Часто спостерігаються при виразковій хворобі і різні порушення функції кишківника. Приблизно у 50% хворих відмічаються закрепи внаслідок рефлекторної дискінезії тонкої ті товстої кишок, обумовленої підвищеним тонусом блукаючого нерва; вимушений характер харчування (щадні раціони, бідні грубоволокнистою клітковиною); постільний режим і обмеження рухової активності. До етіологічних факторів виразкової хвороби належать: аліментарні фактори, шкідливі звички (паління, зловживання алкоголем), лікарські речовини (аспірин, індометацин, глюкокортикоїди та ін.), нервово-психічні та спадково-конституційні фактори.

Важливе місце в діагностиці виразкової хвороби займають дані об'єктивного дослідження хворих.

Цінні діагностичні дані можна отримати за допомогою пальпації та перкусії живота.

В період загострення виразкової хвороби у хворих при поверхневій пальпації часто визначається локальна поширені болючість в епігастральній ділянці зліва (при медіагастральних), або праворуч (при пілоричних і дуоденальних виразках) від серединної лінії, а інколи біля мечоподібного відростка (при кардіальних і субкардіальних виразках). Болючість при поверхневій пальпації живота поєднується. Як правило, з помірною резистентністю м'язів передньої черевної стінки.

Певне значення в діагностиці надається позитивному симптому Менделя (поява чіткої локальної болючості при відривчастій перкусії в епігастральній ділянці), який свідчить про подразнення листка очеревини.

Інколи при поштовхоподібному натисканні в епігастральгій ділянці у хворих на виразкову хворобу вдається отримати відчуття "шуму плеску". Поява його за 7-8 годин після прийому їжі (симптом Василенко) свідчить або про порушення евакуації вмісту із шлунку, або про різко виражену гіперсекрецію шлункового соку.

Іноді при глибокій пальпації відмічається болючість по ходу товстої кишки, що звичайно вказує на її дискінезію. При пальпації пілоруса може вислуховуватись слабке гуркотіння, що нагадує мишачий писк.

Важливе місце в діагностиці виразкової хвороби займає дослідження показників кислотоутворюючої функції шлунку (методом фракційного дослідження рН - метрії).

Важлива роль в діагностиці виразкової хвороби належить рентгенологічному та ендоскопічному методам дослідження.

Основною рентгенологічною ознакою, що дозволяє напевно діагностувати виразку є симптом "ніші". Виразкова "ніша" - це безструктурне депо барієвої маси, доволі правильної форми, з чіткими контурами. Навкруги нього при ретельному і методично правильному дослідженні видно обрамлення просвітлення або меншої ширини запальний вал, до якого конвертують складки слизової оболонки. Інші рентгенологічні ознаки, які виявляються при виразковій хворобі у фазі загострення, мають менше і в основному допоміжне значення. До них відносяться: посилена моторика, гіперсекреція, локальний спазм, деформація стінки органа, прискорена евакуація барієвої маси із шлунку та швидке проходження ії по дванадцятипалій кишці.

Ендоскопічну картину загострення виразкового процесу в більшості випадків визначають виразковий дефект і запалення слизової оболонки. Розміри та форма виявлених при ендоскопічному дослідженні різні, але у фазі загострення виразка частіше округла, рідше полігональна. Краї виразки здебільшого високі, рівні, чітко контуровані, схили виразкового кратеру обривисті, слизова оболонка навкруги виразки підвищено вразлива і кровоточива.

Рак шлунка.

В клінічній картині раку шлунка умовно виділяють:

Ранній (чи початковий) період хвороби.

Період явних клінічних проявів хвороби.

Термінальний період.

На ранній стадії хвороби хворі відмічають немотивовану слабкість, апатію, швидку втомлюваність, зниження апетиту, відраза до м'ясної їжі, неприємний смак у роті, відрижку, часто з тухлим запахом, відчуття важкості під ложечкою та інші нерізко виражені симптоми шлункового дискомфорту.

В період видимих клінічних проявів хвороби основними скаргами е:

1. болі в епігастральній ділянці ниючого характеру, постійні чи без певного
зв'язку з часом прийому їжі;

2. анорексія;

3. прогресуюче схуднення;

4. прогресуюча дисфагія (при раку кардіального відділу шлунку);

5. нудота, блювання, нерідко з домішками крові у блювотних
масах;відчуття швидкої насичуваності та переповнення шлунку;

6. шлункові кровотечі (з періодичним виділенням випорожнень типу
"мелеш" чи прихованої кровотечі), що призводять до анемізації;

7. "безпричинна" тривала лихоманка;

В термінальній стадії захворювання хворих турбують сильні виснажливі болі в епігастрії, правому підребер’ї (метастази в печінку), в спині (проростання пухлини в підшлункову залозу), інколи в кістки (в області метастазів), відраза до їжі, нудота, блювання, лихоманка, схуднення, часом до ступеня кахексії.

При огляді нерідко відмічається блідість (внаслідок анемізації) чи своєрідний землистий відтінок шкіряних покривів. Шкіра суха, в ряді випадків відмічається наявність асциту(внаслідок метастазів в лімфатичні вузли воріт печінки і ракового обсеменіння очеревини).

Пальпаторно у ряді випадків можна відмітити болючість і деяку ригідність м'язів передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, інколи вдається пальпувати пухлину у вигляді круглого щільного утворення.