
Вересень	750,00	500,00	—	15 000,00	13 000,00	14 500,00
Жовтень	300,00_,	—	770,00	16 000,00	12 000,00	11 000,00
Листопад	—	650,00	—	18 000,00	11 500,00	13 000,00
Лрудень	550,00	850,00	1400,00	17 000,00	14 000,00	16 000,00
Разом	2200,00	3200,00	3820,00	X	X	X

Підприємство самостійно визначає групи за строками непогашення поточної дебі­торської заборгованості.

6* 83

Коефіцієнт сумнівності(Кс) відповідної групи дебіторської забор­гованості може визначатися за такою формулою:

Кс = (£Бзн + ІДш)+і, (4.1)

де 2 — сума;

Бзн — фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість від­повідної групи за и-ний місяць обраного для спостереження періоду;

Дзн— дебіторська заборгованість відповідної групи на кінець п-ного місяця обраного для спостереження періоду;

/ — кількість місяців в обраному для спостереження періоді.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборговано­сті становить;

першої —

(600 : 20 000 + 750 : 15 000 + 300 : 16 000 + 550 : 17 000) : 6 = = 0,022 (2,2 %);

другої —

(800 : 18 000 + 400 : 12 000 + 500 : 13 000 + 650 : 11 500 + 850 : : 14 000) : 6 - 0,039 (3,9 %);

третьої —

(950: 17 000+ 700: 14 000+ 770: 11 000+ 1 400: 16 000): 6= 0,044 (4,4%).

Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду пото­чного року має становити:

17 000• 0,022 + 14 000 ■ 0,039 + 16 000 • 0,044 = 1624.

Приклад 2

Визначення величини сумнівних боргів на основі класифікації де­біторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість на 31 грудня 200 ______ року становить

966 000 грн, з наступним розподілом за строками її непогашення:

1-ша група — 700 000,00;

2-га група — 240 000,00;

3-тя група — 26 000,00.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 груд­
ня 200__ року становить 3020,00 грн. Для визначення коефіцієнта сум­
нівності на основі класифікації дебіторської заборгованості на 31 груд­
ня 200__ року підприємство для спостереження обрало період за попе­
редні три роки. Розрахунки приведені в табл 4.2.

Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборго­ваності визначається за такою формулою:

Кс = (2]Бзн * ІДзнМ, (4.2)

де ]Г — знак суми;

g_3H — безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості цієї групи на дату балансу в обрано­му для спостереження періоді;

Дзн — дебіторська заборгованість відповідної групи на дату балансу _в обраному для спостереження періоді.

Таблиця 4.2

 

 

Дата ба­лансу	Сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи* (грн)	Заборгованість, що визнана безнадійною в наступному році, у складі сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього року
Група 1	Група 2	Група 3	Група 1	Група 2	Група 3
/	2	3	4	5	6
31.12.2004	2 000 000,00	50 000,00	5000,00	1000,00	800,00	1 000,00
31.12.2005	4 000 000,00	70 000,00	3000,00	2000,00	200,00	590,00
31.12.2006	6 000 000,00	100 000,00	7000,00	3000,00	1000,00	1410,00
Разом	12 000 000,00	220 000,00	15 000,00	6000,00	2000,00	3000,00

* Підприємство самостійно визначає групи за строками непогашення поточної дебі­торської заборгованості та періоди спостереження.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборговано­сті становить:

групи 1 — 6 000,00: 1 200 000,00 = 0,005;

групи 2 — 2 000,00: 220 000,00 = 0,009;

групи 3 — 3 000: 15 000 = 0,2.

Величина резерву сумнівних боргів на 31 грудня 200______ року має

становити:

700 000• 0,005 + 240 000 • 0,009+ 26 000• 0,2= 10 860.

З урахуванням залишку резерву сумнівних боргів слід донарахувати
Ще 7 840,00 грн (10 860,00 - 3 020,00) з включенням до витрат грудня
200__ року.

Приклад З

Визначення величини сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.

За 200__ рік чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт,

послуг на умовах наступної оплати становить 18 000 000,00 грн.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 груд-
^Ня 200__ року становить 1 000,00 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності підприємство для спосте­реження обрало період за попередні три роки.

Таблиця 4.3

 

Рік	Чистий дохід від реалізації про­дукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати	Сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, що визнана безнадійною
200 __	8000 000,00	5000,00
200 _	10 000 000,00	7000,00
200 _	15 000 000,00	9000,00
Разом	33 000 000,00	21 000,00

Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості становить 0,0006 (21 000,00: 33 000 000,00).

Відрахування на створення резерву сумнівних боргів за 200______ рік

становить 10 800,00 (18 000 000,00 • 0,0006).

Разом із залишком резерв сумнівних боргів на 31 грудня 200_____ року

становить 11 800,00 (10 800,00 + 1 000,00).

Приклад 4

Визначення величину сумнівних боргів на основі платоспромож­ності окремих дебіторів.

На 31 грудня 200___ року в складі статті «Векселі одержані» відо­
бражено вексель, виданий векселедавцем 5 березня 200_____ року, на су­
му 10 000,00 грн за реалізовану продукцію. Підприємству стала відома
інформація про порушення судом справи про банкрутство векселедав­
ця. На підставі цієї інформації погашення векселя є сумнівним. Вели­
чина сумнівних боргів на 31 грудня 200_____ року за статтею «Векселі

одержані» має бути визнана в сумі 10 000,00 грн, на таку саму суму
створюється резерв з включенням до витрат грудня 200____ року.

Після створення резерву сумнівних боргів дебіторська заборгова­ність може:

1) повернутися. В цьому випадку необхідно відновити суму резерву сумнівних боргів;

2) бути визнаною безнадійною. В цьому разі така заборгованість пе­рестає бути активом підприємства і підлягає списанню з балансу. Але з метою спостереження за можливістю її повернення підприємства пови­нні протягом трьох років обліковувати суму списаної безнадійної забо­ргованості на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи»,субра­хунку 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Для обліку резерву сумнівних боргів використовується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнів­них боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів, за де­бетом — списання сумнівної заборгованості. Аналітичний облік на ра­хунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.

При нарахуванні резерву сумнівних боргів дебетується рахунок 944 «Сумнівні та безнадійні борги» і кредитується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». При списанні безнадійної дебіторської заборгова­ності дебетується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» і кредитуєть­ся рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».