До шкільного психолога звернулися батьки 9-річної дівчинки: «Ми занепокоєні поведінкою нашої доньки. Коли вона у школі, постійно бере на себе провину, невпевнена в собі, не прагне до перемоги, а радше прагне уникати невдач. Хоча вдома це зовсім інша дитина. Ми відчуваємо, що в школі вона почувається некомфортно, можливо, чогось або когось боїться. Ми намагалися її розпитати, у чому справа, але вона каже, що все нормально».

До психолога дитячого садка звернулася вихователька старшої групи: «В моїй групі є хлопчик 5-ти років. Він постійно дражниться з дітьми, не може спокійно пройти повз інших, щоби не зачепити, не вдарити. Останнім часом почав вживати ненормативну лексику. Я вже говорила з мамою, але вона сама розводить руками, каже, що нічого не може вдіяти. Допоможіть його дисциплінувати, інакше інші діти починають копіювати його форму поведінки».

До психолога дитячого садка звернулася вихователька старшої групи: «В моїй групі є надто активна дівчинка. Вона і секунди не може всидіти на місці, швидко втрачає інтерес до занять, нетерпляча, під час денного сну часто не спить і заважає спати іншим дітям».

До психолога дитячого садка звернулася вихователька старшої групи: «У моїй групі є хлопчик, який поводиться доволі замкнено. Він постійно засмучений. Перших півтора місяця його перебування в дитячому садку він плакав. Зараз він люить гратися сам, легко ображається на інших, нікому не довіряє. На нього не можна розраховувати під час організації заходів».

До шкільного психолога звернулася вчителька початкових класів: «Я помітила, що останнім часом діти чомусь швидко втомлюються. Часто-густо на третьому уроці вже відмовляються писати і читати. Можливо, це якось пов’язано з навантаженням на руки та очі?»

Семирічного першокласника Сергія на консультацію до психолога привела вчителька з проханням перевірити пам’ять учня, оскільки він нічого не пам’ятав: « Він не в стані запам’ятати, що задавали додому. Вдома хлопчик завжди каже батькам, що не пам’ятає, що задавали, і ті дізнаються про завдання від інших дітей. На уроці він каже, що не пам’ятає, що вчив вдома. Я з батьками розгублені. Може, з ним щось не так?»

До психолога дитячого садка звернулися батьки 5-річного хлопчика: «Сашко у нас якийсь надто покірний, ніби намагається всім догодити, часто при спілкуванні з іншими почувається винуватим. Це якось дивно для хлопчика. Ми очікували, що він буде відстоювати власні інтереси, не слухатися. А він не може протистояти навіть молодшим дітям, віддає їм іграшки, коли ті забирають, плаче. Як нам правильно виховувати сина, щоби він міг постояти за себе?»

До шкільного психолога звернулися батьки 6-річного хлопчика: «Ви знаєте, у нього взагалі зник інтерес до школи. Ще на початку вересня він просто біг до школи, а вже кілька тижнів не хоче туди йти, вмовляє, щоб його залишили вдома. Ми говорили з класоводом, але вона не може пояснити ці разючі зміни у його ставленні до школи; каже, що таке іноді трапляється, але ніяких проблем у нього з нею та однокласниками нібито немає але ми відчуваємо, що причина саме в школі. Допоможіть зрозуміти, що сталося і що нам робити далі».

До психолога дитячого садка звернулися батьки 6-річного хлопчика: «Нас непокоїть те, що дитина не бажає восени йти до школи. Зараз він не виконує завдань виховательки, не підпорядковується правилам та денному розпорядку. Він бажає тільки гратися. Навіть не знаємо, що далі робити? А коли це бажання так і не з’явиться?»

До психолога дитячого садка звернулися батьки 6-річної дівчинки: «Наша дитина не готова до шкільного навчання. Вона досі не вміє тримати в руках ручку, не вміє писати і малювати. Що нам робити?»

Окремі випадки взято з книги: Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища шк., 1996. – 192 с.

Запропонуйте релевантну форму надання психологічної допомоги.

1. У ході роботи розробіть і використовуйте психокорекційну програму.

2. Встановіть, які чинники зумовлюють виникнення проблеми і які методи надання психологічної допомоги будуть ефективними.

3. Змоделюйте психокорекційне заняття й використання однієї психокорекційної техніки.

4. Висновки за результатами дослідження представте у формі консультативної бесіди.

Складіть психокорекційну програму за таким алгоритмом: встановити об’єкт і предмет психокорекційного впливу; встановити гіпотезу виникнення проблеми і шляхи її вирішення; встановити мету і завдання роботи; визначити доцільну форму роботи з клієнтом; одібрати методики і техніки корекційної роботи; визначити загальний час, необхідний для реалізації всієї програми, частоту зустрічей і тривалість кожного заняття; визначити необхідні матеріали та обладнання.

Програма має складатися з трьох блоків: діагностичного (методи і методики діагностики проблеми), корекційного (приклади психокорекційних технік, вправ, методів) і блок оцінки ефективності психокорекційного впливу (встановити критерії ефективності програми).

Завдання для самостійної роботи

Оцінювання

Література:

1. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища школа, 1996. – С. 12-100.

2. Діагностика і корекція емоційних станів молодших школярів / Уклали: Л.В. Лавренчук, Л.А. Скаковська, Є.С. Клєцова. – Житомир, 2002. – С. 5-45.

3. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 100-181.

4. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 22-32.

5. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 2.: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приёмы и упражнения. – С. 321-400.

6. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е.Е. Данилова, Т.В. Вох­мянина; Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Издательский центр «Академия», 1998. – С. 29-78.

7. Экслайн В. Игровая терапия / Пер. с англ. – М. Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – С. 173-210.

8. Шишова Т. Страхи – это серьёзно. Как помочь ребёнку избавиться от страхов. – М.: «Издательский Дом «Искатель», 1997. – 96 с.

9. Розвивальні та корекційні заняття психолога / Упорядник Т. Гончаренко. – 2-е вид., стереотипне. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – С. 4-41, 83-120.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема 3.Корекційна робота з підлітками та юнаками

Мета: сформувати навички складати корекційні програми для підлітків та юнаків.

Теоретичні питання

1. Проблема смислу життя у підлітковому та юнацькому віці.

2. Проблема міжособистісних стосунків у підлітковому та юнацькому віці.

3. Проблема контролю почуттів у підлітковому та юнацькому віці.

4. Проблема стосунків з представниками іншої статі у підлітковому та юнацькому віці.

5. Проблема у стосунках з батьками.

6. Проблема вибору професії.