Класифікація холециститів
1. За етіологією і патогенезом
· бактеріальний;
· вірусний;
· паразитарний;
· немікробний (“асептичний”, іммуногенний);
· алергічний;
· “ферментативний”;
· невиясненої етіології.
2. По клінічних формах
· хронічний безкам’яний холецистит
- з перевагою запального процесу;
- з перевагою діскінетічних явищ.
· хронічний калькульозний холецистит.
3. По типу діскінезії
· порушення скорочувальної функції жовчного міхура;
- гіперкінез;
- гіперкінез без змін тонусу (нормотонія), зі зниженням тонусу (гіпотонія).
· порушення тонусу сфінктерів ЖВШ
- гіпертонус сфінктера Одді;
- гіпертонус сфінктера Люткенса;
- гіпертонус обох сфінктерів.
4. По характеру перебігу
· рідко рецидивуючий;
· часто рецидивуючий;
· постійного (монотонного перебігу);
· замаскований (атиповий перебіг).
5. По фазах захворювання
· фаза загострення;
· фаза затухаючого загострення;
· фаза ремісії.
6. Основні клінічні синдроми
· больовий;
· диспептичний;
· вегетативної дистонії;
· правосторонній реактивний(ірітативний);
· предменструального напруження;
· солярний;
· кардіалгічний(холецисто-кардіальний);
· невротично-неврозоподібний;
· алергічний.
7. Ступені тяжкості
· легкий;
· середньої тяжкості;
· тяжкий.
8. Ускладнення
· реактивний панкреатит;
· реактивний гепатит;
· перихолецистит;
· хронічний дуоденіт і перидуоденіт.
Гострий холецистит
Розрізняють катаральний, гнійний, гангренозний холецистит.
Клініка. Починається бурхливо, виникають різкі болі в ділянці правого підребір'я з ірадіацією в праву половину живота, праву половину грудної клітки, шию, а інколи і в ділянку серця; нерідко супроводжується нудотою, блювотою з невеликою кількістю жовчі.
Відмічається підвищення температури. Інколи - невелика жовтяничність. Язик сухий, обкладений білими нашаруваннями. Живіт здутий, передня черевна стінка обмежено рухлива або не бере участі з акту дихання.
При поверхневій пальпації відмічається спочатку місцеве, а потім і розповсюджене напруження черевної стінки, різка болючість в ділянці правого підреберря.
Симптом Захар'їна - різка біль при постукуванні або натисненні в ділянці проекції жовчного міхура; симптом Василенко — різка біль при постукуванні в ділянці жовчного міхура на висоті вдоху; симптом Образцова-Мерфі - різка біль при введені рук в ділянку правого підреберря на висоті вдоху; симптом Ортнера - біль при постукуванні ребром кисті по правій реберній дузі.
При помірному напруженні черевних м'язів в деяких випадках (особливо при гнійному холециститі) вдається промацати збільшений і різко болючий жовчний міхур. Часто буває позитивний симтом Мюсі - Георгієвського (болючість в точці діафрагмального нерва - між ніжками грудино-ключично-соскового м'язу), можуть спостерігатися зони шкірної гіперестезії (Захаріна-Геда) під нижнім кутом правої лопатки в ділянці IX - XI міжребер'я.
В крові відмічається лейкоцитоз зі зсувом вліво та збільшення ШОЕ.
Хронічний холецистит
Хронічний холецистит може виникнути після гострого холециститу, але частіше розвивається самостійно, поступово.
Клініка
Хворі скаржаться на тупі ниючі болі в ділянці правого підребір'я, які виникають, як правило, через 1-3 години після приймання надмірної кількості їжі, особливо жирних та смажених страв. Іррадіація болей вверх в ділянку правого плеча, шиї, лопатки. Інколи болі носять характер жовчної коліки.
Диспептичні явища: відчуття гіркоти у роті, відрижка повітрям, нудота, здуття живота, порушення випорожнень (чергування закрепів та проносів). Інколи замість болей спостерігаються тяжкість в підложечній ділянці та у правому підребер'і. Температура у хворих часто субфебрильна. Спостерігається дратливість, безсоння.
Огляд живота. Здуття живота рівномірне або переважно в верхній частині.
Пальпація. Відмічається чутливість або болючість в ділянці проекції жовчного міхура. Позитивні симптоми Мюсі-Георієвського (френікус-симптом), Ортнера, Образцова-Мерфі, Василенка.
Лабораторні методи дослідження.
Аналіз крові. В період загострення - помірний лейкоцитоз, незначне збільшення ШОЕ.
Аналіз дуодунального вмісту. В порції "В" ознаки запалення (слиз, лейкоцити, злущений епітелій). Інколи не вдається отримати міхурову порцію жовчі - порцію "В".
Інструментальні методи дослідження. Холецистографія — реєструє зміну форми і нечітке зображення жовчного міхура. Інколи після прийому подразника жовчний міхур скорочується недостатньо. Нерідко виявляють каміння в жовчному міхурі.
Холангіт
Холангіт (ангіохоліт) — запальний процес жовчних шляхів (внутрішньо- і позапечінкових). Холангіт часто поєднується з холециститом (холецистохолангіт). Часто холангіт спостерігають при жовчокам'яній хворобі. Частіше хворіють жінки віком 20-50 років.
Етіологія. Причиною холангіту в більшості випадків є інфекція, яка потрапляє в жовчні шляхи висхідним шляхом з кишківника, рідше - гематогенним або лімфогенним шляхами. Найчастішими збудниками холангіту є кишкова і паракишкова паличка, найпростіші: лямблії (лямбліозний ангіохолецистит) і гельмінти (аскариди). Мають значення різні захворювання органів черевної порожнини (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, панкреатит, коліт, апендицит тощо).
Клініка.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 236.