Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
| Типи поведінки людей у спілкуванні | Ваші можливі дії |
| «Нігіліст» – нетерпляча, невитримана людина, своєю поведінкою несвідомо підштовхує співбесідника до того, щоб він не погоджувався з висловленими твердженнями | Обговорити, обґрунтувати з такою людиною спірні моменти, якщо вони відомі, до початку бесіди. Доцільно не виходити за межі професійного спілкування, треба бути спокійним і спростовувати її твердження. Надавати іншим можливість спростовувати її твердження. Спробувати залучити її на свою сторону. Переговорити з нею під час перерви, щоб довідатися про справжні причини її негативної позиції |
| «Позитивна» людина – працьовита, доброзичлива та спокійна під час розмови | У важких і спірних питаннях шукати підтримку цього співрозмовника. Варто давати їй змогу проявити себе, коли підбиваються підсумки зустрічі, обговорюються пропозиції |
| «Всезнайко» – людина, яка вважає, що про все знає якнайкраще. У неї завжди і про все є «своя» думка, вона обов’язково хоче її висловити, не прислуховуючись до думки співрозмовника | Треба трохи збити з такої людини пиху, навмисно ставлячи складні запитання. Треба також залучати її до обговорення ідей, запропонованих іншими. Час від часу нагадувати їй, що інші теж хочуть висловитися. Дати їй можливість сформулювати проміжні висновки |
| «Балакун» – не вміє вислуховувати інших, часто безтактно і без усякої причини перебиває співрозмовника, не цінуючи його часу | Треба своєчасно і тактовно зупинити таку людину, бо цікавих ідей вона однаково не внесе. Можна запитати її, у чому вона бачить зв’язок між щойно сказаним і предметом обговорення |
| «Боягуз» – людина, яка відрізняється недоліком впевненості в собі. Вона відмовчується, щоб не виставляти себе на посміховище або не здатися безглуздою | Таку людину варто підтримати, підкресливши, що в неї вірять, до неї прислуховуються. Рішуче припиняти будь-які спроби глузування над її висловлюваннями |
| «Неприступна» людина – з відсутнім поглядом, замкнута. Те, що відбувається поза її особою, їй видається не вартим уваги та зусиль | Спілкуючись з такою людиною, краще одразу визначити її знання та досвід. Виявити інтерес до неї самої та до її справ. У перерві спробувати з’ясувати причини такої поведінки |
| «Незацікавлена людина» – безцеремонно демонструє, що все, що відбувається навколо, її аж ніяк не цікавить | Потрібно ставити їй питання інформативного характеру та стимулюючі питання. Надати темі бесіди цікаву і привабливу форму. Спробувати з’ясувати, що цікавить особисто її |
| «Людина, яка не терпить критики» – вважає себе кращою за інших, а власні пропозиції єдино правильними | Потрібно непомітно запропонувати їй можливість зайняти рівноправне з іншими становище. З нею треба бути обережним, не критикувати. Водночас варто показати, що вона така ж людина, як і решта. Добре при цьому використовувати прийом протиставлення на зразок: «Так..., проте». |
| «Чомучка» – не може втриматися, щоб не ставити питання про все і про всіх | Спілкуючись з такою людиною, доцільно переадресовувати їй її ж запитання. Це змусить її розмірковувати над проблемою, яку винесено на обговорення. Якщо питання стосуються теми обговорення, можна спрямовувати їх усім співрозмовникам |
Таблиця 6.2
Етапи проведення дискусії
| Завдання | Способи |
| Етап 1. Орієнтація 1. Стосовно проблеми | |
| Сформулювати мету і тему дискусії | Пояснити, що обговорюється, навіщо потрібна дискусія в даній ситуації |
| Установити час дискусії | Оголосити учасникам про час, відведений для дискусії |
| Зацікавити учасників, створити необхідну мотивацію | Викласти проблему як певну суперечність. Показати, у чому полягає значимість проблеми, які результати може дати її рішення |
| Домогтися однозначного розуміння проблеми учасниками | Попросити ставити питання. Можна запропонувати контрольні питання |
| Почати обмін думками (якщо можливо, без оцінок) | Надати слово бажаючим чи запропонувати висловитися учасникам по колу. Керівнику не рекомендується брати слово першим |
| 2. Стосовно групи | |
| Познайомити учасників дискусії, якщо вони не знайомі | Попросити назватися, наприклад по колу. Можна запропонувати учасникам ставити один одному питання, щоб краще познайомитися |
| Орієнтувати на колективне рішення | Повідомити про переваги групового рішення |
| Створити доброзичливу, ділову атмосферу, встановити позитивний емоційний фон | Доброзичливе ставлення до всіх учасників – доброзичливе звертання, жести, міміка, посмішка |
| 3. Стосовно кожного учасника | |
| Домогтися, щоб у дискусії брали участь усі члени групи | Можна, наприклад, запропонувати виступати по колу, якщо виникають ускладнення із включенням у діалог усіх учасників |
| Активізувати пасивних | Звернутися до тих, хто мовчить із питанням, проханням допомогти. Запропонувати завдання, в якому необхідна участь кожного |
| Надавати підтримку, допомогу виступаючим | Уважно вислухати кожного, бажано не перебиваючи. Порекомендувати без остраху висловити свої думки, оскільки важливо врахувати кожну |
| Етап II. Оцінювання 1. Стосовно проблеми | |
| Зібрати максимум пропозицій. Намагатися висвітлити всі аспекти проблеми. | Вислухати всіх. Свої пропозиції висловити після того, як вислухані думки учасників |
| Здійснити аналіз власних думок | Підбити часткові підсумки, виділити основні положення, зробити попередні висновки |
| Триматися в «руслі проблеми», не допускати повторів і відхилень від теми | Тактовно зупиняти тих, хто ухилився від теми, нагадувати про мету і завдання дискусії |
| 2. Стосовно групи | |
| Підтримувати високий рівень активності групи | Усім по черзі надавати слово. Не допускати тривалих діалогів і монологів, надмірної активності одних за рахунок інших |
| Підтримувати ділову атмосферу | Вимагати ясного викладу думок, уточнювати незрозумілі положення. Керівникові більше запитувати і слухати. Самому намагатися говорити менше, коротко |
| Не допускати особистої конфронтації учасників | Усувати непорозуміння між учасниками, припиняти оцінні судження, спрямовані на особисті якості опонента |
| Підтримувати теплу, дружню атмосферу | Наприклад, посміхатися, вживати заохочувальні висловлення на зразок: «Добре, ми просуваємося…» |
| 3. Стосовно кожного учасника | |
| Приділяти максимум уваги думці кожного учасника | Уважно вислуховувати кожного. Передчасно не переривати того, хто говорить |
| Вимагати ясної аргументації | Уточнювати незрозумілі положення, просити пояснити свою думку |
| Активізувати пасивних | Звернутися до «мовчуна» з питанням. Люб’язно попросити його висловити свою думку |
| Намагатися зберігати неупереджене ставлення | Приділяти рівну увагу кожному, надавати підтримку всім учасникам |
| Етап III. Завершення дискусії 1. Стосовно проблеми | |
| Чітке і виразне підбиття підсумків | Формулювання висновків |
| Порівняти підсумок із поставленою метою | Нагадати мету, зіставити з нею результати дискусії |
| Якщо тема не вичерпана – стимулювати продовження дискусії | Запропонувати групі продовжити дискусію наступного разу |
| 2. Стосовно групи | |
| Прийняте рішення повинне бути груповим | При підбитті підсумків враховувати по можливості думки всіх членів групи. Кожен повинен висловити свою думку з приводу групового рішення |
| Допомогти групі дійти погодженої думки | Уміла постановка питань, узагальнення отриманих результатів |
| Зберегти ділову, доброзичливу атмосферу, незважаючи на можливу конфронтацію думок | Підкреслити важливість розмаїтості пропозицій і підходів у дискусії для знаходження оптимальної альтернативи |
| 3. Стосовно кожного учасника | |
| Домагатися того, щоб у кожного чи принаймні в більшості залишилося відчуття задоволення від участі в дискусії | Підкреслити внесок кожного в загальний підсумок. Не шкодувати заслужених похвал. Подякувати всім членам групи за участь у дискусії |
Таблиця 6.3
Дата: 2016-10-02, просмотров: 247.