Спеціальності 6.030102 Психологія
Укладач
Старший викладач Мазяр О.В. ,
Асистент Шмиглюк О.Г.
Затверджено
на засіданні кафедри
протокол № 1
від 2 вересня 2011 року
ЗМІСТ
Вступ | |
Розподіл навчального часу за темами | |
Рекомендації до організації самостійної роботи | |
Алгоритм виконання лабораторної роботи | |
Модуль 1.Теоретико-методологічні засади психокорекції як методу надання психологічної допомоги | |
Модуль 2.Основні напрямки у зарубіжній психокорекційній практиці | |
Модуль 3. Основні методи групової психокорекції | |
Вимоги до екзамену | |
Критерії оцінювання |
Вступ
Програму нормативної дисципліни «Основи психокорекції» складено відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму підготовки 0301 „Соціально-політичні науки”. Вона охоплює всі змістові модулі, визначені освітньо-професійною програмою для мінімальної кількості годин, передбачених державним стандартом освіти.
Предметом вивчення «Основи психокорекції» є теоретико-методологічні засади, принципи та методи спрямованого психологічного впливу на певні психологічні структури для забезпечення повноцінного розвитку і функціонування особистості.
Міждисциплінарні зв’язки: курс «Основи психокорекції» пов’язаний з курсами «Вікова психологія», «Практикум з групової психокорекції», «Основи психологічного консультування», «Патопсихологія», «Психологічна служба в системі освіти».
Програма дисципліни «Основи психокорекції» складається з таких розділів:
1. Мета і завдання курсу.
2. Зміст курсу.
3. Список рекомендованої літератури.
4. Критерії успішності навчання.
МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ
Основною метою викладання дисципліни «Основи психокорекції» є набуття майбутніми психологами знань про теоретичні передумови здійснення психокорекційної практики, її основних напрямків і методів, а також формування навичок складання психокорекційних програм та використання методів індивідуальної та групової психокорекції.
Основні завдання курсу.
По завершенню вивчення курсу студенти повинні знати:
– основні принципи, цілі і задачі психокорекційної роботи;
– природу психічних явищ, які підлягають психокорекції;
– спрямованість психокорекційного процесу;
– поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування;
– проблему психічних захистів;
– основні напрямки в зарубіжній психокорекційній практиці;
– психологічні особливості індивідуальної психокорекції;
– основні методи індивідуальної психокорекції;
– психокорекцію в контексті цілісного аналізу малюнків, можливості застосування тематичних психомалюнків у груповій психокорекційній роботі;
– когнітивно-аналітичний напрямок психокорекції, особливості когнітивної психокорекції;
– специфіку групової форми психокорекції;
– особливості процесуальної діагностики в груповій психокорекції;
– характерні особливості психокорекційного процесу в групі АСПН;
– методичні вимоги, спільні для учасників і керівника психокорекційної групи;
– методичні положення, обов’язкові для керівника психокорекційної групи;
– роль групової динаміки у процесі психодіагностики в АСПН;
– особливості використання психокорекційних методик у процесі АСПН;
– тематику психогімнастичних та пантомімічних вправ, що використовуються у груповій психокорекційній роботі;
– групову динаміка як фактор психокорекції;
– групову дискусію як метод групової психокорекційної роботи;
– психодраму як метод групової психокорекційної роботи;
– результативність групового психокорекційного процесу;
– сім’ю як об’єкт психокорекційного впливу, особливості корекції сімейних відносин;
– методики корекції відносин між батьками та дітьми;
– принципи складання і основні види психокорекцій них програм.
По завершенню вивчення курсу студенти повинні вміти (освітньо-профсійна програма, додаток Б):
– використовувати знання різних теорій глибинної психології, вміти добирати корекційні методики з урахуванням особливостей особистісної проблематики суб’єкта;
– виявляти внутрішні суперечності психіки суб’єкта з метою підбору оптимальних методів психокорекції;
– визначати елементи досвіду, які детермінують особистісну проблематику суб’єкта;
– визначати особливості застосування методів психокорекції в залежності від різних теоретико-методологічних напрямків в умовах індивідуальної та групової роботи;
– в умовах психологічного кабінету структурувати психологічне інтерв’ю у відповідності з задачами та цілями кожної стадії;
– в умовах психологічного кабінету застосовувати різні психологічні техніки, що відповідають різним теоретичним підходам, для надання психологічної допомоги клієнту;
– проводити групову психокорекційну роботу згідно різних теоретико-методологічних моделей функціонування групи;
– в умовах роботи з групою людей проводити групове консультування з метою надання психологічної інформації, необхідної для вирішення соціально-психологічних та інших проблем групи, застосовуючи методи, відповідні конкретним завданням;
– забезпечувати групову динаміку в напрямку від дезінтеграції до інтеграції групи;
– використовувати різні вправи у відповідності з етапом групового процесу, особливостями групової динаміки, специфікою особистісної проблематики, їх емоційним станом;
– проводити психологічне консультування сім’ї, застосовуючи відповідні до конкретного випадку методи;
– надавати рекомендації батькам, педагогам по створенню оптимальних умов для розвитку дітей різного віку;
– добирати методи у відповідності до особливостей психічного та особистісного розвитку суб’єкта з метою попередження появи деструктивних проявів поведінки;
– використовуючи проективний малюнок в груповій чи індивідуальній психокорекційній роботі, виявляти та сприяти усвідомленню переживань клієнта та проблем, що важко вербалізувати;
– підбирати та проводити вправи, що попереджають виникнення страхів у дітей в умовах індивідуальної роботи;
– здійснювати допомогу медичним працівникам у складанні індивідуальних програм реабілітації хворих.
Дата: 2016-09-30, просмотров: 229.